Тупик розвитку Києва
Одним із наслідків хаотичної забудови на Печерську всупереч Генплану є транспортний колапс, вирішити який в кварталах поблизу метро збираються за рахунок прокладення руху автотранспорту по прибудинкових територіях житлових будинків. Крім того, є загроза національній пам’ятці та існуючій забудові.
Кияни назавжди втратили панорамний огляд більшості частин найбільшої фортеці Європи – Київської, яка розташовується в самому центрі столиці. Основна причина – житлова висотна забудова прямо на її території, а також навколо, що однаково суперечить Генплану, який існує сам по собі, а чиновники із забудовниками – самі по собі.
Погіршення ситуації сьогодні загрожує одному з найбільших укріплень Київської фортеці – Васильківському, а саме – його валам і ровам. Адже:
- через нього заплановано прокласти автомобільну дорогу;
- впритул до нього у Генплані 2025 заплановане нове житлове висотне будівництво.
Нова дорога там, де її бути не повинно
Вже близько трьох років тривають активні дії по сполученню Тверського тупика із вулицями Михайла Задніпровського та Євгена Коновальця (раніше – вул. Щорса). Це є безпосереднім наслідком безладної та ущільнюючої забудови, збільшення жителів мікрорайону і, відповідно, – машин, які стоять у постійних заторах.
Попри всі теоретичні розмови, на сьогодні таке сполучення є неможливим, оскільки:
- це повністю суперечить чинному Генплану м. Києва;
- є рішення суду, де чітко вказано, що вільного наскрізного, транзитного проїзду між перехрестям вул. Є. Коновальця та М. Задніпровського до будинків № 9, 10 на Тверському тупику немає;
- Тверський тупик має статус «тупика», що унеможливлює подовження від нього проїзду. Так, відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київради у 2013 році, тупик – це невеликий елемент транспортно-пішохідної мережі, що не забезпечує наскрізного проїзду. Тверський тупик позначений відповідним знаком відповідно до Правил дорожнього руху.
Втім, наразі Інститут Генплану м. Києва розробляє детальний план території, який передбачає вказане сполучення. Як повідомили в Інституті, «в складі ДПТ проектна ділянка Тверського тупику виділена коридором червоних ліній шириною 12 м з проїзною частиною 5,5 м з максимальним врахуванням існуючої та проектної забудови, а також валів Васильківського укріплення Київської фортеці».
У разі затвердження цього ДПТ, який без сумніву надалі врахують в новому Генплані столиці, реалізація наскрізного сполучення матиме плачевні наслідки:
- рух автівок проходитиме по прибудинкових територіях існуючих житлових будинків, що прямо заборонено законом;
- при розширенні дороги, дуже ймовірно, буде зруйнована частина валів Васильківського укріплення і захоплена під це частина новоствореного скверу;
- суттєво зросте навантаження на існуючі житлові будинки на Тверському тупику, що загрожує їхнім руйнуванням.
Розглянемо кожен пункт детальніше.
- рух автівок проходитиме по прибудинкових територіях існуючих житлових будинків
Внаслідок забудови території Васильківського укріплення і навколо нього житловими комплексами, виникла необхідність заїзду і виїзду їхніх мешканців. Для цього на сьогодні організовано виїзди на вул. Задніпровського (для мешканців вул. Коновальця, 36-В) і на Тверський тупик (для мешканців вул. Коновальця, 36-В та 36-Е). Однак, по суті виїзд для мешканців Коновальця, 36-В уздовж валу є прибудинковою територією.
З метою упередження активного руху при виїзді із вул. Задніпровського на Тверський тупик мешканці будинку на вул. Коновальця, 36-В навіть встановили шлагбаум. І відстояли право на його облаштування в суді, який підтвердив, що це є прибудинкова територія житлового будинку, і нагадав, що транзитний рух автівок у житловій зоні заборонений.
Але, незважаючи на це, мешканці ЖК по вул. Коновальця 36-Е, збудованого на території КНУКіМ під виглядом реконструкції гуртожитку, що огороджена високими парканами, заїжджають до свого будинку виключно через Тверський тупик, а далі – через прибудинкову територію Коновальця 36-В, хоча мають окремий заїзд із Задніпровського з іншої сторони території, бо ворота на проїзді зачинені.
