Генштаб і Міноборони за чотири роки не запустили систему он-лайн керування військом, на яку витратили 600 мільйонів
17.03.2021   //   56 Переглядів

Аудит виконання договору Міністерства оборони  з ТОВ «Еверест Лімітед» на розробку системи управління збройними силами виявив, що впровадження цього проекту в армії може бути недоцільним і неможливими. За чотири роки на систему вже витрачено понад 580 мільйонів.

Про це йдеться в матеріалі Лесі Іванової для «Наші гроші з Денисом Бігусом».

В грудні 2016 року Міністерство оборони уклало з ТОВ «Еверест лімітед» Юрія Чубатюка контракт на створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними силами України. На першому етапі загальна вартість проекту оцінювалася в 218,2 млн грн. При цьому, раніше військові запевняли, що фірма залучається тільки для оформлення через неї дослідно-конструкторської документації на систему «Дельта», яку на початок 2016 року вже почали впроваджувати колишні волонтери на службі  армії. Тоді за основу системи були взяті напрацювання армій НАТО.

Але потім Генштаб вирішив, що «Еверест лімітед» напише взагалі власну систему і виконає дослідно-конструкторську роботу «Дзвін-АС». По фіналу «Еверест» мав зробити дві основні речі: написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює.

Цікаво, що до «Дзвону» компанія подібного програмного забезпечення не розробляла, її основним видом діяльності була торгівля комп’ютерами, приладдям і готовим софтом. Тому спочатку навіть саме Міноборони дало висновок, що компанія роботу виконати не спроможна. Але за кілька тижнів в міністерстві передумали і вирішили,  що фірма здатна провести роботи за умови залучення співвиконавців

Контракт з «Еверест Лімітед» генерал Володимир Рапко –  тодішній начальник військ зв’язку Генерального штабу Збройних сил.

Робота над проектом тривала чотири роки, за цей час кошторис зріс, адже замовник з підрядником постійно змінювали план і обсяг робіт. Зокрема 12 разів виправляли техзавдання, через що постійно коригували робочо-конструкторську документацію. За одне тільки це коригування, як за окремий шмат робіт, «Евересту» заплатили 115 млн грн. (це 20% загальної вартості проекту).

Ще на 255 млн грн. вартість «Дзвону» виросла через те, що чиновники вирішили потроїти кількість пунктів управління, які мав обладнати «Еверест», і замість запланованих чотирьох комплексів закупили 12. Аудитори так і не знайшли обґрунтованих пояснень такого збільшення витрат.

На закінчення аудиту 14 грудня на систему «Дзвін» було вже витрачено 580 мільйонів.

Звіт аудиторів zvit-audytoriv_copy

Аналіз аудиторами програмного забезпечення «Дзвону» показав, що частина запланованих завдань не реалізована, а реалізація інших не не забезпечить ефективного і оперативного управління армією:

  1. «Дзвін» несумісний із аналогічними системами країн-членів НАТО.  Для сумісності з НАТО достатньо використовувати затверджені в НАТО протоколи обміну інформацією. Але з невідомих причин «Дзвін» написали з використанням експериментального протоколу, не ратифікованого як стандарт НАТО.
  2. Відсутність у «Дзвоні» відкритих програмних інтерфейсів за міжнародними стандартами ускладнює подальшу інтеграцію системи з іншим софтом в Єдиній системі управління ЗСУ чи будь-яким іншим продуктом в майбутньому, якщо вони написані за міжнародними стандартами. Це створює ризик подальших додаткових витрат на постійне доопрацювання системи кодами-перехідниками на кожен новий софт.
  3. Робота з цифровими картами реалізована так, що ефективної роботи під час бойових дій «Дзвін» забезпечити не зможе. Карта є одним з найважливіших інструментів для військових, вона має оновлюватися оперативно. Натомість виявилося, що в основі «Дзвону» лежить система документообігу, відтак і робота з картами відбувається – як робота з документами. За висновками аудиторів, така система спрощує роботу з документами, тому може бути ефективною для планування чи підготовки – але під час активних бойових дій забезпечити ситуаційної обізнаності армії не зможе.
  4. Грифи таємності в системі присвоюються не окремим документам/даним, а цілим пунктам управління, що унеможливлює оперативний і автоматичний обміну даними. Зі штабу з рівнем «ДСК» до вищого штабу з рівнем «таємно»/«цілком таємно» (тобто нагору) інформація автоматично ще передається, а навпаки (вниз) – уже ні, тільки мануально. Для цього в штабі стоїть три різні сервери, по одному на кожен рівень доступу, і окрема людина, т.з. «адміністратор безпеки», має на флешці перенести дані з одного на інший і тільки так вони потраплять до «нижчого» штабу. В умовах активних бойових дій темпи передачі інформації і прийняття рішень – по суті залежать від того, як швидко перетикати флешки. Хоча «Дзвін» мав бути автоматизованою системою управління.
  5. Частина софту в складі «Дзвону» – це придбане «Еверестом» ліцензійне програмне забезпечення сторонніх виробників. В ході аудиту виявилося, що одна з закуплених програм, пакет ліцензій котрої в кошторисі склав 15 млн грн., по фіналу не використовується. Ще одна не проходила спецперевірку на предмет захисту інформації – при тому, що ця програма відповідає за передачу даних між пунктами управління. Крім того, невирішеним лишається питання з подальшим використанням стороннього ліцензійного софту – адже якщо систему таки захочуть запровадити в армії, то за кожну наступну ліцензію на кожен наступний комп’ютер знову доведеться платити.

За ініціативи СБУ в 2020 році спочатку убуло проведено фінансову аудиторську перевірку, а потім комплексний аудит по проекту в цілому. Загальний висновок аудиту такий: софт – не відповідає поставленому завданню, відтак подальше використання «Дзвону» може бути взагалі недоцільним, а закупівля аж 12 комплексів нічим не обґрунтована, тож відповідно переплата в 255 мільйонів могла взагалі бути зайвою.

Ідея потроїти кількість комплектів і роздути кошторис на зайві 255 млн грн. походить із доповіді, яку підготували в Управлінні розвитку автоматизації (тоді під командуванням полковника Віктора Артиховича), доповів її в Генштабі замначальника ГШ ЗСУ генерал Радіон Тимошенко, а погодив – тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко. Також підписи Рапка й Артиховича стоять під Актами прийому робіт по всіх етапах розробки «Дзвону» (проект виконували, здавали й приймали поетапно). На всіх окрім останнього, оскільки останній – зірвався.

Тепер в Міноборони передали матеріали аудиту в Держбюро розслідувань і, стверджують, не можуть прийняти рішення по «Дзвону»  доки не завершиться слідство. Нині в Бюро щонайменше два кримінальні провадження по «Дзвону».

В свою чергу «Еверест лімітед» через суд вимагає прийняти роботу і паралельно пропонує мирову угоду.