Мін’юст прищемив нотаріусів, які обслуговували оточення Офісу президента
01.06.2021   //   4196 Переглядів

Як Мін’юст ускладнив життя фінкомпаніям, пов’язаним із Павлом Фуксом, експартнеркою очільника Офісу Президента Розою Тапановою та Андрієм Довбенком.

Із 2020 року Міністерство юстиції позбавило свідоцтв 25 нотаріусів, багатьом фахівцям анулювали доступ до реєстрів. За даними «Наших грошей», щонайменше четверо з цих людей працювали з фінкомпанією «Інвестохіллс Веста» та структурами з її орбіти. Із якими, в свою чергу, «Наші гроші» виявили зв’язок у бізнесмена Павла Фукса, експартнерки очільника Офісу Президента Андрія Єрмака Рози Тапанової та юриста Андрія Довбенка. Останнього в часи, коли міністром юстиції був Павло Петренко, називали «смотрящим за Мін’юстом». Як Міністерство псує бізнес поважним людям і що це значить для його реєстраційного крила – про це нижче.

Нотаріус Максим Юдін та його реєстрації

У жовтні 2020 року у словацьких бізнесменів Юрая та Річарда Душок відібрали бізнесцентр у Києві на вул. Кирилівська, 69 за 3 млн євро.

Детально про це можна прочитати тут:

2019 року Душки купили фірму, яка володіла бізнесцентром. Об’єкт перед купівлею, кажуть, перевірили, для цього наймали аудиторів. Аудит показав, що нерухомість можна купувати. Утім, уже у 2020-ому словаків викинули з власників бізнесцентру, вписавши замість них у реєстрі речових прав фінкомпанію, що скуповує борги  – «Інвестохіллс Веста». Причиною стала історія, яка сталася з бізнесцентром до його придбання словаками.

Раніше бізнесцентром володіла компанія «Банкомзв’язок» бізнесмена Анатолія Юркевича.  Ця фірма з 2010 року брала кредити в «Українському професійному банку» (скорочено – УПБ, акціонером його теж був Юркевич), заставивши вже згаданий центр на Кирилівській. «УПБ» передав у заставу кредит і майнові права «Банкомзв’язку» іншому банку – «Аванту». Потім не виконав зобов’язання. Через це до «Аванту» перейшло право вимоги за відповідним кредитним договором. 2015 року «УПБ» збанкрутував. Напередодні введення туди тимчасової адміністрації «Банкомзв’язок», – як він стверджує з довідками і рішеннями судів, – розрахувався з боргами за одним кредитним договором, а за другим – у липні 2015 року остаточно закрив борг перед новим кредитором – «Авантом». Відтак, обтяження з бізнесцентру зняли за листом банку, а в реєстрах нерухомість на Кирилівській, 69 стала «чистою».

Утім, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який управляє активами банків-банкрутів, ще 2015 року заявив, що «УПБ» не мав передавати кредит «Банкомзв’язку» «Аванту». Як сказали «Нашим грошам» у Фонді, «згадане погашення кредиту відбулось лише «на папері», без внесення на рахунки банку «живих коштів». Фонд… встановив нікчемність усіх угод, на підставі яких нібито відбулось погашення кредитів пов’язаної з власником банку компанії. Також було встановлено нікчемність договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами, укладеними між «УПБ» та «Авантом». Важливо, що з цього приводу Фонд довго судився, але суди ще 2018 року програв.

У фінкомпанії «Інвестохіллс Веста» нас теж запевнили, що записи про іпотеку щодо бінесцентру на Кирилівській припинили протиправно, і це «підтверджується аудитом, проведеним у межах кримінальної справи» з повним коментарем «Вести» «Нашим грошам» можна ознайомитися тут). Утім, Ангеліна Климчук, адвокат юридичної компанії «Міллер», яка представляє інтереси словаків, говорить, що згаданий «Вестою» аудит «стосується вивчення відсутності коштів «УПБ» на кореспонденському рахунку НБУ, а не грошей на позичкових рахунках самого «Банкомзв’язку».

