Кого відключили від реєстрів і на кого найбільше скаржилися. Антирейдерська колегія у січні-2021
«Наші гроші» проаналізували розгляд скарг Антирейдерською колегією Міністерства юстиції (Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації) за січень 2021 року і вивели ключові показники. Моменти, до яких були питання, обговорили із заступником міністра з реєстраційних питань Ольгою Оніщук.
Протягом січня 2021 року колегія розглянула 167 скарг. Із них 94 – на реєстраторів і 82 – на нотаріусів (одна скарга може бути на кількох осіб). Зауважимо, що реєстратори проводять більше реєстрацій, ніж нотаріуси, але разом з цим, реєстраторів набагато менше – 1,6 тис проти 5,7 тис. приватних нотаріусів та 757 державних нотконтор.
У більшості скарг пропущені строки розгляду
Справедливості заради, на відверте рейдерство Колегія реагує швидко. Як було, наприклад, з ситуацією щодо захоплення ринку «Столичний» у Києві. Але в термінових випадках Колегія не збирається – скаргу розглядає хтось із міністерства одноособово. Коли ж ідеться про колегіальний розгляд, то у 103 скарг із 167, тобто, у 61,6% – пропущені строки розгляду (по закону, скаргу мають розглядати не більше 45 календарних днів). Є навіть скарги, у яких від подачі до розгляду пройшли роки – 1341 день, 1239 та 1211 днів. Утім, як каже Ольга Оніщук, це – повторні розгляди за судовим рішенням, коли вже існуючий наказ Міністерства суд визнав незаконним. У такому випадку Колегія має розглянути скаргу повторно. «У січні 2021 року, – розповідає Оніщук, – було до 10 таких скарг. Подібних кейсів за рік – 7-10%».
Наші гроші: Чому Колегія так порушує строки розгляду?
Оніщук: Поділяю справедливе невдоволення і обурення громадян щодо строків. Розумію, що людям не цікаві причини затримки, вони хочуть тут і зараз отримати швидкий результат. Але мушу пояснити, чому, попри те, що Колегія збирається кожного робочого дня, аналізуючи за тиждень від 50 до 100 скарг, вийти на оптимальний строк у 45 днів нам не завжди вдається. Тут кілька причин.
Коли наша команда прийшла працювати до Мін’юсту, ми мали вибір: зберегти попередній формат роботи «антирейдерської» комісії, коли, грубо кажучи, ⅘ скарг викидали в смітник, чи змінити його: відмовитись від формальних критеріїв допуску скарг до розгляду і аналізувати увесь масив звернень по суті. Поставивши на шальки терезів ефективність захисту прав, нехай навіть із порушенням строку розгляду реєстраційних кейсів – з одного боку та комфортний алгоритм роботи Колегії, який забезпечували існуючі процедурні «фільтри» – з іншого, міністр зробив цілком очевидний вибір. Ми не готові «жертвувати» якістю і ефективністю механізму задля кількості і показного статистичного благополуччя. Тож протягом останніх 1,5 року жодного разу скаржник у нас не отримував рішення про відмову через те, що, скажімо, «відсутня інформація про наявність чи відсутність судового спору». А якщо змінюється якість роботи — збільшується навантаження. Щодо якості, це легко простежити, проаналізувавши архів рішень «антирейдерської» комісії з 2016 по вересень 2019, – вони є у відкритому доступі на сайті Міністерства, – і порівнявши його із відповідними висновками за останні 1,5 роки.
Крім того, на початку нашої каденції ми одномоментно отримали близько 200 скарг, висновки за якими підготувала та ж так звана антирейдерська комісія. Новий міністр Денис Малюська відмовився їх візувати. Чому? Відповідь очевидна: раніше левову частку реєстраційних кейсів складали відмови в задоволенні скарг із формальних підстав, банальні відписки, «освячувати» які, позбавляючи громадян чи представників бізнесу можливості захистити свої права ми не могли. Тобто, окрім поточного надходження скарг, залишків нерозглянутих кейсів (про так звані скарги-знайди я навіть говорити не буду, хоча були і такі), ми отримали ще майже 200 скарг, які треба було розглядати заново по суті.
Друга причина – весняний локдаун. Не хочу спекулювати на темі карантинних обмежувальних заходів, але від цих реалій нам нікуди не дітися. Для розуміння масштабів проблеми: у квітні минулого року ми розглянули лише 51 скаргу — це те, що Колегія встигла проаналізувати протягом тижня, після того, як внесли зміни до профільної урядової постанови, які дозволили відновити колегіальний формат роботи. При цьому, за час дії жорстких карантинних обмежень до нас надійшло 369 скарг. Тобто, до поточного, і без того значного навантаження, ми отримали ще понад 300 кейсів. Загалом, маємо дисбаланс між надходженням скарг і можливостями для їх розгляду Колегією у 500-600 скарг.
