Після міністерської пропозиції майнити криптовалюту «Енергоатом» оголосив будівництво дата-центру на РАЕС
21.01.2021   //  

ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 19 січня провів тендер на проектування датацентру на очікувану суму 9,02 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Переможець до осені 2022 року повинен буде виконати проект і робочу документацію для будівництва центру обробки даних на території РАЕС.

Метою будівництва є створити високонадійну систему центру обробки даних для розміщення державних реєстрів, електронних архівів, обчислювальних потужностей тощо, використавши при цьому електроенергію, яка виробляється «Енергоатомом».

У 2020 році Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища України звернулось до «Енергоатому» з пропозицією розглянути можливість майнінгу криптовалют.

«..У зв’язку з профіцитом базової генерації доручаю… опрацювати разом з ОП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК Енергоатом» нормативні та технічні питання можливої реалізації проектів щодо майнінгу криптовалюти з метою забезпечення додаткових ринків збуту електроенергії, виробленої атомними електростанціями», – сказано в дорученні в.о. міністра Ольги Буславець.

На РАЕС передбачено розширення відкритого розподільчого пристрою ВРП-330 кВ додатковою коміркою №10, а також будівництво підстанції 330/10 кВ «Будівельна» повністю і трьох майданчиків розміщення центрів обробки даних з улаштуванням кабельних зв’язків.

Від учасників тендеру вимагалось надати принаймні по одному аналогічному договору в якості генерального проектувальника за останні п’ять років на кожен із таких видів робіт:

  • проектування (стадії «П» та «Р») будівництва нової підстанції 330 кВ або вище з встановленням КРУЕ 330 кВ або вище внутрішнього встановлення;
  • проектування (стадії «П» та «Р») будівництва кабельної лінії 220 кВ або вище;
  • проектування та/або коригування (актуалізація) існуючої проектно-кошторисної документації з реконструкції або нового будівництва ВРП 330 кВ або вище з улаштуванням нової комірки 330 кВ або вище в повному обсязі;
  • проектування та/або коригування (актуалізація) існуючої проектно-кошторисної документації з встановлення трансформаторів 330 кВ або вище.

На тендер прийшли ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» (далі – «КЕБК») і ТОВ «Укренергобудпроект». Аукціон виграла «КЕБК» із ціною 8,93 млн грн., що всього на 1% нижче від очікуваної вартості закупівлі. Наразі очікується визначення переможця.

Вишгородська компанія «КЕБК» належить Аллі Бровко і ПрАТ «СВС-Дніпро» Сергія Бондаренка, Володимира Немировського, Володимира Випирайла, Юрія Терляєва та Миколи Кравченка. Однак раніше частка Бровко належала Віталію Яманку з Донеччини, пізніше відомого як перший заступник голови правління ПАТ КП «Укренергомонтаж».

Із 2007 року «СВС-Дніпро» керує Микола Кравченко, який раніше очолював департамент капітального будівництва та реконструкції ПАТ «Київенерго». Його дружина Галина Кравченко півроку працювала в «Укренерго». Він також працював у Мінпаливенергетики під керівництвом Івана Плачкова, відомого як голова наглядової ради «Київенерго».

Усього з 2008 року «КЕБК» натендерила 2,85 млрд грн., переважно в «Укренерго».

Львівський «Укренергобудпроект» належить Роману Савчаку, який у 2017 році значився контактною особою Львівської філії Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект». Він володіє ТОВ «Львівенергопроект» на чолі з Назаром Сендецьким. Директором «Укренергобудпроекту» є Ярослав Романишин.

У 2017 році «Укренергобудпроект» на тендері «Укренерго» був субпідрядником ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський». Воно зареєстроване в березні 2014 року Ігорем Поліщуком із Києва, але зараз ним володіє і керує Юрій Половинко із Запоріжжя.

Свого часу директором «БХ «Шевченківський» був Віталій Міщук із Вараша Рівненської області, який також володіє ТОВ «Універсал-2011». Крім того, відомо, що на торгах «Енергоатома» в серпні 2014 року «БХ «Шевченківський» представляв  Є.О. Черниш.

Загалом із 2015 року «БХ «Шевченківський» отримав державних підрядів на 1,13 млрд грн., більшість із яких – в «Укргідроенерго», «Укренерго» та «Укртрансгазу».