Роздрукуй, заповни, відправ: текст заяви в АМКУ щодо зловживань групи ДТЕК Ріната Ахметова
«Ліга антитрасту» пропонує усім громадянам долучатись до звернення в АМКУ щодо дій ДТЕКу. Для цього достатньо роздрукувати текст заяви, зазначити в ній свої данні, роздрукувати, підписати та направити до АМКУ за адресою вул. Василя Липківського, 45, Київ, 03035. Можна також підписати за допомогою ЕЦП та направити на електронні адреси slg@amcu.gov.ua та pg@amcu.gov.ua.
Антимонопольний комітет України
вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035
__________________________________
__________________________________
__________________________________
Заява
про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем групою ДТЕК на ринку теплової генерації
В січні-лютому 2021 року Україна зіткнулась з загрозою енергетичній безпеці та перебоями в роботі енергетичної системи. Серед причин: загальна розбалансованість об’єднаної енергосистеми (ОЕС), аварійні зупинки енергоблоків теплоелектростанцій та незначні запаси вугілля для теплової генерації на складах виробників електроенергії.
Окрім проблем, пов’язаних з недосконалим процесом складання прогнозного балансу електричної енергії об’єднаної енергетичної системи, затримками у виведенні з ремонтів і підключенням до мереж окремих енергоблоків атомних станцій, мають місце дії окремих учасників ринку, спрямовані на обмеження доступу до паливного ресурсу, необхідного для безперебійної роботи теплоелектростанцій (ТЕС) та створення штучних перешкод для роботи енергоблоків. Такі дії можуть містити ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем.
У зв’язку з вищевикладеним _________________________________________________ відповідно до положень законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України» звертається до Антимонопольного комітету України з приводу дій окремих учасників ринку виробництва електроенергії – вертикально інтегрованих компаній, які полягають в обмеженні виробництва електроенергії та постачанні необхідного обсягу палива, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
- Вимога щодо наявності мінімально гарантованого резерву палива для ТЕС та контроль за її дотриманням
Порядок формування прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України на розрахунковий рік, що затверджений наказом Міністерства енергетики України від 26.10.2018 № 539 (далі – Порядок), визначає основні організаційні положення, принципи та вимоги, а також методологічні засади щодо формування прогнозного балансу електричної енергії об’єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік, та загальну потребу в паливі для виробників електричної енергії, що в своєму складі мають теплові електричні станції. Порядок визначає процедуру розрахунку та погодження НЕК «Укренерго», як оператором системи передачі (ОСП), та Міненерго базового та граничного варіантів прогнозного балансу електроенергії ОЕС. Базовий варіант прогнозного балансу електроенергії погоджує Міненерго та доводить його до відома ОСП, який в свою чергу і доводить його до відома користувачів системи передачі електроенергії. Відповідно до Порядку прогнозний баланс має бути доведено до користувачів (виробники, оператори розподілу, користувачі системи передачі) до 5 жовтня року, що передує прогнозованому.
На основі отриманих даних, до 15 жовтня користувачі системи передачі, в тому числі виробники електроенергії, мають подати Міненерго та «Укренерго» прогнозні дані, зокрема, щодо виробництва електроенергії. Так, за визначеними у Порядку формами виробники теплової електрогенерації подають прогнозні обсяги виробництва та потужності генеруючого обладнання, а саме прогнозну помісячну максимальну та мінімальну потужність кожного генеруючого блока з урахуванням затверджених річних планів-графіків виведення з роботи обладнання, прогнозні помісячні обсяги виробництва та відпуску, доступну та резервну потужність у постанційному розрізі, мінімальні та максимальні обсяги виробництва електроенергії у постанційному розрізі.
Остаточно прогнозний баланс електроенергії затверджує Міненерго не пізніше 04 листопада року, що передує розрахунковому, та доводить до відома виробників електричної енергії, ОСП, оператора ринку електричної енергії та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП).
