Як АМКУ зливає справу по «Роттердам+»
14.12.2020   //   377 Переглядів

Галина Верцімаха, керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи «Ліга антитрасту»

15 грудня Антимонопольний комітет вперше колегіально розгляне справу проти НКРЕКП. Регулятору інкримінували антиконкурентні дії, що полягали в наданні переваг тепловій генерації, більшість якої складають компанії групи ДТЕК,  та створенні несприятливих умов для інших видів генерації, в тому числі державного «Енергатому». Дискримінація стала завдяки затвердженню регулятором у 2016 році скандальної формули «Роттердам+».

За даними джерел «Ліги антитрасту», АМКУ планує прийняти рішення про закриття розслідування у зв’язку з не доведенням порушення.

Нагадаємо, з 2016 року ціна вугілля  для виробництва електроенергії прив’язувалась до ціни на європейському ринку (на основі середніх індексів API2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи Амстердам-Роттердам-Антверпен), до якої додатково включалась ціна транспортування в Україну нібито з голландських портів.

Обраний НКРЕКП варіант формування ціни ОРЦ піддався критиці. Оскільки насправді вугілля здебільшого було українського видобутку, відповідно витрати на його транспортування виробники теплової енергії не несли, хоча кошти за це отримували.

Як наслідок, окремим виробникам електроенергії було надано переваги та вони опинились у більш привілейованому становищі. Адже отримували за вироблену електроенергію більший дохід, ніж вона реально їм коштувала.

Саме з такою заявою про надання НКРЕКП переваг окремим учасникам ринку державний «Енергоатом» і звернувся до АМКУ. Але спочатку, у квітні 2019 року, отримав відмову у відкритті справи, з посиланням на те, що на ринку генерації електричної енергії не відбулось суттєвого перерозподілу. А принципи і підходи до формування паливної складової теплової та атомної генерації є однаковими і базуються на біржових цінових індикаторах.

Але вже через місяць, після листа від НАБУ, Комітет все ж відкрив провадження за ознаками антиконкурентних дій НКРЕКП. «Енергоатом» було залучено третьою стороною у справі. Фактично предметом справи мала бути постанова НКРЕКП від 03.03.2016 № 289, починаючи від історії та причин її прийняття до впливу її положень на кожного з учасників ринку, споживачів та державу в цілому.

За антимонопольним законодавством, під перевагами на ринку розуміється створення органом влади кращих умов діяльності одній категорії суб’єктів порівняно з іншими– наданням знижок, встановленням різного рівня цін, наданням певних виключних прав тощо.  Такі переваги, як наслідок, створюють привілейоване становище на ринку окремим його учасникам. І не обов’язково можуть проявлятися у вигляді зміни структури ринку чи обмеженні самостійності підприємств. Але вони замінюють власні досягнення компаній, як джерело здобуття переваг у конкуренції, на зовнішні чинники.

Таким чинником і є ціна, розрахована за формулою, за якою одна категорія суб’єктів ринку електроенергетики отримує доходи, які значно перевищують їх фактичні витрати.

Отже, що саме мав би перевірити та проаналізувати Комітет у справі за такими ознаками порушення:

  1. Чи обрала НКРЕКП кращий варіант формування ціни, розробляючи проект постанови, якою її затверджено. Тобто такий, що задовольняє та врівноважує інтереси учасників ринку, споживачів та державу.

 

  1. Чи змінився розмір ОРЦ після застосування затвердженої нової формули її розрахунку та чи є це наслідком об’єктивних факторів. Та яким чином змінилась вартість електроенергії для кожного виду виробників і відповідно їх дохід.

 

  1. Чи відрізняються і як саме фактичні витрати теплової генерації на закупівлю вугілля з одного боку та атомної на закупівлю ядерного палива, з іншого, порівняно з витратами на таку сировину, розрахованими за формулами НКРЕКП. Адже фактично, вугілля, яке використовували ТЕС для виробництва електроенергії не імпортувалось з європейських портів, хоча до ОРЦ включалась його «європейська» ціна та транспортні витрати. Внаслідок чого ОРЦ збільшувалась за рахунок теплової генерації при їх незмінних витратах, а відповідно і зростав їх дохід.

 

  1. Чи змінювався в період дії постанови НКРЕКП обсяг виробленої електроенергії кожного виду та які чинники на це впливали.

 

Це звісно не вичерпний перелік питань для вивчення, відповіді на які ми маємо побачити у рішенні Комітету. Підняте питання є проблемним, суспільно важливим та резонансним.  Одночасно проводиться розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за цією формулою. В матеріалах якого містяться низка експертних висновків. Чи врахував і як саме Комітет такі експертні висновки або чому не врахував, чи замовляв окрему експертизу?

Завтра відбудеться перше засідання Комітету з розгляду цієї справи. Рішення може бути прийнято одразу або ж Комітет може перенести засідання, якщо отримає додаткову інформацію чи клопотання сторін у справі. Та тільки після публікації остаточної редакції рішення на сайті відомства, ми зможемо повноцінно проаналізувати доказову базу Комітету та висновки, до яких він дійшов.

Проте, якщо інформація з наших джерел про плани закрити справу відповідає дійсності, ми маємо сумніви у повноті проведеного розслідування та врахуванні всіх даних. Прикро, що засідання Комітету сьогодні проводяться фактично в закритому режимі. Попри те, що питання, що розглядає відомство, мають суттєвий вплив на кожного українця, відвідати засідання, щоб почути аргументації та дискусії не можливо. Тому будемо надавати свою експертизу по мірі надходження інформації. Та звертаємось до всіх, хто володіє даними щодо зазначеного розслідування – направляйте їх нам на електронну адресу… Ми зберігаємо конфіденційність наших джерел та гарантуємо, що вся направлена вами інформація буде проаналізована та використана виключно на користь України.

Галина Верцімаха, “Ліга антитрасту”