Суд призначив 4 роки ув’язнення поліцейському, який взяв $6000 за допомогу у закритті справи щодо шахрайства
Октябрський райсуд Полтави призначив 4 роки ув’язнення екс-поліцейському Андрію Вовченку, який за $6000 обіцяв допомогти із закриттям справи щодо шахрайства. Про це написала Дарина Синицька у «Полтавщині» з посиланням на вирок суду від 21 січня.
Історія про хабарництво розпочалася з Віктора Якименка, який працював оператором видобутку газу ГПУ «Полтавагазвидобування». Так, у 2015 році Якименка звільнили, бо він не склав іспит з охорони праці. Чоловік вирішив, що його звільнили неправомірно. Поновитися на посаді він вирішив через суд і для цього звернувся за послугами до Альони Білухи, яка представилася адвокатом.
Жінка перевела розгляд справи до Ленінського райсуду і сказала, що для вирішення питання потрібно $4000. Пояснила, що суддя Наталія Крючко, яка розглядатиме позов — її подруга, яка все вирішить. Позивач надав необхідну суму.
Втім, у 2016 р. Віктор Якименко програв суд, оскільки пропустив строки позовної заяви. Одразу після цього Альона Білуха перестала виходити на зв’язок. Коли чоловік почав більш детально вивчати свою справу, то виявилося, що вона зовсім не була адвокатом, а захищали його у суді двоє інших осіб. Білуха підробила його підпис на договорі з цими адвокатами, а також довідку про місце проживання.
У березні 2017 р. Якименко разом із дружиною Наталією звернувся до поліції. Слідчий відділ Полтавського відділу ГУНП відкрив кримінальне провадження за ч.1 ст.358 ККУ (Підроблення документів). Пізніше його перекваліфікували на ч. 1 ст. 190 ККУ (Шахрайство), а потім — на ч. 2 ст. 190 ККУ (Шахрайство, яке завдало значної шкоди потерпілому).
Про розслідування дізнався дільничний офіцер сектору превенції Полтавського відділу ГУНП в Полтавській області Андрій Вовченко, який був знайомий із Альоною Білухою. Він запропонував своїй знайомій допомогу. За вирішення питання просив $6000. З цієї суми $4000 мало піти Якименкам — як відшкодування, а $2000 — старшому слідчому Ігорю Петренку.
Альона Білуха погодилася та звернулася до СБУ. Ті організували спецоперацію, дали мічені гроші та відправили передавати їх Андрію Вовченку. Передача відбулася 14 березня 2017 року. Вовченка затримали і взяли під варту із правом внесення 128 тис грн. застави. Кошти за нього сплатили одразу.
Окрім того, Вовченка відсторонили від посади на 2 місяці, а ще за тиждень — звільнили зі служби у Нацполіції у якості дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування. Він подав позов до Полтавського окружного адмінсуду з вимогами скасувати наказ про дисциплінарне стягнення, скасувати наказ про звільнення, поновити на посаді, повернути кошти за місяць вимушеного прогулу. Поліцейський виграв суд, але ГУНП в Полтавській області оскаржило це в кількох інстанціях й у квітні 2019 р. Верховний суд визнав звільнення правомірним.
Справу хабарництва передали до Октябрського райсуду Полтави у травні 2017 р., але розгляд тривав понад 3 роки. На судових засіданнях Вовченко не визнав провину і повністю заперечив причетність до корупційного злочину. Він розповів, що познайомився із Альоною Білухою у 2012 році — як з особою, яка надає правову допомогу. За словами Вовченка, Білуха, разом із ще одним його знайомим, звернулася до нього у лютому 2017. Попросила проконсультувати по справі щодо звернення її клієнта до поліції і його заяви щодо нібито її шахрайства. Поліцейський порадив віддати ті $4000 і повторив цю пораду ще кілька разів.
За словами Вовченка, Альона Білуха прибула до нього на роботу, повідомила про наявність у неї $6000 та попросила перерахувати гроші, після чого його затримали.
Суддя поставилася до цих показів критично, адже усі докази були спрямовані проти цієї версії: аудіозаписи розмов, покази свідків тощо.
Тому суд визнав Вовченка винним у шахрайстві, яке завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 190 ККУ) та підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 ККУ). За сукупністю злочинів екс-поліцейському призначили 4 роки ув’язнення. Протягом 30 днів він може оскаржити це рішення до Полтавського апеляційного суду.