Депутат вимагав $40 тисяч у нотаріуса Сазонової за непозбавлення нотаріального свідоцтва
Автор публікації – Аліна Стрижак, журналістка “Наших грошей”
СБУ викрила на корупції депутата Бориспільської райради. Він вимагав і отримав від київського нотаріуса $40 тис. Про це повідомила 8 квітня 2021 року пресслужба СБУ.
Оперативники встановили, що депутат погрожував позбавити потерпілу нотаріального свідоцтва і виключити з Єдиного реєстру нотаріусів через штучні звинувачення у недоброчесності. Зловмисник посилався на свої нібито впливові зв’язки у політичних колах і Мін’юсті.
За даними «Наших грошей», хабар вимагали у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Олени Сазонової. Цю інформацію підтвердила адвокат Марія Шевченко, яка раніше представляла інтереси Сазонової, але на даний час вже не є її адвокатом.
За даними екснардепа Ігоря Мосійчука, затриманим є депутат від «Слуги народу» Юрій Будюк. Відео затримання депутата оприлюднив youtube-канал «Київський регіон».
Як розповіли в СБУ, депутат вимагав, щоб хабар йому передали через пункт обміну валют у Шевченківському районі Києва. Потім чоловік планував перевести готівку у криптовалюту. Забирати гроші депутат приїхав особисто на елітному Mercedes. Біля обмінника його і затримали сбушники спільно з працівниками Солом’янського управлінння поліції ГУ Нацполу у м. Києві під процесуальним керівництвом Солом’янської окружної прокуратури м. Києва.
Система відбору нотаріального свідоцтва
Свідоцтво нотаріуса відбирає Вища кваліфікаційна комісія нотаріату (скорочено – ВККН, складається з нотаріусів) за поданням Міністерства юстиції, його територіальних органів або Нотаріальної палати. Стосунок до позбавлення свідоцтв нотаріусів у Мін’юстi зараз можуть мати перший заступник міністра юстиції Євгеній Горовець, заступник міністра з реєстраційних питань Ольга Оніщук, очільник департаменту нотаріату та державної реєстрації Дмитро Кирилюк і його департамент та Антирейдерська колегія. Склад Колегії змінюється, туди можуть входити Горовець, Оніщук, представники департаментів нотаріату і Офісу протидії рейдерству. Офіс очолює Віктор Дубовик. Нотаріальна палата повністю формується з нотаріусів, її віце-президентом є дружина Дмитра Кирилюка Олена Кирилюк.
Олена Сазонова уже раз втрачала свідоцтво нотаріуса, але повернула його через суд
За даними Єдиного реєстру судових рішень, Олена Сазонова уже один раз втрачала свідоцтво нотаріуса, це сталося 4 квітня 2017 року. Подання до ВККН на Сазонову зробило Головне теруправління юстиції у м. Києві. Міністром юстиції тоді був Павло Петренко, він же очолював ВККН. Теруправлінням керував Станіслав Куценко, його першим заступником був Андрій Равлюк, а заступником і начальником управління держреєстрації був нинішній в.о голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Віталій Сигидин. Підставою для подання на анулювання свідоцтва Сазонової стала довідка за результатами позапланової перевірки нотаріуса від 5 грудня 2016 року. Перевірка встановила порушення, описані ось у цьому судовому рішенні. Порушення Сазонової перевіряючі кваліфікували як підпункт «е» п. 2 ч. 1 ст. 12 закону України «Про нотаріат». Він звучить як «неодноразове порушення нотаріусом законодавства або грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови, що такі порушення встановлені рішенням суду».
Сазонова почала судитися з Міністерством, теруправлінням та ВККН і врешті всі суди виграла.
Чому – деталі можна прочитати тут.
Після цього Мін’юст і теруправління юстиції пішли до Верховного Суду з касацією. 6 березня 2019 року Верховний Суд скасував рішення першої інстанції та постанову апеляції, і повернув справу на новий розгляд в ОАСК. У своєму рішенні Верховний Суд вказав, що завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій справді є обов`язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону. Але, за висновком Верховного Суду, суди повинні були дослідити наявність факту вчинення Сазоновою неодноразового порушення чинного законодавства та встановити, чи завдали такі порушення шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян. А вони цього не зробили, «обмежившись лише посиланням на відсутність встановлення фактів».
