Детективи НАБУ отримали доступ до службових записок про мільйонні премії менеджменту «Нафтогазу»
18.05.2020   //  

Суд надав детективам НАБУ тимчасовий доступ до службових записок, якими ініціювалася виплата премій 41 працівнику НАК «Нафтогаз України» за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих стратегічних проектів (позитивні рішення трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма). Про це свідчить ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 4 травня, яка є у розпорядженні «Наших грошей».

Доступ надано у рамках розслідування за фактом зловживання членами Наглядової ради, головою та членами правління «Нафтогазу» своїм службовим становищем при ухваленні рішення про виплату премій співробітникам компанії, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Як встановило слідство, у лютому 2018 року Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольм задовольнив вимоги «Нафтогазу» про стягнення з російського «Газпрому» заборгованості за транзитом на загальну суму $4,67 млрд. Цим же рішенням був проведений взаємозалік між компаніями, і в результаті борг, який підлягав фактичній сплаті «Нафтогазу», склав $2,57 млрд.

У квітні 2018 року члени Наглядової ради «Нафтогазу» прийняли рішення про виплату винагороди правлінню та іншим працівникам НАК у зв’язку з їх значним особистим внеском в перемогу над «Газпромом». Загалом такі премії отримав 41 працівник. Загальний розмір винагороди склав 1% від суми загального виграшу у розмірі $43,6 млн.

Як вказує слідство, на момент прийняття вказаного рішення Наглядовою радою «Нафтогазу» фактично гроші на користь НАК від «Газпрому» не надходили. Крім того, у протоколі засідання не наведений перелік працівників та розмір премій, які підлягають сплаті, а також не вказано внеску кожного працівника з даного переліку в перемогу над «Газпромом».

Слідство відзначило, що представництво інтересів «Нафтогазу» у Стокгольмі здійснювали не працівники НАК, а компанія «Wikbord Rein Advokatfirms AS» на підставі низки договорів про закупівлю юридичних послуг.

Детективи НАБУ раніше вже отримували доступи до документів «Нафтогазу», однак у результаті їм не були надані всі документи, на підставі яких відбувалася виплата премій. Зокрема, детективи зверталися до НАК з проханням надати інформацію щодо обставин підготовки службових записок і надати їх завірені копії, але «Нафтогаз» листом від 2 березня 2020 року відмовився надати цю інформацію.

Вказані службові записки містять відомості про посадових осіб, які ініціювали виплату премій кожному із 41 працівників «Нафтогазу», яким була виплачена перша частина премій, а також зміст виконаних ними завдань та розмір премій.

Зважаючи на вказані обставини, слідство бачить у діях членів Наглядової ради, голови та членів правління «Нафтогазу» ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 2 ст. 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

Нагадаємо, за даними ЗМІ, у 2018 році у «Нафтогазі» було виплачено $20 млн премій. Як вказували ЗМІ, більшість з перерахованих до процесу в Стокгольмському арбітражі залучені не були.

У грудні 2019 року «Газпром» перерахував «Нафтогазу»  $2,92 млрд (присуджена компенсація + відсотки, накопичені з дати оголошення рішення 28.02.2018).

17 січня 2020 року президент Володимир Зеленський доручив прем’єру Олексію Гончаруку «розібратися із питанням» премії в 1% топ-менеджменту «Нафтогазу» від сплачених Газпромом коштів та натякнув на можливе перезавантаження «Нафтогазу».

У лютому цього рок виконавчий директор «Нафтогазу»Юрій Вітренко подав позов до Печерського суду Києва у зв’язку з невиплатою йому премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі над «Газпромом». За його словами, «Нафтогаз» «був зобов’язаний виплатити 50% премії ще 30 грудня 2019 року, але це й досі не було зроблено». У травні стало відомо, що посаду Вітренка скорочують. Він заявив, що його звільнення – це реакція голови правління компанії Андрія Коболєва на «незручну правду, у якій він бачить загрозу для свого крісла». А у «Нафтогазі» скорочення посади Вітренка назвали «оптимізацією внутрішньої організаційної структури».