Укравтодор народив нову монопольну заточку. Тепер у банківських гарантіях
25.03.2021   //   667 Переглядів

Відомство Кубракова змушує шляховиків обслуговуватись у обмеженого кола «системних банків».

Цього року на тендерах Укравтодору «запрацювала» нова вимога: регіональні служби автомобільних доріг прописують у документації, що гарантії учасникам закупівель можуть видавати лише «системно важливі банки». Це залишає за бортом десятки інших фінустанов, які не потрапили до числа «обраних», робить дорожників регуляторами фінансового ринку та є черговою поганою практикою, народженою Укравтодором.

Тендерна гарантія – це гроші, які учасники тендеру мають заплатити замовнику, якщо з якихось причин відмовляються укладати угоди після перемоги на торгах. Докладніше ⇒

Ці гроші є своєрідним запобіжником від тендерних тролів, які можуть  перемагати з низькими цінами, а потім просто тягнути час, не укладаючи договорів. За законом «Про публічні закупівлі», Замовник може на свій розсуд встановлювати тендерну гарантію у розмірі до 3% від очікуваної вартості торгів. Ця гарантія може бути у вигляді депозиту, який вноситься на рахунок замовника. Або ж учасники торгів домовляються про банківські гарантії з банками. Наприклад, фірма може заплатити банку 10 тисяч гривень, щоб банк видав гарантію на 1 мільйон. Або вона може отримати гарантію під заставу, яку уже зробила в цьому банку під кредитну лінію. Умови гарантування в різних банках суттєво відрізняються, але мета в них одна: застрахувати замовника торгів від неприємностей та можливих втрат. Донедавна цей ринок був достатньо конкурентним, що впливало на ціну послуги та ефективність самого ринку.  

 

Що за «системні» банки

У 2021 році з’явилася нова вимога Укравтодору з поточного та капітального ремонту у Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Черкаській службах автомобільних доріг. Звучить вона так – «Банківська гарантія повинна бути надана одним із системно важливих банків, перелік яких формує НБУ та який є доступним на офіційному сайті НБУ» (ранжовано за алфавітом):

  • А-Банк;
  • Альфа-банк;
  • ОТП банк;
  • Ощадбанк;
  • Південний;
  • Приватбанк;
  • ПУМБ;
  • Райффайзен Банк Аваль;
  • Таскомбанк;
  • Укргазбанк;
  • Укрексімбанк;
  • Укрсиббанк;
  • Універсал банк.

 

Цю вимогу імплементує голова Укравтодору Олександр Кубраков. Він надіслав лист до Антимонопольного комітету, в якому заявив, що протягом останніх трьох років банки неодноразово не повертали тендерне забезпечення, в результаті чого держбюджет нібито втратив 16 мільйонів гривень:

Проблемними, на його думку, були такі банки – ПАТ «РВС Банк», АТ «АБ «Радабанк», ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», АБ «Південний», ПАТ «Комерційний банк «Центр», ТОВ «КБ «Глобус», ПАТ АКБ «Конкорд».

«Враховуючи таку ситуацію, з метою захисту прав замовників безпосередньо та інтересів держави в цілому, Укравтодор, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у дорожньому господарстві, вважає за доцільне передбачати вимогу надання учасниками закупівель тендерного забезпечення у формі банківської гарантії, виданих одним із системно важливих банків», – вказано у листі Укравтодору.

Дорожнє агентство, яке щороку проводить тендерів на понад 100 мільярдів гривень, чомусь зацікавилося проблемою, яка «коштувала» йому всього 16 мільйонів за останні три роки.

Ми звернулися за коментарем до лідерів за сумою виданого грошового забезпечення,  які спеціалізуються на цьому фінансовому продукті і мають серед клієнтів безліч різних компаній.

«Аргумент, що Банки не заплатили за вимогою був нічим не підтвердженим, а якщо такі випадки і були, то відмова 100% була законною. Гарантії вимагалися з повним грошовим покриттям на весь термін дії гарантії, тому не платити по покритій гарантії немає ніякого сенсу, а РВС Банк завжди виконує свої зобов’язання як перед Бенефіціаром, так і перед Принципалом. Всі покриття за гарантіями повернуті Принципалам згідно до умов договорів», – повідомив «Нашим грошам» радник голови правління «РВС банку» Олександр Григорчук.

