Чому нотаріуси, що допомагають рейдерити бізнес, досі працюють
22.03.2021   //   46 Переглядів

Історія на прикладі Ірини Білоус та будівельної компанії «Главбуд плюс».

У вересні 2020 року рейдернули компанію «Главбуд плюс». Це одеська будівельна компанія, що зводила місцевий ТЦ «Панорама» та курортне селище у с. Маяки Одеської області. «Рейдерську» реєстрацію робила нотаріус Ірина Білоус із Одеси. Потерпіла співвласниця «Главбуду» Людмила Шкрабова вирішила покарати Білоус і позбавити її нотаріального свідоцтва. Для цього навіть найняла адвокатів. Утім, викинути Білоус із нотаріусів виявилося не так-то просто – вона і досі працює.  Подібна ситуація – непоодинока. І розглянувши одну історію, можна зрозуміти і логіку всіх інших.

Суть реєстрації Білоус

Рейдерство реєстрації Білоус було от у чому. Людмила Шкрабова володіє 50% компанії «Главбуд плюс». Решта 50% належить одеському бізнесмену Вячеславу Міхайлуце. Років шість тому Міхайлуце і Шкрабова вирішили поділити бізнес, але не змогли домовитись. Після цього Міхайлуце рейдернув Шкрабову за допомогою судової ухвали і намагався вивести активи компанії на пов’язаних осіб. Це була гучна історія не тільки для Одесі, бо суддю за те, що постановила ту «рейдерську» ухвалу, вигнали з роботи. Шкрабова через суди повернула у «Главбуді» все, як було. Утім, у вересні 2020 року її рейдернули знову.

1 вересня 2020 року Ірина Білоус змінила у «Главбуді» керівника і представника. Нотаріус викинула з Єдиного реєстру юросіб (ЄДР) керівника Валерія Ільєва, якого обрали сто років тому на зборах Шкрабова і Міхайлуце. Натомість, поставила керувати Міхайлуце, тобто, фактично, віддала фірму під контроль однієї зі сторін конфлікту, оскільки директор «Главбуду», відповідно до статуту, має право вчиняти правочини без обмежень. Зробила це нотаріус на підставі протоколу зборів, який їй приніс той же Міхайлуце. У цьому протоколі був лише один підпис – голови зборів Міхайлуце, в той час, як по закону треба був ще один підпис – секретаря. Також, відповідно до протоколу, на зборах був лише один засновник – Міхайлуце, в той час, як статут фірми передбачає, що збори повноважні, якщо голосують обидва власники. Ще Білоус знесла з реєстру представника компанії (ним теж був Валерій Ільєв), хоча документів для проведення цих змін у нотаріуса взагалі не було.

Адвокати потерпілої співвласниці «Главбуду» Людмили Шкрабової впевнені, що Білоус у цій історії з’явилася невипадково. Оскільки 2019 року «Главбуд» намагалися рейдернути через КП «Агенція державної реєстрації» (його працівники зараз обвинувачені в кримінальному провадженні, про яке ми писали тут). Ця «Агенція» знаходилась за адресою вул. Фонтанська дорога, 22 в Одесі. І саме там, судячи з відкритих джерел, тривалий час працювала і нотаріус Білоус. Нотаріус називає це випадковістю, і зауважує, що вони з «Агенцією» справді були в одному приміщенні, але в різний час: Білоус заселилася після того, як КП виїхало.

Те, що Білоус зробила по «Главбуду», вона називає «помилкою, яку повністю визнає». Каже, що це сталося через помічника. «Одним із обов’язків мого помічника, – говорить «Нашим грошам» Білоус, – є аналіз поданих для прийняття рішення про держреєстрацію документів. Під час розгляду та аналізу документів стосовно реєстрації зміни керівника ТОВ «Главбуд плюс» він допустив помилку, що і спричинило невірну реєстрацію змін у ЄДР. У зв’язку з чим помічника притягнуто до дисциплінарної відповідальності». За даними «Наших грошей», помічником Білоус працює Юрій Козлов. Судячи з резюме, у нього роки стажу в управлінні држреєстрації ГТУЮ в Одеській області та виконавчій службі Обухівського РУЮ. Білоус запевняє, що, коли «зрозуміла помилковість своїх дій», «невідкладно зв’язалась із представниками потерпілої сторони і принесла свої вибачення». Також зауважує, що за 1,5 роки роботи нотаріусом виконала майже 600 нотаріальних та понад 2 тис. реєстраційних дій, і з них проблемні – лише дві.

