Підрядник, якому Укравтодор хоче без тендеру злити 85 млрд на Обхідну дорогу, виявився найбільшим порушником в США
Корпорація «Bechtel», з якою Укравтодор підписав меморандум щодо співпраці в рамках будівництва Київської Обхідної дороги, очолює список будівельних компаній США за рівнем штрафних санкцій.
Згідно інформації GFJ (Good Jobs First), яка здійснює моніторинг в США порушень з боку компаній в різних галузях, з 2000 року щодо компаній з корпорації «Bechtel» було 33 випадки штрафних санкцій на загальну суму $934 млн.
| ТОП-10 корпорацій в сфері будівництва США, на які накладалися штрафні санкції з 2000р. | Загальна сума штрафних санкцій | К-ть випадків |
| Bechtel | $934 993 338 | 33 |
| KBR | $597 483 228 | 20 |
| JGC Corporation | $281 800 000 | 1 |
| AECOM | $167 316 252 | 114 |
| Louis Berger Group | $88 066 667 | 3 |
| Jacobs Engineering | $72 142 771 | 60 |
| Lendlease Group | $64 610 334 | 16 |
| Beazer Homes USA | $59 754 365 | 17 |
| WSP Global | $50 188 043 | 2 |
| KB Home | $37 780 845 | 26 |
Загалом на «Bechtel» припадає майже половина всіх штрафних санкцій в сфері будівництва в США.
Найбільші штрафні санкції стосуються будівництва центрального тунелю в Бостоні, відомого як «Великий бостонський тунель». В зв’язку з неналежним забезпеченням якості робіт та управлінням будівництва з «Bechtel» та її співвиконавця Pb Americas Inc. В 2008 році стягнено на користь держави рекордні $458 млн.
Початкова вартість «Великого бостонського тунелю» складала $2,2 млрд., але в процесі будівництва вона зросла до $14,6 млрд. і перетворилася на найдорожче будівництво в історії США.
Неякісне виконання робіт призвело до обвалу стелі в бостонському тунелі 10 червня 2006 року, яке призвело до загибелі одного з водіїв. Подальша перевірка виявила 242 аварійно небезпечних елементів кріплення, які утримували стельові плити тунелю. Тунель довелося частково закрити до моменту усунення подальших загроз і виправлення конструкційних помилок.
Топ-5 справ, в яких фігурує корпорація «Bechtel»:
| Компанія | Об’єкт | Рік | Агенція | Сума штрафних санкцій |
| Bechtel Infrastructure Corp. and PB Americas Inc | «Великий бостонський тунель» | 2008 | DOJ_CIVIL | $458 000 000 |
| Bechtel Infrastructure Corp. | Тунель О’Ніла | 2008 | MA-AG | $357 100 000 |
| Bechtel National Inc. | Завод з переробки ядерних відходів в Хенфорді | 2016 | USAO | $67 500 000 |
| Bechtel Corporation | Завод з переробки ядерних відходів в Хенфорді | 2020 | USAO | $28 875 000 |
| Bechtel Corporation | Правопоршуення, пов’язані з трудовими відносинами та пенсійним забезпеченням | 2011 | Приватний позов | $18 500 000 |
Інформація про випадки накладення штрафних санкцій стосується тільки об’єктів, розташованих на території США. «Bechtel» також реалізовувало об’єкти в багатьох країнах світу. Тому даний перелік не охоплює можливі випадки претензій до підрядника в інших країнах.
Серед міжнародних проектів «Bechtel» є участь в будівництві захисного укриття на Чорнобильській АЕС. Також компанія реалізовувала проект будівництва шосе Анкара-Гереде в Туреччині, в якому також приймала участь турецька компанія «Онур». Остання є одним з головних підрядників в рамках «Великого будівництва». У випадку, якщо Укравтодор заключить контракт з «Bechtel» як головним підрядником, американська компанія зможе обирати субпідрядні організації і визначити їх виконавцями робіт. Головним претендентом може стати саме турецька «Онур».
Також «Bechtel» у 2000-х роках будувала так звану «трансільванську магістраль», яка стала найдорожчою дорогою у світі. Уряд Румунії та «Bechtel Corporation» підписали угоду на будівництво 415 км дороги вартістю 2,2 млрд євро, але майже одразу після підписання контракту вартість робіт постійно зростала поки не сягнула 10 млрд євро. У результаті «Bechtel Corporation» збудувала лише 54 км дороги за 1,25 млрд євро. Один кілометр автомагістралі обійшовся Румунії у 24 млн євро. Саме через це «Трансільванську магістраль» називають зараз найдорожчою дорогою у світі. Відтак влада Румунії відмовилася від послуг американської компанії та решту ділянок автомобільної дороги виставила на тендери.
Володимир Даценко, експерт «Ліги Антитрасту»