Аналогічно здивовані у інших банках.

«Для нас це дуже цікавий напрямок, і ми працюємо в цій сфері вже 5 років. Ми дуже здивовані новою вимогою і тепер змушені відмовляти багатьом надійним клієнтам. Не можемо говорити за інші банки, але в «Глобуса» немає і не було невиконаних зобов’язань і жодного дефолту, про які йдеться в листі Укравтодору. Ми вже звернулися до них з відповідним зверненням і чекаємо роз’яснень», – розповіла Галина Євчук, заступник голови правління Глобус Банку.

Також спростовують інформацію Кубракова і у банку «Південному». Єдиним випадком відмови у виплаті за гарантією на користь Укравтодору був випадок, у якому вчиняти будь-які дії за документарними зобов’язаннями (гарантіями) було заборонено рішенням суду.

30 жовтня 2019 року банк «Південний» отримав вимогу оплати на користь Служби автомобільних доріг у Миколаївській області коштів за наданою одному з клієнтів банківською гарантією у зв’язку з тим, що той, ставши переможцем торгів, не підписав договір про закупівлю. Однак, Господарський суд Миколаївської області ухвалив заборонити будь-яким особам, у тому числі Акціонерному банку «Південний», вчиняти будь-які дії з розпорядження (перерахування, списання) грошовими коштами, які забезпечують банківську гарантію до прийняття рішення по справі. Ухвала так і не була оскаржена не була, станом на 16.02.2021 відсутні будь-які дії, направлені на скасування заходів забезпечення.

«Таким чином, підставою для єдиного випадку відмови була заборона суду виконувати цю вимогу. А тому інформація Укравтодору про невиконання банком «Південний» гарантійних зобов’язань за наданими банківськими гарантіями є неправдивою. Банк вже звернувся до Укравтодору з проханням виправити інформацію», – повідомили «Нашим грошам» у прес-службі «Південного».

Після публікації ситуацію також прокоментував “Радабанк”:

«Банк завжди виконує свої зобов’язання по вимогам. По вимозі, яка прийшла від Сумських автодоріг  на суму 40 146,70 грн, були виграні суди. І суд визнав, що їх вимоги не підлягають виконанню. Звертаємо увагу, що це всього 40 тис гривень. А не мільйони», – повідомила Ірина Кириленко, начальник відділу документарних операцій «Радабанку».

Суть претензій керівництва дорожників дивує й іншим. Наприклад, «Комерційного банку «Центр», згаданого в листі Кубракова, вже давно не існує, тому про які його зобов’язання може взагалі йти мова?

Кому це вигідно

«Наші гроші» проаналізували півсотні тендерів Укравтодору розміром від 100 млн грн, по яких у лютому були укладені договори або подані пропозиції. На них учасники надавали гарантії 19 банків на загальну суму 1,1 млрд гривень.

Найбільше таких гарантій видали банки «Глобус» (29% від усієї суми прогарантованих тендерних сум), «Південний» (29%), «Укрексімбанк» (17%) та «МТБ» (12%).

Банк Прогарантовані суми, грн Частка ринку, %
Глобус 322 375 436 29,2
Південний 319 064 621 28,9
Укрексімбанк 187 744 650 17,0
МТБ 133 241 047 12,1
Банк інвестицій і заощаджень 42 973 959 3,9
Альянс 29 384 953 2,7
Укрсиббанк 23 426 180 2,1
Комерційний індустріальний банк 13 439 800 1,2
Банк Восток 11 000 000 1,0
Акордбанк 5 433 036 0,5
Конкорд 4 358 351 0,4
Полтава-Банк 3 306 712 0,3
Банк Січ 2 800 000 0,3
РВС Банк 1 494 870 0,1
УкрБудІнвестБанк 985 691 0,1
ПУМБ 900 000 0,1
Укргазбанк 435 377 0,0
Ощадбанк 265 543 0,0
ПриватБанк 112 574 0,0

«Укрексімбанк» та «МТБ Банк» отримали таку частку на ринку банківських гарантій завдяки своїм крупним клієнтам: «Автомагістралі-Південь» та «Ростдорстрою» відповідно.