Протягом трьох робочих днів від дати затвердження прогнозного балансу виробники електричної енергії, що у своєму складі мають ТЕС і ТЕЦ, повинні надати до Міненерго дані щодо прогнозної структури палива на ТЕС і ТЕЦ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу 1 Порядку під час визначення обсягів паливозабезпечення для ТЕС має враховуватися:
утворення гарантованих запасів вугілля, що відповідають 10- або 20-денним обсягам споживання, залежно від віддаленості пункту його видобутку;
недопущення зниження запасів резервного палива (мазуту) нижче 10-денного обсягу, потрібного для забезпечення пусків блоків та необхідного підсвічування.
Під час розроблення прогнозної структури палива виробники електричної енергії, що у своєму складі мають ТЕС, зобов’язані забезпечити постачання вугілля в обсязі запланованих витрат відповідно до затвердженого прогнозного балансу електроенергії.
На основі отриманої від виробників електричної енергії інформації Міненерго не пізніше ніж до 15 листопада року, що передує розрахунковому, складає зведену прогнозну структуру палива на ТЕС і ТЕЦ за встановленою Порядком формою, формує та затверджує графік накопичення обсягів вугілля та резервного палива (мазуту) на кінець кожного місяця розрахункового року для ТЕС і ТЕЦ.
Частиною шостою статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) на виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, покладається обов’язок мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії. Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються Міненерго.
Аналогічно, обов’язок мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями Міненерго закріплено і в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1467 (зі змінами).
Контроль за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами забезпечує НКРЕКП шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 428.
Окрім контролю за дотриманням ліцензійних вимог, статтею 9 Закону передбачено також здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці. Такий нагляд (контроль) здійснює Державна інспекція енергетичного нагляду України (далі – Держенергонагляд) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
Відповідно до пункту 4 статті 9 цього Закону Держенергонагляд бере участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на обладнанні електричних мереж учасників ринку, які призвели до порушення режимів роботи інших учасників ринку. Уніфікована форма акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері електроенергетики та у сфері теплопостачання, затверджено наказом Міненерго від 17.09.2020 № 600.
Отже, чинним законодавством на учасників ринку виробництва електричної енергії покладено обов’язки, зокрема, щодо створення резервів відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, дотримання умов та вимог здійснення ліцензованого виду діяльності. А на відповідні центральні органи влади покладено обов’язки здійснення контролю та нагляду за дотримання учасниками ринку вимог законодавства.
- Щодо фактичної ситуації з паливом на ТЕС в осінньо-зимовий період 2020-2021 років.
Відповідно до прогнозної структури палива в листопаді 2020 року було заплановано поставити на ТЕС 1,9 млн. т. вугілля, тоді як фактично доставлено 1,4 млн. т., отже дефіцит складав близько 500 тис. т. В грудні 2020 року із запланованих 1,9 млн. т. вугілля фактично було поставлено 1,8 млн. т., а в січні 2021 року з 2 млн. т. вугілля, які було заплановано поставити, 400 тис. т. не було доставлено на склади.
Тобто компанії-оператори ТЕС не забезпечили постачання вугілля на склади в обсязі запланованих витрат та відповідно до затвердженого прогнозного балансу електроенергії. Ними не було забезпечено мінімальних гарантованих резервів палива всупереч затвердженим і доведеним до відома показникам. Наслідком чого стала загрозлива для енергосистеми України ситуація, про яку йтиметься далі.
Про зменшення запасів вугілля всіх марок на ТЕС і ТЕЦ виробників електроенергії протягом січня 2021 року повідомляв і оператор системи передачі НЕК «Укренерго», як підприємство, що відповідальне за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
«Укренерго», серед іншого, забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу. Будь-які зміни чи порушення в балансі енергосистеми вирішуються диспетчерами підприємства, які надають відповідні вказівки щодо включення тих чи інших блоків в роботу, або навпаки виведення з роботи.
За інформацією з сайту НЕК «Укренерго», станом на 10 січня 2021 року запаси вугілля з початку листопада 2020 року зменшилися в 3,4 рази до 777,8 тис тон, зокрема, газового вугілля – в 4,7 рази до 464,9 тис тон, антрацитового – на 29,2% до 312,9 тис тон. (https://ua.energy/zagalni-novyny/robota-energosystemy-protyagom-4-10-sichnya-2020-roku/). На 24 січня 2021 року запаси вугілля на ТЕС (всіх марок) зменшились вже у 5,5 рази до 455,3 тис тонн, з них газового вугілля – в 7,3 рази до 291,6 тис тонн, антрацитового – в 2,2 рази до 163,7 тис тонн. 31 січня 2021 року запаси вугілля на ТЕС (всіх марок) складали вже 436,8 тис тонн.
