Під омофором Зеленського з Шефіром
23.12.2020   //   459 Переглядів

Технології захисту «Великого крадівництва».

Боязкість прокурорів та оточення заступника голови офісу президента Андрія Смирнова захищає від проблем із Національним антикорупційним бюро України підрядників Укравтодору, що перебувають під омофором Володимира Зеленського і Сергія Шефіра.

Після обрання Володимира Зеленського президентом України основною «видатковою галуззю» держбюджету стали ремонти доріг. Через дискримінаційні вимоги Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодору) та практику укрупнення тендерів до мільярдних сум сформувався картель із шести фірм: «Автомагістраль-Південь», «Онур», «Ростдорстрой», «Автострада», «Техно-Буд-Центр», «Альтком», які восени 2019 року об’єднались у Національну дорожню асоціацію України. Ці фірми поділили між собою 67% усіх підрядів Укравтодору на ремонт і будівництво доріг. Улітку в колаборації з ними почала вигравати тендери фірма «ПБС» з оточення Ігоря Коломойського, що нині має 9% дорожнього пирога. Наразі Антимонопольний комітет України офіційно відмовляється розслідувати діяльність картелю та дії Укравтодору, що призвели до його створення. Хоча світова історія доводить, що створення картелів у дорожній галузі спричиняє підвищення до 30–40% цін на ремонт доріг за рахунок вартості будматеріалів (США, Швеція). За даними CoST, в Україні 2020 року вартість ремонту доріг збільшилася вдвічі. Це також ілюструється майже трикратним зростанням вартості будівництва бетонної траси Н-31.

Різке збільшення дорожнього пирога до 100 млрд грн на рік — рекорд України за всі часи. Ця сума становить десяту частину всього (!) державного бюджету Україну і втричі перевищує видатки воюючої країни на оборонне замовлення.

Відтак, звичаї у цій галузі зіпсувалися так само стрімко, як зросла тендерна маржа. Масштабами корупції у «Великому будівництві» стривожилися навіть у Європі, яка зазвичай щедро і без зайвих питань кредитувала наші ремонти. Минулого тижня Європейський банк реконструкції та розвитку вперше в історії відносин з Укравтодором включив спеціальний антикорупційний розділ до контракту від 18 грудня щодо надання кредиту на 450 млн євро на ремонт траси Київ—Одеса та обходу довкола Львова.

Цьому «прориву» передував нечуваний раніше скандал. У ЄБРР дізналися, що на початку 2020 року певні співробітники Укравтодору могли сприяти фірмі «Онур» підмінити тендерну пропозицію, аби вона виграла тендер на ремонт ділянки одеської траси вартістю 65 млн євро. Європейці зажадали від керівника Укравтодору, аби він відсторонив від європейських проєктів чотирьох конкретних клерків, і Олександр Кубраков виконав цю вимогу.

Контури антикорупційного «десанту» наразі невідомі, але вже зрозуміло, що рівень проникнення європейців у схеми Укравтодору буде вищим, ніж раніше. І, можливо, їм удасться проникнути так глибоко, що будівництво доріг в Україні перестане бути тим, чим стало при Володимирові Зеленському, — найбільшою годівницею політичних корумпантів нового режиму.

Основна схема «дорожнього крадівництва»дуже проста. У вартості будь-якого ремонту/будівництва доріг 85% становить вартість будівельних матеріалів як товару. Тобто з 100 млн грн на ремонт дороги ви маєте віднести 85 млн у магазин за асфальт, щебінь тощо. На зарплати, прибуток, податки і оплату будівельної спецтехніки спрямовують жалюгідний залишок у 15 млн грн.

Тобто нечистим на руку гравцям достатньо завищити вартість будівельних матеріалів (прикладів безліч), і далі все просто. «Маржа» через «скрутки» обготівковується в «конверти» та розподіляється серед усіх, кому потрібно. Оскільки йдеться про десятину від усього держбюджету, то крихт від розпилу вистачає багатьом.

Крихти долітають і до СБУ, яка вже десятиріччями споглядає на будь-який схематоз загальноукраїнського масштабу через інкасаторське віконце.

До Ірини Венедіктової крихти долітають у вигляді рятувального кола. Вона нещодавно зловила переляк від можливої відставки, а відтак, улаштувала ревізію усіх (!) справ усіх регіональних прокуратур на предмет плюс-мінус перспективних проваджень щодо розкрадань на дорогах. Розмір її теки зі справами невідомий, але він точно буде солідним аргументом у мотивації Зеленського залишити її на посаді.

Державна аудиторська служба зайняла страусову позицію, оскільки чи то не змогла, чи то не схотіла домогтися розривання жодної угоди, укладеної на тендерах з очевидними порушеннями.

І всі разом радо кивають на інститут державної експертизи, який з часів Януковича курує голова Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін. Його колеги не спромоглися знайти жодної серйозної проблеми у великих ремонтників ні щодо якості, ні щодо ціни їхніх робіт.