Далі суди пішли по новому колу. 17 січня 2020 року Окружний адмінсуд Києва відмовив Олені Сазоновій у задоволенні позову. Суд виходив з того, що «за досить тривалий період роботи (з 1 березня 2014 року по 2 грудня 2016 року)» Сазонова таки «систематично порушувала законодавчі вимоги». Але нотаріус подала апеляцію, і 11 червня 2020 року її виграла, бо Шостий апеляційний адміністративний суд знову зауважив відсутність «причинно-наслідкового зв`язку між встановленими порушеннями та завданням шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян». Після цього в касацію пішло вже Міністерство юстиції і теруправління. Але 11 березня 2021 року Верховний Суд залишив їх касаційні скарги без задоволення.
Відтак, як розповідала «Нашим грошам» заступник міністра юстиції Ольга Оніщук, Мін’юсту довелося Олені Сазоновій свідоцтво повернути.
Скарги в Антирейдерську колегію
Проте, як тільки Сазонова повернулася до нотаріальної діяльності, на неї пішли скарги до Антирейдерської колегії Міністерства юстиції (Колегії з розгляду скарг у сфері держреєстрації) від фізосіб та бізнесу. Сама нотаріус у коментарі «Нашим грошам» зауважила, що за більшістю із цих скарг стоять «одні й ті ж особи», і що «факти щодо цих скарг не мають кінцевого висновку, оскільки законність оскаржуваних реєстраційних дій та винесених рішень Антирейдерської колегії на даний час вирішується в судах».
Також Сазонова зауважує, що, потрапивши в таку ситуацію, не могла «звернутися за підтримкою до Нотаріальної палати та Міністерства юстиції, оскільки в Міністерстві нотаріуса, який виграє в нього суди, не дуже люблять».
Загалом, за 2020 та 2021 роки «Наші гроші» нарахували 15 скарг, у яких фігурує Олена Сазонова.
Одна з них є більш цікавою, ніж всі інші. Так, 15 березня 2021 року Колегія розглядала скаргу Володимира Голтви. Ця скарга стосувалася реєстрації Олени Сазонової щодо автомийки за адресою м. Київ, Столичне шосе, 25/1. Голтва стверджував, що володіє житловим будинком і землею під ним на підставі судового рішення. Сазонова зареєструвала в ДРРП право власності на автомийку за якимось Олександром Толстим. Скаржник говорив, що автомийка входить до складу житлового будинку та згідно з технічним паспортом є гаражем, розташованим на його землі. Як встановила Колегія, Сазонова зареєструвала право власності на автомийку без документів, які б підтверджували підстави набуття Олександром Толстим права власності. Тому рішення нотаріуса скасували і тимчасово блокували їй доступ до ДРРП ще на 3 міс. Як каже Олена Сазонова, про засідання цієї Колегії Міністерство юстиції її не повідомило, хоча мало надіслати копію скарги їй на електронну пошту. Але, попри те, що нотаріус про засідання не знала, на Колегію прийшов адвокат Олександр Волощук, який назвався представником Сазонової. Хоча нотаріус стверджує, що на представництво Волощука не уповноважувала і його прізвище вперше побачила в наказі, оприлюдненому пізніше на сайті Мін’юсту.
З цього приводу маю намір писати заяви у відповідні органи для з’ясування обставин та притягнення до відповідальності «мого представника», – каже Сазонова.
Адвокат Волощук підтвердив «Нашим грошам», що на засіданні «за Сазонову» справді був, запевнив, що діяв виключно в її інтересах, але на питання, уповноважувала його нотаріус на представництво своїх інтересів чи ні – не відповів.
Детальну інформацію про розгляди інших скарг, в яких фігурує Олена Сазонова і щодо яких вже є результати, можна прочитати тут.
Стосувалася житлового будинку в Києві на вул. Гончарова. Мін’юст відмовив скаржникам, бо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.
