Офіс поліції за 84 млн збудує фірма «Варти» – ради неї викинули п’ять дешевших фірм і АМКУ епічно оскандалився
24.05.2021   //  

18 травня Головне управління Національної поліції у Львівській області підписало договір з ТОВ «Фірма «Інтербуд» на будівництво адміністративного центру швидкого реагування по вулиці Стрийській у Львові вартістю 83,52 млн гривень. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Керівником львівського ТОВ «Фірма «Інтербуд» є Ростислав Бурак, кінцевими бенефіціарними власниками є Андрій Демус та Олексій Гайда. Також серед засновників – Володимир Кордупель, Ігор Костюк, Богдан Парнета та Андрій Пенцак. Усі ці люди, окрім Ігоря Костюка, а також їхні родичі, є членами партії «Варта» Ігоря Зінкевича. На сайті партії із 21 людини з виборчого списку одинадцять – це керівники та засновники фірми «Інтербуд» та їхні родичі. Ігор Зінкевич у 2020 році висувався на міського голову Львова, а до 2018 року був інженером-програмістом Головного управління Нацполіції у Львівській області.

Знижка по відношенню до очікуваної вартості закупівлі склала всього 3%. На тендер початково подалося сім компаній і «Фірма «Інтербуд» за результатами аукціону була передостанньою. Але Замовник після торгів відхилив п’ять учасників з більш економічно вигідними пропозиціями.

Найменшу ціну пропонувало львівське ПП «Спецбуд-Захід» – на 12% нижче очікуваної вартості. Нацполіція відхилила його пропозицію через те, що компанія при складанні локального кошторису не відобразила вказані там машини та механізми у однойменній довідці, а також надала календарний графік виконання робіт не у відповідності до ДБН.

Компанія звернулася до Антимонопольного комітету, та адміністративна колегія вказала, що в ТД не було чіткої вимоги обов’язкової відповідності техніки у довідці й кошторисах, а також прописаного вигляду календарного графіку. АМКУ визнав, що по цих двох підставах Замовник відхилив компанію неправомірно.

Однак АМКУ залишив у силі третю підставу відхилення. У тендерній документації була вказана така вимога стосовно листа-згоди на обробку персональних даних:

«Довідка в довільній формі або відповідно до взірця, що наведений в Додатку 3 до даної документації, повинна бути підписана особами, щодо яких подано інформацію у складі тендерної пропозиції».

Учасник надав листа-згоду на обробку персональних даних від підписанта. Але колегія АМКУ у складі Ольги Музиченко, Сергія Тищика та Дар’ї Чередніченко погодилася із Замовником в тому, що у пропозиції були також персональні дані бенефіціарів підприємства, а тому їхні листи-згоди треба було надати також.

При цьому практика колегії АМКУ стосовно вимоги про персональні дані розділилася. Один із учасників закупівлі – ТОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» – оскаржив визначення переможцем «Інтербуд». Мовляв, переможець також надав не всі листи-згоди – у пропозиції були персональні дані субпідрядника та директора департаменту банка-гаранта, однак листів від них компанія не надала. Проте колегія у складі Наталії Буроменської, Ірини Копайгори та Ольги Нечитайло відмовила у задоволенні скарги.

«Документація не містила окремих вимог щодо необхідності надання листа-згоди на усіх осіб, щодо яких подано інформацію», – вказано у рішенні колегії.

Тобто в одному випадку АМКУ вважає, що треба подавати листи-згоди на усіх згаданих у тендерній пропозиції людей. А в іншому – що можна подавати не на всіх. І ці рішення прийняті різними складами Колегії в рамках одного тендеру.

«Після зміни Зеленським складу Антимонопольного комітету, Тендерна колегія відомства почала «штампувати» протилежні один одному за змістом рішення в абсолютно однакових ситуаціях. Ця процедура – надцятий тому доказ. Більше того, зараз депутати Зеленського збираються внести зміни до законодавства, щоб дозволити АМКУ взагалі не розглядати будь-які скарги. Що захочуть будуть розглядати, що не треба – не будуть. Відповідний законопроєкт вже готується до другого читання», – каже засновниця «Ліги Антитрасту» Агія Загребельська.