Чому в Україні подорожчають квартири в новобудовах: урок лобістської економіки від цементного картелю (додано)
07.04.2021   //   1344 Переглядів

За даними «Наших грошей», 9 квітня Міністерство економічного розвитку винесе рішення по «антидемпінговому» розслідуванню щодо імпорту в Україну цементу з Туреччини.

(додано повідомлення АМКУ)

У розпорядженні редакції є копія міністерського документу «Основні факти і висновки…», з якого можна абсолютно впевнено спрогнозувати майбутнє рішення: на турецький імпорт накладуть забороняюче мито від 36 до 50% для різних заводів. Тобто обкладуть портландцемент і клінкер таким податком на ввозі, що його ціна в Україні стане вищою від вітчизняного товару.

Також можемо абсолютно впевнено стверджувати, що вартість цементу буде рости просто зараз. Відтак поповзуть в гору прайси на квартири в новобудовах, ціни на цемент в мішках в «епіцентрах» та дрібнооптових ринках.

Коротке введення в курс справи

У 2019 році МЕРТ заборонило імпорт цементу з Росії, Білорусі і Молдови.

Святе місце недовго пустеніло, і на місце забанених сусідів прийшли турецькі та українські заводи. При цьому турки зайняли лише 5% ринку, а наші наростили виробництво на 17% і займають 95% ринку. Тим не менш вітчизняні виробники відчули агресію з боку імпортерів, і у вересні 2020 року МЕРТ почало атаку на турків.

Ми не будемо зупинятись на юридичних аспектах міністерського розслідування. Але нас дуже засмутило одне речення з документу МЕРТ:

«Застосування антидемпінгових заходів відповідає національним інтересам України».

Річ у тім, що в України дуже багато національних інтересів. Але Міністерство вирішило потрафити інтересам лише кількох виробників, а не мільйонам українців, які є кінцевими споживачами того цементу.

Зростання маржі у цементі

МЕРТ проаналізувало стан ринку з 2017 року. Як бачимо у 2018 році все справді падало. І заборона на росіян/білорусів/молдаван стала просто святом: рентабельність зросла на 800(!) відсотків. У 2020 році, коли турки вже почали тягнути свої пару відсотків імпорту, рентабельність і продажі на внутрішньому ринку дещо впали, але однаково вони на сотні відсотків більші від того, що було під час російського демпінгу.

Показник 2017 рік 2018 рік 2019 рік 2020 рік Планові показники
Фінансовий результат від продажу подібного товару на внутрішньому ринку, млн дол. США  
Динаміка порівняно з базовим періодом 2017 р., % 0 -159,06 +1 188,41 +833,42 +19,3
Рентабельність реалізації подібного товару на внутрішньому ринку, %  
Динаміка порівняно з базовим періодом 2017 р., % 0 -156,92 +800,08 +519,91 +35,4

 

При цьому українські заводи у 2020 році підняли ціну на цемент на 35% у порівнянні з 2017-м. А собівартість збільшилась лише на 15%. Тоді як «ціни імпорту товару з Туреччини були нижче за ціни продажу і собівартість національного товаровиробника», вказує МЕРТ:

«Ураховуючи зазначене, Міністерство зробило висновок про наявність негативного впливу демпінгового імпорту на ціни національного товаровиробника».

А ось про вплив на українського громадянина МЕРТ не подумало. Хоча ми всі теж є учасниками регати. Бо ми купуємо квартири, зроблені з цементу. І якщо він дорожчає – то дорожчає і житло. А цемент дорожчає.

Ось цьому доказ:  лист одного з крупних національних виробників цементу нещодавно оприлюднив адвокат Олексій Пустовіт:

Отже національні виробники, які глибоко в темі розслідування МЕРТ, першими відчули куди вітер дутиме, і ще наприкінці березня почали розсилати такі «листи щастя» будівельникам про підйом цін цементів марок 400 та 500 на близько 10%. І це ще будівельний сезон не у розпалі.

Бенефіціари «антидемпінгу»

МЕРТ визначив «належними національними товаровиробниками» п’ять компаній (на скрінах дані «Youcontrol» щодо зростання їх доходів після заборони поставок з Росії, Білорусі та Молдови, дані за 2020 рік ще не оприлюднено):

  • ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна»: власником є німецький концерн «Dyckerhoff GmbH», один з учасників цементного картелю, який розкрили та покарали в Німеччині (див. нижче).

  • ПрАТ «Кривий Ріг Цемент»: раніше належало німецького концерну «Heidelberg cement» – лідеру того самого німецького картелю. Але в 2019 році його викупив інвестиційник Ігор Мазепа («Concorde Capital»). Викупив, і вже у 2020 році подякував за прибутки Зеленському і Шмигалю: «В серпні [2020 р] ми вийшли на рекордні продажі після невеликого просідання на початку року, пов’язаного з плановим ремонтом і карантином. Я рідко роблю компліменти уряду і економічній владі, але їх рішення не припиняти інфраструктурні проекти і Велике будівництво вважаю правильними».

