Суд виправдав начальника колонії, який вимагав $3 тисячі за дострокове звільнення засудженого
05.04.2021   //   1 Переглядів

Ізяславський райсуд Хмельницької області виправдав екс-начальника Шепетівської виправної колонії №98 Миколу Мазанюка та його екс-заступника Юрія Ліпчука, які обвинувачувалися в одержанні хабара. Про це пише «Незалежний громадський портал» з посиланням на вирок суду від 19 березня.

За даними досудового розслідування, начальник колонії висунув засудженому вимогу передати $3 тис хабара. В обмін пообіцяв використати свої повноваження начальника установи та голови дисциплінарної комісії виправної колонії і застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Пізніше пропозицію про передачу хабара обвинувачений висловлював й матері в’язня. 23 лютого 2018 р. на автовокзалу Шепетівки заступник начальника колонії отримав від матері засудженого $3 тис.

У суді обоє колишніх посадовців вини не визнали. За словами Ліпчука, його шеф Мазанюк доручив з`їздити на автовокзал і зустрітися з матір`ю засудженого, оскільки сам не мав можливості це зробити. Жінка повинна була привести передачу для начальника колонії. Ліпчук сказав, що його керівник повідомив йому, що в передачі має бути $3 тис. Що це за гроші, той відмовився пояснювати.

Ексначальник колонії Мазанюк у суді спростував інформацію Ліпчука. Казав, що не давав йому вказівку зустрічатися з матір’ю ув’язненого та брати у неї гроші. Підтвердив, що до 23 лютого 2018 р. дійсно зустрічався з жінкою, роз`яснював їй правила умовно-дострокового звільнення засуджених. Відповідей на її провокативні питання, що стосувалися неправомірної вигоди, уникав. Коштів як в неї, так і в засудженого не вимагав, а останній дійсно заслуговував на умовно-дострокове звільнення. Вважає, що Ліпчук у своїх свідченнях його обмовив через давнє бажання стати начальником установи.

Також суд заслухав пояснення засудженого та його матері. Чоловік пояснив, що у 2017 р. він перший раз звернувся до Мазанюка з проханням про умовно-дострокове звільнення. На що той озвучив суму до $3 тис, які необхідно заплатити, щоб звільнитися. Гроші необхідні, щоб домовитись із прокурором, аби той під час судового розгляду клопотання, не заперечував проти дострокового звільнення.

Тоді ж установою виконання покарань було направлено до суду подання про заміну ув’язненому невідбутого покарання на більш м`яке. Але суд залишив його  без розгляду. Незабаром засуджений самостійно подав клопотання до суду про заміну йому покарання на більш м`яке, яке було залишено без задоволення.

Через три місяці засуджений знову спитав начальника колонії про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Посадовець повторно повідомив йому про необхідність заплатити близько $3 тис для позитивного вирішення питання, пославшись, що гроші потрібно передати прокурору. Чоловік погодився на пропозицію та повідомив про цю розмову своїй матері.

Після цього, приблизно в січні 2018 р. матір приїхала на побачення до сина разом із працівниками СБУ, яким засуджений написав заяву про вимагання грошей начальником колонії.

Суд дослідив низку письмових доказів, які, на думку прокурора, доводять вину обвинувачених. Однак визнав їх недопустимими, оскільки слідчий відділ облУправління СБУ здійснював досудове розслідування з порушенням правил підслідності. На думку суду, справу обвинувачених мало би розслідувати Державне бюро розслідувань. Проте ДБР тоді ще не працювала. Зважаючи на ці обставини, саме прокурор мав визначити орган досудового розслідування, який був би уповноважений проводити досудове розслідування. Але цього чомусь не зробив.

Суд допитав 7 свідків сторони захисту і зробив висновок: Мазанюк з Ліпчуком не вчиняли та не могли вчинити з використанням службового становища дій в інтересах засудженого. Адже такі заходи застосовуються колегіальним органом – дисциплінарною комісією установи виконання покарань.

Таким чином, обох обвинувачених суд визнав невинуватими і виправдав у зв`язку з недоведеністю, що ними вчинене кримінальне правопорушення.