- при розширенні дороги, дуже ймовірно, буде зруйнована частина валів Васильківського укріплення і захоплена частину новоствореного скверу
Ще в радянські часи частина валу Васильківського укріплення була розрита і наразі там існує прохід/проїзд шириною близько 4 м.
Очевидно, що згадані Інститутом Генплану 5,5 м проїзної частини потребуватимуть часткового знесення валу. Адже у деяких місцях такої ширини нині немає, і це з врахуванням існуючого тротуару.
Між тим «Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці» є пам’яткою містобудування та архітектури національного значення. Це унікальний витвір фортифікаційного мистецтва – укріплення тенальної системи. Там до сьогодні продовжують виявляти споруди, які вважалися втраченими. Втім, загальний її стан – плачевний. У паспорті пам’ятки він описується як задовільний, аварійний чи зруйнований. Руйнування відбулося під час зведення житлових висоток.
У загальному хаосі ця пам’ятка досі не має встановлених в натурі меж (лише частково на 0,45 га), а також визначених охоронних зон.
Охоронні зони – це територія, яка прилягає до пам’ятки і дозволяє забезпечити її фізичне збереження, оптимальні умови її огляду, усталені композиційні зв’язки в межах їх ближнього впливу на міське середовище. Саме відсутність охоронних зон довкола «Валів і ровів Васильківського укріплення» дозволили врізатися у тіло пам’ятки забудовам. На черзі – заплановані подальші новобуди і наскрізна автодорога. Зауважимо, що затвердження меж охоронних зон пам’яток національного значення відноситься до повноважень Мінкультури.
Також варто відзначити, що у 2016 році Київрада надала статус скверу трьом ділянкам біля будинків 9 і 10 на Тверському тупику. І при розширенні проїжджої частини також швидше за все буде захоплено територію цього скверу.
- суттєво зросте навантаження на існуючі житлові будинки на Тверському тупику, що загрожує їхнім руйнуванням
Територія міста, що межує з Васильківським укріпленням, та територія самого укріплення почали забудовуватися у 1950-1960-х роках – «хрущівками», гаражами, громадськими будівлями, навчальними закладами. Однак, особливо активно забудова ведеться з 2000-х років. Як зазначили в Українському держінституті культурної спадщини (УДІКС), як історичне міське середовище ці території стали тотально деградованими.
Однак, окрім цього, нова висотна забудова в цьому районі несе негативні наслідки для старого житлового фонду – будинки просто тріщать.
Так, наприклад, будинок на Тверському тупику, 6/8. Він стоїть на насипній горі – гласисі пам’ятки «Вали і рови Васильківського укріплення», яка від руху транспорту просідає, спричинюючи руйнування будинку.
Ще у 1966 р. частина гори з’їхала вниз, розчавивши двоповерхову цегляну споруду. Влада одразу зробила термінові протизсувні дії, і будинок продовжив своє існування. У 2004 році було проведено роботи по зміцненню деяких конструктивних елементів. Але через інтенсивне курсування Тверським тупиком вантажівок та будівельної техніки, у 2011 році на будинку почали з’являтися нові тріщини. Тоді у квітні відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на якій вирішили, що ДАІ має терміново вжити заходи щодо заборони руху важких вантажних автомобілів або зниження їх швидкості до 5 км/год. Варто відзначити, що тріщини з того часу нікуди не зникли, і, відповідно, загроза подальшого руйнування будинку досі існує, бо ці рішення не виконуються.
Аналогічно передаварійний стан у житлового будинку № 9 на Тверському тупику та інших.
Варто підкреслити, що окрім прокладання наскрізного проїзду у ДПТ, що розробляється, наразі тривають спроби змінити статус Тверського тупика з «тупика» на «вулицю». Робиться це «під соусом» перейменуванням на честь Володимира Турця – це батько депутата Київради Владислава Турця, соліст хору ім. Верьовки.
Депутат Турець запустив цей процес наприкінці 2018 року, коли вирішив, що «Тверський тупик фактично перестав бути тупиком», і звернувся до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з проханням змінити його на наскрізну вулицю.