19 листопада 2020 року, скарга Марії Сяміної
Судячи зі скарги, майно Сяміної переписали на інших осіб по підробленій довіреності. Про те, що довіреність – несправжня, нотаріус Сазонова могла і не знати. Але вона перереєстровувала майно, розташоване за межами Києва, на що, каже Антирейдерська колегія, не мала права, бо це – порушення територіальності. Адже законом встановлено, що реєстрація прав власності проводиться в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна. Відтак, Антирейдерська колегія скасувала реєстрацію Сазонової і анулювала нотаріусу доступ до Державного реєстру речових прав (ДРРП).
Зараз Сазонова це скасування оскаржує в ОАСКу. Цивільний позов Марії Сяміної про визнання правочину недійсним, витребування з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно зараз слухається в Печерському райсуді Києва.
11 січня 2021 року, скарга Оксани Ксенофонтової
Судячи зі скарги, 16 грудня 2020 року Олена Сазонова вимкнула в Єдиному реєстрі юросіб (ЄДР) заборону перереєстрації корпоративних прав ТОВ «СП Атад К» на підставі начебто судової ухвали, а потім змінила учасників та кінцевих бенефіціарів фірми. Як каже Антирейдерська колегія, судова ухвала, на підставі якої Сазонова вимкнула заборону перереєстрації, справді була, але її текст виготовлено лише 22 грудня 2020 року, тож станом на час реєстрації Сазонової цієї ухвали не існувало. Тому і цю реєстрацію Сазонової в Мін’юсті скасували, а нотаріусу анулювали доступ вже до другого реєстру – юросіб. Зараз ця ануляція оскаржується в Дніпропетровському окружному адмінсуді Києва компанією «СП Атад К», засновниками якої на час підготовки матеріалу значилися Оксана та Іван Ксенофонтови і Христина Зосим.
Зауважимо, що, за даними сервісу «Судова влада», Оксана Ксенофонтова фігурує як обвинувачена у кримінальному провадженні, обвинувальний акт по якому передано у січні 2021 року до Голосіївського райсуду Києва.
9 лютого 2021 року, пакет із 12 скарг
Всі ці скарги стосувалися нежилих приміщень за адресою м. Київ, вул. Сакасаганського, 80 у клубному будинку «Патріарх холл». Зі слів Олени Сазонової, «ці скарги також стосуються Оксани Ксенофонтової, оскільки спірне майно спочатку належало ТОВ «Атад К» , на участь в якому претендує Ксенофонтова». Два накази щодо розгляду цих скарг Мін’юст уже оприлюднив.
Судячи зі скарги ТОВ «НДЦ «Обрій», Олена Сазонова зареєструвала в реєстрі речових прав право власності на нежитлові приміщення на Саксаганського за ТОВ «СП Атад К», а потім – за ТОВ «Глобал ентерпрайзіс». «Обрій» стверджував, що частина цих приміщень належала йому. Антирейдерська колегія відмовила в розгляді цієї скарги, оскільки скаржник має довести, що його права порушено. А на момент, коли Сазонова перереєстровувала спірні приміщення на інших власників, ними вже володів не «Обрій», а інша компанія – ТОВ «Резорт еліт».
Утім, ТОВ «Резорт еліт» теж поскаржилося в Колегію щодо описаного вище кейсу. Вони, зокрема, наголошували, що під час реєстрації нотаріус Сазонова підвантажила до реєстру «білі аркуші технічного паспорту» і що при реєстрації приміщень за «Глобал Ентерпрайзіс» не додала сканкопію акта приймання-передачі приміщень, який є невід’ємною частиною зазначеного договору. Колегія визнала «Резорт еліт» належним скаржником, реєстрацію Сазонової скасувала і тимчасово блокувала нотаріусу доступ до реєстру речових прав на 1 місяць.
Станом на квітень 2021 року Мін’юст тримає в таємниці результати розгляду 11 скарг, в яких фігурувала Олена Сазонова. Це 10 скарг, які Колегія слухала 9 лютого 2021 року. І скарга Артема Друзя, яку розглядали 4 березня 2021 року щодо нерухомості в центрі Києва та в Дніпропетровській області
Блог від: Аліна Стрижак, «Наші гроші»