Дизельний дефіцит «Укрзалізниці»: порушення законів та мільйонні збитки
27.04.2021   //   372 Переглядів

Не було ніколи такого, і ось – знов. «Укрзалізниця» вчергове догралась до відсутності дизельного палива на складах через відсутність діючих угод на поставку палива у достатній кількості. І на фоні цього скандалу загубилась дуже важлива деталь. Одна з фірм виграла ціновий аукціон на поставку палива, але потім вирішила, що ця перемога їй невигідна. І пішла петляти від законної виплати тендерного забезпечення на користь «Укрзалізниці». Якщо їй це вдасться – це буде потужний удар по самому принципу стосунків покупців і продавців, які йдуть на спільну угоду та мають самі враховувати ризики у своїй парафії.

Кілька днів тому «Укрзалізниця» оголосила, що має дизельного палива лише на добу. До цього призвели низка управлінських рішень повільних залізничників та дії бізнесменів по отриманню якнайбільшої маржі. Результатом стала переговорна процедура закупівлі від 22 квітня, на якій залізниця купує приблизно двомісячний запас палива на суму 1,08 млрд грн по ціні близько 27 тис грн/т. Постачальниками обрано чотири фірми, та їхні ціни відповідають оптовій ціні на ринку за даними «Enkorr»:

Постачальники Сума, грн Грн/т з ПДВ
«Торум» 268 900 000 26890
«Торум» 269 900 000 26990
«Альянс енерго трейд» 271 200 000 27120
«Оіл-трейд 2018» 268 900 000 26890
«Анвітрейд» 268 900 000 26890

Угоди з ними мають бути укладені цього тижня. Але вже зараз можемо констатувати – ця закупівля може принести абсолютно кримінальні неприємності усім причетним через протизаконність «переговорки».

Річ у тім, що тендерний комітет «Центру забезпечення виробництва» обрав таку підставу:

«У зв’язку з виникненням особливих економічних та соціальних обставин, з метою негайної ліквідації наслідків надзвичайної ситуації».

А надзвичайною ситуацією є не землетрус чи війна, а тільки те, що залізничники самі створили собі проблеми. В обгрунтуванні є посилання на листи самих залізничників і немає жодних згадок про необхідне рішення Держслужби з надзвичайних ситуацій:

«Згідно з листом від 16.04.2021 №НЗТ-4-7/149 відсутність дизельного палива ставить під загрозу зриву забезпечення експлуатаційної роботи Запорізької дирекції залізничних перевезень через недостатню кількість дизельного палива на паливних складах Запоріжжя та Мелітополь. – згідно з листом від 19.04.2021 №НЗТ-4-7/152 відсутність дизельного палива ставить під загрозу зриву забезпечення експлуатаційної роботи Криворізької, Запорізької та Дніпровської дирекцій залізничних перевезень через відсутність дизельного палива на паливних складах. – згідно з листом від 20.04.2021 №ЦД-12/263 випадки невидачі локомотивів через відсутність дизельного палива призводять до порушення технології відхилення вагонопотоку…, що спричиняє порушення термінів доставки вантажів, збільшення порожнього пробігу, погіршення виконання показників експлуатаційної роботи».

Протизаконність «надзвичайної» закупівлі без самої надзвичайної ситуації – залізничники мали би відрефлексувати самі. Рік тому «ЦЗВ» намагався провернути таку ж історію у закупівлі газу. Тоді переговорку оголосили як запобіжний захід для уникнення перебоїв з поставками палива. Хоча нормальний тендер тоді залізничники не хотіли/не могли провести виключно через внутрішні проблеми. І тоді ДСНС офіційно повідомила, що жодних надзвичайних на УЗ тоді не було. А відтак переговорку для закупівлі газу скасували за рішенням Антимонопольного комітету, який визнав її протизаконність.