«Глобус» і «Південний» відомі тим, що видають банківські гарантії багатьом учасникам ринку. Але «Глобус» не входить до числа системних, а «Південний» – так. Тож не дивно, що у цьому банку взагалі схвально поставились до обмежувальної ініціативи Укравтодору:

«Вимоги до умов гарантій на участь в тендерах (обов’язкове грошове покриття) посилилися, і коло банків, які можуть надавати такі гарантії, звузилося до системно важливих. З урахуванням цих критеріїв, в державному тендері зможуть брати учать тільки досвідчені і фінансово стійкі компанії», – повідомили «Нашим грошам» у прес-службі «Південного».

Чим це погано

У пояснювальному листі Кубракова до АМКУ не йдеться про жоден позитивний ефект від введення такої вимоги, а вказано лише одне – мовляв, є проблеми з дрібними банками, а тому захищаємо інтереси замовників та держави в цілому завдяки підвищеним вимогам до системних банків з додатковим запасом їх стійкості.

Хоча, як бачимо, це не зовсім так. Натомість є чимало справжніх проблем.

«Ми вважаємо неприйнятними будь-які дії, що безпідставно обмежують права  активних гравців ринку. Штучна монополізація і відсутність конкуренції — прямий шлях до нових корупційних схем, переплат і погіршення якості виконаних робіт та послуг. Ми завжди виступаємо за рівні права всіх учасників ринку банківських гарантій, адже лише ринок може визначити, хто з них найкращий. Тому нові вимоги Укравтодору нам не зрозумілі», – пояснили «Нашим грошам» в Асоціації українських банків.

Перший очевидний наслідок – несистемні банки втратять не тільки дохід від тендерних гарантій, а й рахунки своїх ключових клієнтів. Адже тим же «Ростдорстрою» чи «Автостраді», які нині отримують гарантії від кількох банків, у разі закріплення вимоги, простіше буде повністю перейти на обслуговування до «системних» банків.

За словами засновниці «Ліги антитрасту» Агії Загребельської, ринок надання банківських гарантій буде поступово заточуватися під великих гравців.

«Такі вимоги не тільки призводять до того, що держава буде ще дорожче купувати товари на тендерах, вимоги усувають взагалі частину компаній з ринку закупівель. Одним з наслідків їх застосування стане монополізація ринку банківських послуг та їх здорожчання. В подальшому, очікуємо, що подібну практику скопіюють інші замовники та державні інституції. В підсумку, поки великі банки будуть збільшувати свою частку ринку в геометричній прогресії, маленькі – нести збитки та банкрутувати», – каже Загребельська.

На загрозу монополізації вказує і бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький. Він у листі до Укравтодору вказав, що реальної користі від такої вимоги немає, але нашкодити вона може серйозно, адже звуження банківського поля на тендерах Укравтодору до 14 банків-гарантів неминуче звузить його до трійки-п’ятірки тих, хто спеціалізується саме на видачі банківських гарантій. Результатом стане штучна монополізація банківського ринку:

«Це, на думку Ради, обмежує потенційних учасників таких торгів у виборі банка-контрагента і, як наслідок, може скоротити кількість учасників відкритих торгів. Також така вимога одночасно обмежує банки у здійсненні ними ліцензованої діяльності у сфері кредитних зобов’язань. Як наслідок, це може посилювати фінансовий бар’єр доступу суб’єктів господарювання на ринок будівництва та ремонту автомобільних доріг», – йдеться у листі Свенчицького до Укравтодору.

Крім цього, фактично Укравтодор такими діями перебирає на себе повноваження банківського регулятора. Національний банк надав ліцензію на провадження банківської діяльності 73 банкам. Тобто, позбавляючи частину банків права вести певний вид банківської діяльності, Укравтодор свідомо ставить під сумнів правомірність діяльності 80% ліцензованих банківських установ. А отже – ставить під сумнів рішення банківського регулятора та вважає за можливе виконувати замість нього функцію контролю за банківським сектором.

Простими словами – голова Укравтодору Олександр Кубраков ставить під сумнів авторитет Національного банку України.

