Дистанційному розгляду тендерних скарг в АМКУ бути?
Інеса Щербина, фахівець з публічних закупівель платформи «Ліги антитрасту»
Про реалізацію передбаченого Законом права на дистанційний розгляд.
Холодний хол Антимонопольного комітету, в якому відвідувачі годинами очікують засідання тендерної колегії. Робочий день завершився кілька годин тому, на вулиці темно та скоро закриється метро. Хтось спить прямо на стільці, у когось потяг вже пішов та він зайнятий пошуком місця для ночівлі. Хтось свариться з секретарем про те, коли ж його нарешті покличуть, бо він чекає в цьому коридорі з 10 ранку. Хтось домовляється з іншими відвідувачами, щоб вони його покликали, коли прийде секретар за наступною «партією» сторін, щоб мати змогу на 15 хвилин відлучитись за кавою в кав’ярню через дорогу.
Це все типовий день в АМКУ. І як би бізнесу та державним замовникам не важко було переживати ці тендерні розгляди, як би не набридло це все – вони все одно мусять їхати. Адже саме в АМКУ буде вирішуватись доля їх тендерів.
З початку пандемії все стало ще складніше. Адже через карантинні обмеження сторони перестали пускати у будівлю АМКУ та жодної альтернативи не створили (доступ до будівлі поновлено у липні 2020 р.). Отже учасники засідань були вимушені спостерігати за перебігом мовчки на каналі АМКУ в YouTube.
І все могло б бути інакше, якби АМКУ виконав свій законодавчий обов’язок та запровадив передбачену законом можливість приймати участь в розгляді скарг дистанційно. Але цього не зробили, тож закупівельна спільнота продовжує виборювати таке право. Розповідаємо останні новини.
6 листопада Антимонопольний комітет оприлюднив проєкт «Порядку участі суб’єкта оскарження та замовника у розгляді скарги шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу», який мав би врегулювати болюче для закупівельної спільноти питання дистанційної участі сторін під час розгляду.
Проте, таку участь можна дистанційною назвати лише віддалено. Адже проєктом передбачено, що сторони задля того аби взяти участь в засіданні тендерної колегії мають все одно приїхати до АМКУ. І якщо раніше це було виключно приміщення центрального апарату відомства, то проєкт передбачає розширення переліку будівель до п’яти територіальних відділень. Тобто все одно сторонам доведеться кудись їхати, чекати в коридорах, наражати себе на небезпеку зараження та інше. З єдиною зміною, що цих приміщень по Україні буде в цілому шість, а не одне як зараз.
Окрім цього, проєкт передбачає дуже обмежений час для волевиявлення сторони щодо дистанційної участь – в день подання скарги. І все це не відповідає вимогам статті 18 Закону «Про публічні закупівлі», що без обмежень надає сторонам право брати участь в засіданнях дистанційно, а на АМКУ покладає обов’язок реалізацію цього права забезпечити.
«Ліга антитрасту» направила до АМКУ свої зауваження, в яких вказала на зазначені недоліки проєкту (https://bit.ly/3lZkiaX).
Але на цьому ні «Ліга антитрасту», ні небайдужі учасники закупівельної спільноти не зупинились. «Ліга антитрасту», ЮК «Правое дело» та інші експерти, які мають значний досвід у цій сфері, розробили та направили до АМКУ власний порядок дистанційної участі, за допомогою якого учасники процесу справді зможуть брати участь у засіданнях та захищати свої права та інтереси віддалено (https://bit.ly/37hgsVl). Проєкт передбачає можливість брати участь в засіданнях тендерної колегії з будь-якого кутка України: з офісу, або з самоізоляції вдома, з місця роботи, або з відрядження.
При цьому, ми не нав’язуємо застосування якогось конкретного технологічного рішення. Запропонована нами модель може бути застосована як для звиклого вже до всіх Zoom або випробуваного судами Easycon. За основу ми брали вже працюючий в судах порядок дистанційної участі в засіданнях, норми якого пристосували до закупівельного процесу.
Наш проєкт виписаний таким чином, щоб не було занепокоєнь щодо ідентифікації сторони процесу. Він передбачає обов’язок учасників розгляду скарг засвідчувати кваліфікованим цифровим підписом заяву про участь та документи, що підтверджують повноваження на представництво інтересів, а також показувати паспорт під час засідання для можливості підтвердження особи (таку модель підтвердження особи також практикують під час дистанційного розгляду справи у суді).
Також, в запропонованому нами проєкті немає жодних процесуальних ризиків, що могли б поставити в подальшому під сумнів законність процедури розгляду.
При цьому, Антимонопольному комітету не потрібно буде залучати додаткові бюджетні кошти на реалізацію та роботу технологічного рішення, адже воно навпаки дозволить зекономити бюджетні кошти, які, наприклад, державні замовники витрачають на відрядження, а постачальники “вшивають” у вартість товару. За даними експертів у галузі впровадження дистанційної участі дозволить зекономити бюджету мінімум 20 млн грн на рік.
Отже, за умови реалізації положень розробленого нами порядку, Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг у сфері публічних закупівель зможе організовувати віддалену участь сторін за допомогою Zoom або інших технологічних рішень, а також забезпечити практичну реалізацію передбаченого Законом права на дистанційний розгляд.
Звернення до АМКУ з проханням прийняти запропонований порядок підписано кількома десятками активних учасників закупівельної спільноти. Сподіваємось, що АМКУ оперативно його розгляне, прийме до уваги спільне бачення закупівельників щодо сучасного дистанційного розгляду скарг в умовах пандемії, та реалізує нашу спільну мету – можливість гідно захищати свої права та інтереси в закупівлях, економити бюджетні кошти та закуповувати за гроші платників податків товари, роботи і послуги максимально ефективно.
Довідково.
У квітні 2020 року АМКУ власним розпорядженням перекреслив норму Закону України «Про публічні закупівлі», яка передбачає можливість брати участь у засіданнях з розгляду скарг та захищати свої права та інтереси дистанційно за допомогою застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу.
Через пандемію АМКУ перестав допускати скаржників та замовників до участі у засіданнях тендерної Колегії, а також позбавив їх можливості захищати свої інтереси, адже за новими «правилами», сторони спостерігали за засіданнями на YouTube або Facebook, поки Колегія без можливості учасників висловитись приймала рішення за їхніми скаргами.
Тоді, «Ліга антитрасту» оскаржила до суду це розпорядження та після першого судового засідання АМКУ його скасував та відновив допуск сторін у липні 2020 року.
«Суб’єкт оскарження, замовник мають право взяти участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, проголошується прилюдно» (ч. 5 ст. 18 Закону «Про публічні закупівлі»).
Інеса Щербина, вперше опубліковано у «Ліга.Блоги»