Мультиплікатор в будівництві. Дискусія. Погляд BRDO
Вступ від «Наших грошей»: Останнім часом в експертному середовищі виникла дискусія щодо мультиплікаторів. Тобто наскільки кожна інвестована гривня впливає на економіку в залежності від галузі, куди вона вкладена. Найчастіше ці дискусії стосуються програми «Великого будівництва», тобто доріг і будівельної інфраструктури.
Деякі експерти, зокрема, з недовірою поставились до дослідження кількарічної давності від Офісу ефективного регулювання BRDO, згідно з яким мультиплікатор будівництва сягнув 6.7. Тобто, що кожна вкладена в будівництво гривня впливає на економіку в сім разів більше.
Виконавчий директор Офісу ефективного регулювання Олексій Дорогань погодився більш широко описати позицію своєї експертної організації для того, щоб дискусія стала більш предметною. Сподіваємось, так і станеться.
Епідемія мультиплікаторів: як відрізнити рецепт економічного дива від маніпуляції?
Декілька років тому аналітики Офісу ефективного регулювання BRDO здійснили спробу підрахунку будівельного мультиплікатора в Україні, щоб оцінити, наскільки будівництво може бути локомотивом економічного зростання. Своїм мультиплікатором ми вирішили проілюструвати важливість сукупного розвитку будівельного сектору економіки, зняття бар’єрів, поліпшення інструментів захисту кредиторів, розвитку іпотечного кредитування, створення електронної системи у сфері будівництва та вирішення проблем фальсифікату будівельних матеріалів.
Спершу пропоную розібратися, що ж таке мультиплікатори і чи можна на їх підставі приймати рішення у сфері державної політики.
Перш за все при згадці про мультиплікатори описують класичний підхід Кейнса (інвестиційний мультиплікатор, що відображає зв’язок між приростом інвестицій та приростом доходів; фіскальний мультиплікатор оцінки впливу зростання державних видатків на сукупний попит). Проте є велика кількість варіацій — податкові фіскальні мультиплікатори, грошовий мультиплікатор тощо. Також під мультиплікатором можна розуміти будь-який математичний множник. При цьому економіка є соціальною, а не точною наукою, тому надзвичайно важливо розуміти, який саме мультиплікатор підрахований, за якою методологією, на підставі яких даних та за який період.
Як правило, мультиплікатори використовуються для обґрунтування пріоритетності тієї чи іншої ініціативи, підтримки того чи іншого сектору на противагу іншим. Через цю особливість недоречно приймати рішення пріоритезації ініціатив на підставі одного значення розрахованого мультиплікатора, як би обгрунтовано не виглядали ці розрахунки. Через те, що вибір відбувається між різними альтернативами, мультиплікатор має бути підрахований для кожної розумної альтернативи, щоби допомогти особам, які приймають рішення, зробити вибір на користь однієї з них. На практиці важливішим є не значення приблизного мультиплікатора, а тренди та порівняння значень різних альтернатив між собою.
На ефект мультиплікатора впливає багато факторів: немає двох країн чи двох ситуацій, коли ефект мультиплікатора був би однаковим. Віктор Козюк (член ради НБУ) у 2017 році детально розглядав причини, з яких попередні спроби використання ефекту мультиплікатора для стимулювання попиту в Україні не спрацювали. Найбільш авторитетним дослідником мультиплікаторів з України є Юрій Городніченко (Асоційований професор Кафедри Економіки Університету Каліфорнії Берклі), який у 2020 році простими словами описав, від чого залежить розмір мультиплікатора державних витрат.
Результати підрахунків мультиплікатора залежать від методології, періоду та даних, тому в різних дослідників значення мультиплікаторів значно відрізняються. У публічному доступі є багато різних оцінок мультиплікаторів в Україні, у тому числі:
- 2,05 (Ukraine Economic Outlook про мультиплікатор інвестицій у Велике будівництво)
- 2,5 (Інститут майбутнього у 2019 році про мультиплікатор інвестицій у інфраструктуру)
- від 2,5 до 3 (міністр Інфраструктури у 2020 році про мультиплікатор інвестицій у дорожнє будівництво)
- від 2 до 5 (Національна асоціація дорожників України у 2020 році про мультиплікатор інвестицій у дорожнє будівництво)
- 3 (Держенергоефективності у 2020 році про мультиплікатор інвестицій у енергоефективність, оцінка використовувалася іншими представниками Міненерго)
- 3,05 (Олег Устенко про вплив мультиплікативного ефекту від будівництва доріг в рамках програми Велике будівництво)
- 3,5-6,34 (Держенергоефективності України про мультиплікатор інвестицій в енергоефективність за механізмами Національної програми енергоефективності у житловому секторі за 10 років)
- 3,5 (Голова Держгеонадр у 2020 році про мультиплікатор інвестицій у видобуток нафти і газу)
- 5-6, плюс 60% повертається у бюджет в вигляді податків (Асоціація платників податків України про мультиплікатор інвестицій у будівництво доріг)
- 6 (Олексій Коваль (економіст девелоперської компанії) про мультиплікатор будівництва)
- 6-7 (Елла Лібанова у 2016 році про мультиплікатор створення робочих місць в результаті створення робочих місць у сфері будівництва)
- 6,76 (Офіс ефективного регулювання у 2018 році про мультиплікатор інвестицій у будівництво)
- 11,48 (Конфедерація будівельників України у 2020 році про мультиплікатор інвестицій у будівництво житла)
- 11,5 (Асоціація підприємств будівельників у 2020 році про мультиплікатор житлового будівництва)
Як правило, автори цих оцінок не розкривають методологію підрахунку, хоча значення мультиплікаторів, отримані за різною методологією та за різні періоди, не є співставними. Некоректно казати про постійне значення мультиплікатора: залежно від багатьох умов та припущень, зроблених під час розрахунків, значення буде коливатися. Оскільки переважна більшість оцінок не має опублікованої методології, то вкрай важко правильно інтерпретувати такі дані та оцінити справжні наслідки від тих чи інших рішень. Як і у статистиці, обираючи ту чи іншу методологію, дані та припущення, можна отримати майже будь-яке значення мультиплікатора. Єдина можливість зрозуміти обґрунтованість та застосовність таких значень — розібратися у тому, як вони обчислені.