Такі запаси палива на ТЕС є рекордно низькими порівняно з опалювальними періодами попередніх років.
Серед причин стрімкого зменшення вугілля на складах ТЕС у період з листопада 2020 по січень 2021 року заступник міністра енергетики Юрій Бойко зазначав, зокрема, про недостатній обсяг постачання вугільної продукції на склади ТЕС. За словами Ю. Бойка Міненерго ще 10 грудня 2020 року надіслав листи до генеруючих компаній ТЕС та ТЕЦ, а також Держенергонагляду з вимогою терміново вжити вичерпних заходів щодо збільшення обсягів постачання вугільної продукції та якнайшвидшого відновлення гарантованих запасів вугілля.
Не забезпечення компаніями-операторами ТЕС достатнього рівня запасів вугілля на складах не дозволяє виконати вказівки НЕК «Укренерго», як оператора системи передачі, із збалансування енергосистеми країни та забезпечити потребу у споживанні електроенергії шляхом збільшення рівня виробництва електроенергії на ТЕС, як маневреної частини навантаження.
Потреба у збільшенні виробництва електроенергії саме на ТЕС пов’язана, зокрема, з виведенням НАЕК «Енергоатом» у плановий ремонт енергоблоків атомних електростанцій. Так, в четвертому кварталі 2020 року було зупинено 5 з 15 блоків. До того ж терміни виведення енергоблоків з планових ремонтів затягувались. Енергоблоки атомних станцій працювали на меншій потужності ніж в попередні періоди – приблизно на 1000 – 1500 Мвт.
У зв’язку з чим у зимовий період постала проблема дефіциту електроенергії. Тому, з метою недопущення розбалансування системи та наявністю дефіциту електроенергії, оператор системи передачі збільшував навантаження на роботу ТЕС, які мали покрити потреби в електроенергії. Усі оперативні команди і розпорядження диспетчера «Укренерго» підлягають беззаперечному виконанню всіма суб’єктами господарської діяльності, об’єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
Відповідно, для виконання команд диспетчера щодо включення енергоблоків ТЕС у роботу та покриття більшого навантаження компанії-оператори ТЕС, як самостійні комерційні структури, мали б забезпечити свої потреби у вугіллі, що є основним паливом для вироблення електроенергії.
Однак, як свідчить інформація щодо зміни рівня запасів вугілля на складах ТЕС, вони спалювали наявне вугілля, обсяги якого і так не покривали запланований/прогнозований обсяг виробництва електроенергії, та й не поповнювали запаси. Ситуація з незначними запасами вугілля на складах ТЕС має місце і в середині лютого 2021 року. Компанії-оператори ТЕС не поповнюють запаси вугілля в обсягах, необхідних для виробництва такого обсягу електроенергії, який покриє існуючий попит.
В умовах конкуренції компанії, ресурси яких необхідні для покриття дефіциту, що утворився на ринку, вживають всіх заходів для додаткового виробництва та, відповідно, отримання додаткових доходів.
Натомість, як свідчить інформація, в тому числі зазначена нижче, має місце ситуація зупинки окремих енергоблоків ТЕС та перебування окремих на позаплановому аварійному ремонті без обґрунтованих причин на це.
Так, в обґрунтуванні до проекту постанови НКРЕКП щодо проведення позапланових невиїзних перевірок п’яти ТЕС з причини незабезпечення станцій гарантованим запасом вугілля (https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Materialy_zasidan/2021/sichen/%2025.01.2021/p_25-01-21.pdf?fbclid=IwAR2MlL4a2sgrt364vh74tSEIOb3QrKGBccNetU5rzW4F26WsUNwz27RJtmM), з посиланням на інформацію НЕК «Укренерго» зазначається про неналежний технічний стан обладнання теплових електростанцій. Станом на 19.01.2021 в аварійних ремонтах перебувало 16 одиниць обладнання, тоді як тільки на половині енергоблоків наявні ознаки аварійних дефектів. А більшість енергоблоків не працюють з причини відсутності вугілля. Про вимушене обмеження виробництва електроенергії для накопичення вугілля на складах оператора системи передачі повідомили ТОВ «ДТЕК Східенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та ПАТ «Центренерго».
