Коментар ФГВФО
01.06.2021   //   57 Переглядів

Електронне повідомлення

Фонд гарантування вкладів

фізичних осіб

 

«Наші гроші»

Стрижак Аліна

alinastryzhak2020@gmail.com

 

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) розглянув надісланий Вами запит. Висловлюємо подяку за дотримання у роботі журналістських стандартів, бажання подавати інформацію всебічно та незаангажовано, і за можливість надати офіційну позицію Фонду щодо кількох тверджень, які наводяться у проекті статті. А саме:

  1. «Утім, 2020 року ФГВФО на підставі власного документу про те, що “Банкомзв’язок” таки винен збанкрутілому банку гроші, виставив права вимоги за кредитом “Банкомзв’язку”, забезпеченим, зокрема, центром на Кирилівській, на аукціон Prozorro.Продажі».

У своїй роботі Фонд керується нормами чинного законодавства України. Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон), усі активи, що перебувають на балансі банків, що ліквідуються, підлягають продажу. Адже саме отримані від їх реалізації кошти спрямовуються на розрахунок із кредиторами банків (фізичними та юридичними особами, що мають документально підтверджені вимоги до банку).

Після визнання ПАТ «УПБ» неплатоспроможним Фондом було здійснено перевірку укладених банком за рік до цього договорів. Результати засвідчили: незадовго до визнання банку неплатоспроможним було вчинено ряд нікчемних правочинів, покликаних на виведення ліквідних активів з балансу банку. Детальніше про реалізовані схеми із активами банку Фонд писав на офіційному сайті.

Згадане у проекті статті погашення кредиту, як встановили результати перевірки, відбулось лише «на папері», без внесення на рахунки банку «живих коштів». Фондом, на виконання Закону, було встановлено нікчемність усіх угод, на підставі яких нібито відбулось погашення кредитів пов’язаної з власником банку компанії. Також було встановлено нікчемність договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами укладеним між ПАТ «УПБ» та ПАТ «Авант-Банк».

Щодо зазначеного факту було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення внаслідок змови колишніх службових осіб Банку та  власників і службових осіб компаній-інсайдерів, залучених до реалізації цієї схеми. Інформацію про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР, проводиться досудове розслідування.

Фонд намагався повернути виведені активи на баланс банку, у тому числі у судах, відстоюючи інтереси кредиторів ПАТ «УПБ» – юридичних та фізичних осіб, які довірили йому свої кошти.  Адже ліквідні активи це – єдине джерело коштів для розрахунку із колишніми клієнтами банку. Для розуміння масштабів проблеми: загальна сума акцептованих вимог кредиторів ПАТ «УПБ» складає 1 120,1 млн грн, із яких за рахунок реалізації активів банку вдалося повернути лише 35,4 млн грн. При цьому за рахунок власних коштів Фонд виплатив  владникам банку 654 млн грн гарантованого відшкодування, заявився кредитором та зміг повернути собі лише 3,2% цієї суми.

На підставі фактів нікчемності правочинів відступлення прав вимоги та «штучного» погашення кредитів, Фонд виставив права вимоги/майнові права за кредитами на продаж. При цьому у публічному паспорті активу було зазначено усю інформацію про забезпечення за кредитом, зокрема вказано, що, на момент виставлення активу на продаж, застава вважалася відсутньою. Крім того в паспорті активу було зазначено, що напередодні запровадження у банку тимчасової адміністрації кредитний договір був погашений або відступлений на користь третьої особи, проте зазначені правочини віднесено до категорії нікчемних, згідно положень Закону.

Варто наголосити, що основний принцип політики продажу Фонду – максимальне розкриття інформації про активи та максимальна прозорість процедури продажу.

Публічна інформація про виставлені активи та умови участі у торгах була оприлюднена на сайті Фону та на сайті Prozorro.Продажі. Крім того, Фонд надає доступ до повної інформації про активи (у тому числі тої, що містить банківську таємницю) для всіх зацікавлених інвесторів у «кімнаті даних», доступ до якої потенційний покупець отримує після підписання стандартного договору про нерозголошення інформації. Це дає можливість кожному потенційному покупцеві провести власну due diligence – юридичну експертизу, і оцінити для себе привабливість аукціону і перспективи стягнення заборгованості з позичальника, тощо.