Тут нотаріус дещо лукавить. У «Наших грошей» була розмова із представником Ради бізнес-омбудсмена, до якої зверталася зі скаргою на дії Білоус компанія «Главбуд плюс». Рада, як каже її інспектор Володимир Забудський, «аналізувала публічно доступні відомості про діяльність цього нотаріуса. І виявила, що Білоус фігурує не лише в матеріалах скарг, які розглядалися Колегією Мін’юсту, а й у цілій низці судових справ та спірних ситуацій».

Детальніше про справи, щодо яких говорить інспектор Ради бізнес-омбудсмена, можна прочитати тут:

1) Білоус є співвідповідачем у справі №522/10116/20 за позовом ТОВ «Аркадія Плаза» про визнання недійсним правочину (провадження відкрито ухвалою  Приморського райсуду м. Одеси від 2 липня 2020 року).

2) Вона ж фігурує як третя особа у справі №522/17034/20 за позовом прокурора в інтересах держави про скасування рішень держреєстратора, визнання угод недійсними та приведення приміщень у попередній стан (провадження відкрито ухвалою Приморського райсуду м. Одеси від 16 жовтня 2020 року), та у ймовірно пов’язаній справі №522/20970/20 за позовом Приморської РДА про скасування рішення про держреєстрацію та приведення приміщення до попереднього стану (провадження відкрито ухвалою Приморського райсуду м. Одеси від 2 грудня 2020 року).

3) Також нотаріус була співвідповідачем у справі №916/311/20 за позовом Марії Доаге про скасування реєстраційних дій (позов залишено без розгляду у зв’язку з неприбуттям позивача до судового засідання ухвалою Госпсуду Одеської області від 29 квітня 2020 року).

Як каже Володимир Забудський, Раді також відомо, що наказом  Мінюсту №1310/7 від 4 червня 2020 року на підставі скарги громадської організації «Український нагляд» від 30 квітня 2020 року у Міністерстві призначили камеральну перевірку Білоус. Зміст скарги і результати проведення перевірки Раді невідомі.

У січні 2021 року на Колегії слухалася скарга щодо Білоус по нежилих приміщеннях та будинку в Одесі, скаржником було ТОВ «Група компаній «Глобальні бізнес рішення». А 2 березня 2021 року на Колегії – ще одна скарга на Білоус від «Зернового терміналу Кілія» щодо комплексу будівель та споруд у м. Кілія Одеської області. Як каже інспектор Ради бізнес-омбудсмена, 3 лютого 2021 року Рада направила до Колегії лист, в якому йшлося про те, що, якщо знов буде встановлена неправомірність дій Білоус – просять «врахувати її попередню історію при визначенні того, наскільки суворі заходи впливу до неї мають бути вжиті». На думку Ради, доцільним було б анулювання доступу до ЄДР – Єдиного реєстру юросіб, утім, Рада також вважає, що можна говорити і про подання до ВККН щодо позбавлення свідоцтва.

 

Що було в Міністерстві юстиції

Процедура позбавлення свідоцтва нотаріуса проста. Свідоцтво відбирають за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (ВККН), прийнятим на підставі подання. Таку річ  може зробити Мін’юст, його територіальні органи або Нотаріальна палата України (НПУ).

Карати Білоус представники Людмили Шкрабової почали спочатку через Міністерство юстиції – звернулися до Антирейдерської колегії (Колегія з розгляду скарг у сфері держреєстрації). Але тут з’явилася проблема у самих представників. Річ у тім, що, попри давні обіцянки змінити ситуацію, у Мін’юсті досі нема чітко розписаного документу, який корелював би покарання за реєстраційні проступки. Тому співмірність покарання і проступку досі визначають на око. Як і трапилося з Білоус. Її реєстрацію у жовтні 2020 року Міністерство визнало незаконною і знесло . Але за виведення фірми з-під контролю співвласниці Шкрабової нотаріусу всього лише блокували доступ до реєстру юросіб на 3 місяці. Головувала на тій колегії заступник міністра юстиції з реєстраційних питань, нотаріус Ольга Оніщук.

За результатом розгляду Антирейдерської колегії Білоус не потрапила до переліку нотаріусів, щодо яких Міністерство юстиції зробило подання до ВККН про анулювання свідоцтва. Зауважимо, що і тут Мін’юст досі не має чітких критеріїв, на кого робити подання, а на кого – ні, тому ці списки теж формуються довільно. Хоча, кажуть адвокати Людмили Шкрабової, таке подання на Білоус цілком могли зробити. Оскільки в нотаріуса був ще один рейдерський кейс, за який Міністерство у червні 2020 року назавжди анулювало їй доступ до іншого реєстру – речових прав (ДРРП). Але, як виявилося, таке покарання не стало великою перешкодою для Білоус, оскільки вона згодом знову до цього реєстру повернулася. Як так вийшло – розповідаємо.

