Будинок-монстр на Подолі: чому не зносять зайві поверхи
21.01.2021   //   757 Переглядів

Судова тяганина стосовно так званого  «будинку-монстра на Подолі» триває сьомий рік. Втім, схоже, вже цього року ми можемо побачити розв’язку.

Наприкінці січня заплановані засідання у двох судових процесах щодо «будинку-монстра». Рішення у цих справах мають критичне значення стосовно долі житлово-офісного комплексу на вул. Нижній Вал, 27-29.

По-перше, 21 січня Верховний Суд має визначитися, чи закривати справу про знесення верхніх поверхів «будинку-монстра».

А по-друге, 26 січня апеляційна інстанція має вирішити, чи зобов’язувати Держархбудінспекцію видати забудовнику сертифікат про готовність до експлуатації житлово-офісного комплексу на вул. Нижній Вал, 27-29. І це рішення набуде чинності одразу.

Справа за позовом Київради щодо самочинно збудованих верхніх поверхів у «будинку-монстрі» розглядається з 2014 року. Наприкінці 2019 року суд першої інстанції постановив знести чотири поверхи. Втім, у подальшому апеляційний суд, не розглядаючи справу по суті, вказане рішення суду першої інстанції скасував, а справу закрив, обґрунтовуючи це тим, що справа не господарська, а адміністративна. Верховний Суд повернув справу назад в апеляцію, яка, втім, у жовтні 2020-го вдруге зробила те саме – справу закрила як негосподарську.

При цьому, апеляція скасувала заходи, вжиті судом з 2015 року: заборону ДАБІ видавати документ про готовність об’єкта, а також реєструвати право власності на квартири і приміщення в ньому.

Таким чином, якщо Верховний Суд 21 січня вдруге не поверне справу на розгляд в апеляцію, Київраді доведеться починати новий процес вже в місцевому загальному суді. А у забудовника на перешкоді ввести будинок в експлуатацію залишиться лише ДАБІ, яку Окружний адмінсуд Києва у листопаді 2020-го вже зобов’язав вчинити вказані дії. Рішення ще не набуло чинності, оскільки воно оскаржене в апеляційному суді. І саме цей розгляд відбудеться 26 січня.

Втім, як свідчать дані «майнового» і судового реєстрів, забудовник і його інвестори вже реєструють право власності на квартири і приміщення у «будинку-монстрі». Більше того, там продають квартири на верхніх поверхах, які можуть знести.

Однак, перш, ніж ми детальніше розповімо про це, коротко нагадаємо, у чому ж полягає проблемність будинку на вул. Нижній Вал, 27-29 у Києві. Отже:

  • Забудова не відповідає Генплану Києва і перевищує допустиму висоту у 27 метрів (до 9 поверхів) у Центральній планувальній зоні, історичному центрі столиці.
  • Збудований об’єкт не відповідає вихідним даним на будівництво.

Відповідно до Генплану, ділянка площею 0,35 га є територією громадських будівель та споруд, де будівництво житла заборонено. Тут можна будувати бібліотеку, офіси, навіть баню, але не квартири. У 2005 році ТОВ «Пателі Лізинг» отримало цю ділянку в оренду для будівництва житлово-офісного комплексу. 2007 року КМДА видало фірмі вихідні дані, на основі яких вона розробила проект будинку, що у 2009 році отримав позитивний висновок держекспертизи. Відповідно до цього проекту, передбачалося будівництво 9-поверхового житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування, орієнтованого головним фасадом на вул. Нижній Вал:

  • кількість надземних поверхів – 8
  • кількість підземних поверхів – 1
  • загальна площа комплексу – 17227 кв м, в тому числі офісних приміщень 15059,4 кв м, кафе – 232,6 кв.м, ресторану – 300 кв м, квартир – 66 кв м, технічних приміщень – 1569 кв м

28 листопада 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видала ТОВ «Пателі Лізинг» дозвіл на виконання будівельних робіт саме на вказану 8-поверхівку з 1 квартирою площею 66 кв м.