  • ПрАТ «Миколаївцемент»: міжнародна група «CRH», входила до числа компаній, відносно яких Єврокомісія проводила розслідування за створення спільного ринку. У цьому ж розслідуванні фігурували і вищезазначені «Дікергоф» та «Хейдельберг».

  • ПАТ «Подільський Цемент»: міжнародна група «CRH».

  • ПрАТ «Івано-ФранківськЦемент»: Офіційним власником ПАТ «Івано-Франківськцемент» є швейцарська фірма «ЦемІнВест СА», чиїм бенефіціаром в українських реєстрах вказаний Микола Круць – колишній нардеп від «Нашої України» та багаторічний керівник цементного підприємства. Хто ще може ховатись за швейцарською банківсько-комерційною таємницею – знають лише швейцарці.

Наразі невідомо про якісь зв’язки «CemInWest» з Денисом Шмигалем, який перед призначенням прем’єр-міністром встиг попрацювати головою Івано-Франківської ОДА. Також немає жодних ознак того, що міністерство економіки під керівництвом однокурсника Шмигаля Ігоря Петрашка почала розслідування проти конкурентів «Івано-Франківськацементу» з якихось корупційних мотивів.

Натомість точно відомо. Антимонопольний комітет під керівництвом близької до дружини Володимира Зеленського Ольги Піщанської вже рік досліджує ринок цементу і все ніяк не відкриє справу про картельну змову, вказує Галина Верцімаха з «Ліги антитрасту».

І закрити його не можна, настільки очевидні ознаки того, що український ринок – не ринок, а полігон для полювання на лохів-споживачів. І збудитись на впливових промисловців боязно. Бо це справді дуже потужне угрупування, об’єднане в Асоціацію «Укрцемент» (з точки зору антитрасту – це один з атрибутів картельної змови). А «Укрцемент» є партнером Національної асоціації дорожників України, яка об’єднала найбільших підрядників Укравтодору, що будують цементні дороги. І щодо дорожнього картелю АМКУ теж вже рік боїться відкрити справу, відмовляючись навіть приймати заяву від потерпілих українців.

Щоб не було так страшно повідомляємо:

Цементні картелі – доторканні

Німецький суд у 2009 році прирік концерни «Heidelberg Cement», «Dyckerhoff», «Lafarge», «Readymix AG», «Schwenk» та «Holcim» до штрафу 330 мільйонів євро за розділ ринку і створення картелю.

Згідно з обвинувальним вироком, пише «Дойче велле», цементні концерни Німеччини протягом багатьох років штучно обмежували доступ цементу на внутрішній німецький ринок, щоб гарантувати високі ціни на свою продукцію. Зокрема, цементний картель скуповував в Східній Німеччині заводи конкурентів з метою їх подальшого закриття.

Аналогічно чинили монополісти і щодо імпортного цементу. Тут картель застосовував два методи. Або дешевий закордонний товар скуповувався членами картелю заздалегідь і не потрапляв на внутрішній ринок. Або цементні концерни перешкоджали ввезення імпортного цементу в Німеччину іншим шляхом, наприклад, скуповуючи перевалочні пункти в портах для їх подальшого закриття.

Німецький картель мав законспіровану і добре організовану керівну структуру. З’ясувалося, що ще з 70-х років перші особи цементних виробників періодично зустрічалися на щорічних виставках і з’їздах, не рахуючи зустрічей на «робочому рівні», де приймалися рішення оперативного характеру. Таким чином виникали домовленості серед іншого про квоти поставок і ціни, а також про придбання і подальшому заморожування конкуруючих цементних заводів, цитує рішення німецьких антимонопольників «Дзеркало тижня».

Розслідування цементного картелю в Угорщині

Орган з питань конкуренції Угорщини восени 2020 року почав розслідування щодо наймогутніших гравців внутрішнього ринку цементу за підозрою у зловживанні домінуванням. Виявилось, що ціни на цементні вироби та умови транспортування, застосовані трьома компаніями «Duna-Dráva», «Lafarge Cement Magyarország» та «CRH Magyarország», мають суттєву схожість.

Угорський ринок цементу – це олігополія, яка, як правило, характеризується високою прозорістю та невеликою кількістю учасників ринку, які можуть бути взаємозалежними один від одного. Це може зменшити інтенсивність змагань, зазначає GVH.

Виходячи з цього та поведінки трьох компаній, GVH підозрює, що, можливо, вони неявно координували свою комерційну поведінку.

Як результат, вони, можливо, змогли впливати на ціни на цемент і перешкоджати конкурентам виходити на ринок.

Покарання цементного картелю в Італії

Конкурентне відомство у 2017 році оштрафувало одинадцять виробників цементу, галузеву асоціацію та дистриб’ютора будівельних матеріалів на загальну суму 184 млн євро за узгодження цін на цемент у національному масштабі, повідомляє Autorità garante della Concorrenza e del Mercato (AGCM).