Пул торгувався в такому складі 3 рази. Участь у кожному з цих аукціонів міг взяти будь-який зацікавлений покупець. У ході третіх торгів активи було продано.

  1. «Згідно сайту самої компанії, вони купили понад 50% проблемної заборгованості, виставленої на аукціони ФГВФО у 2019-2020 роках, тож портфель її активів зараз становить понад 100 млрд грн. За даними Liga.net, станом на квітень 2021 року “Веста” взяла участь у 75 аукціонах на Prozorro.Продажі з загальною сумою покупок понад 421 млн грн».

 

Доводимо до вашого відома, що тільки за 2020 рік відбулося 1144 успішних аукціонів з реалізації активів банків, що ліквідуються, на загальну суму продажу 4 016,6 млн грн.

 

  1. Банкрутує якийсь банк. ФГВФО виставляє право вимоги за борговими зобов’язаннями цього банку на аукціон на Prozorro.Продажі. Продають, як правило, не одне зобов’язання, а багато. Десятки зобов’язань під час одного продажу називають пулом. Такі пули купують фінкомпанії. Як правило, під конкретного інвестора, який дає гроші на цю покупку. 2019 року, як помітило видання Liga.net, ФГВФО почав укрупняти продавані пули. Тобто, пули стали коштувати дороже. А це значило, що почалося підігрування великим компаніям, таким, як “Веста”, оскільки лише велика компанія має гроші на купівлю великих пулів».

Насправді, ця інформація є некоректною, тому маємо внести ряд  фактологічних уточнень.

Відповідно до Політики продажу Фонду, з метою уникнення спекуляцій стосовно заниження/завищення ціни продажу усі активи, що перебувають в управлінні Фонду, спершу виставляються на аукціон індивідуально за 100% балансової ціни (або з оціночної вартості, якщо вона вища за балансову). Тим самим ні Фонд, ні будь-хто інший не визначає початкову ціну активу і не може впливати на неї.

Фонд може виставляти права вимоги індивідуально спочатку за «англійською моделлю» аукціону після чого права вимоги за кредитами виставляються за «голландською моделлю» аукціону, яка полягає в автоматичному покроковому зниженню стартової ціни, поки хтось з учасників аукціону не зупинить це пониження. Після зупинення одним з учасників автоматичного зниження ціни, ще є етап подачі закритих цінових пропозицій, коли інші учасники матимуть змогу запропонувати більшу ціну, ніж зафіксовано. Все це робиться для того, щоб учасники аукціону конкурували між собою і пропонували більш високу ціну за лот. Детальніше про те, як працює «голландський аукціон» можна прочитати тут.

Тільки після того, як актив щонайменше раз проторгувався індивідуально і не був проданий, його включають до складу пулу.

Непродані пули знову об’єднуються і виставляються на черговий продаж. Так відбувається доти, поки не знайдеться покупець, готовий їх придбати покупець. Взяти участь у кожному з аукціонів може будь-хто охочий (крім позичальника чи поручителя за кредитним договором, що продається).

Закономірно, що кожне перевиставлення активу на продаж супроводжувалося зниженням початкової ціни реалізації.

При виставленні на торги активи об’єднуються у пули за календарним підходом та, зокрема, за ознаками пов’язаності та спільності застави. Календарний підхід полягає в автоматичному формуванні пулів: усі непродані за визначений період лоти об’єднуються у пул. Цей підхід, зокрема, було розроблено Фондом задля нівелювання «людського фактору» під час формування лотів.

Щодо розмірів пулів, то після індивідуальних торгів активи спочатку об’єднують у невеликі пули – балансовою вартістю 1-1,5 млрд грн. Якщо продаж знову не відбувся – дрібні пули об’єднуються у більші і так – допоки не буде знайдено покупця на активи.  До слова, продаж подібних проблемних активів у пулах є кращою світовою практикою. Рівень конверсії таких продажів в країнах з подібним рівнем захисту прав кредиторів, недосконалою судовою системою тощо – становить від 2,5% до 10%.

У середньому кожен актив, що зараз перебуває в управлінні Фонду, виставлявся на продаж 5 разів і більше, деякі – до 30 разів.