Після того, як Фонд гарантування вкладів програв суди, «Банкомзв’язок» 2019 року продав фірму, яка володіла бізнесцентром на Кирилівській, 69 словакам Душкам. Але щасливими власниками нерухомості іноземці побули недовго. 2020 року Фонд на підставі власного документу про те, що «Банкомзв’язок» таки винен збанкрутілому банку гроші, виставив права вимоги за кредитом «Банкомзв’язку», забезпеченим, зокрема, центром на Кирилівській, на аукціон Prozorro.Продажі. Права вимоги за 2,5 млн грн і купила «Веста». Після цього, як розповідають у «Весті», вони «розпочали процедуру досудового врегулювання» – надсилали словакам повідомлення, але відповіді не отримали. У словаків кажуть, що «все було навпаки»: це юркомпанія «Міллер» відправляла у «Весту» такого листа, 1 липня 2020 року «Веста» його отримала, але не відповіла.

Через декілька місяців «Веста» захотіла звернути стягнення на предмет іпотеки і оформити бізнесцентр на Кирилівській на себе. Але нерухомістю на той час уже володіла компанія словацьких бізнесменів ТОВ «Фрунзе 69», які, нагадаємо, заплатили 3 млн євро за компанію, що володіла бізнесцентром і не мали стосунку до існуючих та неіснуючих боргів «Банкомзв’язку». У «Весті» словакам закидають, що покупку треба було краще перевіряти. Оскільки на нерухомості в той період були, хоч і скасовані, але все ж записи про іпотеку, а ще – записи про арешти в межах кримінального провадження. «Виходячи з останнього запису про арешт, –  відповіли у «Весті» «Нашим грошам», – можна було перевірити реєстр судових рішень, і там була інформація про кримінальне провадження №42015100000000795 за фактом протиправного виведення майна з УПБ, що розслідується СБУ з 2015 року. Всі ці факти повинні були поставити під сумнів «чистоту» об’єкта». На що в «Міллері» відповідають, що скасовані записи про іпотеку – не привід не купувати об’єкт, а записів про арешт на момент придбання в реєстрах не було.

У будь-якому випадку, нерухомість уже опинилася в іншого власника, тож єдиним, здавалося б, логічним виходом для «Вести» у цій  ситуації був суд, бо жоден притомний реєстратор із наявним пакетом документів право власності за «Вестою» не зареєстрував би. Утім, фінкомпанія скористалася послугами столичного нотаріуса Максима Юдіна, у якого «Веста» була постійним клієнтом. Юдін змінив у реєстрі власника бізнесцентру – зі словаків на «Весту», всі його порушення детально розписав Мін’юст ось у цьому наказі.

Якщо стисло переказувати всю історію, то словаки втратили нерухомість через ситуацію, до якої взагалі не мали стосунку та нотаріуса Максима Юдіна. Нотаріус із порушеннями перереєстрував бізнесцентр на фінкомпанію «Інвестохіллс Веста».

Альтернативою суду у нас поки є Антирейдерська колегія (Колегія з розгляду скарг у сфері держреєстрації), яка може, якщо захоче, швидко знести незаконну реєстрацію. Тому адвокати словаків, – юридична компанія «Міллер», – звернулися туди. І Мін’юст не підвів –  повернув нерухомість словакам, скасувавши писанину Юдіна в реєстрі і заблокувавши нотаріусу доступ до реєстру на три місяці.

Але «Веста» не розгубилася і знайшла ще одного нотаріуса, Володимира Бригіду, таланти якого оцінили навіть правоохоронці, бо тепер він проходить обвинуваченим у кримінальному провадженні по іншій справі. Бригіда з порушеннями знов перереєстрував бізнесцентр на «Весту». В Мін’юсті і цю реєстрацію знесли, а Бригіді анулювали доступ до реєстру речових прав назавжди. Тож принаймні на деякий час словацьким бізнесменам свій актив вдалося відбити.