Третя причина – кадрові потужності самого Офісу протидії рейдерству, точніше, їх тривала відсутність. Тільки восени минулого року ми вивели Офіс в окремий структурний підрозділ Міністерства, майже повністю оновили кадровий склад, взявши на роботу професіоналів, які забезпечують якісну правову експертизу реєстраційних справ. Серед цих справ багато складних, заплутаних юридичних історій. А рівень складності реєстраційного кейсу впливає на строки підготовки висновків Колегії.
Наші гроші: Ви сказали, що колегія розглядає скарги, які раніше не розглядалися з формальних причин. Але Міністерство опублікувало 20 наказів за січень, і з них 5 – відмова через неналежне оформлення скарги. Де ж тут різниця у підходах?
Оніщук: Наші відмови інші за суттю. Усі формальні причини ми прибрали, але закон виписаний так, що, якщо скаржник не довів, що його право порушене, така скарга не може бути задоволена. Таких скарг багато. Непідтвердження скаржником факту порушення своїх прав стало підставою для відмови у задоволенні 341 скарги. Це 22% від загальної кількості скарг, у задоволенні яких відмовили по суті за результатами колегіального розгляду 2020 року.
Наші гроші: Що робиться для швидшого розгляду скарг?
Оніщук: Міністерство готує багато законодавчих змін. Мабуть, ми ще не готові комунікувати щодо цього пакету змін публічно. Але одна з моїх пропозицій: зменшити строк для оскарження. Скарги на реєстрації, скажімо, 4-річної давнини, точно розглядатися не повинні. Думаю, оптимальний варіант такого строку — це максимум рік. Протягом такого часу людина точно має дізнатися, були якісь проблеми з активом чи ні.
Колегія затримує оприлюднення наказів після розгляду скарг
Висновки Антирейдерської колегії мають рекомендований характер. Остаточне рішення по кожному кейсу приймає міністр, який підписує відповідний наказ або завертає висновок Колегії на доопрацювання чи повторний розгляд. Як виявилося, Міністерство оприлюднює накази міністра із затримками в місяць. Так, станом на 30 січня 2021 року наказів за результатами розгляду скарг за січень 2021 року на сайті Мін’юсту з’явилося лише 4, станом на 8 лютого 2021 року додалося лише 16.
Наші гроші: Чому так мало оприлюднених наказів? Адже багато скарг стосуються простих реєстраційних кейсів – протягом січня розглядали скарги щодо 70 квартир і 64 земельних ділянок.
Оніщук: Проблема не в затримці з оприлюдненням наказів Міністерства. Як правило, такі документи публікуються оперативно. Питання в тому, що підготовка висновків Колегії потребує значного кадрового і часового ресурсу. Давайте розберемося у внутрішній «кухні» роботи Офісу. Зараз у нас на розгляді перебуває близько 900 скарг: 55 – щодо бізнесу, решта – щодо нерухомості. За напрямом реєстрації нерухомості у нас 11 спеціалістів, на три останні вакансії цього відділу ми тільки у січні 2021 року провели добір, зараз чекаємо призначення цих фахівців.
Коли скарга надходить до Мін’юсту, спершу вона скеровується до спеціаліста. Щотижня кожен спеціаліст готує доповідь для колегіального розгляду, тобто проводить попередню правову експертизу 5-7 скарг. Цей же спеціаліст готує мінімум 5-7 проєктів висновків по скаргах, які Колегія вже розглянула попереднього тижня. Паралельно потрібно виконати накази Мін’юсту щодо задоволених скарг, тобто, спеціалісту необхідно скасувати незаконні реєстраційні дії або рішення у реєстрі, а іноді по одній скарзі таких рішень чи дій буває кілька сотень. Після розгляду скарги Колегією, коли спеціаліст уже підготував проєкт відповідного висновку, його мають підписати усі члени Колегії; вони теж можуть вносити корективи у проєкт, бо результат розгляду кожної скарги — це їхнє професійне обличчя, висновки оприлюднюються на сайті Міністерства і їх обговорює вся країна. Потім висновки проглядаю я. І тільки після цього відповідний висновок потрапляє до міністра, який підписує наказ, а в окремих випадках може повернути на доопрацювання, якщо вважає, що Колегія недостатньо дослідила всі матеріали. Тому шлях висновку Колегії до моменту підписання наказу та його оприлюднення і є такий досить довгий, і з’являється на сайті Міністерства з затримками.
