Інтерв’ю з керівництвом АРМА про “Росток”, Братський завод, нафтоперевалку Курченка та інші кейси
Інтерв’ю в.о голови АРМА Віталія Сигидина та заступника голови Володимира Павленка.
У лютому 2016-го в Україні з’явилося Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Агентство займається багатьма важливими речами, наприклад, розшуком активів. Утім, основне, що зараз на слуху: управління та продаж активів, арештованих у кримінальних провадженнях. Це – майно, гроші та корпоративні права, передані за клопотанням слідчих-прокурорів в АРМА. При цьому, не має значення, який статус у власника активу – підозрюваний чи потерпілий.
КПК визначає вартість активу для передачі в АРМА від 200 прожиткових мінімумів. Зараз це – 420 400 грн. Тим часом в законі про АРМА говориться про 200 мінімальних зарплат, тобто – 944 600 грн. Відтак, між КПК і законом є поки неврегульована розбіжність. Але в кожному випадку дешеві активи в Агентство не потрапляють. Поки найкоштовніше, що передавали в АРМА – це «вишки Бойка» вартістю $800 млн. доларів, а найвідоміше – Межигір’я Януковича.
В ідеалі, АРМА зобов’язане добре дбати про актив. Для цього воно наймає на конкурсі управителя, а той заробляє гроші на цьому активі, частину з заробленого бере собі, частину платить у держбюджет. Якщо з активу знімають арешт, його протягом трьох днів повертають власнику. Якщо управління активом економічно необгрунтоване, його продають, як правило – дешево. У випадку, якщо держава відшкодовуватиме власнику вартість проданого активу, це буде лише сума, за яку актив продали та нараховані відсотки (гроші від продажу активу розміщують на депозитному рахунку).
При цьому, законодавство та нормативка щодо АРМА виписані недосконало. Тож в українських реаліях будь-хто може організувати конкуренту кримінальне провадження, домовитися з правоохоронцями передати його активи в АРМА, а там перекупити або взяти їх собі в управління. Частина фігурантів цих історій особливо не ховається, делегуючи на тендери АРМА пов’язаних осіб. Решта – більш обережна, саме тому протягом останніх років спостерігаємо серед управителів засилля людей із судимістю, керівників рейдерських комунальних підприємств, спортсменів із столичних клубів та осіб, що мешкають на непідконтрольних Україні територіях.
У 2016-2017 роках АРМА повноцінно не працювала, тож усі свої сумнівні історії назбирала протягом двох останніх років в часи головування Антона Янчука, якого звільнили 27 грудня 2019 року. Янчук – людина з команди колишнього міністра юстиції Павла Петренка, працівник його компанії і колишній заступник. Ключові посади в Агентстві за Янчука займали Віталій Різник, який відповідав за управління активами та очільник юридичного управління Андрій Потьомкін – колишній науковий радник юрфірми LCF, структури дружини Андрія Довбенка, якого ЗМІ називали “смотрящим” за Мін’юстом у часи Петренка. У 2019-ому у Янчука з Потьомкіним почався публічний конфлікт. Потьомкін подав у ГПУ заяву про вчинення Янчуком злочину.За версією головного юриста АРМА, Янчук пов’язаний із пошкодженням статуетки орла вартістю $49 тис. з квартири колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Янчук зі свого боку відсторонив Потьомкіна від роботи під тим приводом, що в АРМА напередодні аудиту зникли документи. Потьомкін почав судитися. Різник, як кажуть, в цьому конфлікті підтримав Потьомкіна. Ця виснажлива для відомства міжусобиця закінчилася гучним звільненням усіх трьох. Зараз Янчук оскаржує відсторонення в судах і досі ходить на роботу в АРМА. Потьомкін подався на посаду прокурора відділу в Офісі Генерального прокурора, тож, імовірно, свої таланти реалізовуватиме вже там. Різник 17 лютого подав декларацію перед звільненням, хоча своє звільнення теж оскаржує в суді.
Відтак, взимку 2019 року в АРМА з’явилося нове керівництво. Виконуючим обов’язки голови АРМА Кабмін призначив Віталія Сигидина, який раніше в агентстві керував відділом. До АРМА Сигидин очолював управління держреєстрації ГТУЮ в Києві. Заступником голови АРМА став юрист, що спеціалізується на правовідносинах, пов’язаних із проблемними активами – Володимир Павленко. Декілька років на початку своєї кар’єри Сигидин і Павленко працювали разом у юридичній фірмі “Легітимус”.