Історію реєстрацій Бригіди ми сформувати не встигли, а ось за нотаріусом Юдіним у межах Антирейдерської колегії спостерігаємо вже з півроку. І виявили, що «Веста», а також «Альфа-банк», головою наглядової ради якого раніше був СЕО «Вести» Андрій Волков, є постійними клієнтами Юдіна, що, звичайно, не злочин. Утім, Юдін час від часу робить реєстрації на користь цих клієнтів, подібні до реєстрації з бізнесцентром на Кирилівській. І такі реєстрації Мін’юст стабільно скасовує як незаконні. Так, з кінця 2019 року у Юдіна подібних реєстрацій по «Весті» та «Альфа-банку» було 9 із 16 скасованих. Це багато, у більшості нотаріусів таких скасувань нема узагалі (детальний опис цих і решти реєстрацій Юдіна, які потрапляли на Антирейдерську колегію, можна подивитися ось у цій ексель-таблиці). Мін’юст спочатку кілька разів блокував Юдіну доступ до реєстру речових прав за проступки, а потім і анулював йому цей доступ, зробивши нотаріуса напівбезробітним. Тож наприкінці 2020 року Максиму довелося добровільно припинити нотаріальну діяльність і зосередитися на оскарженні наказів Міністерства в судах. У коментарі «Нашим грошам» Юдін сказав, що «тільки суд має право встановлювати істину», «чиновники Мін’юсту не мають права розглядати спори про право власності» і «відміняючи реєстрацію, позбавляти права власності». Також розповів про «неконституційність наказів» та «профнепридатність» членів Антирейдерської колегії, яка, за версією Юдіна, ні в кого з його колег та суддів не викликає сумніву. І закликав перевіряти факти.

Чому ситуація з Юдіним погана для фінкомпанії, з якою він працював?

У країні, де є майже 7 тисяч нотаріусів, проблеми окремо взятого нотаріуса такого гіганта, як «Веста», взагалі не мали би хвилювати – вибір-то великий. Але річ у тім, що в таких фінкомпаній, як «Веста», своя специфіка роботи –  завжди доводиться працювати зі складними активами, які іноді потребують екзотичних «юдінських» реєстрацій. І якщо з чистими реєстраціями на Антирейдерській колегії у «Вести» проблем нема, то з екзотичними виявилася неприємність – як показує досвід Юдіна та Бригіди, такі реєстрації Мін’юст скасовує. Але саме таких дій у реєстрах велика фінкомпанія, що скуповує борги, час від часу потребує. А що багато активів коштують мільйони, іноді – доларів, неможливість перереєструвати такий актив на себе швидко без перешкод з боку Мін’юсту стала суттєвою проблемою. Відтак, ускладнивши життя нотаріусу Юдіну, Міністерство одночасно ускладнило життя і тим набагато більшим фігурам, які стоять за ним.

Вишибали боргів. Фінкомпанія «Інвестохіллс Веста». Як працює та хто нею володіє

Тепер подивимося, кому Мін’юст створив проблеми і розповімо, як фінкомпанії, що скуповують борги, працюють.

«Веста» скуповує проблемну заборгованість банків на Prozorro.Продажі. До прочитання нашого матеріалу перед публікацією фінкомпанія писала на своєму сайті, що, портфель її активів становить понад 100 млрд грн, і лише у 2019-2020 роках «Веста» купила понад 50% проблемної заборгованості, виставленої на аукціони Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який управляє активами банків-банкрутів. Після того, як у компанії ознайомилися з нашим матеріалом, інформація з сайту про 50% зникла. Утім, у будь-якому випадку, за даними Liga.net, станом на квітень 2021 року лише «Веста», без її афілійованих структур, взяла участь у 75 аукціонах на Prozorro.Продажі з загальною сумою покупок понад 421 млн грн.