Суть другого «рейдерського» кейсу Білоус така. У грудні 2019 року нотаріус зареєструвала у ДРРП оренду 5 земельних ділянок площею 133,78 га. Цими ділянками володіє 1137 людей. Але Білоус замість тисячі людей вказала власником землі одну людину – уповноважену особу власників. Цю історію Білоус теж називає «технічною помилкою», щодо якої «неможливо стверджувати», що вона «вчинила її свідомо» і яку вона «теж визнає». Міністерство за таке анулювало Білоус доступ до ДРРП. Але в таких випадках кращий друг нотаріуса – адміністративний суд. Всі «каральні» накази Мін‘юсту, видані на підставі висновків Антирейдерських колегій, як правило, оскаржуються в цих судах, тож покарані знову працюють в реєстрах. І не завжди тому, що суди корумповані. Є відповідний порядок  розгляду скарг. По ньому Мін’юст не пізніше, ніж за 2 дні до розгляду скарги має оприлюднити оголошення про цей розгляд на своєму сайті. І паралельно повідомити того, на кого скаржаться, телефонограмою або через електронну пошту, якщо такі дані в Міністерства є. А також надіслати тому, на кого скаржаться, копії скарги. Попри те, що кожен робочий день нотаріуса та реєстратора починається із моніторингу, що сьогодні-завтра слухають на Колегії, на судах всі вони, звичайно, стверджують, що сайту Міністерства не моніторили, телефонограм та імейлів не отримували. При цьому, нотаріус може, дізнавшись про розгляд скарги, змінити телефон і імейл. Або ж у Мін’юсту може не бути цих актуальних даних нотаріуса. Або бажання щось за цими контактами повідомляти. Або того, і того. Тож Білоус на суді навіть не довелося винаходити велосипед. Вона просто сказала, що її належним чином не повідомили, і копій теж не надіслали. А суд, у свою чергу ще й зауважив, що в рішенні Мін’юсту по Білоус ніде нема пояснення, чого їй саме анулювали доступ до реєстру, а не, приміром, заблокували на деякий час. Тож у вересні 2020 року Білоус уже виграла суд проти Міністерства у першій інстанції, який, до того, ще й провели у спрощеному провадженні, тобто, без виклику сторін.

Мін’юст у цій ситуації міг подати апеляцію, але пропустив строки оскарження. Зараз суди по реєстраційці відійшли Офісу протидії рейдерству, який очолює Віктор Дубовик. Але коли пропустили апеляцію Білоус, за це відповідав відділ у департаменті судової роботи. Його очолювала Надія Якушева, яка зараз у Міністерстві вже не працює, тож навіть полаяти за це особливо нема кого. Із коментарів очільника Офісу протидії рейдерства Дубовика, про програний позов у Міністерстві дізналися від самої Білоус, на етапі, коли вона вже вимагала під’єднати її до реєстрів. Тож лише тоді подали апеляцію, і тому пропустили строки. Але зараз, каже Дубовик, оскаржують рішення апеляції в касаційній інстанції. Паралельно використали «процедурний інструментарій», але про нього пізніше.

Спроба через Нотаріальну палату

Після не зовсім вдалої історії з Міністерством юстиції представники Людмили Шкрабової звернулися до Нотаріальної палати. І вже в неї просили «ініціювати питання щодо анулювання свідоцтва» Ірині Білоус. У своєму листі представник Шкрабової звертав увагу, що Мін’юст уже двічі карав Білоус за проступки, і її прізвище уже згадувалося в контексті рейдерських захоплень.

Але тут теж виявилося цікаве. Підстави, щоб Нотпалата ініціювала позбавлення нотаріального свідоцтва, розписані у 12 статті закону «Про нотаріат«. Але прочитати закон можна таким чином, як це зробила Нотпалата. Людмилі Шкрабовій відповіли так: у кейсі «Главбуду» йдеться не про нотаріальні, а реєстраційні дії. Адже, коли нотаріус посвідчує договори чи довіреності – це нотаріальні дії. А от коли щось реєструє в реєстрах речових прав чи юросіб – це вже дія реєстраційна. Тож, коли Білоус займалась «Главбудом», вона виконувала функції державного реєстратора, до яких Нотаріальній палаті немає діла. Бо все, що стосується реєстраційних дій – це вже парафія Міністерства юстиції. А от якби дії Білоус були нотаріальними – тоді інша справа.

Адвокати Шкрабової не заспокоїлися і написали до НПУ повторну скаргу, в якій наполягали, що нотаріус, який вчиняє реєстраційні дії, все одно залишається нотаріусом. І що «необгрунтована відповідь Нотаріальної палати може свідчити або про поверхову перевірку фактів, або про приховування незаконних дій «чорного» нотаріуса Білоус з боку НПУ». Утім, на нотаріальних старійшин це ніяк не подіяло. Хоча в обох випадках у НПУ і зауважили, що, якщо неодноразове порушення нотаріуса встановить суд, тоді таки можна говорити про позбавлення свідоцтва.