“Було багато ситуацій, коли говоримо прокурорам: “Хлопці, давайте з активом щось робити”, а у відповідь чуємо: “Ні-ні, почекайте”
Павленко: Усе, що говорять про АРМА, відбувалося до вересня 2019 року. З осені сюди зайшов я, передача активів в управління чи їхня реалізація були призупинені. Нас фактично можна звинувачувати у бездіяльності за цей період. Але насправді ми займалися тим, що налагоджували процеси, змінювали людей і ось зараз уже починаємо працювати. Паралельно проводимо інвентаризацію всіх архівів. Раніше тут робота була побудована таким чином, що щось могло загубитися по дорозі. Наприклад, нам передали актив, ми повинні або передати в управління, або реалізувати. Але часто співробітники з управління менеджменту навіть не знали, що нам такий актив передали, тому що ці документи загубилися десь в іншому управлінні. Зараз перевертаємо всі ці стоси паперу, знаходимо ухвали, починаємо вносити до реєстру (Єдиний реєстр арештованих активів, який веде АРМА, відкрився в тестовій версії, інформація з якого стала доступна для користувачів з 18 лютого 2020 року – “НГ”). Більш повною мірою володіємо лише інформацією, де активи передано в управління. Тому що управителі регулярно щомісяця надсилають звітність.
Найбільше скандалів у публічному просторі по АРМА було саме щодо управителів. При цьому, детальну інформацію про управління активами складно знайти, треба добряче покопатися в реєстрах.
Павленко: Справді, статистика в систематизованому вигляді відсутня для зовнішнього використання. (Після нашого інтерв’ю АРМА опублікувала на сайті реєстр управителів – “НГ”).
І що ви думаєте про таку ситуацію?
Сигидин: Обов’язково будемо оприлюднювати інформацію про управителів, але в тій частині, яка не суперечить нормам про розголошення тих чи інших відомостей.
Дані щодо перевірки управителів плануєте оприлюднювати? Поки взагалі не зрозуміло, як ви їх перевіряєте, скільки вони генерують прибутку.
Сигидин: Цей момент ми обговорювали з “Трансперенсі інтернешнл Україна”. Думаю, рамки оприлюднення цієї інформації визначимо з ними разом. Публікація в тій чи іншій формі буде однозначно. Але зрозумійте також нас. Договір управління містить комерційну інформацію, і не кожен управитель хотів би, щоб вона була в публічному просторі. При тому, що бізнес і так не хоче брати в управління активи, бо стикається з супротивом власників, починаючи від атаки у ЗМІ і закінчуючи блокуванням роботи. Візьмемо якийсь, для прикладу, склад. Він арештований, передається в АРМА. Агентство оголошує конкурс із пошуку управителя, є переможець, який запропонував найкращі умови, взяв на себе зобов’язання застрахувати, охороняти, дає нам підтвердження цього і запускає роботу, бо ж склад повинен генерувати дохід. І тут управитель стикається з проблемою, що власник складу, який має вплив у регіоні, повністю своїми зв’язками унеможливлює належне функціонування об’єкту. В такій ситуації управителю простіше сказати: у нас немає підтримки, наприклад, від правоохоронних органів, від нас відмовилися всі контрагенти, які на коротких договірних засадах працювали з попереднім власником, наш збиток – такий-то, ми виходим з цього. А ще ж управитель розуміє, що по закону, якщо арешт активу припинять, його потрібно впродовж трьох днів звільнити. Неможливо встановити для такого активу ринкову ціну, ринкову вартість управління, навіть можливість отримання прибутку.
Тобто, управителів залучити складно?
Сигидин: Надзвичайно. І уявіть, що ми ще цим управителям кажемо: ось вам наші токсичні активи, і при цьому, абсолютно вся документація з управління буде відкритою. Не впевнений, що це буде правильним рішенням щодо бізнесу.
За моїми підрахунками, в АРМА було передано понад 3 тис. активів.
