Уряду пропонують оцінювати вплив нормативних актів на конкуренцію
09.08.2021   //   1 Переглядів

«Ліга антитрасту» просить Уряд змінити власний Регламент та зобов’язати всіх розробників нормативних актів обов’язково оцінювати їх вплив на конкуренцію, відображаючи результати оцінки в пояснювальній записці.

Монополії або нерівні правила створюються різними шляхами. Один з найпоширеніших – прийняття державними органами нормативних актів, які негативно впливають на конкуренцію, надають комусь переваги або створюють окремим компаніям несприятливі умови діяльності порівняно з іншими.

Для того, аби «не доганяти» шкідливі для конкуренції підзаконні акти після їх прийняття, не витрачати роки на те, щоб їх скасовувати, та не змушувати бізнес та споживачів нести весь цей час збитки, в законодавстві існує норма, що зобов’язує всі подібні проєкти актів погоджувати в Антимонопольному комітеті. Проте, її не дуже дотримуються розробники, в тому числі тому, що контролю та моніторингу цього процесу жодного немає. А в пояснювальній записці законодавство навіть не зобов’язує вказувати про це (так, в країні, економіка якої потерпає від монополій та олігархів, цього немає, хоча в розвиненому світі – це один з найпріоритетніших напрямків оцінки).

З пропозицією виправити це та зобов’язати розробників аналізувати вплив проєкту нормативно-правового акту на конкуренцію «Ліга антитрасту» звертається до Кабінету Міністрів вже вдруге.

Спочатку уряд дав нам «відписку». Ніби законодавством це і так вже врегульовано: є Методика, що передбачає необхідність аналізувати вплив нормативних актів на конкурентоспроможність компаній. Однак, це не зовсім так, точніше зовсім не те, що ми просили зробити уряд в своєму листі та що може дати реально відчутні результати.

По-перше, Методика має рекомендаційний характер, отже не є обов’язковою для застосування та за її порушення, відповідно, не передбачено жодної відповідальності.

По-друге, все, що сьогодні Методикою «рекомендується» зробити – лише оцінити спроможність окремої компанії чи групи компаній мати вплив та переваги на ринку внаслідок прийняття нормативного акту. Вплив же нормативного акту на конкуренцію на ринку Методика оцінювати не рекомендує.

По-третє, всі ці нюанси так глибоко «заховані» в багатосторінкових методичних рекомендаціях, що розробники просто не знають про необхідність оцінки впливу акту на конкуренцію, а у випадку його наявності – направлення на погодження до АМКУ. Або просто безкарно не хочуть це робити.

І останнє та головне. Навіть якщо така оцінка і була добровільно та ініціативно проведена чиновником (відчуваєте наш сарказм?), то Методика не рекомендує відображати її результати в пояснювальній записці. Отже ми з вами ніколи та і не дізнаємось, що то були за оцінки.

Як наслідок, розробники нормативних актів просто не оцінюють вплив проєкту акту на конкуренцію, не направляють їх на погодження до АМКУ та в жодному документів ми це з вами навіть не можемо побачити.

Цифри наочно демонструють результати такого неуважного ставлення до конкуренції. Так, якщо у 2017 році АМКУ отримав близько 1,5 тисячі актів на погодження, у 2020 році вже майже в половину менше. За весь 2020 рік до відомства надійшло всього 893 проєкти.

Чарівної пігулки немає. Проте є кроки, що можуть нас наблизити до цивілізації та конкурентоспроможності. Один з них – покладення на кожного розробника проєкту нормативно-правового акту обов’язку оцінити, як він вплине на конкуренцію. А саме – викласти результати такої оцінки в пояснювальній записці до проєкту акта (по аналогії з гендерними питаннями, або впливом на показники державного бюджету).

Для запровадження рівних правил потрібно вчинити низку заходів. У їх переліку немає прийняття закону про олігархів, але є посилення ефективності та незалежності конкурентного відомства, реформа судової системи та припинення практики прийняття «лобістських» нормативних актів на користь окремих бізнесменів.

Саме тому «Ліга антитрасту» вдруге звернулась до Кабінету Міністрів з проханням таки внести зміни до Регламенту та передбачити обов’язкову оцінку впливу акту на конкуренцію, що відображати в пояснювальній записці до нього.

Звичайно, це не панацея. І, очікуємо, що окремі розробники можуть формально до цього віднестися. Проте, буде частина, що добросовісно підійде до питання – це по перше. А по друге, в свідомості державних органів слово «конкуренція» буде закріплюватися міцніше. Вже не кажучи про те, що це спростить процес судового оскарження нормативних актів, які негативно впливають на конкуренцію, та роботу слідчих по кваліфікації дій недобросовісних чиновників.