Давайте на прикладі наших розрахунків розберемося у тому, про що свідчить значення Українського будівельного мультиплікатора, розрахованого нами декілька років тому. Перш за все зазначу, що це показник, який демонструє синергетичний ефект розвитку будівельної галузі у загальному економічному рості.
Аналітики BRDO обраховують мультиплікатор на підставі методу порівняльного аналізу (comparative statics), який є загальним методом визначення мультиплікаторів.
Для розрахунку ми використовуємо дані Державної служби статистики України. У спрощеному для читача вигляді формула виглядає так:
Щороку до розрахунку додаються нові статистичні дані, що певною мірою впливають на коригування трендового показника за період 2011-2019. Так, коефіцієнт мультиплікації у 2015 році становив 4,77, у 2017 — 6,76, а у 2019 — 6,79.
Із цього випливає, що одна вкладена в будівництво гривня у 2019 році привнесла в українську економіку 6,79 грн. Зауважу, що вказаний коефіцієнт мультиплікації відображає внесок будівельної галузі у національну економіку та дозволяє оцінити її важливість у створенні доданої вартості, тобто ВВП.
Важливо відмітити, що будівництво оцінюється комплексно: у розрахунках експерти не виділяють окремо житлову, нежитлову нерухомість, об’єкти інфраструктури тощо. Водночас, синергетичний мультиплікаційний ефект у різних сферах будівельної галузі проявляється по-різному. Наприклад, у сфері житлової нерухомості введення у експлуатацію об’єкта запускає ланцюгову реакцію — потребу проведення ремонтних робіт, придбання оздоблювальних матеріалів, меблів, побутової техніки, оплата комунальних послуг та інше. За оцінками експертів BRDO, придбана квартира “завантажує завданнями” ще понад 20 суміжних галузей та створює додаткові робочі місця. Таким чином, купівля нового житла формує попит на випуск/придбання суміжної продукції, тож можна говорити про економічний ефект стимулювання. Для будівництва доріг, аеропортів, складських приміщень тощо характерні принципово інші механізми, що формують потенціал розвитку суміжних галузей.
Помилково буде ототожнювати даний показник із інвестиційним мультиплікатором Кейнса, адже розрахунки не грунтуються на аналізі капітальних інвестицій у будівництво чи оцінці впливу від зростання бюджетних видатків у будівничу сферу, і тим більше не враховують граничну схильність до заощадження. Запропонований показник не свідчить про рівень дохідності інвестицій у будівництво, не відображає рентабельність будівельної галузі чи оцінку ефективності вкладеної бюджетної гривні. Натомість, мультиплікатор фіксує статистичну кореляцію та відображає пряму пропорційну залежність між приростом ВВП як суми доданих вартостей та динамікою розвитку будівельної галузі, її внеску у створення цієї вартості.
Розрахунок кореляції є одним з найпростіших способів розрахунку мультиплікатора, який був здійснений нами для перевірки гіпотези про значний мультиплікативний ефект будівництва на розвиток економіки України. Враховуючи дані, припущення та методологію, цей показник можна інтерпретувати як те, що будівництво має відносно високий рівень мультиплікації, є важливим сектором для розвитку економіки України, вирішення проблем у секторі будівництва матиме значний мультиплікаційний ефект для розвитку економіки України в цілому. У той же час, існують інші методики розрахунку мультиплікаторів, в тому числі мультиплікатора Кейнса.
Що стосується інших оцінок, то в Україні широко використовуються значення показників мультиплікаторів у публічній комунікації тих чи інших ініціатив. При цьому значення мультиплікаторів у тій чи іншій галузі часто подаються як факти, які самостійно доводять правильність запропонованого рішення. Таке обгрунтування є маніпуляцією, адже вплив кожної ініціативи необхідно рахувати окремо. Якщо ж тенденції значень мультиплікаторів використовуються як ілюстрація, а не спосіб доведення обгрунтованості запропонованого рішення, щоб уникнути маніпуляцій, слід казати про високі, середні, низькі значення мультиплікаторів у тій чи іншій галузі або умовах.
Саме по собі високе/середнє/низьке значення мультиплікатора не є і не може бути достатнім обґрунтуванням для виправдання державних витрат. Саме тому задля аналізу необхідно вимагати пояснення підходу, контекст та застосовність розрахунків впливу конкретних пропозицій (альтернатив) у релевантному періоді, а після звертатися до аналітичних центрів \ економістів для перевірки обґрунтованості таких розрахунків. У випадку українського будівельного мультиплікатора ми демонстрували тренд — ефект розвитку будівельної галузі у загальному економічному рості, а не порівнювали конкретні ініціативи, на які слід витрачати кошти платників податків.
Наостанок наголошу, що особам, які приймають рішення, та громадськості, яка за цими рішеннями прискіпливо стежить, для обґрунтування своїх позицій краще використовувати спеціально обчислений прогноз впливу, а посилання на розмір галузевих мультиплікаторів загального характеру — як додаткові аргументи.
Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO) для «Наші Гроші»