Як працюють такі фінкомпанії, як «Веста», детально можна прочитати тут:

Фінкомпанії, які скуповують борги, працюють так. Банкрутує якийсь банк. ФГВФО виставляє право вимоги за борговими зобов’язаннями цього банку на аукціон на Prozorro.Продажі. Спочатку за 100% балансової ціни. Якщо актив раз проторгувався індивідуально і не продався, його включають до складу пулу з десятків таких зобов’язань. Спочатку активи об’єднують у невеликі пули – балансовою вартістю 1-1,5 млрд грн. Якщо не продали – дрібні пули об’єднують у більші, і так – поки їх не куплять. Кожне перевиставлення активу на продаж супроводжується зниженням початкової ціни реалізації. У середньому, кожен актив в управлінні Фонду виставлявся на продаж 5 і більше разів, деякі – до 30. Пули купують фінкомпанії. Як правило, під конкретного інвестора, який дає гроші на цю покупку.

2019 року видання Liga.net помітило, що ФГВФО почав укрупняти продавані пули. І купити їх можуть лише такі великі гравці, як «Веста», оскільки лише вони мають на це гроші. Про продуктивні взаємини Фонду гарантування вкладів та «Вести» нещодавно писало «Дзеркало тижня» в матеріалі про продаж прав вимоги, де в заставі були активи Костянтина Жеваго і Тараса Барщовського – шинний завод «Росава» та компанія «Яблуневий дар», яка випускає соки Galicia (сам Фонд, щоправда, назвав текст «Дзеркала» таким, що «не містить балансу думок», детальніше про це можна прочитати у відповіді ФГВФО).

І ось тут ми підходимо до того, хто може володіти «Вестою». Прямою мовою про те, що саме він купив «Росаву» і «Яблуневий дар» нещодавно сказав бізнесмен Павло Фукс в інтерв’ю журналістці Крістіні Бердинських:

«Я купую дуже багато дистрес-активів (дистрес-активи – те, що продається зі знижкою або дисконтом – «НГ»)…  Купую також у Фонді гарантування вкладів. Різні активи, боргів купа різних. “Росава”, “Яблуневий дар”. Багато дрібних. Є пули, які продає Фонд. Я беру участь у різних як інвестор».

Також Фукс зауважив, що йому «подобається займатись боргами»:

«В мене хороша юридична команда. І я розумію, що брали люди кредити, не повертали, користувалися ситуацією в країні, а юридично все можна повернути – до кожної копійки».

Серед офіційних власників «Вести» Фукса немає. І, як сказали «Нашим грошам» у «Весті», «Фукс не володіє корпоративними правами «Вести», а лише брав участь у купівлі окремого лоту «Яблуневий дар». Але на сьогодні вже продав свою частку інвестованих коштів».

Проте, як виявили «Наші гроші», люди, які, судячи з офіційних документів, контролюють компанію, пов’язані з Фуксом. Так, у червні 2020 року дозвіл на опосередковане володіння 74,25% у статутному капіталі «Вести» отримала Ліліан Бакуненко – дружина голови «Укрнафтобуріння» Михайла Бакуненка. У 2017 році програма «Схеми» зафіксувала Фукса і Михайла Бакуненка, а також бізнесмена Віталія Хомутинніка на одному приватному літаку. Спільний політ джерела програми пояснили тим, що акціонерами «Укрнафтобуріння» через офшорні компанії ймовірно є Фукс, Хомутиннік та олігарх Ігор Коломойський. Також у червні 2020 року дозвіл на опосередкований контроль над 24,74% «Вести» отримав ексголова правління «Альфа-банку» Андрій Волков. 2018 року видання Finbalance зафіксувало Волкова на засіданні комітету Київради як представника компанії «Укррослізинг», через яку Фукс став власником проєкту з боргів київського метрополітену. Щодо реєстрів, то в офіційній структурі власності «Вести» – мішанина компаній із України, Кіпру та Сейшел із «закордонними інвесторами» з кіпрськими прізвищами і вже згаданий нами Волков.