Також отримання гарантій виключно у системно важливих банків може стати додатковою проблемою для учасників тендерів і тому, що ці банки не мають достатньої оперативності в силу своїх розмірів.

«Отримання гарантії (навіть покритої) займає від 10 робочих днів, а в нас це 1-2  та ще й індивідуальний підхід і постійний зворотній зв’язок», – каже Олександр Григорчук з «РВС банку».

І зрештою робота з системними банками не вирішить єдину проблему Укравтодору з неповерненням гарантій:

«Статус [системно важливого банку] жодним чином не гарантує банкам особливих умов підтримки ліквідності в періоди стресу – вона буде надаватися на загальних для усієї системи умовах. Також системно важливі банки (окрім державних) не можуть та не повинні розраховувати на отримання коштів від уряду з метою капіталізації», – повідомив бізнес-омбудсмен.

Антимонопольний комітет – на стороні скаржників

Наразі маємо таку ситуацію: Укравтодор вперто прописує цю вимогу у дедалі більшій кількості своїх тендерів, учасники торгів монотонно оскаржують ці заточки в Антимонопольному комітеті, а тендерна колегія так само нудно-послідовно ухвалює рішення на користь скаржників. Замкнене коло.

«За таких умов участь у процедурі закупівлі зможуть взяти лише ті суб’єкти господарювання, які зможуть надати гарантію з банківської установи, яка входить саме до переліку системно важливих банків, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, в тому числі Скаржника», – вказано в одному з рішень по скарзі фірми «ДС пром груп», яка останнім часом надавала гарантії з «Банку інвестицій і заощаджень».

Така позиція Антимонопольного комітету вже має історичне коріння. І засвідчена рішеннями не тільки по Укравтодору.

У 2015 році НКРЕКП внесла вимогу про гарантію від системних банків до Кодексу газотранспортної системи, внаслідок чого ТОВ «Оператор ГТС» вказував таку вимогу у договорах із сторонами. ТОВ «ЙЕ Енергія» заявило в АМКУ, що вимога про таку гарантію «обмежує компанію у виборі банка-гаранта», і Комітет офіційно порекомендував НКРЕКП внести зміни й прибрати «банківську вимогу» з Кодексу:

«Критерій «входження до переліку системно важливих банків», який прийнято для відбору банків, банківські гарантії яких будуть прийнятним видом виконання замовником своїх фінансових зобов’язань, обмежив можливість суб’єктів господарювання у виборі банківської установи, яка надає гарантію, а банки, які не входять у перелік системно важливих банків, – у можливості провадити діяльність та отримувати прибуток у сфері фінансового забезпечення виконання зобов’язань таких суб’єктів господарювання шляхом надання банківських гарантій», – вказано у Рекомендаціях, наданих НКРЕКП у листопаді 2020 року нинішнім складом Антимонопольного Комітету.

Що ж робити?

Аби такої ситуації не сталося, Антимонопольному комітету потрібно і надалі слідувати власній практиці й задовольняти скарги дорожніх компаній щодо «банківської вимоги». А Укравтодору варто відновити довіру до Національного банку як до інституції, адже саме вона уповноважена визначати, яким банкам слід довіряти, а яким – ні. Такі вимоги не тільки призводять не лише до того, що держава буде ще дорожче купувати товари на тендерах, а й взагалі усувають частину компаній з ринку закупівель.

«Це однозначно край небезпечна практика із дуже загрозливими наслідками. Ми б рекомендували не тільки її негайно припинити, а й Антимонопольному комітету оперативно офіційно відреагувати, щоб в подальшому не було бажання у когось іншого це повторити», – підкреслює Агія Загребельська.

Невідворотні наслідки можуть настати навіть якщо АМКУ продовжить скасовувати ці вимоги, бо вже зараз учасники ринку оскаржують «банківську» заточку Укравтодору далеко не у всіх випадках, а мовчки подають гарантії з системних банків. А отже, може трапитись так, що з часом основні учасники тендерів просто перейдуть зі своїх банків у системні, аби не витрачати свій час на оскарження. Тим більше, що це коштує грошей, які треба платити із власної кишені.

Текст: Марина Ансіфорова, “Наші гроші”

Марина Ансіфорова, «Наші гроші»