Працівники AGCM виявили, що під час засідань асоціацій фірми координували підвищення цін на цемент, про що потім повідомляли своїх клієнтів.

Асоціація Aitec відіграла активну роль у картелі, контролюючи дотримання фірмами підвищення цін та обмінюючись даними про поставки цементу, таким чином підтримуючи стабільність змови.

Крім того дистриб’ютор будівельних матеріалів у Тоскані «TSC» допоміг полегшити непрямий обмін інформацією між конкурентами.

За повідомленням AGCM, незаконна діяльність мала місце між 2011 і 2016 роками і являла собою єдине, складне і постійне порушення, яке чиновники визнали серйозним порушенням 101 ДФЄС, яке забороняє антиконкурентні угоди та узгоджену практику.

Перелік оштрафованих в Італії: Italcementi 84 052 057 євро, Buzzi 59 793 072 євро, Colacem 18 273 751 євро, Cementir 5090000 євро, Holcim 2 381 252 євро, Россі 5849500 євро, Сакчі 702 711 євро, Zillo 4 079 085 євро, Барбетті 1162 448 євро, Calme 1 793 771 євро, Moccia 691 721 євро, Aitec 147 997 євро, TSC 1571 євро.

Відчуваєте як це римується з українською історією?

І останнє. За даними ресурсу «Trademap», у 2020 році «демпінгуючі іноземці» ввозили портландцемент в Україну по $47 за тону . А «національні виробники» вивозили свій товар в Євросоюз по $43 за тону. То виходить що вони теж нариваються на антидемпінгове розслідування у Європі? Чи просто прикидуються жебраками, аби картель не втратив свою супермаржу?

**************************

Через тиждень після публікації «Наших грошей» 13 квітня АМКУ надав обов’язкові для розгляду рекомендації вітчизняним виробникам цементу АТ «Подільський цемент», ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», ПрАТ «Івано-Франківськцемент»,  ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна»,  ПрАТ «Миколаївцемент»,  ТОВ «Цемент».

Комітет, під час дослідження встановив, що товарними межами ринку є ринок цементу, який сегментується за марками. Водночас в Україні є чотири основні його виробники, що концентрують ринкову владу: сукупна частка Групи CRH, ПрАТ «Кривий Ріг Цемент», ПрАТ «Івано-Франківськцемент», ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна» перевищує 90 %.

Імпортери є єдиними ціновими конкурентами цих виробників. Їх частка на ринку цементу є незначною (не перевищувала 8 % за підсумками 2019 року).

Доступ до ринку цементу характеризується наявністю бар’єрів, які важко подолати, серед яких – зовнішньоторговельні бар’єри (антидемпінгові заходи на товар – цемент та сировину – цементний клінкер для нього).

Комітет встановив, що після набрання чинності Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яким запроваджено справляння остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну, зокрема, портландцементу походженням з Російської Федерації, Білорусі та Молдови (який складав до 90 % від всього імпорту), імпорт портландцементу з цих країн у 2019 році істотно зменшився, а у 2020 році – майже повністю припинився.

У відповідь на застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу з Росії, Білорусі і Молдови, а також запровадження в 2019 році ембарго на цемент з Росії, українські виробники підвищили ціни на свою продукцію.

Досліджуючи ринок АМКУ з’ясував, що у 2019 році найбільше було продано цементу марок ПЦ ІІ/Б-Ш-400 та ПЦ І-500 Р-Н. Напередодні прийняття рішення про застосування остаточних антидемпінгових заходів (березень-травень 2019 р.) українські виробники підняли ціну на ці марки цементу. Внаслідок цього рентабельність його продажу на внутрішньому ринку у 2019 році, у порівнянні з 2017 роком істотно зросла.

Хоча пропозиція втраченого імпорту з Російської Федерації, Білорусі та Молдови у 2020 році була заміщена цементом з Туреччини, Мінекономіки за скаргою українських виробників наразі здійснює антидемпінгове розслідування і щодо цього товару.

Наразі в Комітеті наявна інформація, що учасники ринку цементу почали отримувати повідомлення про підвищення виробниками відпускної ціни на цемент українського виробництва.

Врахувавши динаміку змін у цей період факторів, що впливають на собівартість цементу, Комітет не знайшов об’єктивних причин для значного подорожчання цементу.

АМКУ звертає увагу на схожу та циклічну поведінку виробників, що підняли ціни у зв’язку з очікуванням прийняття Комісією антидемпінгових заходів щодо імпортерів та інформує, що такі дії можуть бути оцінені як антиконкурентні узгоджені дії на ринку цементу.

Відповідно, АМКУ рекомендував учасникам ринку під час проведення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну цементу з Туреччини та після його припинення, утриматися від вчинення дій, що можуть привезти до порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

 

Юрій Ніколов, «Наші гроші»