Олімпіада Зеленського на землі друзів Льовочкіна
15.01.2021   //   709 Переглядів

Нова  влада вирішила провести зимову Олімпіаду. Гроші потратять на облаштування тих самих земель, що і в часи Януковича. Єдина відмінність: зараз ці землі арештовані через крадіжку $20 мільйонів в рамках проекту «Олімпійська надія-2022».

Буквально через два місяці після обрання, у липні 2019-го, Володимир Зеленський вперше поділився з публікою мрією провести в Україні Олімпіаду. Через півтора роки – у листопаді 2020-го, екс-керівник Держінвестпроекту Владислав Каськів став депутатом Закарпатської облради.

Між цими розрізненими фактами, як не дивно,  існує чіткий зв’язок. На закарпатському посту Каськів зможе пригледіти за землями, які опинились у приватній власності його друзів у результаті широковідомої афери часів Януковича під назвою «Олімпійська надія-2022». І на цих же землях Зеленському пропонують провести наступну Олімпіаду. Судячи зі всього, президентові ця ідея подобається. Не зважаючи на те, що всі ці сотні гектарів карпатських земель є арештованими.  Адже, як встановило слідство, купили цю землю за ті ж гроші, які вкрали з «Олімпійської надії – 2022», «прогнавши» їх перед тим через ряд офшорів.

Теперішнім власником цієї землі значиться австрієць Гернот Ляйтнер, який і представляє нинішній владі новий проект «Боржава». А за фасадом австрійців стоїть група Льовочкіна-Фірташа, почесним членом якої багато років є і сам Каськів.

Третя спроба Каськіва і Ко

Ідея створення у Боржавських полонинах на Закарпатті туристично-рекреаційного комплексу існувала давно. Сьогодні – це вже третій етап розвитку цієї історії.

Ще в грудні 2007 року інвестконкурс зі створення туристично-оздоровчого комплексу поблизу полонини Боржава виграло ТОВ «Проффіт Менеджмент». Фірму на конкурсі представляв Андрій Банцер – помічник Каськіва. А її власниками, зокрема, були брати Каськіва, а також в різний час родичі друзів Каськіва: екс-нардепа Юрія Чижмаря та екс-міністра агрополітики Тараса Кутового, який загинув у жовтні 2019 року.

Наступним етапом розвитку проекту в Боржаві, який так і не був реалізований у 2007-ому, стало його включення у 2010 році до переліку пріоритетних національних проектів, за реалізацію яких відповідав Держінвестпроект під керівництвом Каськіва.

Як відомо, нацпроект «Олімпійська надія – 2022» реалізований також не був. Точніше був, але не як спортивна, а кримінальна операція. Держава позичила комерсантам під мікроскопічний процент 20 мільйонів доларів (165 млн грн), на які мали бути збудовані різні об’єкти. Гроші одразу чкурнули на офшорні рахунки, які контролювали довірені особи Каськіва. Жодних об’єктів не з’явилось. «Наші гроші» про всяк випадок перепитали в Мінекономіки, яка сума боргу лишилась непогашеною. Виявилось – 158 мільйонів.

Як держава віддасть землю і побудує для курорту групи Льовочкіна інфраструктуру

При усіх трьох спробах реалізувати проект у Боржаві обов’язково передбачалося залучення держави. При цьому чітко простежується трансформація зобов’язань, які інвестор скинув із себе.

Так, у 2007 році обласна влада вимагала, щоб інвестор побудував не лише сам комплекс, а й місцеві дороги, проклав газо- та водопроводи, електромережі.

А вже в часи Януковича держава взяла на себе будівництво доріг, проведення електрики і іншої інженерної інфраструктури в районі комплексу. У той час як інвестор повинен був збудувати сам гірськолижний курорт для Олімпіади – цілорічний комплекс з гольфом, СПА-готелями, конференц-залами та ін. До слова, набагато більший за «Буковель».

Сьогодні, при Зеленському, триває вироблення угоди про державно-приватне партнерство між урядом і новим інвестором – словацькою компанією Carpathian Mountain Resout, s.r.o., керівником якої є австрієць Гернот Ляйтнер. Він і є тим австрійським інвестором, про якого розповідають у владі. Саме він представляв проект «Боржава» 30 липня цього року на зустрічі з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

На сьогодні сторони активно обговорюють умови меморандуму по створенню кластеру «Боржава». За даними джерел «Наших грошей», держава планує взяти на себе такі зобов’язання: реконструкція доріг в районі, де буде кластер; створення систем очистки води для місцевих громад; вдосконалення залізничного сполучення і маршрутів; фінансова підтримка через державні гарантії або кредитування.

