Земельна корупція: Самовільне зайняття земель державної та комунальної власності «за згоди» посадових осіб
29.03.2021   //   111 Переглядів

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило найбільш розповсюджені корупційні ризики у сфері земельних відносин.  За оцінками експертів відділу стратегічного аналізу корупційних ризиків ця сфера є однією з найбільш корумпованих та спричиняє суттєві негативні наслідки.

Опис ризику:

Однією з найбільш поширених форм тіньового використання земельного активу держави є самовільне зайняття земельних ділянок. Особа при цьому без жодних правових підстав займає земельну ділянку та протиправно використовує її задля власної вигоди, що призводить до зменшення надходження бюджетних коштів за користування земельними ділянками державної або комунальної власності – вагомої складової бюджету держави та територіальних громад. У непоодиноких випадках особи, які самовільно займають земельної ділянки, виправдовують свої вчинки усними домовленостями, а інколи — й усними проханнями посадових осіб органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, державних підприємств та установ, у розпорядженні яких перебувають земельні ділянки.  Відповідні усні домовленості є  протиправним механізмом для отримання неправомірної вигоди посадовими особами. За «корупційний відкат»  від прибутку з використання земельної ділянки посадові особи можуть не повідомляти правоохоронні органи про самозахоплення.

КЕЙС[i]

Протягом трьох місяців 2016 року громадянин самовільно обробляв  земельну  ділянку площею понад 15 гектар, яку засіяв соняшником. Земля перебувала у постійному користуванні туберкульозної лікарні Запорізької області, яка її  не використовувала. Обвинувачений під час судового засідання свою вину не визнав та пояснив, що на початку 2016 року він звернувся до головного лікаря комунальної установи з проханням надати дозвіл на обробку земельної ділянки, яка розташована поблизу вказаного закладу охорони здоров’я. На його прохання головний лікар комунальної установи  відповів згодою, тож у травні 2016 року він засіяв ділянку соняшником.

За висновками судово-економічної експертизи  внаслідок цих дій було заподіяно шкоду в сумі
199 тис. грн. Рішенням суду першої інстанції громадянин був  визнаний винним у вчиненні злочину. Але Верховний Суд, розглядаючи справу, підтвердив, що обвинувачений користувався земельною ділянкою на підставі усної згоди головного лікаря комунальної установи та голови сільської ради, тож призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Посадових осіб до відповідальності притягнуто не було.

Рівень корупційного ризику – Високий

Джерела ризику:

  • недосконалість нормативного регулювання: Земельний кодекс України, Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»;
  • індивідуальна недоброчесність відповідальних посадових осіб органів місцевого самоврядування, Держгеокадастру та державних закладів, установ та підприємств в розпорядженні, та у постійному користуванні яких перебувають ділянки державної та комунальної власності;
  • відсутність ефективних механізмів реагування на самозахоплення, низький розмір штрафу, низька ймовірність притягнення до відповідальності.

 

Наслідки:

Стратегічні Корупційні
  1. Недоотримання коштів місцевими бюджетами.
  2. Погіршення стану ґрунтів земель державної та комунальної власності.
  3. Порушення прав та законних інтересів суб’єктів землекористування.
  4. Зниження ефективності державного управління.
  5. Зниження рівня правової культури.
1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 ККУ).

2. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ).

 

Рекомендації НАЗК:

Провести аудит земель державної та комунальної власності. Створити онлайн-базу земель, які перебувають у постійному користуванні, власності та розпорядженні органів місцевого самоврядування, державних підприємств та установ. Внести зміни до законодавства про державний контроль за використанням земель, надавши органам місцевого самоврядування повноваження здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель та застосовувати ефективні заходи реагування.

Антикорупційний чек-лист:

  • провести інвентаризацію земель державної та комунальної власності, створити єдину базу даних, доступну в онлайн-режимі;
  • внести зміни до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якими доповнити перелік органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, збереженням родючості ґрунтів, дотриманням вимог законодавства України у сфері землеустрою. Включити до переліку міські державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
  • внести зміни до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», якими наділити органи місцевого самоврядування повноваженнями на вжиття заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;
  • змінами до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» надати органам місцевого самоврядування повноваження на звернення до суду з позовами про відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок;
  • внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення розміру штрафу за самовільне зайняття земельних ділянок.

 

Напрацьовані здобутки:

  • розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (реєстр. № 2194), який мінімізує низку корупційних ризиків.

 

[i] Посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/68923414