Однак нинішній склад Тендерного комітету ЦЗВ минулорічної історії не пам’ятає, бо у ньому фактично не залишилось старожилів – все окупували неофіти з нового угрупування, яке після відставки Жмака захопило владу у залізничних тендерах. Тому команда Валієва-Тисмінецької може перевірити на собі, як ходити по старим граблям.

А тепер повернемось до історії, яка багато у чому і призвела до нинішньої кризи.

Ще у жовтні 2020 року «ЦЗВ» оголосив п’ять процедур по закупівлі дизелю по 196 млн грн кожна та з очікуваною вартістю палива 23 731 грн.  За даними консалтингової групи «А-95», оптові ціни тоді були на рівні 20 100 грн/т, тобто маржа закладалась досить пристойна.

Однак залізничники нахомутали з тендерною документацією, прописавши її під рамкову закупівлю, та встановили складні умови для надання рознарядки на поставку палива. Тож понад місяць пішов на виправлення ТД. За цей час світові ціни вже встигли підрости до 22 тис грн/т, та один з учасників ринку навіть вимагав підняти очікувану вартість. Залізничники відмовились збільшувати ціну, але в результаті закупівля переїхала у 2021 рік.

Система «Прозорро» визначала 21 січня кінцевим строком подання пропозицій. У ті дні оптові ціни коливались довкола 23,7 тис грн, тобто саме на рівні очікуваної ціни тендеру. Ціна то трохи злітала вгору, то опускалась нижче. І шість фірм вирішили що ці торги можуть принести їм прибуток, та завантажили в систему «Прозорро» свої стартові цінові пропозиції для аукціону, який був призначений на 12 лютого.

За ці три тижні оптові ціни вже злетіли до 25 тис грн. Відтак не дивно, що жоден з учасників не захотів торгуватись, та ще недавно бажана перемога перетворилась у гарячий пиріжок, який ніхто не хотів брати.

По чотирьом тендерам найдешевші стартові пропозиції зробила фірма «Торум» – 23 610 грн/т. Тобто станом на кінець січня фірма пропонувала паливо дешевше очікуваної вартості та прекрасно знаючи, що на ринку ціни коливаються та кон’юнктура може змінитись не на його користь. Тобто «Торум» знав та брав на себе такий ризик участі у державних тендерах.

Але коли дійшло до аукціону  ринкові ціни пішли вгору (хто б міг очікувати?), «Торум» зробив наступне. Він як переможець аукціону мав надіслати замовнику свою цінову пропозицію за результатами тендеру. По закону – нова пропозиція не може відрізнятись від пропозиції фірми на тендері. Однак «Торум» надіслав пропозицію переможця з розрахунку 24 223 грн/т, що було на 600 гривень більше від його тендерної пропозиції.

Тендерний комітет «ЦЗВ» 2 березня розцінив це як відмову від підписання угоди, оскільки якщо переможець завантажив пропозицію з помилкою (описався, щось неправильно сам порахував), то має виправити помилку і прислати ще раз. Але «Торум» нічого не виправляв, і Тендерний комітет постановив – переможець відмовився від підписання договору про закупівлю.  Так «гарячий пиріжок» перейшов до наступного «переможця» аукціону – фірми «Альянс енерго трейд» з ціною 23 718 грн/т.

«Альянс» теж не палав бажанням укладати угоду за такою ціною, і Тендерний комітет після місячного зволікання звинуватив і цю фірму у відмові від підписання договору без поважних причин. Але за іншою підставою. Річ у тім, що переможець тендеру має також укласти з замовником ще одну угоду – про надання забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) у розмірі 5% від вартості договору про закупівлю. Цю угоду мають укласти до укладення основної угоди, тобто у нашому випадку у «Альянсу» був час до травня. Однак залізничники не стали чекати, а на підставі ненадання завдатку 22 квітня відхилили цю фірму. Так «гарячий пиріжок» перейшов до наступного учасника тендеру – «Сокар Україна», який вийшов на аукціон зі стартовою ціною 23 731 грн. Ринкова ціна дизелю зараз становить 27 180 грн. І саме на цьому рівні провели вищезгадану “переговорну” процедуру.

