Як держава знову пробачила Фірташу мільярдні газові борги
07.08.2021   //  

Текст: Тетяна Симоненко, експертка “Ліги антитрасту”

Верховна Рада списала 100 млрд боргів за газ тепло і воду. Частина з яких – борги групи облгазів і постачальників газу Дмитра Фірташа. Це вже друге списання за останні 10 років. Чому за це заплатять платники податків?

Народні депутати 14 липня прийняли закон «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» № 3508-д, яким списали борги газзбутів та облгазів, більшість з яких (70%) контролюються однією олігархічною групою «РГК» Дмитра Фірташа.

Зробили це під гаслом вирішення проблем заборгованості підприємств теплокомуненерго.

У пояснювальній записці закону загальний обсяг боргів суб’єктів ринку природного газу перед державою оцінили у 100 млрд грн.

З них понад 58 млрд грн боргів за спожитий газ на тепло та гарячу воду (станом на 01.04.2021); 3,56 млрд грн боргів за 2020 рік операторів ГРМ перед «Оператором ГТС».

Проте стейкхолдери ринку газу зазначають, що газовим компаніям Фірташа буде компенсовано куди більше, ніж зазначено в обґрунтуваннях необхідності прийняття закону – від 55 млрд.грн (це понад $2 млрд), з яких майже 25 млрд грн пробачать відразу, а 35 млрд грн – безвідсотково дозволять виплатити в кредит.

За даними Держстату, борги населення за використаний і доставлений газ значно менші ніж заборгували газовики – 31,5 млрд грн на кінець 2020 року.

Списанню перед «Нафтогазом», «Укртрансгазом» та «Оператором ГТС» підлягають борги, які газові компанії наростили за шість років – з жовтня 2014 по грудень 2020 року.

Частина з боргів має ознаки фіктивності, оскільки вони були штучно створені газовиками задля того, щоб можна було більше заробити на українцях (це так звані «температурні коефіцієнти» та завищені норми споживання блакитного палива «безлічильниковим» населенням).

За іншу частину «накоплених» держава взяла провину на себе та заклала облгазам в структуру тарифу на доставку газу компенсацію невідповідності між їх фактичними і плановими витратами.

Температурні коефіцієнти

Історія давня та поки що остаточно не вирішена.

«Температурні коефіцієнти» – це втрати «від стискання газу» під час його доставки споживачу.

Незважаючи на заборону НКРЕКП та на те, що ці втрати включаються до вартості транспортування газу (закладені в тарифі на доставку газу), облгази споживачам незаконно донараховували до фактично спожитих обсягів газу додаткові, та включали їх у газові платіжки. Як результат, населення платило двічі – в бюджет та «в кишеню» олігарху.

Антимонопольний комітет визнав такі донарахування незаконними, та оштрафував фірташівських газовиків на кругленьку суму, які звичайно ж пішли її оскаржувати до суду.

Сьогодні на розгляді Великої Палати ВСУ знаходиться справа волинської пенсіонерки Манік Г.П.

У 2019 році вона оскаржила до суду нарахування їй «Волиньгазом» температурних коефіцієнтів.

Перша та апеляційна інстанція позов не задовольнили, а Верховний Суд «підняв» справу на Велику палату. На 28 вересня Велика Палата вже у восьме відклала судове засідання.

Судових процесів щодо «температурних коефіцієнтів» насправді сотні, проте їх доля, як і доля сотень мільйонів накладених АМКУ штрафів, наразі залежить від рішення Великої Палати.

А тому, спроба законом № 3508-д списати «температурні борги» газовикам, у той час коли Велика палата Верховного суду у касаційному порядку переглядає судові рішення, виглядає як нівелювання ролі судової гілки влади.

Завищені норми споживання населенням газу без лічильників

Споживачі, які не мають встановлених лічильників газу (індивідуальних або загальнобудинкових), сплачують за спожитий ресурс по встановленим урядом нормам.

До 2015 року ці норми вважали втричі завищеними, оскільки вони суттєво відрізнялися від фактичних спожитих «безлічильниковим» населенням обсягів.

