Укравтодор вистрілив собі в ногу, а потім для певності ще й у голову
02.04.2021   //  

Спільне розслідування «Центру протидії корупції» та «Наших грошей» так вплинуло на Укравтодор, що він випустив дві заяви в один день – 1 квітня. Зробили це у день Дурня, і так воно й вийшло.

Отже, що було.

У липні 2020 року Служба автодоріг у Полтавській області уклала угоду з компанією «Альтком» на поточний середній ремонт окремих ділянок траси Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин за 455,07 млн грн. Цей контракт був укладений за результатами тендеру, проведеного у системі «Прозорро» відповідно до законодавства України. Однак замовник відразу не оприлюднив кошторисів та відомостей про вартість будівельних матеріалів. Відтак «Центр протидії корупції» звернувся до замовника з відповідним запитом. І у березні 2021 року ці документи нарешті були надані, причому лише з третього разу – два рази Полтавська САД під різними приводами не відкривала своїх цін. І коли нарешті відкрила – стало зрозуміло чому вони так шифрувались.

«Наші гроші» взяли дані про вартість будматеріалів з отриманих кошторисів та порівняли їх з даними Моніторингу цін на матеріали, який оприлюднюється на сайті державного підприємства Укравтодору – «Державного дорожнього науково-дослідного інституту імені М.П.Шульгiна». У цьому моніторингу щомісячно вказують, які середні ціни були на асфальт та інші будматеріали у тій чи іншій області. Ось ми й порівняли ціни з тендеру з даними про липень 2020 року.

Виявилось, що тендерні ціни на основні будматеріали (асфальт, бітумна емульсія, щебенево-піщана суміш) значно більші від даних ДерждорНДІ. За нашими підрахунками перевищення лише по цим позиціям склало 91 млн грн., що становило 20% від загальної ціни тендерного підряду (і це ми ще не торкались інших кошторисних даних про ціну фарби, склокульок, металу, бетону, піску тощо).

Також ми з’ясували, що видатки на цей ремонт були на 40% заплановані у Фонді боротьби з COVID-19.

Дані про наші знахідки ми оприлюднили 23 березня у матеріалі «З’ясувалась маржа «Альткому» на ремонті полтавської траси, оплаченому з Фонду протидії COVID-19».

І ось пройшов тиждень, коли Укравтодор випустив дві різні заяви. Одну через фейсбук адресував «Центру протидії корупції» з вимогою якихось доказів, другу – на своєму сайті присвятив «маніпуляціям» «Наших грошей».

Ок, Укравтодор, поїхали.

Отже «Нашим грошам» Укравтодор закидає наступне (його текст виділимо курсивом):

  1. “Укотре «Наші гроші» роблять висновок щодо програми «Велике будівництво», ґрунтуючись на створеній власними руками історії.

Нагадаємо, що у 2020 році Укравтодор витратив 82 млрд грн — за ці гроші збудовано та оновлено 4056 км доріг, 158 штучних споруд, розпочато будівництво Запорізького мосту. Ціна об’єктів, у порівнянні з 2019 роком, знизилась на 19 % — і на фоні завершених по всій країні об’єктів, закиди про «40% відкати» чи «20% маржу» звучать безглуздо”.

Від “Наших грошей”- Для усіх повторимо ще раз. Своїми руками ми розбираємо кошторисні ціни на будівельні матеріали. А порівняння загальних цін на об’єкти роблять абсолютно інші експерти. Наприклад, всесвітня ініціатива з прозорості інфраструктури CoST у грудні 2020 року презентувала своє дослідження вартості об’єктів Укравтодору. Ось два факти з нього:

(а) 90% всіх ремонтів, виконаних Укравтодором у 2020 році, це був поточний середній ремонт доріг (і саме поточним середнім ремонтом є замовлений «Альткому» ремонт полтавської траси);

(б) Середня вартість 1 км поточного середнього ремонту доріг у 2020 році зросла до 11,19 млн грн, що на 91,6% більше, ніж в 2019 році.

Ще раз. Укравтодорівці Кубракова-Зеленського майже в два рази підняли ціну на поточний середній ремонт у порівнянні із злочинним періодом Новака-Порошенка. Але вперто розповідають про пониження цін. (Казали ж розумні люди: «Фашистів майбутнього будуть звати антифашистами»…).

  1. “Сама стаття «Наші гроші» містить як фактологічні помилки, так і за своєю суттю свідчить про повне нерозуміння того, як працює дорожній ринок, система закупівель, а також — як складаються кошториси.