Юристи «Вести»

Андрій Довбенко та Анна Огренчук

Фраза Фукса «про хорошу юридичну команду» була цікавою, тож ми глянули, хто представляє інтереси «Вести» в судах. І знайшли щонайменше двох адвокатів із адвокатського об’єднання «Ел Сі Еф», які захищали «Весту» в 2018 і 2019 роках. Це Ірина Кобець та Дмитро Каба. Співзасновницею АО «Ел Сі Еф» є Анна Огренчук – дружина юриста Андрія Довбенка. У січні 2021 року авто, яке реєструвалося, за даними нашої редакції, на ТОВ «Юридична фірма «Ел Сі Еф» Огренчук та авто супроводу Михайла Бакуненка біля столичного ресторану «Джардіно» зафіксувала програма «Схеми» .

Роза Тапанова

Також у 2019-2020 роках представництво «Вести» в судах здійснювала Роза Тапанова. Це – колишня партнерка очільника Офісу президента Андрія Єрмака по адвокатському об’єднанню «Міжнародна правнича компанія». Наші джерела говорять, що Тапанова зараз є довіреною особою Єрмака, і в них настільки дружні відносини, що, «якби Єрмаку завтра довелося переписувати на когось свій бізнес, він переписав би його на Тапанову». У лютому 2021 року Тапанова стала в.о гендиректора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». А у квітні 2021 року Кабмін  призначив Тапанову по квоті уряду в наглядову раду «Ощадбанку».

Андрій Єрмак

Перед публікацією ми відправили Розі цей текст, вона сказала, що прокоментує, але не зробила цього. Коментарів щодо експартнерки Єрмака уникла і сама «Веста», зауваживши, що фінкомпанія з 2019 року не співпрацює з LCF, користується «юридичними послугами понад 100 адвокатів і понад 10 провідних юрфірм. Тому зв’язки з Довбенком та іншими згаданими юристами та посадовими особами є надуманими. Жодного впливу на компанію вони не мають».

В LCF нам відповіли, що раніше представляли інтереси «Вести», але не уточнили, чи представляють їх зараз.

Нотаріуси зі схеми з виконавчими написами

Касування реєстрацій через Антирейдерську колегію – не єдине місце, де Мін’юст створив проблеми «Весті» та дотичним до неї структурам і людям. На початку 2021 року Міністерство за грубі порушення позбавило нотаріальних свідоцтв нотаріусів Олега Горая з Житомира, Аліну Гамзатову з Броварів та Наталію Хару з Києва. Усі ці нотаріуси робили багато специфічних виконавчих написів.

Детальніше про те, як працюють виконавчі написи, можна прочитати тут:

Що таке виконавчий напис

Суть виконавчого напису така. Якщо ви не повернули борг, ваш кредитор має право стягнути з вас цей борг примусово. Кредитор іде з документами про цей борг до нотаріуса, і нотаріус видає виконавчий напис. В написі розписано, скільки боржник винен і кому. Кредитор віддає напис виконавцю, а той на підставі цього напису арештовує рахунки боржника і стягує з них суму, яку заборгували. Судячи з даних судового реєстру, кредиторами останнім часом все більше виступають фінкомпанії, яким банки відступають права вимоги за боргами, а фінкомпанії, в свою чергу, можуть відступити ці права вимоги іншим компаніям. Схема з виконавчими написами, схоже, активізувалася десь із 2019 року.

