Держпідприємство «Пуща-Водиця» подало в суд так, щоб остаточно втратити 200 тисяч кв м квартир
Специфіка подання позовів ДП «НДВА «Пуща-Водиця» про розірвання інвестиційних договорів з приватними компаніями на забудову понад 300 га землі в Києві свідчить про наміри остаточної легалізації старих корупційних оборудок.
Історія з масовою передачею земель ДП «НДВА «Пуща-Водиця» в Києві під житлову забудову приватним компаніям триває вже понад 10 років при чотирьох Президентах України. В часи Ющенка все починалося із десятка гектар, в часи Януковича встигли прилаштувати півтори сотні гектарів, а при Порошенку – запустили в плавання останні 140 га золотої землі.
Землю віддавали без жодних конкурсів (понад 70% осіло у компаній забудовника Stolitsa Group) за 4-5% майбутніх квартир, що в три рази менше за ринкові умови в Києві. В результаті таких оборудок, держава може недоотримати у свою власність близько 200 тисяч (!) кв.м. нового житла.
Порушення при укладанні договорів були очевидними. Будівництво житлових будинків на землях ДП – це спільна діяльність ДП і приватних компаній, і ДП вносить у цю спільну діяльність своє право на забудову землі.
А договори про спільну діяльність ДП мало право укладати виключно за погодженням Кабміну, чого зроблено не було. Погодження Кабміну обійшли в абсурдний з точки зору здорового глузду спосіб: в укладених договорах про спільну діяльність написали, що це не договори про спільну діяльність, а інвестиційні договори.
Не дивлячись на очевидність порушень, кримінальні справи за ці роки відкривалися і закривалися без особливого успіху, а доторкнутися до великого встигли слідчі Подільського райвідділу МВС, ГСУ МВС, ГСУ ГПУ і навіть НАБУ.
Чергове загострення розпочалося наприкінці 2019 року, коли ДП передали до сфери управління Фонду державного майна.
Після понад року закулісних перемовин про збільшення частки ДП до ринкової, конфлікт між державними та приватними структурами перейшов у гарячу фазу. ДП відмовилося подавати заяви в ДАБІ про введення в експлуатацію будинків у ЖК «Варшавський Плюс» від Stolitsa Group та подало відразу 6 позовів про визнання недійсними договорів на забудову понад 300 га землі. Забудовник у відповідь почав погрожувати зустрічними позовами і звинувачувати ДП у блокування отримання 6 тисячами сімей свого нового житла.
Але чи варто сподіватися, що в корупційних афері нарешті поставлять крапку, і ця крапка буде в інтересах держави?
Наразі, чотири позовні заяви ДП до ТОВ «Датоліт» (32 га на Мінському масиві), ТОВ «Інтерпроект» (55 га на Виноградарі), ТОВ «Конкорд-ДС Плюс» (80 га на Виноградарі) та ТОВ «Проектінвестбуд» (86 га на Виноградарі) залишені судом без руху. Причина – абсурдні помилки при поданні позовів, на кшталт неправильно зазначеної адреси відповідачів, незавірені належним чином докази тощо. Коли мова йде про ставку у 200 тис. кв.м. квартир, такі помилки випадково не робляться.
Можна було пожартувати з приводу рівня юристів ДП, що просто краще не вміють. Ось тільки два позови на здебільшого вже забудовані ділянки площею 52 га на Виноградарі подані без помилок і прийняті судом до розгляду (ТОВ «Олівер-Буд» та ТОВ «Сітібудсервіс»), тож вміють, коли хочуть. (Рис. 1)
Але тут, як кажуть в анекдотах, є нюанс. Між справами, де подання позовів завалили, і тими, що подали без помилок – принципова відмінність. Договори ДП із ТОВ «Олівер-Буд» та ТОВ «Сітібудсервіс» раніше вже оскаржувалися в господарському суді і рішення на користь забудовників давно вступило в силу.