Сигидин: Коли ми починали заповнювати реєстр (Єдиний реєстр арештованих активів – “НГі”) по оригіналах ухвал про передачу активів було приблизно 1600 активів. Зараз ми все ще в процесі уніфікації підходів. От, наприклад, як рахувати одну ухвалу, якою передано в АРМА 10 тисяч мікросхем, і кожна з них – унікальна, окремо перелічена? Також часто виявляється, що по ухвалі передають одне, а в реальності все геть інакше. Наприклад, тих же мікросхем нам по ухвалі передали 10 тис, а при передачі їх виявилося тисяча.
Павленко: Думаю, все, про що ми можемо говорити – це інформація, яка вказана в реєстрі. Зараз це понад 2 тисячі активів. Ця цифра буде значно вищою, бо по множинних ухвалах інформація тільки вноситься.
Скільки активів із переданих АРМА в процентному співвідношенні віддавалися в управління? “Наші гроші” створили перелік таких активів з прив’язкою до управителів. За моїми підрахунками, це максимум до 500 активів.
Павленко: На перший погляд, не піднімаючи документи – 10% і не більше. Врахуйте, що значна кількість активів не передавалась нікому. У нас було багато ситуацій, коли ми говоримо прокурорам, які клопотали про передачу активів в АРМА: “Хлопці, давайте з цим щось робити”, а у відповідь чуємо: “Ні-ні, почекайте”, і актив нам фактично так і не передають.
За інформацією із сайту Prozorro я сформувала перелік усіх управителів АРМА. За моїми підрахунками, в АРМА було 30 управителів. З ними укладено в різні періоди 60 договорів управління. Правильно?
Сигидин: Десь так і є. Діючих договорів управління зараз близько 30. По деяких договорах скасовані арешти, відповідно, припинено управління. А по деяких припинено договори чи визнано неналежним управління.
Колишній очільник юридичного управління АРМА Андрій Потьомкін говорив, що станом на вересень 2019 року в АРМА було 69 договорів управління. Куди ділися решта договорів?
Сигидин: Це абсолютно неправильна інформація, такого не було. Договорів усього максимум 60, тому за вказаний період це точно недостовірна інформація. Причому, по деяких із цих договорів не здійснювалося фактичного управління і не було передано актив управителю. Наприклад, по Межигір’ю.
Як раніше повідомляли ЗМІ, арештована резиденція Віктора Януковича так і не потрапила в управління після передачі в АРМА 2018 р. Перший раз управителем Межигір’я ледве не стала компанія “Атлант Девелоп”, якою керував білоцерківський фельдшер. Сама компанія розташовувався у неіснуючому приміщенні за адресою масової реєстрації. Ці факти викликали суспільний резонанс, тому наприкінці лютого 2019 р. конкурс, на якому мало перемогти “Атлант Девелоп” скасували. Навесні 2019 р. відбувся новий конкурс, який виграло ТОВ “Скомпані”. Як з’ясували журналісти, директором компанії значився помічник колишнього соратника Януковича і нинішнього власника телеканалу ”Наш” Євгена Мураєва – Олексій Вороненко. У презентації “Скомпані” вказала, що для управління “Межигір’ям” залучить низку партнерів, але виявилося, що це були лише розмови по телефону без конкретики. Деякі організації, вказані як майбутні партнери “Скомпані”, заявили, що навіть не чули про це ТОВ. 7 серпня 2019 року АРМА розірвала договір управління із “Скомпані” під формальним приводом.
– Наразі Межигір’я не управляється ніким, – каже Віталій Сигидин, – акт прийому-передачі не укладався, і актив управителю не передавався.
Я не помилюся, якщо скажу, що кейсів, по яких АРМА передавала активи в управління, всього 13? Перерахую. ТЕЦ Дубневичів. Активи групи компані “Агроінвестгруп”. “Росток”. Активи зі справ Януковича, Клименка, Курченка, колишнього нардепа-регіонала Леоніда Клімова. Братський маслопресовий завод. Активи зі справи по так званих російських вагонах, зокрема, “Веб-лізингу”. Новоайдарський елеватор. Активи зі справи по конфлікту навколо компанії “Віматекс”. Справа щодо торгівлі людьми, в якій фігурує медичний центр “BioTexCom”. Справа Салтівського хлібзаводу, який в управлінні в АРМА пробув лише 3,5 місяці.
