Земельна корупція: Продаж інформації про місцерозташування вільних земельних ділянок
09.03.2021   //   2 Переглядів

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило найбільш розповсюджені корупційні ризики у сфері земельних відносин.  За оцінками експертів відділу стратегічного аналізу корупційних ризиків ця сфера є однією з найбільш корумпованих та спричиняє суттєві негативні наслідки.

Опис ризику

Відповідно до процедури безоплатної приватизації земельних ділянок особа, яка має бажання реалізувати своє право на землю, спочатку повинна визначитись з населеним пунктом та самостійно знайти в його межах вільну земельну ділянку. Корупційна вразливість цієї складової процедури полягає у відсутності механізму отримання відомостей про місцезнаходження вільних земельних ділянок, оскільки Публічна кадастрова карта України не містить такої інформації. Тож шукати вільні земельні ділянки державної та комунальної власності громадянин має змогу лише у територіальних відділах Державної служби України з питань геодезії та картографії або в органах місцевого самоврядування. На практиці отримати інформацію про вільні земельні ділянки за запитом, не маючи «особистих контактів» з посадовими особами, які є розпорядниками інформації, вкрай важко, а тому корупційний ризик «торгівлі інформацією» виникає ще до подання необхідних документів для відведення ділянки на узгодження органами державної влади.

У ст. 532 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладання штрафу за перекручування або приховування даних державного земельного кадастру про розміри і кількість земельних ділянок, наявність земель запасу та резервного фонду. Водночас ймовірність застосування заходів адміністративного стягнення не є ефективним запобіжником для мінімізації корупційного ризику, оскільки максимальний розмір штрафу у кількості двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян за цей адміністративний проступок є набагато меншим за вигоду недобросовісних посадових осіб, отриману за результатами торгівлі земельно-кадастровими даними.

Крім того, згідно з положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконавчі органи міських адміністрацій зобов’язані надавати інформацію і про наявні вільні земельні ділянки для будівництва,  які ще не внесені до Земельного та Містобудівного кадастрів. Але корупційна вразливість прихована у самій конструкції норми, бо вимагає від виконавчих органів відповідних місцевих органів влади надавати інформацію про наявні вільні «земельні ділянки» у разі, якщо інформація про землі не внесена до кадастру. Але статус «земельної ділянки» земля отримує лише після її формування та внесення у кадастр, тож в межах територіальної одиниці може бути багато вільних «земель», але чиновники законно надають відповіді про відсутність вільних земельних ділянок, бо «земельні ділянки» на цих вільних землях не сформовані. Ця суперечність створює умови для існування корупційних ризиків та унеможливлює притягнення до відповідальності за ненадання інформації про вільні землі для будівництва до відповідальності.

КЕЙС[i]

Громадянин звернувся до начальника відділу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області для того, щоб надати інформацію про вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які можливо передати у власність по безоплатній приватизації. На це прохання начальник відділу  повідомив, що може віддати 20 га землі, але для того, щоб отримати їх у власність громадянину потрібно знайти 10 знайомих  і подати від них заяви, на виділення по 2 га землі. За це посадовець попрохав дати йому хабар у розмірі по
500 грн за кожен гектар. При цьому він також зазначив, що схеми місця розташування для кожної такої заяви він підготує не офіційно, так як керівництво йому поставило вказівку робити такі схеми лише для учасників антитерористичної операції.  Пізніше, обміркувавши зазначену розмову, громадянин зрозумів, що у нього незаконно вимагають 10 тис. грн, і у разі якщо він не погодиться, то не зможе надалі оформити право власності на земельні ділянки, тож погодився на вимоги службовця. Начальнику відділу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Рівень корупційного ризику – Середній 

(Чинники) Джерела ризику:

  • недосконалість нормативного регулювання: Земельний кодекс України, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
  • індивідуальна недоброчесність посадових осіб Держгеокадастру та органів місцевого самоврядування;
  • відсутність прозорого доступу до інформації щодо вільних земельних ділянок.

Наслідки:

Стратегічні Корупційні
1.       Порушення прав та законних інтересів суб’єктів землекористування.

2.       Гальмування темпів економічного зростання країни.

3.       Зниження рівня правової культури, підвищення правового нігілізму.

 

 

 

1. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень (ст. 172-8 КУпАП).

2. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 ККУ).

3.  Зловживання впливом (ст. 369-2 ККУ).

4. Незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ).

Рекомендації НАЗК:

Забезпечити повне наповнення Публічної кадастрової карти України, що має бути у вільному доступі, відомостями  державного земельного кадастру про землекористувачів і землевласників земельних ділянок. Впровадити прозорий механізм отримання інформації щодо статусу та права власності земельних ділянок. Розробити та впровадити нову організаційно-правову модель розпорядження землями державної та комунальної власності, яка передбачає скасування положень про безоплатну передачу земель державної та комунальної власності.

Антикорупційний чек-лист:

  • розробити, прийняти та імплементувати зміни до Земельного кодексу України, які трансформують процедуру безоплатної приватизації на інші форми державної підтримки для незахищених верств населення;
  • оцифрувати й оприлюднити інформацію про отримані безоплатно земельні ділянки, суб’єктів приватизації, об’єднавши дані на одному веб-ресурсі;
  • провести й оприлюднити комплексний аналіз втрат земельних активів від існування положення про безоплатну передачу земель комунальної та державної власності, враховуючи їх реальну вартість, та справжніх вигодонабувачів;
  • забезпечити наповнення інформацією Публічної кадастрової карти;
  • повноцінно запустити інтернет-ресурс для моніторингу обігу земель, на якому підлягатимуть відкритому оприлюдненню всі геопросторові дані, що є в розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування. Платформа має містити інформацію про цільове призначення ділянки, його зміну, а також забезпечити належний обмін даними між державними реєстрами: Державний земельний кадастр, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо;
  • внести зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який виправить суперечність положення і зобов’яже виконавчі органи влади надавати інформацію про наявні вільні землі для будівництва.

 

[i] Посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/92306698