Турець переконує, що Тверський тупик вже є вулицею, і зміна назви не впливає на режим її використання. Однак, з цим не погоджується більша частина жителів тупика. Більше того, деякі з них виявили свої сфальшовані підписи, які були подані в КМДА як «результати консультації з мешканцями Тверського тупика» – це чотири листи, які містять 27 підписів на підтримку ініціативи перейменування. Виявилося, що щонайменше 16 із 27 підписів місцевих мешканців були сфальшовані. 9 людей вже написали заяви в поліцію, але досі справа не занесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Збирала ці підписи помічниця Турця. За деякими даними, їй нібито допомагала також секретар органу самоорганізації населення (ОСН) «Печерська фортеця». Ці підписи разом із заявою на перейменування подав в КМДА колега Турця Владислав Михайленко (обидва – з фракції «Солідарність»), з яким вони разом входять до постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування.
Окрім сфальшованих підписів також виявилося, що члени Комісії з перейменувань, яка 21 липня більшістю голосів підтримала перейменування, не отримали для ознайомлення листи мешканців Тверського тупика, які проти перейменування і зміни статусу.
Як розповів «Нашим грошам» член Комісії Тиміш Мартиненко-Кушлянський, «члени Комісії, які добре обізнані з ситуацією на Тверському тупику, самі доводили до відома своїх колег той факт, що мешканці тупика виступають проти зміни статусу об’єкта з тупика на вулицю». При цьому він відзначив, що «у випадку Тверського тупика така характеристика є принциповою для життєдіяльності тупика, адже у минулому вже була спроба «відкрити» наскрізний проїзд через тупик на вулицю Євгена Коновальця, що призвело до перманентного транспортного колапсу».
За словами Мартиненка-Кушлянського, на сьогодні немає чітко визначених критеріїв щодо кількості мешканців вулиці, які мають взяти участь у консультаціях. «На практиці прийнято вважати, що участь у такій консультації має умовно взяти хоча б половина від загальної кількості мешканців вулиці», – пояснив він. «У випадку ініціативи перейменування Тверського тупика, частина членів Комісії з найменувань наголошувала на тому, що кількість підписів, зібраних у ході консультації депутатом Михайленком (27) не відповідає цьому критерію і не може вважатися «достатньою», враховуючи реальну кількість мешканців тупика», – наголосив він.
Після значного спротиву місцевих жителів 14 вересня Михайленко написав лист до Департаменту суспільних комунікацій, який адмініструє пов’язані з перейменуванням питання. У ньому депутат висловив думку, що виник «штучний суспільний резонанс», пов’язаний з виборами, і попросив, якщо ініціатива перейменування Тверського тупика не набирає належної підтримки мешканців міста, віднайти іншу вулицю, яку можна перейменувати на честь Володимира Турця.
Втім, лист Михайленка жодної крапки в цій історії не ставить, адже містить багато «якщо»: що буде, якщо не знайдеться інша вулиця, яку можна перейменувати? якими будуть дії чиновників в залежності від результатів електронного громадського голосування-обговорення цього питання, яке триває до 28 вересня? І т.д.
Добивай лежачого, або наслідки подальшої забудови
Хаотична забудова в межах і навколо Васильківського укріплення суперечить Генплану і повністю зруйнувала «блакитну лінію» центру столиці. Однак, це ще далеко не кінець. Приміром, у тому ж Тверському тупику заплановано ще три нових забудови, і одна з них – безпосередньо в тілі національної пам’ятки «Вали і рови Васильківського укріплення».