Тобто газовики звітували, що у квартирі за місяць спожито де-юре 9 кубометрів газу. А де-факто мешканці палили 3 куби.

Це дозволяло газовим компаніям Фірташа штучно завищувати дані про споживання газу населенням. Та, враховуючи придбання у «Нафтогазу» блакитного палива за пільговою ціною для виконання ПСО, отримувати надприбутки з різниці в ціні між «дешевим» газом для населення та «дорогим» газом для інших споживачів.

З 2015 року уряд намагався зменшити споживацькі норми, але облгази через суди скасували постанови уряду як такі, що прийняті з порушеннями. І за період дії незаконної постанови нараховували споживачам спожиті обсяги газу по завищеним нормам, вимагаючи, щоб держава зробила їм відповідний перерахунок.

На сьогодні, Кабінет Міністрів вже втретє намагається відстояти у Верховному Суді постанову, якою хоче зменшити норми споживання газу населенням без лічильників та заборонити нараховувати «безлічильниковим» споживачам заборгованість за спожитий газ, яка виникла через скасування попередніх постанов.

Різниця між фактичною обґрунтованою газовими компаніями вартістю послуг з розподілу газу та затвердженими їм НКРЕКП тарифом на розподіл газу

З 01 січня 2020 року кожен споживач окремими квитанціями почав сплачувати за постачання газу та за послугу з його доставки. Тариф на розподіл газу НКРЕКП затвердив на підставі поданих облгазами розрахунків обсягів нормативних втрат/витрат газу.

Сюди входять виробничі витрати, витрати газу для транспортування палива, матеріальні витрати на організацію діяльності облгазів з ліцензійних послуг для споживачів, витрати на оплату праці та інвестиції.

Однак, оператори ГРМ вважали, що затверджені тарифи на розподіл не покривають всіх витрат, пов’язаних із експлуатацією труб, і саме така невідповідність призвела до штучного накопичення боргів починаючи з 2014 року.

А тому, з липня 2020 року в структурі тарифу на розподіл газу з’явилась окрема графа «компенсація витрат за попередні періоди», через яку НКРЕКП постфактум «відшкодовує» газовикам такі переплати.

Тобто фактично, під словами «компенсація витрат за попередні роки» вже відбулось закладення погашення боргу облгазів перед «Укртрансгазом» (як оператором ГТС до 31.12.2019).

В той же час, закон пропонує використати дані газзбутів/облгазів для списання боргів без будь-якої належної їх верифікації (тільки на підставі висновку суб’єкта аудиторської діяльності).

Немає жодної гарантії, що вони не збільшать борги споживачів навмисно, щоб збільшити списання власних «зайвих» боргів перед державними компаніями.

Населенню законом № 3508-д «викреслять» заборгованість перед газзбутами через застосування температурних коефіцієнтів (але не зрозуміло за який саме період), і заборгованість, що виникла через невдалі спроби уряду зменшити норми споживання газу населенням без лічильників.

При цьому, закон не дає чіткої відповіді на те, чи будуть припинені судові процеси примусового стягнення з населення боргів за неоплачені температурні коефіцієнти.

10 років тому влада вже пробачала олігархам 24 млрд грн (закон № 8351), з яких 7,4 млрд грн була заборгованість облгазів Фірташа перед нафтогазівським «Газом України».

Але як бачимо, після списання боргів у 2011 році газовики знайшли нові способи як двічі можна заробити на державі та не хвилюватися про «накоплені» борги.

А держава, замість того аби нарешті вирішити проблему газової монополії групи РГК Фірташа та боротися з впливом олігархів на стратегічно і соціальні важливі ринки, безсоромно зводить разом вирішення проблем населення та олігархів, «обнуляючі» їхні борги за рахунок державного бюджету, фактично за наш з вами рахунок. Бо своїми податками за це все заплатимо усі ми – українці.

Тетяна Симоненко, вперше опубліковано у «Бізнес.Цензорі»