Кабмін запускає схему з роялті для приватного монополіста, якому аграрії щорічно будуть платити під $100 мільйонів
17.04.2020   //   2999 Переглядів

Кабінет Міністрів планує укласти з ТОВ «Менора-Агро» договір про співробітництво, за яким фірма передасть програмне забезпечення та обладнання для обліку збору врожаю. В якості винагороди «Менора-Агро» буде отримувати щорічно $1 з кожної зібраної тони.

Проект договору опублікувало видання «AgroPolit». 16 квітня його було направлено галузевим асоціаціям для ознайомлення та висловлення зауважень.

З проекту договору про співробітництво випливає, що Кабмін вже цього року планує запустити пілотний проект «Контроль у сфері сільського господарства» і провести його на землях ТОВ «Овочева технологічна компанія» в Житомирській області. Заплановано протестувати програмне забезпечення та обладнання для сільськогосподарської техніки, яке повинно показати  достовірні дані посіяних та оброблених площ землі, дотримання правил сівозміни.  Це, за задумом ініціаторів, буде сприяти виведенню с/г земель з тіні. Обладнання повинно також показати кількість зібраного  кожним комбайном та вид культури.

Питанням обладнання буде займатися Держпродспоживслужба, для застосування обладнання пропонують прийняти окремий профільний закон. В цьому ж законі передбачити, що «Компанія-розробник є ексклюзивним партнером і здійснює сервісне обслуговування програмного забезпечення без проведення конкурсу з визначення приватного партнера».

Саме ПО залишається у власності «Менора-Агро», за ліцензійним договором права користування передадуть Кабміну. Розробник монопольно без проведення конкурсу виконує сервісне обслуговування увесь той час, поки діє його патент на ПО. Винагорода ж розробника з передачу прав та сервісне обслуговування – долар з тони зібраного врожаю.

З оприлюднених «AgroPolit» документів відомо, що ще 18 лютого за участі тодішнього міністра Кабміну Дмитра Дубілєта, заступника міністра МЕРТ Тараса Висоцького та представника податкової, де «Менора-Агро» представила свій проект. Було домовлено про наступну зустріч 16 березня, але новий міністр економіки та сільського господарства був призначений тільки 17 березня, ним став Ігор Петрашко. Тепер очолюване ним міністерство розіслало на погодження асоціацій проект угоди з «Менора-Агро».

Відмітимо, що Українська зернова асоціація на початку квітня спрогнозувала врожай зернових та олійних культур в2020/2021 маркетинговому році на рівні 94 млн т.

Засновником ТОВ «Менора-Агро» є Денис Бондар з Дніпра. Представником цієї фірми на переговорах з Кабміном був Андрій Володимир Папуча. Разом з Бондарем вони власники ТОВ «Овочева технологічна компанія», де заплановано протестувати обладнання за контролем врожаю.

Бондар і Папуча також співвласники  ТОВ «Земельний регіон». Ще минулого року власником цієї фірми був Володимир Миколайович Папуча. Людина з таким ПІБ очолює ТОВ «Науково-технічний центр «НІГРІ». Раніше він працював заступник директора з інноваційних технологій державного підприємства «Науково-дослідний гірничорудний інститут» (має абревіатуру «НІГРІ» в російському перекладі).

«Наші гроші» повідомляли, що в 2012 році Червоненська сільрада (Дніпропетровська обл.) без торгів уклала угоду з ТОВ «Науково-технічний центр «НІГРІ» на впровадження «Інноваційної автоматизованої систему управління розвитком техногенного регіону» за 7,33 млн грн. Через місяць Мінекономрозвитку побачило порушення у тій закупівлі в одного учасника: відомство не знайшло жодних документів, які би підтверджували відсутність альтернативи цій фірмі. Але договір не було розірвано нібито через безальтернативність системи, патент на яку вже після укладання угоди отримав Володимир Папуча. Впродовж 2016-2017 років Червоненська сільрада заплатила ще за ремонт та обслуговування системи 757 тис грн. Подібну угоду з «НТЦ «НІГРІ» уклала Радушненська селищна рада (Дніпропетровська обл.), її вартість склала 3,00 млн грн. Загалом фірма отримала підряди на 10,25 млн грн.

Нагадаємо, раніше ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції, яке веде низку державних реєстрів, для їх захисту отримало права на використання програмного забезпечення від приватних ТОВ «Арт-мастер» і ТОВ «3-Т». Суми виплаченого роялті щорічно складали десятки мільйонів гривень. Пізніше держпідприємство довго судилося про визнання угод недійсними.