Оперативна інформація про стан енергоблоків АЕС і ТЕС розміщується на сайті «Укренерго» (https://ua.energy/blocks/). 02 лютого 2201 року в аварійну зупинку вийшли енергоблоки Запорізької та Курахівської ТЕС, що входять в групи ДТЕК – Дніпроенерго та Східенерго відповідно. Вже 03 лютого 2021 року через аварію на підстанції Запоріжжяобленерго від енергосистеми повністю відключилась Запорізька ТЕС. Станом на 10 лютого 2021 року в об’єднаній енергосистемі України в аварійному ремонті перебуває 12 енергоблоків, з яких 11 енергоблоків на ТЕС групи компаній ДТЕК (Курахівська, Криворізька, Придніпровська, Запорізька, Бурштинська, Ладижинська та Добротвірська ТЕС).
П’ять енергоблоків ТЕС не працюють з причини відсутності палива – 2 блоки Запорізької ТЕС та 3 блоки Зміївської ТЕС.
Загалом у січні 2021 року потужність блоків вугільних станцій, що виходили в аварійний ремонт, досягла історичного максимуму у 6,5 ГВт.
Причини не забезпечення енергоблоків ТЕС гарантованим обсягом палива, не поповнення запасів вугілля та реальні причини переходу окремих блоків ТЕС в аварійний режим мають бути з’ясовані відповідними комісіями органів влади, зокрема НКРЕКП та Держенергонагляду, та відображені у відповідних актах перевірок, що проводяться.
Така кількість аварійних зупинок в осінньо-зимовий період та в період коли «Укренерго» необхідно використати маневрові потужності теплових станцій для забезпечення попиту у електроенергії, є значною та фактично створює ризик розбалансування енергосистеми України.
Про перебої з відвантаженням вугілля на офіційному сайті повідомляла ПАТ «Центренерго». За інформацією товариства на запит про постачання палива воно отримало прохання про здійснення передоплати у розмірі 300 мільйонів гривень «з метою запуску технологічних процесів та виконання зобов’язань із виплати заробітної плати і податкових та інших обов’язкових платежів». При цьому зросла і ціна вугілля від попередньо погодженого розміру, а саме з 1450 грн/т до 1780 грн/т. На початку лютого ПАТ «Центренерго» так і не отримала вугілля від ДП «Добропіллявугілля».
Для збалансування енергосистеми та виконання диспетчерських команд «Укренерго» теплові електростанції ПАТ «Центренерго» у дні пікового навантаження замість вугілля, поставки якого зупинені з ДП «Добропіллявугілля», спалюють природний газ. Наслідком чого є понесення товариством додаткових витрат, враховуючи вищу вартість резервного пального.
Крім того, для покриття дефіциту електроенергії, який утворився в тому числі через значну кількість «аварійних» зупинок енергоблоків переважно групи ДТЕК, Україна вимушено імпортує електроенергію з Білорусі та Росії.
Натомість ТЕС, що входять до групи ДТЕК та до яких надходили команди диспетчера «Укренерго» про включення в роботу не перейшли на резервне, більш дороге паливо. Відповідно мають місце зупинки таких енергоблоків з причин відсутності палива та з «аварійних» причин.
- Становище компаній групи ДТЕК на ринку виробництва електроенергії та ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Ринок виробництва теплової електроенергії представлений трьома великими енергокомпаніями, які використовують в якості палива вугілля. Це приватні компанії в групі ДТЕК («Дніпроенерго», «Східенерго» та «Західенерго»), «Донбасенерго», а також державна «Центренерго». До складу цих компаній входять дванадцять ТЕС, вісім з яких входять до компаній групи ДТЕК. Група ДТЕК контролює близько 70% потужності теплової генерації.