З погляду справжньої правоохоронної діяльності, найглибше просунулися детективи НАБУ. Їм у кооперації з Центральним антикорупційним бюро Польщі вдалося взяти Славоміра Новака, що очолював Укравтодор за часів Кононенка—Порошенка. Відразу після затримання у липні стало відомо, що йому інкримінують отримання хабарів від учасників тендерів Укравтодору. І тут почалося найцікавіше — українське і польське розслідування пішли з різною швидкістю.

Польські слідчі стали допитувати всіх причетних і запідозрили не тільки Новака як хабароотримувача, а й підрядників як хабародавців.

Натомість українське слідство забуксувало. Я подав запит до Офісу генпрокурора з питаннями, чи розслідується в Україні так само, як у Польщі, причетність компаній «Онур» і «Альтком» до хабарів і чи планується вручення будь-яким особам підозри у вчиненні злочину, передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу України — «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі».

У Венедіктової зволили сказати лише одне: в рамках українського кримінального провадження №52019000000000809 підозру повідомлено лише Новаку за частиною 4 статті 368 ККУ як хабароотримувачу.

А от на питання про підозри хабародавцям за статтею 369 ККУ відповідати відмовилися, сховавшись за таємницю слідства. Фактично це означає, що улюбленцям Укравтодору обвинувачень у дачі хабарів не висували. Більш того, є підстави вважати, що ці улюбленці Укравтодору перебувають під омофором офісу президента.

Виявилось, що обшукані детективами підрядники Укравтодору відбивали і відбили вилучене під час обшуків добро (гроші, телефони тощо) через Вищий антикорупційний суд. Із судового реєстру стало відомо, що адвокатом обшуканих за цією справою є Кім Веремійчук. Раніше він був помічником нардепа Святослава Олійника з групи юристів Андрія Портнова, що з 2000-х років працювали здебільшого на Ігоря Коломойського. Але останнім часом Веремійчук відомий як співвласник адвокатських об’єднань «Призма» і «Енджі Лекс». Разом із ним їх бенефіціаром значиться Юрій Іващенко — партнер заступника голови офісу президента Андрія Смирнова по фірмі Smyrnov Law Office. Того самого Смирнова, який прийшов у ОПУ під шлейф чуток про близькі стосунки з тим самим Портновим і разом із яким на Банковій з’явився скандально відомий Олег Татаров, що його НАБУ якраз хоче затримати за хабарництво.

Ще раз — партнери заступника голови офісу президента захищають бізнесменів, що є одними з найбільших учасників програми президента Володимира Зеленського «Велике будівництво».

Додамо ще одну траєкторію зв’язків.

Юрій Іващенко колись був одногрупником Олени Лукаш, 2013 року став її заступником у Міністерстві юстиції, а потім — її адвокатом по справі щодо розкрадань у Мін’юсті. Андрій Портнов, який публічно захищав Лукаш, називав Іващенка «нашим колегою».

У фірмі «Енджі Лекс» у 2019 році партнером Веремійчука та Іващенка був адвокат Ігор Черезов. Він відомий як адвокат екскерівника державної «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» Руслана Журила за справою НАБУ. Прокурорами у цій справі, що на певному етапі ледь не завершилася мировою угодою прокурорів з підозрюваним, були Володимир Кричун і Тарас Щербай із САП. У свою чергу, Щербай є процесуальним керівником у справі НАБУ щодо Новака, за якою прокуратура досі не наважилась оголосити підозри хабародавцям з улюблених фірм Укравтодора.

Не оголошуючи підозри підрядникам Укравтодору за хабародавство, правоохоронці тим самим консервують систему трансляції досвіду у поколіннях. Коли після зміни влади молоде вино державних менеджерів потрапляє у старі міхи бувалих підрядників, завжди стається одне й те саме. Хоч скільки міняй Новака на Кубракова, Кононенка на Шефіра, але непокарані носії інституційної пам’яті розбестять кого завгодно. Емре Караахметоглу з «Онуру» чудово знаходив спільну мову і з Борисом Колесніковим за часів Януковича (тоді турецька фірма разом з «Альткомом» була улюбленим ремонтником доріг до Євро-2012), і з усіма очільниками Укравтодору при Порошенку, і особисто з Володимиром Зеленським, ще коли він гастролював у турецькому готелі «Онуру».

Рецепт розриву цього ланцюга простий і складний водночас — це політична воля на справжнє переслідування злодіїв.

Наприклад у США картелістів не просто штрафують. Нещодавно там реально запроторили до в’язниці директора однієї з фірм картелю виробників консервованого тунця. Його фірма винна в завищенні ціни консервів «лише» на 8% унаслідок цінової змови з «конкурентами». І директор отримав три роки реальної тюрми. За 8%. Тепер поверніться до початку статті і подивіться, наскільки завищені ціни у дорожнього картелю України.

Юрій Ніколов, вперше опубліковано у «Дзеркалі тижня»