Для розуміння читачів: борги треба віддавати, і ми не виправдовуємо людей, які цього уникають. Утім, виявили цікаві нюанси з написами. У багатьох випадках написи, які потрапляють до судів, визнаються незаконними, бо з ними не все гаразд: напис не є безспірним, фінкомпанія не дала нотаріусу всіх документів, які підтверджують заборгованість, пропущений строк вчинення виконавчого напису чи відсутні документи, якими б заборгованість підтверджувалася. Також, судячи з даних судового реєстру, у багатьох ситуаціях фінкомпанії вибивають із людей неіснуючі борги. Боржників, до боргових  ситуацій яких є питання, ми поділили на три умовні групи.

Перша група – ті, хто стверджує, що в них украли документи, і потім на ці документи хтось оформив кредит.

Приклад 1. Чоловік розповідає, що кредиту не брав, натомість, 2014 року «у нього було відібрано сумку із ключами, грошима та документами, в тому числі і паспортом, про що в той же день він повідомив правоохоронні органи». Проте 2020 року з’явився виконавчий напис Олега Горая про стягнення з чоловіка понад 18 тис. грн.

Приклад 2. Інший чоловік говорить, що кредитів у банку не брав, 2014 року загубив паспорт, що підтверджується відповідною довідкою, а вже на його загублений паспорт оформили кредит.

Друга група боржників –  ті, кому намалювали кредит, судячи з даних судового реєстру, зі стелі.

Приклад 1. Позивачка «заперечує факт укладення спірного кредитного договору банком, вважає, що невідомими особами були скоєні шахрайські дії». Через що вона звернулась до правоохоронців із заявою про вчинення злочину.

Приклад 2. Інша жінка говорить, що виконавчий напис від Наталії Хари її здивував, «оскільки будь-яких кредитних договорів вона не укладала та не підписувала».

Третя група – ті, хто кредит брав, але заплатив, проте фінкомпанія, що стягує борг, цього не помітила.

Приклад 1. Чоловік стверджує, що по його кредиту вже було виконавче провадження, він заборгованість погасив, тому провадження 2020 року закрили.

Приклад 2. Інший чоловік запевняє, що кредит в «Альфа-банку» на трохи більше 9 тис грн брав, але його «виплачено в повному розмірі», хоча «підтверджуючі документи не збереглись».

Не заперечуємо – в описаних вище ситуаціях фінкомпанії теж можуть бути потерпілими. Просто фіксуємо факт, із яким матеріалом згадані фінкомпанії працюють.

Написи – дуже прибуткова для фінкомпаній сфера, якщо поставити роботу на конвеєр. Про це свідчить такий факт. За даними «Наших грошей», нотаріус Олег Горай протягом 2020 року вчинив 110 тис. виконавчих написів. Якщо в середньому сума стягнення на одному виконавчому написі буде тисяч 20 грн, лише один такий плодовитий нотаріус допоможе стягнути фінкомпаніям боргів на понад 2 млрд грн в рік. Наші колеги з проєкту Clarity project на наше прохання відсортували із судового реєстру оскарження виконавчих написів, тож більш-менш вдалося встановити, хто з нотаріусів із цими написами активно працював і працює. Вийшло майже 4 тисячі справ. Вони ось у цій ексель-таблиці.

Клієнти нотаріусів із виконавчих написів

Клієнтами нотаріусів Гамзатової, Горая і Хари були, зокрема, такі фінкомпанії.

ТОВ «Фінансова компанія «Аланд»

Серед її бенефіціарів значиться Ігор Багнюк (бачив текст до публікації, але сказав, що «наразі його не коменуватиме»). Цей чоловік також керує нещодавно створеною київською фірмою «Хоум інвест» – вона спеціалізується на купівлі і продажу нерухомості, а її єдиним власником є Андрій Довбенко. Зв’язок Багнюка і Довбенка давній. 2017 року Багнюк представлявся директором «довбенківського» «Еврісу». Також дует Багнюк-Довбенко світиться в історії компанії «Юридична фірма «Ен енд ді». Ця структура фігурувала у провадженні НАБУ щодо хабарів за вирішення у Мін’юсті питань з виконавчими провадженнями в часи, коли міністром юстиції був Павло Петренко.

