Який інструмент треба дати АМКУ для боротьби з завищеними цінами в магазинах
Після того, як замміністра МВС Антон Геращенко передав голові Антимонопольного комітету аналітичну інформацію про оптові компанії, що «дозволяють собі різко і необгрунтовано підіймати ціни на товари першої необхідності», в Комітеті повідомили про початок розслідування по факту суттєвого подорожчання продуктів у Києві проти 10 мереж супермаркетів та 15 оптових торгівців (*перелік внизу).
Однак, на жаль, Антимонопольний комітет не має можливості швидко провести необхідне розслідування. І не факт, що взагалі може довести, що завищення цін відбулось в результаті «змови крупних оптовиків», як пропонує Геращенко вести антимонопольне розслідування.
Справа в тім, що Бог довго беріг Україну від лих, подібних до епідемії коронавірусу. І в Україні, як і багатьох інших країнах світу, просто не було відповідного законодавства на випадок подібної надзвичайної ситуації.
По факту в Україні жоден орган не може просто так взяти і покарати спекулянта за барижне завищення ціни в період кризи.
Україна не одна така. Багато країн в тому числі в Європі, прямо зараз латають своє законодавство. І всі вибирають один шлях – надати інструменти контролю за цінами своїм конкурентним відомствам, які в принципі і займаються подібними розслідуваннями. Інший шлях – повного державного регулювання ціни – у Європі не обирає ніхто. Бо всі чудово розуміють – тотальна заборона підвищувати ціни при справжніх стрибках попиту веде до одного – дефіциту товарів. А що таке дефіцит і неможливість купити ковбасу – дуже добре памятають всі, хто застав СРСР.
Народні депутати «Голосу» і експерти платформи «Ліга антитрасту» розробили законопроект, який ліквідує діру у функціоналі Антимонопольного комітету, та дозволить швидко розбиратись зі злетами цін на картоплю і лимони.
Ось порівняльна таблиця того, як АМКУ буде прогрібати з ціновими розслідуваннями при діючому законодавстві, і як посиляться скілли після прийняття відповідного законопроекту.
| Як протікатиме розслідування АМКУ проти завищення цін в магазинах | |
| при нинішньому законодавстві | після прийняття законопроекту “Голосу” |
| АМКУ повинен проаналізувати, чи є зв’язок між супермаркетами та/або постачальниками та знайти докази того, що останні якимось чином узгоджували свою цінову поведінку | АМКУ отримує від магазинів дані про ціни на споживчі товари, внесені в перелік Кабміну. |
| Якщо доказів того, що супермаркети та/або оптові торгівці змовлялись між собою не знайдено, АМКУ повинен проаналізувати всі можливі об’єктивні економічні фактори, в тому числі, але не обмежуючись: курс валют, індекс інфляції, зміни в системах оподаткування тощо. Після цього проаналізувати цінову поведінку інших гравців на ринку, які не є відповідачами в даному розслідуванні. Вирахувати коефіцієнт кореляції та довести, що останні встановлюють схожі ціни на свої товари за відсутності об’єктивних причин для цього. | Якщо їх ціна зростає більш ніж на 20% – АМКУ надсилає запит торговій мережі і протягом доби має отримати відповідь про причини подорожчання. У відповіді має бути обґрунтування підвищення ціни, тобто має бути показана ціна на «вході в магазин», і цінник на полицях. |
| Якщо ж АМКУ це також не зможе довести, у нього залишається останній шанс – доведення, що саме цей супермаркет є монополістом по відношенню до споживача, і він не має вибору, де придбати ті самі лимони. Та лише в такому разі та тільки по відношенню до тих супермаркетів, які АМКУ зміг назвати монополістами, Комітет теоретично може довести порушення та накласти штраф. | Якщо суб’єкт господарювання не надає відповідь – отримує «інформаційний» штраф у розмірі до 1% від річного обороту (уявіть собі масштаби лиха від ігор у мовчанку для «АТБ» чи «Сільпо»). |
| Однак, якщо супермаркет отримав товар за завищеною ціною від оптовика, то він уникне покарання. | Якщо супермаркет надає дані про те, що ціна зросла більш ніж на 20% саме на його ланці ланцюга – отримує штраф до 10% від річного обороту мережі аналогічно до покарань зловживаючих монополістів та змовників (методика розрахунку штрафу вже виписана у Методичних рекомендаціях АМКУ). |
| Тоді АМКУ потрібно буде довести, що саме цей оптовик є монополістом по відношенню до супермаркета, та ніде в іншому місці супермаркет придбати лимони не зможе. А це вже майже нереально, бо навряд чи той же супермаркет погодиться свідчити проти свого постачальника, а значить буде на його боці та буде доводити,що постачальник ні в якому разі не монополіст, вибір був, але ціни у всіх високі, бо коронавірус. | Якщо виявиться, що ціни більш ніж на 20% підвищив оптовий постачальник магазинів – АМКУ надсилає запити йому. Йому можна встановити термін на надання відповідей до 3 днів. Покарання за мовчанку – до 1% річного обороту фірми. |
| Отже довести порушення та оперативно покарати занадто маловірогідно. Для цього потрібна не тільки велика команда профі, можливість проведення оперативно-розшукових заходів та рейдів, а ще й чимала слідча вдача. | Оптовик має документально пояснити зростання собівартості. Якщо його немає – штраф у розмірі до 10% від річного обороту. |
| Якщо говорити простою мовою, то у запропонованому праворуч варіанті потрібно довести, що: а) ціна піднялась більш ніж на 20%; б) собівартість піднялась менш ніж на 20%.
В діючому варіанті потрібно крім цього довести, що причиною цього є або змова, або монопольне становище, або учасники ринку діяли абсолютно однаково, не маючи для цього об’єктивних причин. Це довести складніше за все. |
|
Відмітимо важливий момент. Метою законопроекту не є покарати якнайбільше підприємців. Ми виходимо з того, що загроза велетенського штрафу є дієвішою від самого штрафу. Загроза державних стусанів застудить гарячі бізнес-голови від необачних рухів по підвищенню цін на товари для українців. Які і так потерпають від карантинного безробіття, не маючи таких заощаджень і державних компенсацій як мешканці заможних країн Євросоюзу.
Також по темі:
Агія Загребельська: «Ціновий FAQ у період надзвичайної ситуації»
Галина Верцімаха: «Цінові спекуляції в період надзвичайної ситуації»
*Очільник Київського ТВ АМКУ повідомив, що Комітетом розпочато розслідування за фактом суттєвого подорожчання продуктів у м. Києві проти NOVUS, Ашан, METRO Cash & Carry Ukraine, Сільпо, BILLA, АТБ-Маркет, VARUS, ЕКО маркет, Велика Кишеня, Велмарт та компанії – постачальники ТОВ «Світ овочів», ТОВ «Гала Фудз», ТОВ «Саркара-Груп», ТОВ «Овочевий край», ТОВ «Август-Кий», ТОВ «Агроінвест-Логістик», ТОВ «Агро-Овен», ТОВ «Брокінтерком», ТОВ «Перспектива», ТОВ «Зовнішторгресурс», ТОВ «Агробізнесвектор», ПП «Інтер овочі», ТОВ «Аттуаль», ТОВ «Елітпрайм», ТОВ «Авега-2018»
Блог від: Юрій Ніколов