Земельна корупція: Маніпуляції під час визначення ставки орендної плати за користування землями державної та комунальної власності
23.03.2021   //   108 Переглядів

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило найбільш розповсюджені корупційні ризики у сфері земельних відносин.  За оцінками експертів відділу стратегічного аналізу корупційних ризиків ця сфера є однією з найбільш корумпованих та спричиняє суттєві негативні наслідки.

Опис проблеми:

Під час оподаткування земельних ділянок і визначенні розміру орендної плати за користування землями державної та комунальної власності застосовується неринкова база оцінки, що створює корупційний механізм.  Через те, що грошова оцінка земельної ділянки та ставка орендної плати визначаються нормативно, посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення щодо передачі земельних ділянок у користування, мають можливість передавати державні та комунальні землі за орендною платою, що може бути суттєво нижчою за ринкову. Це призводить до поширення корупційних зловживань для отримання неправомірної вигоди, яку посадові особи вимагають за встановлення нижчих за ринкові ставок оренди. Крім того, положення Податкового кодексу України дають змогу встановлювати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності у широкому діапазоні від 3 до 12 % від їх нормативної грошової оцінки, що використовується недоброчесними чиновниками-розпорядниками земельними активами держави для зменшення надходжень до місцевих бюджетів.

КЕЙС[i]

Начальник відділу земельних ресурсів Камінь-Каширської міської ради Волинської області, наділеним організаційно-розпорядчими функціями, самостійно розрахував розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що була запроектована для відведення площею 1,4407 гектара колективу забудовників «Торговельний комплекс «Пасаж» для користування на умовах оренди терміном на 49 років в сумі 1 236 627 грн, яку вніс до договору оренди вказаної земельної ділянки. Навмисне заниження начальником відділу земельних ресурсів нормативно-грошової оцінки землі призвело до заниження плати за її користування, спричинення бюджету Камінь-Каширської міської ради протягом 2007 – 2012 років збитків на загальну суму 125 884 грн. Начальника відділу земельних ресурсів визнано винним у вчиненні злочину та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на  2 роки.

Рівень корупційного ризику – Високий

Джерела ризику:

  • недосконалість нормативного регулювання: Податковий кодекс України, Земельний кодекс України, Закони України «Про оцінку земель», «Про оренду землі», Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 831;
  • дискреційні повноваження під час застосування коефіцієнтів для розрахунку;
  • індивідуальна недоброчесність відповідальних посадових осіб органів влади, які здійснюють розрахунок.

Наслідки:

Стратегічні Корупційні
1.       Зменшення надходжень до бюджетів.

2.        Зниження ефективності державного управління у сфері земельних відносин.

3.       Спотворення конкурентних механізмів ринку.

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК)

2. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК)

3. Незаконне збагачення (ст. 368-2 КК)

 

Рекомендації НАЗК:

Забезпечити перехід до визначення фіскальних платежів на основі показників масової оцінки земель із урахуванням міжнародних стандартів оцінки майна для цілей оподаткування. Базова рентна основа для розрахунків розміру земельного податку має бути заснована на ринкових показниках.

Антикорупційний чек-лист:

  • розробити та внести зміни до Податкового кодексу України, що передбачатимуть встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на базі ринкової вартості відповідних земельних ділянок за аналогією із правилами оренди інших видів державного та комунального майна;
  • розробити та впровадити нову систему коефіцієнтів для розмежування показників за регіонами, цільовим використанням, розмірами населених пунктів;
  • розробити та впровадити методику грошової оцінки земель, яка буде здійснювати розрахунок грошової оцінки окремих земельних ділянок у автоматичному режимі без участі людини із застосуванням наявних даних Державного земельного кадастру, а також надавати витяги про таку оцінку через офіційний вебсайт Держгеокадастру України. Доступ до інформації про оцінку земельних ділянок має бути відкритим та безкоштовним;
  • до впровадження нової системи оцінки земель на центральному рівні виконавчі органи органів місцевого самоврядування мають розробити, а рада – схвалити фіксовані ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної власності для різних видів цільового призначення земельних ділянок, а не визначати їх «індивідуально» для кожного окремого землекористувача;
  • створити реєстр укладених договорів з умовами землекористування та опублікувати його на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування.

 

[i] Посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/28089472