Річ у тому, що у попередніх судах нинішні опоненти були по одну сторону барикад, і мета судових розборок була іншою – легалізувати будову..
Закрити кримінальну справу через господарський суд.
На початку 2017-го ГПУ активізувало розслідування у проваджені № 12013110000001049 – «зловживання службовим становищем та заволодіння земельними ділянками цього підприємства керуючим партнером групи компаній «Столиця» Молчанової В.Б., за попередньою змовою зі службовими особами ДП «НДВА «Пуща-Водиця» Мазурком О.Г., Суднициним Ф.С., Кириченком В.А. і Міністерства аграрної політики та продовольства України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України».
У березні 2017 року, ТОВ «Інвест-Будсістемс», що входить до бренду Stolitsa Group, подає у Господарський суд Києва позов до двох інших компаній із тієї ж групи: ТОВ «Олівер-Буд» і ТОВ «Сітібудсервіс» та ДП «НДВА «Пуща-Водиця» з вимогою визнати недійсними інвестиційні договори про забудову земель ДП.
Як зазначав Позивач, укладені ДП «інвестиційні договори» містять всі ознаки договорів про спільну діяльність, оскільки ДП фактично здійснив вклад в спільну діяльність шляхом передачі під забудову земельної ділянки, а Відповідачі здійснюють фінансування будівництва, після чого Сторони спільно отримують збудовані площі нерухомості. А оскільки обов’язкового за законодавством погодження цих договорів Кабміном не було, то суд має визнати договори нечинними.
Рішення суду по справі № 910/4427/17 від 22.05.2017, враховуючи позов «сам до себе», було передбачуваним – у позові відмовити, бо договори ДП із ТОВ «Олівер-Буд» та ТОВ «Сітібудсервіс» не є договорами про спільну діяльність.
Щоб обґрунтувати таке рішення, суддя Василь Мельник був вимушений «дійти висновку», що всі обов’язки ДП за договором – це просто підготовчі дії, щоб створити забудовникам можливість вчиняти дій вже «юридично значимі». І взагалі, на думку судді, все роблять забудовники, а ДП участі у будівництві на своїй землі не бере.
Про внесок ДП, у це будівництво свого права на забудову десятків гектарів землі в Києві, та обов’язок відмовитися від права користування нею після завершення будівництва, суддя вирішив взагалі не згадувати. (Рис. 2)
Якщо за попередні два місяці до цього рішення слідчі за даними ЄРСР щонайменше 17 разів зверталися до слідчого судді для отримання дозволу на вилучення документів, інформації про рахунки в банках тощо по епізодах із ділянками ДП в Києві, то після рішення Василя Мельника наступає тиша. (Рис. 3)
Але першої інстанції недостатньо для повноцінної легалізації оборудки, тож ТОВ «Інвест-Будсістемс» подає апеляцію. Проте, швидко все провернути не вдається, а у серпні ще і ситуація змінюється – фігуранта кримінальної справи Віктора Кириченка нарешті звільняють з посади і призначають нового директора ДП.
Щоб не ризикувати, ТОВ «Інвест-Будсістемс» 16.11.2017 відмовляється від апеляційної скарги. А вже на наступний день, 17.11.2017, навіть не дочекавшись рішення КАГС про припинення справи, старший слідчий ГСУ ГПУ Дмитро Горожанкін закриває кримінальне провадження по ділянкам ДП «НДВА «Пуща-Водиця» в Києві у зв’язку з відсутністю в діянні складу злочину. (Рис. 4)
Дізнавшись про закриття кримінальної справи, нове керівництво ДП оскаржує це в суді, але 01.06.2018 програє в першій інстанції, а 09.07.2018 програє і в апеляції. Шансів виграти у ДП і не було, бо відбувався бій з тінню – прокуратура в суді громила ДП всім тим, що для свого захисту підгтували попереднє керівництво ДП разом із забудовниками.