9 реєстраторам та 2 нотаріусам анулювали доступ до реєстрів
«Наші гроші» вивели перелік нотаріусів, на кого в січні скаржилися найбільше. З повним переліком можна ознайомитися тут. Протягом січня найбільше розглядів скарг було щодо таких нотаріусів:
5 скарг – Максим Юдін
3 скарги – Олександр Чмирук
по 2 скарги – Сергій Михайленко, Ніна Сальваровська, Андрій Лігун, Юлія Лахно, Надія Тимошенко, Юлія Олексашина.
Зверніть увагу, ми беремо дані з оголошень про розгляд скарг. Розглядів однієї скарги могло бути кілька, тому дані по скаргах можуть задвоюватися. Також однією реєстрацією можна відрейдерити завод, а можна припинити десяток договорів оренди десь у селі і так потрапити у топи. А ще скарги бувають необгрунтовані. Утім, гадаємо, загальну «температуру по палаті» цей перелік може показувати.
Наші гроші: Наприкінці 2020 року ми опилюднили статистику, на кого скаржилися найбільше. Зараз у переліку скарг за січень бачу ті ж прізвища. Ви плануєте щось із цими людьми робити? Чому вони досі працюють?
Оніщук: Важко об’єктивно оцінити, хто у сфері держреєстрації дійсно порушник, а хто просто – активний юзер, який робить ризикові реєстрації, що постійно оскаржуються до Колегії. При цьому, слід розуміти, що кількість скарг не є індикатором масштабів реєстраційних порушень. У першу чергу, слід аналізувати кількість задоволених скарг. А статистика щодо задоволених скаргах така. За січень 2021 року ми анулювали доступ до реєстрів 12 особам: 9 реєстраторам, 2 нотаріусам і 1 приватному виконавцю:
- Нотаріус Олена Сазонова (ЄДР – Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ДРРП – Державний реєстр речових прав)
- Нотаріус Яна Головкіна (ДРРП)
- Приватний виконавець Сергій Лисенко (ДРРП)
- Реєстратор Тетяна Батіщева (ДРРП, 2 накази)
- Реєстратор Анатолій Заболотний (ЄДР)
- Реєстратор Володимир Зеленський (ДРРП)
- Реєстратор Сергій Ільющенков (ДРРП)
- Реєстратор Роман Мируцький (ДРРП)
- Реєстратор Світлана Міюц (ДРРП)
- Реєстратор Лілія Строєнко (ДРРП, 2 накази)
- Реєстратор Тетяна Сучкова (ДРРП, ЄДР)
- Реєстратор Юлія Чинник (ДРРП)
Наші гроші: У вас є ще така опція, як анулювання свідоцтва нотаріусам (може бути анульовано Міністерством юстиції за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (ВККН), прийнятим на підставі подання Мін’юсту, його територіальних органів або Нотаріальної палати України, якщо нотаріус неодноразового порушує правила професійної етики).
Оніщук: В цьому випадку потрібно, щоб подання було настільки сильне і юридично грамотне з точки зору належної аргументації і дотримання всіх процедур, аби з’явилося рішення про анулювання такого свідоцтва, яке «встоїть» в суді. Це важливо. Чи знаєте ви, що нотаріусам Яні Головкіній і Олені Сазоновій раніше анулювали свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю? Але вони пройшли всі судові інстанції і принесли до Мін’юсту судове рішення про скасування наказу про анулювання свідоцтва. Це окрема тема для розмови, я не хотіла б критикувати судову систему. Але проблема скасування рішень в судовому порядку дійсно є, і це стосується не тільки анулювання свідоцтв нотаріусам, але й рішень Мін’юсту щодо блокування чи анулювання доступу до реєстрів.
Наші гроші: Щодо нотаріусів – хіба не простіше, все-таки, написати нормальне подання до ВККН?
Оніщук: Наведу показовий приклад. З приводу згаданого вами нотаріуса Максима Юдіна. Ми вже три рази блокували йому доступ до Державного реєстру прав, оскільки допущені ним порушення були співмірними саме з такою санкцією як блокування і не «тягнули» на анулювання свідоцтва. Але необхідно розуміти, що кожне рішення про анулювання оспорюється в суді. І якщо подання на анулювання «слабке», то рішення може бути скасованим, що призведе навіть до гірших наслідків. Адже це створює ілюзію вседозволеності і безкарності.
Втім, нещодавно за нашою ініціативою внесли зміни до нормативного алгоритму здійснення Міністерством контролю у сфері держреєстрації. (Порядку, затвердженого постановою Кабміну від 21 грудня 2016 р. № 990 – Наші гроші). Цими змінами передбачили, що Міністерство буде враховувати раніше прийняті рішення про тимчасове блокування та/або анулювання доступу, коли визначатиме відповідальність реєстратора. Отже, якщо подання немає сьогодні, це не означає, що його не буде завтра.
