ВАКС обирає запобіжний захід власнику «Альткома» – репортаж з корупційними подробицями
16.04.2021   //   1056 Переглядів

Олександр Тісленко (другий зліва) на засіданні суду. Довкола його адвокати з компанії Arzinger – Задоєнко, Максименко, Сторожук.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 15 квітня розпочав розгляд клопотання детектива НАБУ про обрання запобіжного заходу керівнику і основному власнику ТОВ «Фінансово-промислова група «Альтком» Олександру Тісленку. Про це повідомляє журналіст «Наших грошей» із зали суду.

Тісленку висунуто підозру у наданні неправомірної вигоди службовій особі – в.о. керівника Укравтодору у 2016-2019 рр Славоміру Новаку.

До суду з’явилися три народні депутати – Сергій Бунін від «Слуги народу», Суто Мамоян і Олександр Лукашев від ОПЗЖ. Це друзі Тісленка, які заявили про готовність взяти його на поруки. Суд вирішить це питання в нарадчій кімнаті.

Суд оголосив перерву до 16 квітня.

На думку слідства, Тісленко мав намір ухилятися від правоохоронців. У його помешканні вилучили документ, де детально розписані ризики перетину кордону з Туркменістаном, Іраком, Нідерландами. Там же розписані підстави для видачі в Польщу і т.д.

У власності Тісленка є численна нерухомість, в т.ч. на окупованих територіях, власний літак, яхта, автомобілі Ферарі, Мерседес та інші.

Також слідство встановило, що Тісленко контактує з екс-головою Верховної Ради Володимиром Рибаком, називаючи його шефом. Крім того, віднайдена переписка містить відомості про інших чиновників, правоохоронців, у т.ч. працівників СБУ.

З матеріалів слідчих дій вбачається, що Тісленко підтримує дуже хороші відносини із новим керівництвом держави.

Прокурор САП просить суд обрати Тісленку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 49,9 млн грн застави з накладенням на нього ряду обов’язків, у т.ч. здати паспорти, носити електронний браслет, не спілкуватися із визначеним колом осіб.

Слідство встановило, що для маскування отримання неправомірної вигоди Новак використовував свого доброго знайомого Яцека Палюха. І саме він у подальшому своїми показами дав старт активним слідчим діям в Україні. Покази Палюха, зазначає слідство, підтверджуються іншими зібраними доказами.

За дорученням Новака Палюх зустрівся з Тісленком і службовими особами «Альткому» у Києві. Вони розробили план отримання неправомірної вигоди. У Польщі повинно було бути засноване підприємство, статут якого мав наповнити «Альтком», при цьому 50% мали записати на Палюха. Новак планував після звільнення з посади в Україні стати головою наглядової ради цього підприємства.

Слідство встановило чотири епізоди вручення неправомірної вигоди – як у готівковому, так і безготівковому вигляді.

Так, у 2017-2018 рр дві кіпрські компанії, які, за даними слідства, пов’язані з Тісленком, здійснили два платежі у розмірі 20,2 тис. євро і 50 тис. євро на особистий рахунок Палюха «за консультаційні послуги». Варто відзначити, що Палюх у ході допиту повідомив, що жодних консультаційних послуг вказаним компаніям не надавав.

У подальшому, за показами Палюха, у листопаді 2018 року у Варшаві Тісленко передав йому 275 тис. доларів США. Після цієї події Палюх одразу в месенджері WhatsApp написав Новаку про те, що кошти в нього. Відповідно до його показань, це викликало обурення Новака, оскільки він домовлявся про 300 тис. доларів так званого «абонементу» щороку, і Тісленко не виконав своїх зобов’язань. Є відповідна переписка, яка показує обурення Новака, з якої вбачається, що Тісленко виконує свої зобов’язання лише на 50-70%.

Надалі у січні 2019 року у Кракові Тісленко передав 300 тис дол. Обидві зустрічі відбулися за участі співвласника «ФПГ Альтком» – Сергія Павлічєва.

Як зазначив прокурор, дати надання неправомірної вигоди співпадають із діями, які Новак вчиняв на користь «Альткому» по виплаті коштів та пролонгації договору з реконструкції автодороги М05 Київ-Одеса.

«Альтком» виграв тендер на реконструкцію автодороги М05 ще у 2013 році. Сума трьох лотів становила майже 94,5 млн євро. Фінансовими донорами робіт виступили ЄБРР і Європейський інвестиційний банк.

Слідство встановило, що «Альтком», який базувався в Донецьку і після початку війни змушений був звідти виїхати, спочатку через форс-мажорні обставини не міг закінчити вчасно роботи на початку 2015 року. Разом з тим у подальшому компанія неодноразово порушувала строки. Це викликало занепокоєння ЄБРР, інженера технагляду і Мінфіну. Зокрема, ЄБРР піднімав питання про розірвання контракту з «Альткомом». Аналогічно про необхідність розірвання угоди Новаку говорили працівники Укравтодору. Втім, Новак систематично до 2019 р, тобто до моменту звільнення, вживав заходи, щоб контракт не був розірваний.

Ще при Новаку частину першого лоту віддали іншому субпідряднику (Онур). При цьому в Мінфіні заявили, що це зроблено було з порушенням процедури. У подальшому після звільнення Новака відбулася переуступка ще двох лотів, які виконані «Альткомом» не були.

При цьому, як зазначає слідство, завдяки підписаній з Новаком додатковій угоді, неустойка за недотримання строків виконання робіт в розмірі 9,5 млн євро була стягнута з «Альткому» не живими грошовими коштами, які мали поповнити держбюджет, а за рахунок майбутніх ще не оплачених робіт.

Слідство також відзначило, що Тісленко і Новак мали досить тісні стосунки як для службовця і власника підрядної організації. Так, Новак у розмовах називає Тісленка другом, просить дати в користування яхту. Вони говорять про те, що спільно зароблять гроші.

Захисники Тісленка виступили категорично проти задоволення клопотання про обрання йому запобіжного заходу. Вони заявили, що Палюх таки надавав консультаційні послуги кіпрським компаніям. Також вказують, що «Альтком» сплатив повністю всю суму неустойки, передбачену контрактом. Крім того, стверджують, що розірвання контракту могло потягнути для держави реальні втрати. Натомість, «Альтком» і Укравтодор шукали спосіб його виконати. Також захисники наголошували, що Новак не міг ухвалювати одноосібних рішень без погодження ЄБРР.

Ірина Шарпінська, «Наші гроші»