Але потім 4 червня 2013 року Держархбудінспекція України зареєструвала зміну даних у дозволі на будівництво в частині коригування проектної документації, відповідно до якої зводилася вже не 8-ми, а 12-поверхова будівля. Забудовник стверджує, що жодних порушень ні в реєстрації змін, ні в самому коригуванні не було. Втім, все ж варто звернути увагу, зокрема, на таке:

  • коригування проекту, внаслідок чого кількість поверхів будівлі зросла до 12-ти, відбулося без отримання нових містобудівних умов та обмежень, а попередні вихідні дані від 2007 року втратили силу у 2010 році і термін їх дії не продовжувався.
  • у 2015 році Мінкульт, враховуючи невідповідність поверховості будівлі Генплану, скасував погодження коригування проекту, видане у 2011 році.

  • на час отримання дозволу на будівництво 28 листопада 2012 року забудовник вже мав держекспертизу відкоригованого проекту забудови (на 12 поверхів), видану у травні 2012 року. Однак, дозвіл він все-таки отримав на об’єкт на 8-поверхів, що відповідав вихідним даним, Генплану і з кодом 1220 (офіси).

  • будівництво 12-поверхової будівлі на вул. Нижній Вал, 27-29 стало можливим завдяки повідомленню про зміну даних у дозволі на будівництво, що було зареєстровано 28 листопада 2012 року. Зауважимо, що на той момент ДАБІ України не мала права реєструвати таке повідомлення, оскільки таким шляхом можна було повідомити лише про зміну відповідальних осіб за нагляд за будівництвом, але не про коригування проекту. Крім того, повідомляти потрібно було орган, який видав дозвіл (а це була Інспекція ДАБК у м. Києві, а не ДАБІ України).

  • Навіть після повідомлення про зміни на вул. Нижній Вал, 27-29 будувався не житловий будинок, а офісний центр з готелем, де були апартаменти і не було передбачено квартир. Інвестори купували у забудовника саме апартаменти, а не житлові квартири, про що свідчать укладені з ними інвестиційні договори, які заборонено використовувати при інвестуванні у будівництво житла.

У 2014 році, якраз під час зміни влади, будинок збудували, але в експлуатацію ввести не змогли – Київрада почала судитися з забудовником, вимагаючи знести 4 зайвих поверхи. Поки тривала судова тяганина, забудовник та інвестори почали реєструвати права власності на квартири. Найбільш активно це робили в 2018 та 2019 роках, з явними порушеннями, оскільки по закону не можна реєструвати права власності на квартири. приміщення, гаражі в будинку, не зданому в експлуатацію. До того ж, у певні періоди 2015-2020 років діяла ухвала про заборону реєстраційних дій по цьому об’єкту.

Реєстрації проводили знані в Києві, як на підбір, персонажі.

Наприклад, нотаріус Ольга Ангеловська фігурує на сайті «Судова влада» як обвинувачена у справі щодо крадіжки дорогої нерухомості.

Реєстратор Іван Подоляка засвітився в низці кримінальних проваджень, і коли «Наші гроші» зателефонували в реєстраційне КП, де він працював, то дізналися, що Подоляка «пішов у відпустку і з неї не повернувся».

Нотаріуса Олега Щура (змінював прізвище на Нотари) як «чорного» позбавили нотаріального свідоцтва у 2020 році.

Пізніше інвестори ще й почали заставляти майно одне одному в іпотеку.

У квітні 2020 року Київрада подала скаргу в Антирейдерську колегію Мін’юсту на реєстрації за 2017-2019 роки, після яких компанії, пов’язані з забудовником та 125 фізичних осіб стали власниками незавершеного будівництва 94% готовності, 83 приміщень, 154 квартир та 7 гаражів. 2,5 місяці скарга лежала під сукном. І лише 14 липня 2020 року її заслухали. Головувала на засіданні заступник міністра Ольга Оніщук. 20 липня 2020 року колегія відмовила в задовленні скарги через пропущені строки.

Остаточну крапку щодо законності цього будівництва поставить суд.

З жовтня 2020 року під час підготовки цього матеріалу «Наші гроші» намагалися сконтактувати з забудовником «будинку-монстра» «Пателі лізинг» та його юристами. У жовтні нам відмовили, пославшись на хворобу співвласниці фірми-забудовника Федори Пателі. У листопаді повідомили, що забудовниця ще хворіє, а без неї, мовляв, ніхто з нами спілкуватися не буде.

 

Ірина Шарпінська, Аліна Стрижак, Наші гроші