«АрселорМіттал» судиться проти вибіркової держдопомоги. Перемога «індусів» може дорого коштувати «Метінвесту»
Текст: Євген Дудник, керівник напрямку з питань державної допомоги юридичної фірми «ADS Legal Group»
Рішення міськради Кривого Рогу про різні ставки земельного податку різним категоріям суб’єктів господарювання призвело до великого конфлікту. «Метінвест» отримав цю пільгу, а «Арселор» – ні, а тому конкурент групи Ріната Ахметова на рівному місці заплатив на 391 млн грн більше. А тому ця справа про вибіркове дотування металургійних гігантів перемістилась в судову площину. У випадку рішення на користь «Арселору», підприємства, що отримали податкові пільги за рішенням міськради Кривого Рогу, муситимуть повернути в бюджет міста зекономлені кошти.
Довідково: державна допомога і земельний податок
Однією з форм, у якій держава може надавати допомогу бізнесу, є надання податкових пільг, в тому числі, по сплаті земельного податку.
Згідно з Конституцією, Податковим кодексом та Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», ставки плати за землю, а також пільги щодо земельного податку, встановлюють відповідні органи місцевого самоврядування. При цьому, Кодекс забороняє встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів. Тобто, якщо орган місцевого самоврядування і вирішує надавати податкову пільгу, вона не має застосовуватися вибірково, тобто бути дискримінаційною стосовно окремих підприємств.
У червні 2018 року Криворізька міська рада прийняла рішення №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
Цим рішення мерія вводила на наступний рік різні ставки податку для різних категорій суб’єктів господарювання. Відтак міськрада відразу подала до АМКУ повідомлення про нову державну допомогу.
Важливо! Визнання якоїсь пільги державною допомогою, яка шкодить конкуренції, означає, що отримувач непогодженої з АМКУ пільги має повернути до бюджету суму недоплачених коштів. Спрощено це означає наступне: якщо певне підприємство отримало ставку по земельному податку 2%, а інші 5%, то якщо АМКУ визнає таку знижку державною допомогою, яка зашкодила конкуренції, то її отримувач муситиме доплатити в бюджет несплачені 3%. А тому реакція АМКУ на здавалося б звичайні рішення міськрад по ставкам податку – є дуже важливою.
У жовтні 2018 року АМКУ прийняв рішення №570-р, яким не визнав державною допомогою частину заходів з рішення міськради. Тобто такими, що апріорі не можуть негативно вплинути на конкуренцію.
Разом з тим, через брак інформації АМКУ не зміг прийняти рішення щодо допустимості для конкуренції податкових пільг для деяких категорій підприємств. Тож Комітет виділив їх в окреме провадження, в рамках якого порушив справу про державну допомогу.
Рішення по цій справі АМКУ прийняв лише 18.04.2019, тобто тоді, коли певні підприємства вже три місяці платили знижений земельний податок. Комітет визнав, що надана міськрадою пільга зі сплати земельного податку є державною допомогою у розумінні Закону.
При цьому, Комітет залишив поле для маневру, бо не всяка державна допомога є апріорі поганою, і її можна спрямовувати у корисне русло.
Комітет встановив, що така держдопомога буде вважатися допустимо для конкуренції за умови внесення до рішення Криворізької міської ради № 2816 низки змін, які передбачають необхідність:
- визначення чіткого переліку статей витрат отримувачів держдопомоги, які можуть покриватися за рахунок отриманої державної допомоги;
- встановлення граничного відсотку витрат підприємства, який може бути покритий за рахунок державної допомоги (інтенсивність допомоги, від 50 до 70 %, залежно від розміру підприємства);
- встановлення обмежень щодо розміру державної допомоги на операційну та інвестиційну діяльність;
- заборону надання державної допомоги підприємствам, яких визнано банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство, які перебувають на стадії ліквідації або мають заборгованість перед бюджетом тощо.
Однак, ще до прийняття АМКУ остаточного рішення у цій справі, Криворізька міська рада повідомила що не збирається виконувати вимоги Комітету. Мовляв, «відсутні правові підстави для внесення змін» до рішення Криворізької міської ради №2816.
А що ж АМКУ? Заборонив надавати цю державну допомогу? Ні. Знаючи про те, Криворізька міська рада не має наміру приводити умови надання цієї державної допомоги у відповідність до вимог закону, Комітет все ж таки прийняв рішення про можливість її надання за наведених вище умов. Тобто «ми знаємо що ви не виконаєте, але дозволяємо, якщо ви виконаєте».
Зберегти лице в даній ситуації Комітет намагався тим, що зобов’язав Криворізьку міську раду поінформувати АМКУ про внесення змін до умов надання державної допомоги у строк не пізніше ніж… 02.08.2022. Тобто майже через три роки після того, як закінчило б діяти рішення міськради – його термін дії був з 01.01.2019 по 31.12.2019.
При цьому Комітет попередив, що якщо він дізнається про надання державної допомоги всупереч встановленим ним зобов’язань, він порушить справу про цю державну допомогу, за результатами якої АМКУ може прийняти рішення, в т.ч. про її повернення до бюджету (в нашому випадку – про додаткову сплату підприємствами до бюджету різниці між пільговою та базовою ставкою земельного податку у м. Кривий Ріг).
Ще один нюанс: згідно з Законом, державна допомога не може надаватися до отримання рішення АМКУ про її допустимість для конкуренції. Податковим Кодексом визначено, що плата за землю здійснюється щомісячно. Враховуючи, що рішення АМКУ про допустимість (навіть умовну) надання Криворізькою міською радою державної допомоги у формі пільг зі сплати за землю прийнято лише 18.04.2019, то виникає питання щодо законності податкових пільг, застосованих до підприємств Кривого Рогу з січня по березень 2019 року.
Капіталомісткість рішення про земельні податки у одному з найбільших міст України, насиченому промисловими гігантами на величезних територіях – очевидна. Тому не дивно, це рішення оскаржувалось у судовому порядку.
Зокрема, суд розглядав питання, чи не прийнято це рішення з конфліктом інтересів одного з депутатів міськради. Голова профспілкової організації ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комплекс» з групи «Метінвест» голосував за це рішення, по якому одним з отримувачів державної допомоги стало підприємство Ріната Ахметова. Зрештою, суд не побачив у цьому складу адміністративного правопорушення.
Крім того, виявилося, що по рішенню №2816 мало місце вибіркове (не)застосовування пільги зі сплати за землю. На відміну від підприємств «Метінвест Холдингу» пільги зі сплати за землю не були застосовані до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». І це вартувало «іноземцям» 391 млн грн.
Через це «АрселорМіттал» звернувся до суду з вимогою скасувати рішення № 2816. При чому суди першої та другої інстанції вже підтримали скаржника. Наразі питання розглядається у Касаційному адміністративному суді Верховного Суду.
Цілком ймовірно, що у разі, якщо і в остаточному рішенні Суд залишиться на боці скаржника, то підприємства, які у 2019 році отримали державну допомогу у формі пільги зі сплати за землю у Кривому Розі, будуть змушені додатково сплатити до бюджету увесь обсяг отриманої пільги, при чому, нарахованої не лише за 3 місяці, а за весь 2019 рік.
Ініціатором повернення незаконної державної допомоги у цьому випадку може стати саме АМКУ, який наділений відповідними повноваженнями згідно з Законом «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Зробити це він може як за власною ініціативою, так і за зверненням будь-якої зацікавленої особи. Але чи завдасть Комітет фінансового клопоту поважним людям взагалі і Рінату Ахметову зокрема? Поживемо-побачимо.
Євген Дудник, вперше опубліковано у «Ліга.Блоги»