Тобто очікувати, що при ринковому рівні 27 тис грн “Сокар” виявить бажання укладати угоду на поставку палива на 3 тис грн дешевше та буде вганяти себе у збитки – очікувати не варто. Хоча, коли бізнесмени йшли на тендер, то цілком розуміли що роблять.

А тому теж мають заплатити за власну неспроможність розрахувати ризики ведення власного бізнесу.

Мова йде про стягнення банківських гарантій на суму понад 100 млн грн. Кожен з учасників торгів резервував у банку по 5,89 млн грн у якості гарантії, що він не відмовиться від укладання угоди у випадку перемоги по кожному тендеру, у якому бере участь.

Тендерна гарантія – це гроші, які учасники тендеру мають заплатити замовнику, якщо з якихось причин відмовляються укладати угоди після перемоги на торгах. Докладніше

Ці гроші є своєрідним запобіжником від тендерних тролів, які можуть  перемагати з низькими цінами, а потім просто тягнути час, не укладаючи договорів. Таким чином Замовник залишається без необхідного йому товару, а учасник отримує можливість його шантажувати для укладення угоди на невигідних державі умовах.

«Торум» відразу після «перемоги» на лютневих аукціонах закинув до Госпсуду Києва заяву про те, що під час тендерів кон’юнктура змінилась, а тому залізниця акцептувала його пропозиції на завідомо невигідних для позивача умовах. 23 лютого суддя Босий заборонив банку «Альянс» здійснювати оплату на виконання банківських гарантій «Торуму» у розмірі 5,89 млн грн кожна до моменту набрання законної сили рішення у справі за позовом фірми до філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Заявник вказує, що приймаючи рішення про участь у вказаних процедурах закупівель та подаючи тендерні пропозиції, ТОВ «Торум» розраховувало на отримання прибутку, проте, враховуючи зміни показників Platt’s за проміжок часу між датою подання пропозиції та датою проведення аукціону, маржа «Торуму» зменшилась майже вдвічі. Тому під час проведення вказаних процедур закупівлі відбулось таке фіксування у ціні маржі, яке робить постачання на користь замовника збитковим.

На думку заявника, замовник безпідставно вимагає розрахувати цінову пропозицію за формулою, наведеною у додатку №3, з показниками маржі уже після закінчення аукціону, що є грубим порушенням тендерних документацій, встановлених самим замовником, і, розуміючи нерентабельність поставок за цими процедурами закупівель для ТОВ «Торум», замовник акцептував пропозиції заявника на завідомо невигідних умовах.

Залізниця звернулась до  Північного апеляційного господарського суду. Але 14 квітня головуючий суддя Євсіков, судді Ходаківська та Корсак задовольнили «Торум», відхилили апеляцію залізниці та залишили в силі ухвалу Госпсуду Києва про «забезпечку».

Тобто стягнення банківських гарантій з «Торуму» поки що забанено судом. Та у випадку його перемоги державним замовникам доведеться жити з тим, що вони взагалі не мають впливу на учасників, які приходять до них на торги без бажання ділити ризики майбутніх поставок.

І це не абстрактна філософія. Лише по цим закупівлям дизелю «Укрзалізниця» має зібрати такий урожай гарантій: 23,57 млн грн від «Торуму» (по чотирьом процедурам), 17,68 млн грн з «Альянсу» (по трьом). На черзі наступний «щасливчик» – «Сокар Україна», який або укладе збиткові угоди, або також піде на втрату 17,68 млн грн по трьом процедурам. І так далі – всього там було шість учасників, які по цим тендерам прогарантували близько 110 млн грн.

Якщо залізничники не стягнуть гарантій, то це знову ж таки можна буде кваліфікувати як нанесення збитків державі у особливо крупних розмірах.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»