ТОВ «Вердикт капітал»

Її особливо багато в виконавчих написах Аліни Гамзатової. У судах «Вердикт капітал» фігурує як компанія, якій «Веста» відступає права вимоги.

ЦИФРИ

«Вердикт капітал» взяла участь у 131 аукціоні на Prozorro.Продажі із загальною сумою покупок майже 68 млн грн (за даними Liga.net).

x

99% «Вердикт капітал» належить іншій українській фірмі – ТОВ «Вердикт холдінг» Ліліан Бакуненко і Андрія Волкова, 1% – безпосередньо Волкову. Керує «Вердикт холдінгом» Даша Надольна. Вона також очолює ТОВ «Недержавна виконавча служба», співвласниками якої 50 на 50 раніше були Волков та очільник «довбенківських» фірм Ігор Багнюк. Ще Надольна керує «Укррослізингом», через який Фукс купував борги київського метро, фірма зараз називається «Австро-угорська лізингова компанія».

ТОВ «Фінансова компанія «Женева»

Серед її керівників і засновників бачимо уже згадувану нами Дашу Надольну. А серед адвокатів станом на початок 2021 року –  експартнерку очільника Офісу президента Розу Тапанову.

ЦИФРИ

«Фінансова компанія «Женева» взяла участь у 58 акціонах на  Prozorro.Продажі із загальною сумою покупок понад 209 млн грн (за даними Liga.net).

x

Ми відправляли цей текст перед публікацією в усі згадані фінкомпанії та усім нотаріусам (крім Наталії Хари, контактів якої не знайшли). З фінкомпаній відповіла тільки «Веста», з нотаріусів – Горай, але від публічного коментаря він відмовився.

Що це значить для реєстраційного крила Міністерства

Те, що Міністерство юстиції знешкодило в реєстрах нотаріусів-авторів сумнівних виконавчих написів навряд чи хвилює фінкомпанії, з якими працювали ці нотаріуси. Утім, великі гроші можна заробити лише коли працює широкий конвеєр. А конвеєр, судячи з подань на позбавлення нотаріальних свідоцтв, Міністерство починає зупиняти, як тільки він розганяється.

Тому питання не в конкретних нотаріусах, а у схемі, якій через вибивання з гри нотаріусів-порушників зараз важко працювати. А оскільки компанії з цієї схеми є дотичними до поважних у країні людей, то в Міністерстві юстиції з цього приводу ходять різні чутки. Хтось говорить, що для керівництва Мін’юсту ця ситуація могла би стати предметом торгу, наприклад, за посади. Інші називають це «необдуманим кроком» і «одним із квитків на виліт».

«Наші гроші» поки більше схиляються до другої версії. Оскільки в березні 2021 року у Києві пройшов захід із назвою «Адміністративний контроль у сфері іпотечних відносин: інструмент захисту чи зловживання», на якому нотаріуси, переважно ті, що ходять, як зайчики, на Антирейдерську колегію з приводу своїх реєстрацій, розповідали, що колегію треба закрити, а розгляд її справ передати в суди. Зазвичай такі заходи не є рівнем Офісу президента. Утім, саме на цей прийшла представниця ОП Катерина Чижмарь, яка передала «привіт» керівництву реєстраційного крила Мін’юсту, зауваживши, що «за захистом прав і за визначенням, законна чи незаконна будь-яка дія, у нас звертаються взагалі-то до судової гілки влади».

Зрозуміло, що з тим, у якому турборежимі зараз змінюється все в уряді, ситуація уже на час написання матеріалу може бути іншою. Але в який бік розвинулася ця історія, дуже скоро можна буде побачити як по рішеннях Антирейдерської колегії щодо «Інвестохіллс Веста» та пов’язаних із нею структур і людей, так і пізніше – по оновленому (або ні) керівному складу Міністерства.

 

Аліна Стрижак, «Наші гроші», матеріал підготовано за участі Clarity project