Наші гроші: Хто в Міністерстві відповідає за виписування подань на нотаріусів?
Оніщук: Різні підрозділи, починаючи від відповідного теруправління юстиції, Офісу протидії рейдерству, якщо порушення виявлені під час розгляду скарг і закінчуючи Департаментом нотаріату та державної реєстрації, якщо порушення виявлені в результаті проведення камеральної перевірки.
Наші гроші: Тобто, це відповідальність керівника Офісу протидії рейдерству Віктора Дубовика і керівника Департаменту нотаріату та реєстрації Дмитра Кирилюка?
Оніщук: Це спільна відповідальність кожного керівника, який працює в цьому напрямі.
Наші гроші: Чому вони не справляються?
Оніщук: Не можу так сказати. Я задоволена роботою кожного керівника, цей напрям складний і відповідальний. Знову ж таки, питання в тому, що відповідне подання має бути належним чином обґрунтованим, сильним із юридичної точки зору, із достатньою кількістю фактів, щоб була перспектива його задоволення ВККН, а потім відповідне рішення комісії має іще «встояти» в суді. Тому квапливо ініціювати питання про анулювання свідоцтва, – мовляв, щодо дій нотаріуса є одна скарга, тож давайте ініціювати питання перед ВККН, – і несправедливо, і ненадійно.
Наші гроші: Я правильно розумію, що за попереднього складу Міністерства юстиції не було подань до ВККН?
Оніщук: Були, але незначна кількість — близько 10–15 на рік.
Наші гроші: Тобто, напрацьованої практики нема?
Оніщук: Не було в такому обсязі, як зараз. 17-18 лютого чергове засідання ВККН, на ньому розглядатимуть декілька десятків подань. Але це ще не все. Ми рухаємося в напрямі очищення системи від недобросовісних кадрів, і згадані зміни мають спростити цей шлях.
Топ реєстраторів, на яких найбільше скаржилися
«Наші гроші» вивели перелік реєстраторів, на кого в січні скаржилися найбільше. Ознайомитися з ним можна тут. 20 скарг, тобто, 11,9% було на реєстраторів комунальних реєстраційних підприємств, створених за часів колишнього міністра Павла Петренка і закритих при новому міністрі Денисі Малюсьці. Лідерами по скаргах є такі реєстратори:
4 скарги
Олег Макаров, київська філія КП «Реєстрація нерухомості» м. Києва
по 3 скарги
Ірина Павленко, Печерська РДА
Тетяна Сучкова, реєстратор виконкому Маломихайлівської сільради Покровського району Дніпропетровської області
по 2 скарги
Ігор Махортов, КП «Реєстраційна служба Одеської області»
Ірина Андрущенко, виконком Золотоніської міськради
Лілія Строєнко, Бахмутська РДА Донецької області
Тетяна Мельник, Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області
Христина Бойко, КП «Реєстрація майна та бізнесу»
Тетяна Батіщева, Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області
Андрій Галунко, Дніпровська РДА
Топ активів, щодо яких скаржилися у січні
Тут не претендуємо на об’єктивність. Бо складно, не відвідуючи щодня колегію, розуміти суть скарги і зорієнтуватися, наскільки крупний актив. Відтак, обирали справи на слуху, а також ті, в яких по опису видно, що це – дорога нерухомість або ж, судячи з реєстрів, йдеться про великий чи середній бізнес. В дужках поставили прізвища реєстраторів та нотаріусів, які фігурують у відповідних скаргах.
- Ринок «Столичний» (реєстратор Тетяна Батіщева, нотаріус Дмитро Ігнатов, приватний виконавець Сергій Лисенко).
- Оператор сонячної електростанції «Старокозаче» на Одещині ТОВ «Франко солар» (нотаріус Ніна Сальваровська).
- «Северянський гранітний кар’єр» (нотаріус Надія Тимошенко).
- Компанія «Стройиндустрия», яка володіє нерухомістю в Києві (нотаріус Олександр Чмирук).
- Комлекс будівель у Києві по вул. Причальна 1в, скаржився Департамент земельних ресурсів виконкому Київради (нотаріуси Максим Юдін і Василь Кузьмич).
- Автозаправка на автодорозі Київ-Одеса (реєстратор Світлана Міюц і нотаріус Наталія Ариванюк).
- Готель «Апельсин» у Черкасах на вул. Фрунзе, 145 (держреєстратор Світлана Пода).
- Низка активів у Луцьку та Києві, зокрема, учбово-спортивна база «Святошин» (нотаріус Сергій Михайленко).
- Санаторій «Країна мрій» у м. Остріг (нотаріус Лариса Піддубна).
Аліна Стрижак, «Наші гроші»