Таким чином, щодо Білоус виникла цікава ситуація. Нотпалата сказала, що ініціювати процес із позбавлення нотаріального свідоцтва не може, бо реєстраційні дії – це компетенція Міністерства юстиції. А Мін’юст, у свою чергу, Білоус за цю реєстрацію уже покарав, але не так, як би хотілося Людмилі Шкрабовій, у якої нотаріус своїми діями допомагала рейдерити бізнес.

«Наші гроші» в цій історії

Після цього адвокати Людмили Шкрабової звернулися в редакцію «Наших грошей» і попросили звернути увагу на цю ситуацію. Бо і оновлене міністерство юстиції в нас начебто є, і Нотаріальна палата з ним активно співпрацює, а покарати недобросовісного нотаріуса зараз важко. Ми оформили цю історію в текст і відправили її на фактчек самій Білоус та в Міністерство юстиції. Зі слів Білоус, уже «через 4 години» їй зателефонували з Мін’юсту і «запросили на терміновий повторний розгляд скарги, повідомивши, що буде розглянуто питання» анулювання її нотаріального свідоцтва. Зауважимо, що у випадку, коли суд «зносить» якийсь наказ на підставі висновку Антирейдерської колегії, Колегія завжди розглядає скаргу повторно. Інше питання – в які строки. Судячи з усього, цікавість нашого видання до справи Білоус ці строки скоротила. Тож 25 лютого 2021 року скаргу по реєстрації Білоус щодо понад 133 га слухали знову.

На Колегії Білоус говорила, що свої помилки визнає, але вважає їх неспівмірними з покаранням. Як приклади, наводила випадки, коли за подібні реєстрації не анулювали доступ, а лише тимчасово блокували на кілька місяців (приклад 1, приклад 2, приклад 3). Після розгляду цієї скарги Колегія знову анулювала Білоус доступ до ДРРП. Наказ про це оприлюднили на сайті Міністерства в рекордно швидкі строки – наступного дня після розгляду, судячи з усього, для того, аби швидко блокувати нотаріусу доступ до реєстру. Було б неправильно казати, що це слабке покарання. Але впевнені, що Білоус знову оскаржить його в суді. Припускаємо, що в суді нотаріус повторить те ж, що і нам:  її двічі покарали за одну й ту ж помилку, що є не зовсім справедливим. І шанси нотаріуса оскаржити цей наказ високі.

У Мін’юсті кажуть, внести подання на анулювання свідоцтва було важко з об’єктивних причин. За минулого міністра юстиції Павла Петренка подань на анулювання свідоцтв нотаріусів було небагато – 10-15 на рік. Тобто не існувало нормальної судової практики (адже усі ці відбирання свідоцтв одразу оскаржуються в судах). За нового складу Міністерства, попри те, що заступником міністра з реєстраційних питань є нотаріус Ольга Оніщук, а Департамент нотаріату очолює нотаріус Дмитро Кирилюк, подань роблять набагато більше – лише в лютому 2021 року на ВККН їх розглянули два десятка. Але вилізла велика для Міністерства неприємність. З поданнями все добре лише на етапі проходження ВККН. Тобто, кваліфкомісія нотаріату задовольняє подання Міністерства і позбавляє нотаріусів свідоцтв. Але ці рішення не встоюють у судах. І судова практика така, що, якщо подання виписується на підставі одного-двох кейсів, воно в суді «злітає», тобто, його визнають незаконним. Як правило, тому, що нотаріус оскаржує первинний наказ Мін’юсту, яким його відрубали від реєстру, і на підставі якого внесли подання. Білоус, нагадаємо, один наказ, яким їй анулювали доступ до реєстру, оскаржила, а другого, неоскарженого, по фірмі «Главбуд плюс» для подання, як показує судова практика – мало. Тож, безвідносно до Білоус, останнім часом Міністерство юстиції змінило тактику щодо позбавлення свідоцтв нотаріусів: тепер, щоб нотаріус потрапив на подання, у нього має бути кейс із сумнівних реєстрацій – штук 5 чи 6.

Чи виправдає себе ця тактика – побачимо. Тим часом, якщо в Міністерстві і далі толеруватимуть практику пропущення строків оскарження і призначення покарань на око, доведеться відзначити, що на наших очах формується досить сприятливе середовище для існування чорних нотаріусів. Адже за умов, які ми описуємо, і, можливо, домовленостей, про які ми не знаємо, діяльності таких фахівців майже нічого не загрожує.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»