Держава повинна визначити критерії підтримки «зелених» тарифів, «або ми як країна будемо заганяти себе в кут», – Кулішова
05.03.2021   //   14 Переглядів

Кабінет міністрів має найближчим часом прийняти критерії оцінки державної допомоги в сфері енергетики і Антимонопольний комітет має розглянути питання «зеленої» енергетики.

Про це заявила екс-директорка Департаменту досліджень і розслідувань ринків ПЕК та ЖКГ АМКУ Тетяна Кулішова в програмі «Енергійна конкуренція. Антимонопольні діалоги щодо конкуренції».

За її словами, нині в Україні діє Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», який заборонив державну допомогу, за певними винятками. Однак, за певних умов, допомога може бути визнана допустимою. Визнання допустимості допомоги здійснюється за критеріями, які приймає Кабмін. Однак критерії, що стосуються захисту навколишнього середовища і електроенергії поки що не прийняті.

Затвердити ці критерії повинен Кабінет міністрів, «і по ним має бути проведена оцінка, або ми як країна будемо заганяти себе в кут», вказує Кулішова.

«До середини 2022 року є перехідний період, до якого Україна має або привести всю державну підтримку до вимог, які визначені законом. Або ж подати нотифікацію  до АМКУ і визнати, що держдопомога буде допустима за [певної] умови. Або припинити надання такої підтримки. Зараз мають бути спрямовані зусилля як Антимонопольного комітету,  так і уряду з урахуванням профільних міністерств саме на розробку і прийняття критеріїв оцінки допустимості державної допомоги у сфері навколишнього середовища і електричної енергії», –  сказала Кулішова.

«За наявності таких критеріїв можна буде говорити і про «зелений» тариф – наскільки Україні потрібна та в якому обсязі електроенергія, вироблена з альтернативних джерел, яка має бути підтримка цієї електроенергії. Говорити потрібно ширше – про участь чи не участь у балансуючому ринку, плату за небаланси, які створюються «зеленою» енергетикою, гарантований викуп цієї енергії. І ми повернемось до питання енергетичної безпеки, тиску на діючу енергетику, питання екології», – вважає екс-антимонопольниця.

Антимонопольний комітет ще у лютому 2017 року розробив відповідний проект критеріїв оцінки держдопомоги, яка надається у сфері енергетики та захисту навколишнього природного середовища.

«Однак Кабмін їх до цього часу не затвердив. Зазначений проект Критеріїв містить, зокрема, інструкції щодо оцінки інвестиційної та операційної державної допомоги на сприяння виробництву енергії з альтернативних (відновлюваних) джерел», – повідомили «Нашим грошам» у «Лізі антитрасту».

Також «Ліга антитрасту» вказує, що у випадках, коли певні критерії оцінки допустимості держдопомоги мали б бути встановлені, але з тих чи інших причин відсутні, для цілей оцінки допустимості державної допомоги АМКУ керується напряму acqis Європейського Союзу (відповідною судовою практикою, вторинним законодавством, рамковими положеннями, керівними принципами та іншими чинними адміністративними актами Європейського Союзу), що відповідає положенням статті 264 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Нагадаємо, раніше голова АМКУ Ольга Піщанська в інтерв’ю сказала, що не сприймає державну допомогу виробникам електроенергії за «зеленим» тарифом як сферу, що може порушувати «антиконкурентне» законодавство та відноситься до компетенції антимонопольного відомства.

Заява Піщанської прозвучала у відповідь на подання до АМКУ колективного звернення споживачів та «Ліги антитрасту» щодо незаконної держдопомоги «зеленій» генерації. У зверненні було вказано, що з 2003 року в Україні почали впроваджувати систему економічних стимулів для розвитку виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (енергія сонця, вітру тощо). Зокрема, сьогодні держава зобов’язана викупати весь обсяг виробленої «чистої» енергії за «зеленим» тарифом, який подекуди у 5 разів вищий за ринкову ціну, не зважаючи на те, чи буде вона споживатися.

Створена в Україні система стимулів призвела до неконтрольованого зростання частки занадто дорогої для України енергії, виробленої з ВДЕ. В результаті, за минулий рік утворився борг перед «зеленими» виробниками, які погрожують в міжнародному арбітражі відсудити свої борги.