Водночас інвестор зобов’язується побудувати гірськолижні спуски та канатну дорогу, приміщення для розміщення 10 тис осіб, створити 5 тис робочих місць, Олімпійський центр для міжнародних змагань, систему рекреаційних комплексів, залучати щонайменше 250 тис іноземних туристів щорічно, інвестувати 150 млн євро (за іншими даними – 250 млн євро).

Місце розташування кластера поки що остаточно не узгоджене. Відомо, що це будуть землі як приватні, так і надані в оренду. Зокрема, як «Нашим грошам» повідомили в Офісі президента і Закарпатській ОДА, наразі опрацьовується питання щодо виділення нових ділянок.

Разом з тим, за даними «Наших грошей», основна частина кластеру буде розташовуватися на землі, яка у 2013-2015 рр перейшла у приватну власність під час операції «Олімпіада від Януковича» – в межах та поза межами с. Гукливий і смт. Воловець Воловецького району, с. Пилипець Міжгірського району та с. Березники Свалявського району (зараз це Мукачівський та Хустський райони).

Нагадаємо, як встановило слідство НАБУ і САП, цей масив землі став об’єктом легалізації частини виведених 165 млн грн коштів держбюджету, що мали піти на «Олімпійську надію – 2022». 23 липня цього року ділянки були арештовані.

Земля перейшла у приватні руки інвестора так:

  1. Місцеві чиновники безкоштовно виділили ділянки фізособам, які у подальшому продали їх на користь понад 10 фірм, підконтрольних людям Каськіва (для оплати фірми використовували частину «відмитих» державних 165 млн грн). При цьому частина фізосіб – це були підставні особи, які нічого не знали ні про отримання землі, ні про оформлення на них довіреностей і подальший продаж ділянок.
  2. З вказаних фірм закарпатські землі залишилися у власності дев’яти. Ще 5 компаній з цього списку володіють великим масивом ділянок на Волині.

Таким чином, як вдалося встановити за даними держреєстрів, власниками 495 ділянок загальною площею 450 га в районі Боржави є «Боржава Девелопмент», «Боржава Ленд», «Боржава Інвест», «Таурус Проперті», «Таурус Інвест», «Таурус Ленд» і «Свалява Ленд». Крім того, ще дві пов’язані компанії – «Боржава Скі» і «Скай Ленд» – володіють поруч 15 гектарами. Сьогодні кінцевим власником усіх цих компаній є Carpathian Mountain Resout, s.r.o, керівником якої є Гернот Ляйтнер. Усі вони міцно переплітаються із Каськівим і ведуть до групи Льовочкіна-Фірташа. Детальніше про бенефіціарні звязки див. нижче.

Чому Каськів без підозри, або як Татаров допоміг Каськіву

Владислав Каськів з грудня 2010 року по 12 березня 2014 року очолював Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект). Він звільнився за власним бажанням і потім ще деякий час спокійно себе почував, продовжуючи контролювати підприємство. Після чого виїхав до Австрії, де очолив компанію з орбіти угрупування Фірташа-Льовочкіна. Нагадаємо, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у 2015 році напряму називав Льовочкіна покровителем Каськіва.

Так, у Відні Каськів з лютого 2015 року очолював компанію Ozario Holdings GMBH, одним з пріоритетів діяльності якої він називав інвестиції в Україну. Її попереднім директором був Петер Йандл, відомий як член наглядових рад Centragas Holding AG і Group DF Real Estate GMBH Дмитра Фірташа.

Ozario Holdings GMBH, яке на сьогодні вже ліквідоване, було зареєстроване у Відні за адресою (Oppolzegrasse, 6/2 C), де прописані Teleferic Holdings GMBH, а також OMBRI Electrical Energy Holding GMBH Юлії Льовочкіної і Jandl & Schöberl Rechtsanwälte GMBH Петера Йандля.

У серпні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко повідомив про затримання Каськіва в Панамі. Каськів цю заяву публічно висміяв, розмістивши фото з місцевим поліцейським. Між тим, встановлене місцезнаходження екс-чиновника дало можливість ГПУ почати його екстрадицію з Панами – на той момент така процедура між Україною і Панамою здійснювалася вперше.

У підсумку Каськів погодився на добровільну екстрадицію в обмін на імунітет. Так, ГПУ вказала конкретний злочин, за який він видається Україні, і за жодні інші правопорушення він притягатися без згоди Панами не може. Адвокатом Каськіва, який займався питанням екстрадиції, був Олег Татаров, колишній працівник МВС, який у серпні цього року став заступником Єрмака. Цікаво, що екстрадицію Каськіва, називаючи її «дешевим піаром ГПУ», тоді коментував екс-заступник глави АП Андрій Портнов, який після Євромайдану виїхав до Відня. Як відомо, Татаров був адвокатом Портнова. Нині Портнов активно захищає Татарова, якому детективи НАБУ вручили підозру у справі про фальсифікацію експертизи.

