АМКУ не дав би Ахметову дозвіл, тому «ДМК» купив його екс-топ-менеджер
Автор: Олена Поканєвич, фахівець з конкуренційного права та M&A платформи «Ліга антитрасту»
Якби «Метінвест» купував «Дніпровський меткомбінат», то він не отримав би дозвіл АМКУ на купівлю через монополізації ринку групою олігарха Р. Ахметова. Чи не тому «ДМК» купив екс-топ-менеджер «Метінвесту»?
28 січня 2021 року Антимонопольний комітет дозволив київському ТОВ «Оптімал Трейд» придбати активи єдиного майнового комплексу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (м. Кам’янське, Дніпропетровська обл.).
«Оптімал Трейд» – спеціалізується на торгівлі металопродукцією. Власником компанії є Олег Семенов, який у 2006-2014 роках був топ-менеджером в структурах олігарха Ріната Ахметова, в тому числі, і групі «Метінвест».
«ДМК» здійснює виробництво сталі, чавуну та феросплавів, і раніше входив до складу корпорації «Індустріальний союз Донбасу» Сергія Тарути. Але з 2016 року керівні посади на комбінаті займають менеджери з «Метінвесту». Саме у той період група Ріната Ахметова та Вадима Новинського повідомляла про отримання судових рішень щодо стягнення з «ДМК» заборгованості й штрафів на суму 9,7 млрд грн. Крім того, постачання сировини та збут продукції «ДМК» здійснювався знову ж таки через структури «Метінвесту».
З жовтня 2020 року «ДМК» за рішенням Госпсуду Дніпропетровської області по справі про банкрутство знаходиться в процедурі санації.
Серед кредиторів «ДМК» суд першої інстанції визнав вимоги на суму понад 87 млрд грн. Одними з найбільших кредиторів є «Оптімал Трейд» – на суму 20,9 млрд грн., «Метінвест Холдинг» – 20,7 млрд грн. та ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» з групи «Метінвест» – 8,5 млрд грн.
У Антимонопольного комітету вже давно були обґрунтовані підозри, що група Р. Ахметова купила «ДМК», але зробила це «втаємничено», щоб обійти дозвільні процедури в АМКУ. Комітет два роки тому проголосував за те, аби провести перевірку. Однак, чим в підсумку вона завершилась – інформації немає, що не дивно. Адже як би перевірка для олігарха закінчилася невдало, «Метінвест» мав би сплатити штраф до державного бюджету у розмірі до 5% річного доходу за кожну транзакцію.
При цьому, якщо б зараз за дозволом на придбання «ДМК» до АМКУ пішов «Метінвест», а не його екс-топ-менеджер, то навряд чи група його отримала б (або процедура була б довгою і з купою зобов’язань). Адже останній дозвіл на придбання «Дніпровського коксохіму», «Метінвест» отримував більше 5 років та він був обумовлений п’ятьма блоками поведінкових зобов’язань. Крім того, «Метінвест» в жовтні 2020 року отримав дозвіл АМКУ на набуття контролю над ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» – одним з найбільших підприємств з видобутку коксівного вугілля. Дозвіл також був обумовлений виконанням трирічних зобов’язань, зокрема, продажу 10% виробленого коксу конкурентам.
Тобто, група «Метінвест» фактично зосередила в своїх руках весь ланцюжок з виробництва металургійної продукції: від видобутку сировини до реалізації продукції. Ці ринки є настільки високонцентрованими, що групі все важче і важче отримувати дозволи конкурентного відомства. Тому вона вимушено вдається до різних «хитрощів» щодо набуття непрямого контролю над цікавими активами, а потім, пост-фактум, легімітізації такого контролю в АМКУ.
Так, є низка товарних ринків, на яких активні одночасно і група «Метінвест», і «ДМК». В орбіту «Метінвест» вже входять маріупольські металургійні гіганти – заводи «Азовсталь» та «ММК ім. Ілліча». Крім того, Р. Ахметовим також контролюється металургійний завод «Запоріжсталь». Частка цих підприємств на ринках чавуну, сталі, прокату вже перевищує 60%, при тому, що для твердження про монополію достатньо 35%. У випадку ж отримання контролю над «ДМК», частка групи могла б вдвічі перевищити законодавчий поріг монополізації.
Отже можливе набуття контролю вертикально-інтегрованою групою «Метінвест» над активами «ДМК» однозначно посилило б її монополію як на металургійному ринку, так і на вертикальних ринках, одним із ланцюжків яких є саме «ДМК».
Це більш ніж достатня мотивація для групи, щоб сховатися. Та більш ніж достатній аргумент для АМКУ, щоб детально перевірити транзакцію. Але відомство, судячи по всьому, вирішило не заглиблюватися та повірити «на слово», що екс-топ-менеджер «Метінвесту» настільки виріс та став настільки самостійним, щоб увести «з-під носу» найвпливовішого олігарха країни ласий та бажаний актив, що був гідний аби стати одним з найцінніших діамантів в його металургійній імперії.
Хто ж виявиться справжнім власником меткомбінату та чи всі відносини контролю у трикутнику «Оптімал Трейд» – «Метінвест» – «ДМК» були досліджені Антимонопольним комітетом – обов’язково покаже час.
Олена Поканєвич, «Ліга антитрасту»