Йдеться про такі проекти:
- житловий комплекс на вул. І. Брановицького (раніше – вул. Перспективна), 3, з іншої сторони Тверський тупик, 4 (ТОВ «Расмус» з оточення Столара-Кушніра вже отримало містобудівні умови та обмеження на нього, дозволена висота – 25 поверхів; 17 вересня земельна комісія підтримала зміну виду використання ділянки)
- будинок науково-громадського призначення для Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ на Тверському тупику, 10-А (фонд отримав містобудівні умови та обмеження, дозволена висота – 9 поверхів)
- житловий комплекс на вул. І. Брановицького, 7-А (у 2018 році «Компанія Реал Груп» отримала в Мінкультури погодження історико-містобудівного обґрунтування (ІМО) забудови; запланована висота – 26 поверхів)
Майбутні будівництва, як вже вказувалося, загрожують в буквальному сенсі існуючим будинкам застарілого житла у Тверському тупику, які просто розваляться у разі проведення там будівельних робіт та ще й можливого посиленого авторуху. У разі реалізації будівлі фонду НАНУ і «Компанії Реал Груп» розташовуватимуться практично у дворі будинків № 10 і 6/8 Тверського тупика. Жителі намагаються врятувати всій прибудинковий простір шляхом створення на вул І. Брановицького, 7-А скверу. Цей проект вже погодила екологічна і земельна комісії Київради.
Більше того, ЖК на вул. І. Брановицького, 7-А планують збудувати на території «Валів і ровів Васильківського укріплення» з підземно-наземним паркінгом безпосередньо в тілі пам’ятки. Цей проект різко розкритикували експерти «Українського товариства охорони пам’яток історії та культури», наголосивши, що він суперечить всім чинним вимогам зі збереження та використання пам’яток культурної спадщини та їх територій та чинному Генплану. До речі, мало хто згадує, що Генплан забороняє на Печерську забудову вище 27 м (9 поверхів).
Також свою професійну думку висловило Правління Київського осередку Національної спілки архітекторів (КоНСАУ), яке вважає «неприпустимим проектне рішення по забудові ділянки… Визнати ІМО щодо регламентації забудови даної території нікчемним, таким, що суперечить законодавству України». У проекті висновку КоНСАУ зазначено, що «подібне антидержавницьке відношення до культурної спадщини у цьому місці, як і загалом у центральному історичному ареалі м. Києва, несе суттєві загрози для пам’яток, сприяє беззаконній та несистемній забудові історичного ареалу міста».
Керівництво музею «Київська фортеця», виконавець ІМО, авторка ІМО і заступник директора УДІКС М.С.Лісова, члени науково-методичної ради охорони культурної спадщини, Міністерство культури, здається, геть «забули», що до складу Васильківського укріплення входять також сухі рови (на цей час засипані і заасфальтовані). І, мабуть, тому всі вони не заперечують проти будівництва ЖК на місці сухого рову пам’ятки. 09.10.2017 національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця» дав згоду на таке будівництво. Тобто, керівництво музею, яке повинно відстоювати інтереси пам’ятки національного значення, не заперечує проти забудови в тілі пам’ятки, впритул до валу.
Взагалі, ІМО по вул. І. Брановицького, 7-А є одним із прикладів як чиновники і забудовники замість комплексної реконструкції кварталів столиці і реконструкції застарілого житлового фонду своїми погодженнями тільки посилюють проблеми міста.
Так, в ІМО зазначається, що історично архітектурною домінантою вказаної території є Васильківське укріплення Київської фортеці. Також прямо вказується, що нині територія укріплення на 50-60% забудована хаотично і впритул розташованими висотними будівлями, котрі стилістично суперечать одна одній. А далі чиновники приходять до приголомшливого висновку: оскільки все вже і так погано, огляд пам’ятки втрачено, візуальні зв’язки з оточенням спотворені, допускаємо висоту проектованого житлового комплексу на рівні 80 м (26 поверхів). Це у три рази перевищує обмеження, встановлені діючою містобудівною документацією. Тобто, побудувавши першу незаконну багатоповерхівку на Печерську, надалі всі наступні «свічки» чиновники аналогічним чином просто «підтягували» під неї.
Варто відзначити, що у Києві існує карта дисгармонійних будівель та споруд. Однак, досі так і не з’явилося розуміння, що з цим всім робити.
За існуючих умов і прикладів киянам варто очікувати на подальшу забудову усіх вільних чи умовно вільних ділянок у центрі Києва без якогось вирішення проблем, які лише накопичуються. Як показує практика, проекти незаконних забудов – це гра в довгу. І більшість із них, врешті, реалізовуються. Саме так Київ з найзеленішого міста перетворився на лідера по кількості хмарочосів в Європі.
Блог від: Ірина Шарпінська, «Наші гроші»