Відтак твердження про «підігрування великим компаніям» не відповідає дійсності, адже формування великих пулів відбувається винятково у випадку, коли  активи не було продано у ході індивідуальних торгів чи ж у складі дрібних пулів.

Також нагадуємо, що усі торги ФГВФО відбуваються у формі електронних онлайн аукціонів. Фонд не бере участі і не має навіть технічної можливості впливати на кількість потенційних учасників і їхню активність під час торгів (навіть до розкриття результатів не знає кількість зареєстрованих учасників аукціону). Єдине законодавче обмеження: учасником аукціону не може бути позичальник чи ж поручитель за кредитним договором, що виставлений на продаж.

Деталі участі у торгах та інформація про виставлені на продаж активи є відкритими для всіх. Взяти участь в аукціоні може кожен зацікавлений покупець, достатньо лише зареєструватися на електронному майданчику і сплатити гарантійний внесок. Стежити за перебігом торгів можуть усі охочі. Процедури торгів та сама система продажу побудовані так, що можливість «підігравати» комусь із потенційних покупців зведена до нуля.

 

  1. «Прямо про те, що Фонд гарантування вкладів неофіційно сприяє “Весті”, нещодавно розгорнуто писало “Дзеркало тижня”»

Матеріал, на який ви посилається у своїй статті є прикладом безпрецедентних порушень журналістських стандартів, містить ряд фактологічних неточностей, маніпулятивних суджень та найголовніше – не містить балансу думок.

На жаль, у ході згаданої статті журналіст не звернувся до Фонду за коментарем, у результаті – поширив недостовірну інформацію та увів в оману своїх читачів.

Для прикладу, не відповідають дійсності твердження:

***

 «Якщо уважно проаналізувати продаж найбільш цікавих активів, то бачимо невтішні для вкладників і держави результати «сумлінного хазяйнування» Фонду: активи йдуть з молотка з дисконтом 95–96%, пул формується під конкретного учасника, реальна конкуренція під час продажу фактично відсутня».

1) Чим ліквідніший актив – тим більша за нього конкуренція і вища ціна продажу.

Якщо уважно проаналізувати продаж найцікавіших і найліквідніших активів, то ціна їх реалізації часто перевищує балансову вартість. Такі активи – це, передусім, фізичне майно банків – нерухомість, автомобілі тощо. Вони зрозумілі, необтяжені і не потребують додаткових специфічних знань та професійних умінь від покупців.

Приклад із останніх аукціонів: 22.12.2020 – 2-х кімнатна квартира, житловою площею 39,4 кв.м, яка належить ПАТ «ДІАМАНТБАНК», за адресою: м. Київ, Проспект Перемоги 42: стартова ціна 4,17 млн грн, ціна продажу – 4,33 млн грн. Деталі – тут.

Між тим частка таких активів на балансі банків на момент визнання їх неплатоспроможними не перевищувала і 20%.

2) Продаж непрацюючого кредиту – це «білет на війну»: купівля права вимагати від позичальника повернути борг чи ж право спробувати стягнути заставу, якщо вона є.

Варто наголосити, що більшість ліквідних активів були виведені з банків напередодні визнання їх неплатоспроможними.

Левова частка активів неплатоспроможних банків – понад 80% – це кредити фізичних та юридичних осіб. Фонд виставляє на продаж права вимоги за такими договорами. Іншими словами покупець отримує право вимагати від боржника повернення кредиту і у разі його відмови – намагатися компенсувати свої затрати за рахунок застави.

95% кредитів неплатоспроможних банків – це NPL – непрацюючі кредити, які не обслуговувалися щонайменше останні 5 років, і за більшістю з яких відсутнє ліквідне забезпечення.

Крім того, майже 50% корпоративних позичальників банків розпочали процедуру банкрутства, залишивши кредитні договори невиконаними, а вимоги банку незадоволеними.

Як уже повідомляли, краща світова практика – це продаж подібних проблемних активів у пулах.

3) Ціну продажу формує ринок: 

Що стосується конкретного пулу, згаданого у статті (UKR-2019-05), усі без виключення активи, що входять до його складу, виставлялися на індивідуальні торги у системі Prozorro. Продажі.

Вся інформація про активи та торги була відкрита та доступна для кожного зацікавленого інвестора. Утім охочих взяти участь у торгах не знайшлося.

