Про конфлікт Криштопи-Копитка

Версії сторін різняться.

Версію Олексія Криштопи ми почули особисто від Криштопи. З його слів, Богдан Копитко запропонував йому створити компанію в Києві, яка займатиметься перевалкою та відвантаженням морозива “Лімо”. Нову фірму назвали “Торговий дім “Роік”. З боку Криштопи співзасновником торгового дому стала його родинна фірма зі схожою назвою – “Деревообробна компанія “Роік”. А партнером Криштопи по “Торговому дому “Роік” записали Андрія Максимця, якого Криштопа називає племінником Богдана Копитка.

Партнери постановили, що статутний капітал нової компанії, “Торгового дому “Роік”, буде 45 млн грн. Внеском Криштопи (26%) мала бути, зокрема, нерухомість у Києві на вул. Ремонтна 8а. А внеском з боку партнерів Криштопи (74%) – 33,3 млн грн. У цю суму мали входили, зокрема, понад 3 тис. холодильних камер вартістю 16,6 млн грн. Утім, коли підприємство створили, зі слів Криштопи, бізнес не пішов: холодильні камери, про які домовлялися від початку, до Києва так і не привезли, проєкт не працював і дня, тож до 2015 року про нього не згадували. А 2015 року партнери Криштопи переписали нерухомість на вул. Ремонтній з родинної компанії Криштопи на недороблений спільний проєкт – ТОВ “Торговий дім “Роік”, чого не мали права робити.

Версію від Копитків-Франчуків можна прочитати у коментарі “Нашим грошам” тут. Якщо коротко, опоненти Криштопи говорять, що 2006 року уклали з Криштопою попередній договір купівлі-продажу “Деревообробної компанії “Роік”, якій належала спірна нерухомість у Києві на вул. Ремонтній, 8а площею 2,9 тис. квадратів. По договору заплатили за компанію гроші. Криштопа гроші взяв, але, попри домовленість передати всю нерухомість, яка належала компанії, частину активу (площею більше 600 кв. м) продав. А коли Криштопі пред’явили вимоги повернути частину грошей, чоловік сказав, що грошей нема, але запропонував створити іншу спільну фірму, яка буде разом зі структурою Копитка займатися перевалкою і відвантаженням морозива “Лімо”. У статутний капітал цієї компанії Криштопа запропонував внести нерухомість на столичній вул. Ремонтній, яку не встиг продати. Що сталося з грішми, які начебто не повернув Криштопа, опоненти Криштопи не уточнили. Переписування нерухомості на спільну компанію пояснюють тим, що все було по закону.

Що підтверджують обидві сторони

Перереєстрацію на “недороблений спільний проєкт” Олексій Криштопа з 2015 року оскаржував у судах. Але саме в цей час практика української Феміди змінилася, тому справа, пройшовши три інстанції, стала підсудна не адміністративному суду, а господарському. В господарських судах у Криштопи виграли першу інстанцію, але програли апеляцію і касацію.