Двом третинам «ковідних» закупівель повернули змагальність. Одночасно створили нові можливості для зловживань
04.08.2021   //   1 Переглядів

Текст: Анжеліка Ізотова, експерт «Ліги антитрасту»

Двом третинам «ковідних» закупівель повернули змагальність. Одночасно створили нові можливості для зловживань.

З початку 2020 року, в Україні, як і по всьому світу, розпочався спалах COVID-19. Ситуація вимагала оперативних та невідкладних заходів. І з березня 2020 року закупівля товарів, робіт, послуг для запобігання виникненню і поширенню COVID-19 почала здійснюватися без застосування процедур, передбачених Законом «Про публічні закупівлі».

Для цього прийняли Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та  урядову постанову від 20 березня 2020 року № 225, якою затвердили Порядок проведення таких закупівель та Перелік товарів, робіт та послуг до яких це застосовується. Перелік включає 12 напрямів: починаючи від ліків і медичних виробів та закінчуючи різними роботами та послугами.

Майже півтора року широкий асортимент товарів, робіт та послуг, закуповувався за рахунок бюджетних коштів, виділених на боротьбу з COVID-19, без відкритого змагання учасників конкурсу. А дізнатися про такі закупівлі, можна було лише по факту, коли замовник оприлюднював звіт про укладені договори та витрачені кошти.

Проведення безтендерних закупівель мало свої «за» та «проти».

З одного боку, озираючись на необхідність швидко, не втрачаючи час провести закупівлі, особливо в умовах недостатньої пропозиції та гострої потреби, така процедура є доречною.

Але, з другого боку, враховуючи обрання замовником на власний розсуд предмету закупівлі та його продавця, відсутність відкритості та прозорості, конкурентного змагання, такий формат закупівлі завжди є ризикованим і з точки зору об’єктивності, обґрунтованості, максимальної економії, ефективності та як наслідок – є вдячним середовищем для корупційних зловживань.

Півтора роки пройшло, ситуація змінилася, український ринок наповнився конкурентним пропозиціями з ковідного переліку, умови для цінової конкуренції більш ніж достатні,  однак закупівля без тендерів продовжували тривати.

Дорого обійшлися державі такі закупівлі…

Як свідчать результати аудиту ДАСУ Фонду боротьби з коронавірусом, знайдено порушень на 400 мільйонів гривень, найбільше – у Міністерства охорони здоров’я (https://www.epravda.com.ua/news/2021/05/25/674246/) (а скільки ще не знайдено?).

Чисельні публікації з відкритих джерел свідчать про безліч випадків, коли закупівля проводилась з елементами корупції. Хто тільки не намагався заробити на цьому. Ось, наприклад, лише окремі з них:

https://newskm.net/publications/iak-khmelnytski-likarni-vytrachaly-koshty-na-borotbu-z-covid-19/

https://galinfo.com.ua/news/kovidni_zakupivli_lvivskoi_medytsyny_katastrof_zakinchylys_kryminalnoyu_spravoyu_365705.html

https://telegram-store.com/catalog/ru/channels/ua_zmi_24/tag/korrupciya

https://www.mediaport.ua/pravoohoronci-priyshli-z-obshukami-do-likarni-ukrzaliznici-v-harkovi

Навіть в дослідженнях Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) наведено інформацію про обхід системи Prozorro при закупівлі захисних засобів для медперсоналу. Як  результат – Україна платила удвічі більше за товар однакової якості, ніж інші країни https://www.chathamhouse.org/sites/default/files/2021-07/2021-07-01-ukraine-crony-capitalism-lough.pdf.

Нарешті, 1 липня 2021 року Верховна Рада таки скасувала позатендерну процедуру для частини ковідних закупівель, ухваливши Закон «Про внесення змін до розділу X «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель)» https://www.rada.gov.ua/print/211384.html .

І хоча порівняно з попереднім Законом перелік «безтендерних» процедур зменшився у три рази, проте він досі залишається чималим. Це:

  • – лікарські засоби, вакцини та інші імунобіологічні препарати;
  • – розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19;
  • – медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19;
  • – системи постачання медичних газів.

Крім цього Закон містить нововведення, що може бути ще більш небезпечним у «поганих руках» ніж старі «ковідні» процедури. Так, він дозволяє на період дії встановленого урядом карантину здійснювати закупівлі товарів у порядку спрощених закупівель.І хоча це не закупівлі поза будь-якого конкурсу, але містять достатньо ризиків, що можуть заграти новими корупційними «барвами». Так, на відміну від звичайних відкритих торгів, спрощені закупівлі:

  • не зобов’язують замовника складати тендерну документацію, застосовувати кваліфікаційні та інших вимог до постачальників,
  • мають суттєво коротший термін проведення,
  • і головне, не можуть оскаржуватися в АМКУ.

При цьому розмитість визначень передбачає, що спрощені закупівлі можуть застосовуватися не тільки виключно для боротьби з ковідом (хоча саме на цьому наголошували автори Закону), а й у будь-якому іншому випадку, коли існує необхідність запровадження карантину. Підстави для карантинів встановлені Законом «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Також не визначено, які саме товари будуть закуповувати за спрощеною процедурою, адже за прийнятим Законом уряд затверджуватиме лише перелік лікарських засобів. Звідки будуть братися інші позиції під виключення законодавець не визначив.

І знов маємо новий привід для роздумів та спокусу для корупціонерів, адже відповідь на питання «чи дійсно закон унеможливить зайве витрачання бюджетних коштів?» знов залежить від доброї волі тих, хто буде його застосовувати.

Як свідчить попередній досвід, будь-які виключення з правил не дають бажаних результатів. А закладені теоретичні ризики майже гарантовано спрацьовують на практиці. І перемога може виявитися просто іншим видом лазівки для майбутнього «освоєння» бюджетних коштів, що прийшла на заміну вже «затоксиченій» журналістськими розслідуваннями попередній.

 

Анжеліка Ізотова, експерт «Ліги антитрасту»