То чи є у ДП «НДВА «Пуща-Водиця» бодай якісь шанси в суді, враховуючи таку передісторію?
У ДП немає шансів виграти жоден із шести позовів вже тому, що строки позовної давності по договорах, укладених протягом 2011-2015 років, давно пройшли, а зачепитися за щось нове неможливо, бо жодного вироку в ситуації немає.
Ось тільки забудовника виграш в суді з таким обґрунтуванням не влаштовує – такий виграш означає повний програш. Застосування позовної давності – це встановлення судом факту порушення вимог законодавства при укладанні договорів.
При наявності нових кримінальних справ, програш в суді ДП по позовній давності відразу надає слідству можливість накласти арешт на земельні ділянки із забороною їх забудови. А поки арешт накладений, можна неспішно і покаранням винних зайнятися. З’являться вироки – прокуратура подає позови в суд і елементарно визнає всі договори недійсними.
Забудовнику необхідна перемога в суді у ДП нокаутом – має бути визнано, що договори укладено із дотриманням вимог законодавства, і це рішення підтвердять всі інстанції. Це поставить на його користь жирну крапку у спорах і остаточно легалізує забудову земель ДП по укладеним раніше «інвестиційним» договорам.
Зробити таке легше всього саме по позовах до ТОВ «Олівер-Буд» та ТОВ «Сітібудсервіс», бо вже є рішення суду, при прийнятті якого досліджувалися відповідні договори, і судом «встановлений» факт їх відповідності вимогам законодавства. А ДП «НДВА «Пуща-Водиця» в тих справах була стороною, ба більше – доводила в суді, що нічого не порушує.
Все вказує на те, що подання без помилок саме цих двох позовів було невипадковим – на них, з посиланням на преюдицію, буде формуватися потрібна для забудовників судова практика, а далі по цій стежці із посиланням на свіженькі судові рішення щодо законності аналогічних договорів підуть і інші чотири позови.
Останні сумніви в правдивості саме такої оцінки подій знімаються лотом UA-PS-2021-06-04-000050-3 на електронному аукціоні. 4 червня ДП «НДВА «Пуща-Водиця» виставило на продаж свої майнові права на 42 квартири в ЖК «Варшавський 2» у будинках, що мають вводитися в експлуатацію в наступному році.
Хтось дійсно вважає, що керівництво ДП планує своїм позовом від 19 травня добитися визнання недійсним договору із ТОВ «Сітібудсервіс», якщо 4 червня виставляє на продаж отримані за цим договором майнові права на квартири у ще непобудованих будинках?
Тому є всі підстави стверджувати: чергове керівництво ДП «НДВА «Пуща-Водиця» та забудовник Stolitsa Group працюють разом для остаточної легалізації земельної оборудки, а для публіки розігрується вистава, щоб відволікти увагу від реальної суті подій і захистити репутацію забудовника, що втягнув тисячі простих людей в проблемне будівництво.
Чи в схемі представники ФДМУ та Кабміну – невідомо, але відомо, що якби їх дійсно цікавив захист інтересів держави в даній історії, то події би розвивалися інакше.
Позов до суду про визнання договорів недійсними мав подавати Кабмін чи прокуратура в інтересах Кабміну, а відповідачами би були ДП та його приватні партнери.
Ну а подальші дії в суді вже залежали би від того, чи почалася забудова за окремо взятим договором, чи ні. У випадку ТОВ «Датоліт» (32 га на Мінському масиві) та ТОВ «Проектінвестбуд» (86 га на Виноградарі) – визнання договорів нечинними. Для інших чотирьох договорів найкращий варіант – швидка мирова угода, за якою забудовники погоджуються на ринкові умови співпраці, а Кабмін погоджує договори в новий редакції, адже в такому випадку і інтереси держави, і інтереси простих людей-інвесторів будуть захищені.
Георгій Могильний для «Наших грошей»