У листопаді 2017 року Каськів повернувся в Україну за звинуваченням у заволодінні 7,5 млн грн коштів держбюджету. Йому обрали запобіжний захід – тримання під вартою із заставою 160 тис грн, яка одразу була сплачена. Ця справа щодо Каськіва досі слухається у Шевченківському райсуді Києва. При цьому, як відомо, вказані 7,5 млн грн в бюджет вже відшкодовані.

Надалі кілька років про Каськіва ніхто не згадував, аж поки у листопаді цього року він не був обраний депутатом обласної ради на Закарпатті.

До облради в одному списку із Каськівим пройшов також начальник управління ДСНС в Закарпатській області Мирослав Щербей. Він у 2010-2015 рр вже був депутатом облради, а одним із його помічників був Василь Лакатош, екс-заступник голови Воловецької райради. Лакатош у 2010-2015 рр був співвласником ТОВ «Воловецький завод продтоварів» – одна з фірм, що використовувалася для виводу закордон коштів з «Олімпійської надії – 2022». У 2006 році власником «Воловецького заводу продтоварів» також був Федір Бирак – сільський голова с. Гукливий з 2006 року.

Що із учасниками «Олімпійської надії-2022»

На сьогодні у справі «Олімпійської надії – 2022», яка об’єднана із розкраданнями на ще одному нацпроекті – «Якісна вода», підозри отримали 9 осіб. Розслідування завершено і справа передана на розгляд до Вищого антикорупційного суду, де триває підготовче засідання.

Серед вказаних 9 осіб – Олександр Матковський (двоюрідний брат Каськіва), Сергій Шут («права рука» Каськіва, його екс-заступник у Держінвестпроекті), Вадим Бей (екс-працівник Держінвестпроекту), Андрій Леміш (екс-голова інвестиційного комітету Держінвесткомпанії), Андрій Стельмах (фіктивний керівник фірм), Руслан Усов (водій Шута), Сергій Моісеєнко (водій Каськіва), Сергій Лідов (водій Шута, екс-керівник ТОВ «Боржава Резорт»), Юрій Лутак (екс-директор ДП «Держінвесткомпанія»).

Також по цій справі заочно підозру отримав рідний брат Владислава Каськіва – Олександр Каськів, який у 2015 році виїхав з України. У листопаді цього року ВАКС також заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вони обвинувачуються у розкраданні 259,2 млн грн на двох нацпроектах – 165 млн грн на «Олімпійській надії – 2022» і 95 млн грн на «Якісній воді».

Захисниками обвинувачених є адвокати АО «Креденс» (раніше – АО «Татаров Фаринник Головко»). Воно було створене у 2017 році, його співвласником був Олег Татаров.

Тим часом українські  чиновники роблять усе можливе, щоби освоїти бюджетні гроші під егідою міфічної Олімпіади. Тепер «Олімпійська надія» має «відбутись» у 2030 році. Але не тільки словами і заявами президента і міністрів тішать себе майбутні інвестори. Скажімо, тільки у минулому році на регіональну дорогу до майбутнього будівництва витратили майже 700 мільйонів гривень. Далі, як то кажуть, буде.

Ірина Шарпінська, «Наші гроші»

Старі-нові бенефіціари проекту «Боржава»

Гернот Ляйтнер відомий в першу чергу своїми проектами в Росії. Його австрійська компанія Masterconcept займалася, зокрема, Олімпіадою в Сочі у 2014 році та Чемпіонатом світу з футболу у 2018 році. До речі, Masterconcept у 2012 році виграла 651 тис євро на розробку техніко-економічного обґрунтування інфраструктури «Олімпійської надії – 2022». Загалом держава витратила на це ТЕО 1,37 млн євро і 1,31 млн грн.

Боржава. Фото з сайту Masterconcept

 

Власником Carpathian Mountain Resort, s. r. o., керівником якої є Ляйтнер, є кіпрська компанія Kardaner Limited. Її співвласником з 2013 по 2017 рр значилася Марія Шуфтас. Вона відома як співдиректор Centragas Holding Limited (РосУкрЕнерго) і керівник кіпрської компанії Oskaro Investments Limited, якою володів Сергій Льовочкін. У 2017 році Льовочкін задекларував отримання від цієї компанії 10,95 млн грн дивідендів. На сьогодні Oskaro Investments Limited розпущена шляхом злиття з іншою компанією.