Теплова генерація має особливості, які виділяють її серед інших видів генерації, у зв’язку з чим вона може становити окремий ринок зі своїми учасниками. Це і паливо, яке використовується для виробництва електроенергії, яке не є взаємозамінним з іншими видами генерації, наприклад, атомною, гідро та генерацією з відновлювальних джерел. А також маневреність, яка відрізняє саме теплову генерацію, наприклад, від атомної та генерації від ВДЕ. Атомні енергоблоки працюють у стабільному/рівномірному режимі до вироблення палива в повному обсязі, не можуть бути відключені чи включені у будь-який момент за вказівкою диспетчера ОСП. Аналогічно і виробництво електроенергії з відновлювальних джерел (сонячні та вітрові електростанції, біомаса) за своєю специфікою залежить переважно від погодних умов.
Відповідно атомна генерації не може забезпечити потреби споживачів в електроенергії, попит яких не стабільний, є змінним, та на який впливає багато різних показників.
В той же час теплова генерація є маневреною, тобто залежно від погодних умов, попиту на електроенергію, вказівок диспетчера ОСП має можливість включати енергоблоки в роботу та приєднуватись до енергосистеми.
Вищевказані особливості дають обґрунтовані підстави для виокремлення теплової генерації в окремий ринок в рамках розслідування.
На цьому ринку компанії ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго», які пов’язані відносинами контролю та входять до групи ДТЕК займають частку ринку теплової генерації, що складає близько 70%.
Згідно з статтею 12 Закону «Про захист економічної конкуренції» становище суб’єкта господарювання на ринку вважається монопольним (домінуючим) за умови, що частка такого суб’єкта на ринку товару перевищує 35 відсотків.
Отже, група ДТЕК в особі компаній ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» має ознаки такої, що займає монопольне становище на ринку теплової генерації.
Навіть якщо ринок електроенергетики оцінювати в цілому, без поділу на сегменти за видами генерації, сукупна частка групи ДТЕК та НАЕК «Енергоатом» на ньому складає більше 70%. Відповідно до частини п’ятої статті 12 Закону «Про захист економічної конкуренції», становище цих компаній на ринку електроенергетики має структурні ознаки колективної монополії. Та згідно з частиною четвертою цієї статті кожен із цих суб’єктів має ознаки такого, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку електроенергетики. При цьому, ДТЕК не зазнає значної конкуренції з боку НАЕК «Енергоатом» через суттєві відмінності в умовах виробництва та реалізації товару: маневрових потужностей, виконання спеціальних обов’язків, регулюванні тощо.
При зменшенні обсягу атомної енергії на ринку, сьогодні її замінює саме теплова генерація та відповідно зростає частка компаній групи ДТЕК на ринку електроенергії. В періоди пікового навантаження, коли зростає попит на електроенергію, більш маневрова теплова генерація також займає більшу частку ринку.
Підхід щодо оцінки ринку електроенергетики в періоди максимального та мінімального навантаження та відповідно становища суб’єктів на таких сегментах ринку вже застосовувався Антимонопольним комітетом при розслідуванні у справі № 143-26.13/108-19, за результатом якого було прийнято рішення № 780-р від 15.12.2020.
Крім того, група ДТЕК об’єднує в собі також підприємства з видобутку та постачання вугілля, до її складу входять 16 шахт і 5 вуглезбагачувальних фабрик. Сумарно шахти групи ДТЕК видобувають близько 90% енергетичного вугілля в Україні та окрім забезпечення ним компаній з виробництва електроенергії, що входять до групи, реалізують вугілля й іншим компаніям теплової генерації, в тому числі ПАТ «Центренерго».
Отже, група ДТЕК в особі компаній з видобутку вугілля за законодавством про захист економічної конкуренції має ознаки такої, що займає монопольне становище на ринку видобутку енергетичного вугілля газової групи.
Разом з тим група ДТЕК є вертикально інтегрованою структурою. Тобто об’єднує в собі компанії з видобутку енергетичного вугілля, виробництва електроенергії з використанням такого вугілля, а також розподілу та постачання електроенергії до кінцевих споживачів.
