Суд не підтримав формальний підхід Тендерної колегії до обґрунтування АНЦ
В вересні минулого року КП «Харківський Дата Центр» оголосило закупівлю з розробки програмного забезпечення вартістю 738 тис. грн.
На тендер подались п’ять учасників, три з яких влаштували справжній аукціон впавши до цін від 299 до 410 тис. грн., тобто від 40 до 55% від очікуваної вартості.
Замовник цілком законно зажадав обґрунтування аномально низької ціни спочатку від ФОПа з найдешевшою пропозицією 299 тис. грн. В своїх поясненнях підприємець зазначив:
- це новий для нього ринок, тому він зменшує свої норми прибутку, що є проявом здорової конкуренції;
- має сформовану команду спеціалістів, котра може якісно та за низьку ціну виконати проект;
- може надати послуги за вказану ціну завдяки застосуванню технологічного процесу надання послуг розробки проекту за рахунок попередньо набутого досвіду на аналогічних проектах.
Замовник таке обґрунтування не прийняв, мотивувавши відмову відсутністю розрахунків, підтверджуючих вказані факти.
Наступний за ціною учасник – ТОВ «Жива Крапля» з пропозицією 300 тис. грн. зробив висновки з попереднього кейсу та надав розрахунок вартості кожного етапу виконання робіт, включно з прибутком та податками.
Але замовнику знову щось не сподобалось і він відхилив вже другу дешевшу пропозицію через неналежне обґрунтування (без додаткових пояснень).
Третій учасник – ФОП з пропозицією 410 тис. грн., мабуть, зрозумів, що дешеві послуги замовнику не потрібні та взагалі не надав жодного обґрунтування.
Ціна четвертого учасника – ТОВ «Еф Ді Ай Компані» вже виглядала серйозніше – понад 660 тис. грн. Але й тут не склалось. У документах були невідповідності в частині фін звітності та працівників. Але замість того, щоб надати компанії законні 24 години на виправлення, замовник одразу її відхилив.
Компанія, до речі, скаржитись до колегії не пішла (цікаво, чи не через те, що просто прийшла постояти спаринг-партнером до найдорожчого учасника?), і замовник нарешті перейшов до найдорожчої пропозиції ТОВ «Новий Час-М» – 735 тис. грн. та одразу розмістив повідомлення про намір укласти договір з економією аж піввідсотка.
І на цьому історія з освоюванням бюджетних коштів з мінімальною економією мала б закінчитись. Але перший відхилений за АНЦ ФОП пішов скаржитись до АМКУ.
Тендерна колегія стала на його захист. Мовляв, вимоги надати розрахунки в обґрунтуванні не було. Формально, свою ціну він пояснив. Тому, відхилення – неправомірне.
Замовник, в свою чергу, не здався та пішов до суду. І, як показав час, не дарма.
«Вовчий» ОАСК вкотре став на бік освоювачів державних коштів та скасував рішення Колегії: «загальні фрази про знижки, команду та технологічний процес – це не обґрунтування. Тому – «до побачення».
Рішення вже встояло в апеляції. Наразі, за скаргою АМКУ відкрито касаційне провадження.
Якщо відкинути всю довгу історію про відхилення дешевших пропозицій та обрання найдорожчої з мінімальною економією, важко визначитись хто правий. Адже вимоги до обґрунтування АНЦ в законі прописані дуже загально та розмито. І в кожному випадку визначальний вплив будуть мати саме оціночні судження та суб’єктивність тих, хто приймає рішення, будь то замовник, Колегія або суд. А там де є суб’єктивність – є й широке поле для маніпуляцій та зловживань.
Не будемо казати, що ми попереджали «Слуг народу» про це ще до вступу в дію цієї новели))
https://yur-gazeta.com/…/zakupivelniy-faq-dlya…
Посилання на процедуру:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-09-22-009347-b
Посилання на рішення суду:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97042613
Володимир Ахундов, «Ліга антитрасту»