З 2017 року власником Kardaner Limited є компанія WSR Investment Holding Limited (ОАЕ), а секретарем – Георгія Георгіу. Ця особа також є керівником кіпрської компанії Serada Enterprises Limited Юлії Льовочкіної, а раніше – компанії Raga Establishment Ltd (колишня Epic Telecom Invest Ltd), причетної до тіньової приватизації державного телекомунікаційного гіганта «Укртелеком».

Kardaner Limited володіє австрійською компанією Teleferic Holdings GMBH, керівником якої є Гернот Ляйтнер. Представником Teleferic Holdings в Україні був Андрій Банцер, екс-помічник Каськіва. Крім того, за даними слідства відомо, що Teleferic Holdings була однією з компаній, через яку було легалізовано частину коштів з «Олімпійської надії – 2022» і за які у подальшому були куплені 450 га в районі Боржави.

Словацька компанія Carpathian Mountain Resort, s. r. o. зареєстрована у Братиславі на вул. Дунайській, 8. За цією ж адресою прописані компанія Vibe Studio, s.r.o., власницею якої є Тетяна Каськів, а також Lán Invest j.s.a., власником якої є словацький юрист Даніель Грігель.

Даніель Грігель раніше був власником компанії Huxley, s. r. o., коли керівником фірми був Владислав Каськів. Також Грігель у 2016-2017 рр був керівником компанії Nafta-Gaz Slovakia, бенефіціарним власником якої був Ігор Воронін, бізнес-партнер Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна.

Крім того, Грігель був керівником і співвласником компанії NaviCom NRG, s. r. o. разом із Наталією Сусловою, матір’ю екс-нардепа Євгена Суслова, давнього друга Каськіва. Як відомо, у 2017-му батько Суслова сплатив державі 7,5 млн грн – сума, у розтраті якої підозрювали Каськіва.

NaviCom NRG зареєстроване у Братиславі по вул. Карпатська площа, 10-А (Karpatské námestie 10A). За цією ж адресою зареєстрована компанія Prime Capital, s.r.o. Олександра Каськіва – брата Владислава Каськіва, компанія S.A. finance and trading, s.r.o., засновником якої раніше була довірена особа Каськіва Сергій Свириденко, а також компанія AB&P, s.r.o. Андрія Банцера.

Керівником українських компаній, на які оформлено 450 га в районі Боржави, є Ірина Кух – це колишня працівниця Держінвестпроекту Каськіва, екс-помічниця нардепа Юрія Чижмаря у Раді VIII скликання (2014-2019). Нагадаємо, що матір Чижмаря була у співвласниках інвестора Боржави у 2007 році, і у подальшому Каськів разом з Чижмарем розкручували ідею проведення Олімпіади-2022. У червні цього року Чижмарь став радником мера Києва Віталія Кличка. А його дружина Катерина Чижмарь з вересня працює в Офісі президента.

Катерина Чижмарь є співзасновницею компаній «Акванова Девелопмент» і «Акванова Гідроресурс» разом із другом Каськіва, бізнесменом Ігорем Тинним. У 2008-2009 рр керівником «Акванова Девелопмент» був Андрій Банцер, а у 2009-2011 співвласником – помічник Каськіва Богдан Кинів.

Тинний є бізнес-партнером Юлії Льовочкіної, зокрема, у ТОВ «Енергія Карпат» (через кіпрську Mizonio Holdings Limited), керівником якого у 2008-2009 рр був Андрій Банцер. До слова, секретарем Mizonio Holdings є Марія Шуфтас.

Таким чином, як бачимо, нинішній боржавський інвестор має дуже тісні зв’язки із групою Льовочкіна-Фірташа.

Між тим, варто нагадати, що, як встановило слідство, фірми, пов’язані з Льовочкіним і Фурсіним, були у ланцюжку компаній, на які вивели державні 165 млн грн з «Олімпійської надії».

Так, понад $19 млн було виведено через кіпрські компанії Septemero Holdings Limited і Talemba Holdings Limited. Близько$5 млн з цих грошей пішло компанії MacNamara Holdings S.A., яку в українських судах представляла Ірина Майборода, екс-керівниця «Благодійного фонду Івана Фурсіна», директор СП «Юнімакс» Фурсіна.

MacNamara Holdings S.A. отримала також $4 млн, що були виведені з іншого нацпроекту – «Якісна вода». Разом з нею ще понад $3 млн отримали віргінська Lerden Industry Inc. та кіпрська Levidi Ventures Limited, пов’язана із Львочкіним та Фурсіним. Раніше у прес-службі Львочкіна заперечували його причетність до виведення коштів Держінвестпроекту.