Непродані на індивідуальних аукціонах лоти і були об’єднані в пул за календарним підходом.

Крім того потрібно враховувати, що частина активів, включених до складу цього пулу, знаходилася в заставі НБУ за видане банкам рефінансування. Відтак спосіб та порядок реалізації пулу було додатково погоджено з НБУ, як із забезпеченим кредитором. Торги відбувались за голландською моделлю аукціону, яка передбачає покрокове зниження ціни, поки один із учасників не зупинить її на прийнятному для себе рівні; після цього інші учасники можуть запропонувати вищу ціну, і переможцем аукціону стає саме той, хто запропонує за лот найбільше.

До речі, у ході згадуваного аукціону з продажу пулу UKR-2019-05 у рамках покрокового автоматичного зниження ціна могла максимально впасти до 679,5 млн грн. Утім, один із учасників торгів зупинив це падіння і врешті заплатив за лот 849,4 млн грн.

***

 «Тому лоти, які виставляються Фондом на торги, мають формуватися за рахунок кредитів і застав, максимально привабливих для потенційних покупців».

Позиція Фонду: з метою нівелювання можливої корупційної складової при формуванні лотів та визначенні стартової ціни «людський фактор» повинен бути максимально мінімізований. До того ж, Фонд повинен реалізовувати усі без винятку активи, що є на балансі банків, а не тільки «привабливі для покупців». Адже усі кошти, отримані від продажу, йдуть на погашення вимог кредиторів банків.

***

 «Кількість допущених під час торгів порушень вражає. По-перше, судом встановлено, що початкову вартість пулу сформовано для повторних торгів, зі значним дисконтом, хоча пул цих активів продавався вперше. Активи вже на старті було виставлено з дисконтом 83%! І це дивні дива».

До речі, слід зазначити, що на момент виставлення лотів на продаж, значна частина компаній-позичальників уже перебувала в стадії припинення, банкрутства, або ж були ліквідовані. Крім того, боржники не тільки не погашали заборгованість, а й у переважній більшості оскаржували дійсність прав вимоги.

Банкрутство компаній-позичальників, їхні спроби оскаржити кредитні договори тощо – є одними із ключових факторів, що негативно впливають на ціну реалізації прав вимог за кредитами.

***

 «По-друге, Фонд не став перейматися такою дрібницею, як оцінка кредитів, що входять до пулу. 2016 року кожен із цих кредитів уже оцінювався, і, власне, на підставі цієї оцінки вони були виставлені на торги й цього разу, хоча за три роки значно виріс їхній номінальний розмір».

Оціночна вартість активів враховується при виставленні на індивідуальні торги. Як уже писалося раніше, на перші торги активи виставляються індивідуально зі 100%; балансової або оціночної вартості, якщо вона є вищою за балнсову. На повторних торгах в пулі початкова (стартова) ціна реалізації – це сума мінімальних цін на попередніх торгах, відповідно до Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються (№388).

У той же час, номінальне зростання величини кредиту за рахунок нарахованих банком відсотків, штрафів і пені – не додає інвестиційної привабливості активу, тим паче за умови, що компанії-позичальники розпочинають процедуру банкрутства.

– «По-третє, дуже цікавим є ще одне порушення, якого неозброєним оком і не побачиш. Річ у тім, що до складу пулу було включено заставу (власне, самі виробничі активи), що забезпечувала не лише ті кредитні договори, які продавалися в пулі. Цією заставою були забезпечені й інші кредити, які Фонд на торги не виставив»

Невідомо, про яку саме заставу йдеться і не наведено факти на підтвердження цих слів.

***

«І, до речі, це не перший приклад такої надзвичайної прихильності ФГВФО до «Вести». Цій фінкомпанії дивним чином вдається викупати найпривабливіші активи, причому фактично за копійки».

Це маніпулятивні оціночні судження без посилань на факти чи джерела.

Це невичерпний перелік неточностей чи ж відвертих маніпуляцій, які дозволив собі автор статті, що була опублікована на сайті видання Дзеркало тижня.

Сподіваємось, викладені нами факти та пояснення допоможуть вам при підготовці якісного та збалансованого журналістського матеріалу, дозволять вам всебічно розкрити тему, забезпечивши баланс думок.