Значний обсяг видобутку вугілля та безпосередній доступ до нього надає переваги компаніям ДТЕК, що працюють на суміжному ринку – виробництва електроенергії. Та одночасно доступ до ресурсу надає можливість компаніям з групи впливати на умови його обороту на ринку.
Крім того, компанії-конкуренти групи ДТЕК з виробництва теплової енергії поставлені в залежність від виконання компаніями, що здійснюють видобуток вугілля та входять у групу ДТЕК, своїх зобов’язань за договорами постачання вугілля. До того ж обмеження постачання вугілля іншим виробникам теплової енергії – конкурентам компаній групи ДТЕК, створює для них перешкоди у виробництві та вимагає додаткових витрат для покриття дефіциту.
Вищевказана інформація стосовно відмови у постачанні вугілля за укладеними договорами ПАТ «Центренерго», у зв’язку з чим компанія змушена перейти на спалювання іншого палива – газу для забезпечення виробництва визначеного диспетчером обсягу енергії для забезпечення балансу енергосистеми, підтверджує ринкову владу компаній групи ДТЕК, яка проявляється у можливості впливу на забезпеченість конкурентів необхідними ресурсами.
Відмова в постачанні сировини з боку компаній групи ДТЕК створює несприятливі умови в діяльності ПАТ «Центренерго» на ринку виробництва електроенергії, обмежує конкуренцію на ринку та надає переваги іншим його учасникам, які належать до групи ДТЕК.
Також, у 2020 році порівняно з 2019-тим обсяг видобутку вугілля шахтами групи ДТЕК знизився приблизно на 14%, а протягом листопада-грудня 2020 року порівняно з аналогічним періодом 2019 року зниження складало близько 17%. В той же час протягом листопада-грудня 2020 року частка постачання відносно видобутого в цей період вугілля складала лише 58% та 53% відповідно. При цьому в жовтні 2020 року розпорядженням Уряду № 1215-р було підтримано пропозицію ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» щодо розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Добропіллявугілля». Орендовані групою ДТЕК шахти державного підприємства буде передано в управління держави.
Як наслідок, від рішень компаній групи ДТЕК щодо обсягів видобутку вугілля, виробництва електроенергії, виведення енергоблоків в ремонт, аварійних відключень енергоблоків залежить збалансованість енергосистеми та забезпеченість споживачів електроенергією.
Ринковою (монопольною) владою є здатність суб’єкта господарювання (групи суб’єктів господарювання) визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її вище рівня ціни, що існував би за умов значної конкуренції.
Про використання компаніями з групи ДТЕК ринкової влади свідчить і раніше зазначена інформація про невиконання команд диспетчера ОСП зі збільшення обсягів виробництва електроенергії у період січень-лютий 2021 року для збалансування системи, після чого енергоблоки цих компаній виходили в позаплановий аварійний ремонт та за аналогією з окремими блоками ПАТ «Центренерго» не використовували у якості палива газ.
Як вже зазначалось вище, в аварійний ремонт або аварійну заявку через відсутність палива протягом січня-лютого 2021 року переходили енергоблоки ТЕС, переважна більшість яких входить до складу компаній групи ДТЕК.
Не зважаючи на те, що на кінець 2020 року виконано ремонти на енергоблоках № 4 Запорізької ТЕС, №№ 1 і 5 Криворізької ТЕС та № 9 Придніпровської ТЕС, станом на 10 лютого, як і в січні 2021 року, зазначені енергоблоки виведені в аварійний ремонт.
При цьому не завершено у запланований строк аварійний ремонт енергоблоку № 8 Придніпровської ТЕС.
Станом на 10 лютого 2021 року в аварійному ремонті перебуває також енергоблок № 4 Ладижинської ТЕС, капітальний ремонт якого завершено ще в квітні 2019 року, та на 2020 і 2021 роки ремонти не планувались.
Такими діями групи ДТЕК у період з грудня 2020 по лютий 2021 роки з обмеження постачання вугілля компаніям-контрагентам, не поповнення запасів вугілля на власних складах, при тому що до складу групи входять компанії з видобутку вугілля, а також виходу в позапланові аварійні зупинки одразу після надходження команд диспетчера ОСП щодо нарощення виробництва енергії, створено дефіцит електроенергії та ризик розбалансування енергосистеми в цілому.
