Інтерчейндж : продавці ненавидять, банки люблять, а споживачі платять
30.07.2021   //  

Текст: Юлія Коробова, експертка «Ліги антитрасту»

У США знову розслідують зловживання найбільших платіжних систем світу Visa та MasterCard.

 У червні власники малого бізнесу з 26 штатів США подали черговий колективний позов проти Visa та MasterCard до Окружного суду штату Нью-Йорку. Рітейлери стверджують, що фінтехгіганти змовилися з банками та завищують плату (міжбанківську комісію) за операції з платіжними картами.

Довідково: Інтерчейндж міжбанківська комісія: банк, який встановив у магазині свій термінал, тобто банк-екваєр, має заплатити комісію банку, карткою якого ви платите, тобто банку-емітенту. Її розмір (зазвичай це % від суми переказу) встановлюють платіжні системи. Вона однакова для всіх банків, однак відрізняється в залежності від типу карт, виду діяльності підприємців тощо.

Скарги торговців на зловживання платіжних систем посилилися під час пандемії коронавірусу, коли споживачі змушені масово переходити до безготівкових розрахунків в Інтернеті. На фоні посилення попиту у квітні цього року Visa і Mastercard заявили про намір вкотре підняти плату за операції з платіжними картами.

Міністерство юстиції США ретельно досліджує цифровий ринок, зокрема і у фінансовому секторі. Особливу увагу приділили так званим мережевим платежам, які вигідні для карткових компаній-«монополістів», невидимі для споживачів, але важкі для продавців, які часто трансформують міжбанківську комісію у більш високі ціни покупцям. До того ж практика встановлення завищених ставок інтерчейнджу допомагає Visa та MasterCard утримувати домінування на ринку.

Однак ця історія зі зловживанням карткових монополістів не така вже й «свіжа».

Вперше рітейлери США поскаржились на Visa та MasterCard та банки-емітенти ще у 2005 році. У 2012 рішенням суду компанії та банки оштрафували на 7,5 млрд. доларів.  Згодом цей штраф зменшили до 5,3 млрд., але додали ще 600 мільйонів на відшкодування шкоди майже 1 мільйону бізнесів, які були потерпілими.

У 2013 Європейська комісія теж проводила розслідування щодо завищених ставок інтерчейнджу. MasterCard тоді оштрафували на 570 млн. євро. А вже у 2015 європейці прийняли регламент ЄС 2015/715 який сьогодні успішно регулює розмір ставок банківських комісій. Хоча й тут Visa та MasterCard  придумали «схеми» заробітку в обхід регламенту: завищення комісії на кредитні кошти, плата за зміну PIN-коду, тощо.

Махінації платіжних систем з картками розслідують і у Великобританії. Mastercard потрапила в число п’яти порушників, яким загрожує штраф на загальну суму більше 32 мільйони фунтів (44 млн. доларів). Але найцікавіше те, що у цій справі відшкодування шкоди хочуть добитися навіть тим власникам банківських карток, які вже померли, а таких майже 14 мільйонів… У результаті кожен потерпілий (або родич померлого) отримає близько 300 фунтів стерлінгів компенсації.

Аби притупити апетити Visa та MasterCard, 30 найбільших європейських банків та сервісів вирішили створити власну платіжну систему, яка склала б конкуренцію американським. Спонсори вже зібрали 30 млн. євро, а Європейський центральний банк підтримав ініціативу, однак експерти вважають, що для реалізації цього проєкту необхідно зібрати кілька мільярдів євро.

В Україні сукупна частка Visa та її конкурента Mastercard на ринку послуг карткових платіжних систем складає 99%.

У квітні 2021 року Антимонопольний комітет України відкрив справу проти найбільших українських банків АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк» щодо завищених ставок на послуги еквайрингу. Поки АМКУ збирає докази зловживань банків, у травні Visa та MasterCard разом з НБУ підписали Меморандум щодо поетапного ринкового зниження комісій. Тепер, коли АМКУ дасть дозвіл на узгоджені дії, вони почнуть поступове зниження розмірів ставок комісії інтерчейндж. Вже цього року максимальна ставка має становити не більше 1,2%, у 2022 – не більше 1%, а з 2023 – не більше 0,90%.

Однак в Україні серед усіх цих «з’ясувань стосунків» між АМКУ, банками, платіжними системами забувають про найголовніше – тих, хто цю комісію платить.  Тоді як у  США компенсують витрати бізнесу за завищені ставки інтерчейнджу, а у Великобританії виборюють відшкодування шкоди навіть «мертвим душам», український Антимонопольний комітет впритул не бачить потерпілих в Україні. Усі скарги підприємців до АМКУ потрапляють в «штангу»: відомство відмовляє у розгляді скарг користувачів карток, бо, начебто, їх права ніяк не порушуються.

Юлія Коробова, експертка «Ліги антитрасту».