Укравтодор дозволив новій турецькій фірмі потрапити на мільярдні тендери, хоча вона не пролазила крізь заточку 100х85
Текст: Марина Ансіфорова
Цей чудовий приклад дискреційного ручника трапився на двох тендерах по ремонту траси М-18 сумарною вартістю 1,18 млрд. Окрім визнаних членів картелю «Автомагістраль-Південь», «Онур» і «Ростдорстрой», на закупівлю Запорізької Служби автодоріг навідалася й нова для України турецька фірма «Ozaltіn Іnsaat Tіcaret VE Sanayі AS».
«Автомагістраль-Південь» та «Онур» кинулися в Антимонопольний комітет скаржитися на непроханого гостя. Проте якщо інколи фаворитів Укравтодору можна попрікнути надуманістю підстав оскарження (як це було з «Мікстрансбудом» на Сумщині), то тепер зіграла своє банальна непідготовленість тендерної пропозиції турецького новачка (див. докладний аналіз скарг від експертів «Ліги антитрасту»).
«Озалтін» напоровся на одну з найвідоміших тендерних заточок Укравтодору. Турки хотіли підтвердити досвід, надавши договори, які були укладені не протягом останніх трьох років, а раніше. Саме через цю вимогу у квітні звернулася в АМКУ й інша іноземна компанія — китайська корпорація «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» — попри те, що цю вимогу АМКУ неодноразово визнавав дискримінаційною і зобов’язував замовників прибрати її з тендерної документації.
Окрім цього були і інші невідповідності у документації турецької компанії: це і надані без додатків договори, і відгук Замовника, де немає потрібної інформації, і відсутність договорів лізингу техніки, підтверджуючих документів про працевлаштування робітника…
Одним словом, у укравтодорівських фаворитів було стільки претензій до іноземного гостя, що ймовірність його допущення до торгів Антимонопольним комітетом була фактично нульовою. Але тут стався форс-мажор — компанії, які зазвичай роблять усе і навіть більше, аби прибрати з торгів зайвих конкурентів, раптово відкликали свої скарги на турецьку компанію. І тепер «Ozaltіn» може брати участь у торгах.
Важливий висновок з цього такий: «Укравтодор» офіційно допустив до торгів учасника, чия Тендерна Пропозиція очевидним чином не відповідала вимогам тендерної документації. «Ozaltіn» не пролазив через дискримінаційну заточку про підтвердження 100% досвіду по договорам останніх 3 років, виконаним на 85%. Але замовник закрив очі на низку проблем, бо хтось десь вирішив, що цих турків треба пускати. Єдина проблема, що «Онур» і «Автомагістраль-Південь» спочатку не врубались в нову політику партії, але вже через чотири дні після подачі скарг їм все втовкмачили.
І ось тут — ліричний відступ. 9 квітня міністр інфраструктури Владислав Криклій дав інтерв’ю «Укрінформу», де на запитання журналіста щодо того, чи беруть участь у тендерах на ремонт доріг іноземні компанії, відповів так:
«Зараз ми з Укравтодором працюємо над тим, щоб залучати до тендерів (особливо, коли це стосується масштабних проектів – міжнародних доріг або мостів) досвідчених міжнародних гравців, які гарантують якість виконання робіт і несуть повну відповідальність за зроблене».
10 квітня голова Укравтодору Олександр Кубраков фактично дублював цей меседж, відповідаючи на запитання щодо дискримінаційних заточок на тендерах, які нормально так обмежують конкуренцію:
«Дійсно, ми підвищуємо планку в наших кваліфікаційних вимогах, але щодо обмеження…Ну подивіться на останні тендери, подивіться, люди можуть перевірити — Сумська область – яка там конкуренція, яке там падіння було в ціні. Заходять нові гравці…Запорізька область. Там є нові гравці, можна подивитись, нові турецькі компанії, нові українські компанії, нові консорціуми…»
Із цих двох промов ми бачимо, що історія про «міжнародні компанії» – шанс для Укравтодору відхреститися від дорікань про картелізацію галузі. Мовляв, «ну так, дві-три компанії на тендерах, зате які! Професійні, з міжнародним іменем!»
А одного турецького «Онура», який вже давно став Укравтодору своїм, не вистачить, аби з усіх трибун піаритися на тому, що саме ти завів у сферу будівництва доріг впливових міжнародників.
На фоні таких подій відмова «Автомагістралі» та «Онуру» від скарг на компанію вже не здається нелогічною. А це означає, що компанія, аби зберегти репутацію очільнику Укравтодору, попри численні порушення, пройде на тендери. І це вчергове доводить, що укравтодорівські заточки наступні кілька років планують використовувати ситуативно: десь непотрібні компанії будуть викидувати, а десь потрібні — залишати: зокрема, аби зберегти комусь ім’я.
Блог від: Марина Ансіфорова