Для вирішення такої ситуації оператор системи передачі для збалансування енергоринку звернувся до сусідніх країн за аварійною допомогою, тобто за імпортом електроенергії.
Фактично діями найбільшого суб’єкта на ринку теплової генерації створено умови, за яких обмежено конкуренцію на ринку теплової генерації, створено дефіцит електроенергії на ринку, та енергетична безпека країни поставлена в залежність від країн-сусідів, серед яких є, зокрема, держава-агресор.
При цьому імпорт з країн Білорусі та Росії не може вважатись повноцінною заміною тій електроенергії, що вироблена на території України. Адже забезпеченість країни електроенергією та задоволення попиту споживачів у ній поставлено в залежність від дій та рішень іноземної держави. В такому важливому ресурсі, як електроенергія, Україна не може залежати від можливості та бажання його постачання з країни, з якою перебуває у стані військових дій. Крім того, покриття дефіциту електроенергії, який виник, в тому числі, через використання ринкової влади найбільшим учасником ринку, шляхом імпорту з Росії та Білорусі викликає обурення суспільства з причин справедливого небажання фінансувати державу-агресора, що спричиняє певний тиск на політичних осіб держави, які мають вплив на обсяги імпорту, в тому числі повного припинення постачання.
Крім того, ще одним наслідком ситуації на ринку є зростання ціни електроенергії. За даними ДП «Оператор ринку» за вісім днів лютого ціна електроенергії на «ринку на добу наперед» зросла на 17,6% у порівнянні з середньою ціною за січень і склала 1 719,7 грн за МВт-год.
У період з 8 по 10 лютого 2021 року середньозважена ціна електроенергії в ОЕС України протягом 9:00 – 11:00 години досягла максимального граничного значення (прайс-кеп) та становила 2048 грн/ МВт-год.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Відповідно до частини другої цієї статті зловживанням монопольним становищем, зокрема, визнається: часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання.
Відповідно до частини четвертої цієї статті зловживанням монопольним становищем, зокрема, визнається: обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям.
Згідно з пунктом 2 статті 50 Закону порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Дії компаній групи ДТЕК з обмеження постачання вугілля компаніям-контрагентам, не поповнення запасів вугілля на власних складах, необґрунтовані виходи в позапланові аварійні зупинки одразу після надходження команд диспетчера ОСП наслідком яких є створення дефіциту на ринку електроенергії містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Факти, наведені у заяві прямо свідчать про наявність в діях компаній групи ДТЕК ознак порушення, передбаченого статтею 13 Закону «Про захист економічної конкуренції», що відповідно до статей 35 і 37 цього Закону зобов’язує органи Антимонопольного комітету України розпочати розгляд справ про порушення законодавства.
При цьому, відповідно до статей 35 і 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обов’язок із забезпечення доказів у справі, підтвердження чи спростування наявних ознак порушення, покладено на органи Антимонопольного комітету України.
В рамках розпочатого розслідування ми готові максимально сприяти органам Антимонопольного комітету в його проведенні.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пунктом 18 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами),
ПРОСИМО:
- Розглянути заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про результати розгляду повідомити ____________________________________ на поштову адресу: ________________________________________________________________________.
- Прийняти розпорядження про початок розгляду справи за ознаками вчинення групою ДТЕК порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- За результатами розгляду справи прийняти рішення, яким визнати вчинення порушення законодавства, накласти штраф, застосувати примусовий поділ та зобов’язати припинити порушення у спосіб, який запобігатиме повторному вчиненню порушення.
- Повідомити _______________________________________ про результати розслідування у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та про прийняті рішення на електронну адресу: _________________________.
підпис
ЕЦП накладено засобами ЦЗО
Достовірність електронно-цифрового підпису Ви можете перевірити, перейшовши на офіційний веб-сайт Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації за посиланням https://czo.gov.ua/verify, після чого необхідно завантажити файли з розширенням *. pdf та *.p7s у вікно для перевірки ЕЦП. У разі, якщо документи налічують два файли з розширенням *.p7s, то до сторінки необхідно додавати почергово лише один з цих файлів разом з документом у форматі *.pdf.