Наведемо лише один ілюстративний приклад. Стаття будується на тому, що у кошторисі ціни на матеріали завищені на 10–25 %, у порівнянні з моніторингом цін на сайті ДП «ДерждорНДІ». Однак у моніторингу, на відміну від фактичних витрат підрядника, ціна вказується виключно за самі матеріали, без врахування витрат на обробку матеріалів, зберігання та транспортування. Останні якраз можуть додавати до ціни матеріалів до 30 %. І саме ця ціна фіксується у кошторисі”.

Акцентуємо увагу на формулюванні піарників Кубракова щодо витрат на транспортування, які «можуть додавати до ціни матеріалів до 30%». Бо це їх єдиний фактологічний контраргумент.

Ну якщо «можуть додавати», то покажіть, як додає! Це ж просто, у вас є кошториси, а у кошторисах ціни на транспортування винесені в окрему колонку. Так зробіть скрін, і покажіть усім, як ціна асфальту в контракті з «Альткомом» зросла на 30% саме через транспортування. І ми у розпачі розведемо руками))))

Ні, не хочете? Тоді ми самі опублікуємо скріни з отриманих від самих укравтодорівців кошторисів. Ось вам асфальт:

Цей кошторис потрібно читати так.

  1. Беремо відпускну ціну асфальту як товару на самому заводі 2541 грн/т (вона вказана у чисельнику дроба).
  2. Додаємо транспортну складову 313 грн/т (ой, а це 30% від 2541?).
  3. Додаємо складські витрати 0 грн/т.
  4. Отримуємо остаточну ціну 2855 грн та додаємо ПДВ 20%, який у локальних кошторисах в табличках не вказано. Отримуємо 3426 грн/т, які ми й вказали у своєму матеріалі.

Як бачимо у пункті 2 транспортна складова абсолютно не 30%. Нею можна пояснити хіба що 10% від ціни асфальту у даному випадку. Тоді як маржа набагато більша.

І після цього укравтодорівці заявляють, що ціноутворення в Україні потрібно змінювати. У їхньому прес-релізі ще багато букв про радянські принципи ціноутворення, які заважають цим господарникам працювати по світовим стандартам. За цими буквами криється одна ціль:  взагалі знищити можливість оприлюднення кошторисних цін на асфальт. Бо як бачимо – це ледь не єдине слабке місце у схемі, яку Кубраков вибудував для високомаржинального освоєння мільярдних потоків. Якщо їм вдасться повністю приховати кошториси, то потім залишиться лише на слово вірити УКРАВтодорівцям, що вони та їхні фаворити не завищують ціни на будматеріали, та не конвертують маржу по кишеням.

А мова йде про неймовірні гроші.

За даними «Економічної правди», кілька днів тому на нараді в Офісі президента обговорювали питання збільшення видатків «Укравтодору» на 170 млрд грн. На хвилиночку – на нього і так спрямовують майже 10% усіх видатків держбюджету. А хочуть додати ще 15%. Тобто чверть усього бюджету буде освоєна Укравтодором, який завдяки прокартелістським умовам тендерів віддає левову частку підрядів фаворитам з Національної асоціації дорожників України («Альтком» – саме один з них, докладніше див. «Картелізація дорожньої галузі за гроші «ковідного» фонду Зеленського»).

Ну і тепер давайте подивимось, що Укравтодор закинув «Центру протидії корупції» у своєму фейсбучному дописі (тут таке враження, що писав космонавт під впливом популярних хімічних речовин). Весь великий текст на скріні, але фактично він зводиться до одного: корупції не було, тому що «ділянка оновлювалась у рамках проєкту Світового банку, то визначення підрядника на відкритих торгах тут відбувалось за правилами міжнародної організації».

Оце і є вистрілити собі у голову.

Як ми вже говорили на початку, цей тендер проводився за гроші державного бюджету України, частково проведених через «ковідний» Фонд, і тому він проводився у системі «Прозорро». Більше того, замовник сам пише у «Прозорро» про використання саме бюджетних коштів на цей ремонт:

 

Тендери по правилам Світового банку оприлюднюються десь далеко від нашої системи, яка на міжнародному рівні визнана прикладом для усього світу. Запит ЦПК стосувався саме українського тендеру, а не чогось іноземного. Думаємо, що Світовий банк здивується, коли дізнається, що райтери Кубракова його брендом прикривають свій високомаржинальний бізнес 😉.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»