Павленко: Святаш був у списку? АІС?
Ага, пропустила Святаша.
Павленко: Це один із небагатьох кейсів, яким генерується дохід в бюджет, і цей дохід зростає.
“АІС” – група компаній, що контролює близько 10% українського автомобільного ринку. В рамках справи “АІС” повідомили про підозру колишньому нардепу Дмитру Святашу. За версією слідства, екс-нардеп змовився з посадовими особами “АІС” і заволодів грішми, одержаними від “УкрСиббанку” на підставі кредитних договорів, збитки сягають 1,1 млрд грн. Після повідомлення про підозру Святаш зник і його оголосили у розшук. Як раніше повідомляли “Наші гроші”, суди потроху відбирають в АРМА активи зі справи “АІС”, оскільки слідство не має достатніх доказів, щоб пов’язувати власників переданих в АРМА активів зі злочинами по цій справі.
Оскільки кейсів, по яких активи передавалися АРМА в управління, небагато, і щодо них була конкретна критика, пропоную коротко пройтися по основних, де до Агентства були питання.
Павленко: Будемо відповідати, звичайно, але зрозумійте, що йтиметься про справи, які вели не ми.
“Ситуація з Братським заводом – це приклад певних процедурних помилок”
Корупційну складову добре видно на прикладі Братського маслопресового заводу у місті Братське Миколаївської області. Цей завод – власність не підозрюваного, а потерпілого – передали в АРМА і, по суті, розікрали.
Як раніше повідомляли “Наші гроші”, Братський маслопресовий завод відрейдерили у справжніх власників 2017 року. Щодо цієї ситуації є низка проваджень. В одному з них власник заводу Олег Ільяшенко визнаний потерпілим. 2018 р. слідчі з Нацполіції передали завод без оцінки та актів прийому-передачі від прокуратури/слідства до Агентства. Як повідомляло ГО “Бізнес-варта”, на огляд заводу в лютому 2018 року АРМА привезло людину, яку представило власним експертом. Утім, коли експерта попросили показати документи, він утік із заводу на автомобілі колишнього директора ТОВ “Інтер.Оіл”. Пізніше ця компанія в сумнівний спосіб стала управителем заводу. У січні 2019 року власники, які чергували під стінами заводу, виявили демонтаж і вивезення обладнання. Зі слів власників, вкрадені преси першого віджиму, вальцевий станок, сировина та готова продукція, розкрадено лабораторію. За мінімальними підрахунками, стверджують в Ільяшенка, збитки сягають 4-5 млн грн. Хоча в АРМА передали лише нерухомість заводу, управитель використовує також автомобілі заводу, а також обладнання, яке лишилося на заводі і належить компанії ТОВ “Альфаексім”, не було арештоване і в управління не передавалося. В АРМА про це знають, оскільки в офіційні звіти щодо перевірки управителя включили фотографії цього обладнання. Водночас, в судовому порядку власники повернути транспорт та обладнання не можуть. Оскільки, коли вони звертаються в миколаївську поліцію, остання нічого не робить, а коли скаржаться на бездіяльність поліції до суду, поліція звітує, що “надано доручення про проведення слідчих розшукових дій”, і справа не рухається.
Сигидин: Дивіться, АРМА – сервісний орган, нам приносять ухвалу про передачу активу, і ставлять перед фактом. Ми її повинні виконати. Є позиція, що вказаний кейс має корупційну складову. Але я б сказав, що це є прикладом певних процедурних помилок при передачі цього об’єкту в управління. Оскільки не було акту прийому-передачі від прокуратури до АРМА.
Це порушення?
Сигидин: Це не зовсім відповідає законодавству про АРМА.
Тобто, це порушення?
Сигидин: Не хочу давати правовий аналіз чи свою позицію з приводу цього. Оскільки порушення це чи ні, не ми повинні встановлювати в цій ситуації. На даний момент є укладений договір, він діючий, управитель справно сплачує кошти в бюджет, здійснювався моніторинг діяльності ефективності управителя. Приїжджали туди журналісти-розслідувачі, побачили, що об’єкт не розкрадений, і тоді виникла претензія: об’єкт не розкрадений! а чому він взагалі працює, якщо управителю не передавалось рухоме майно, яке…
… абсолютно правильно – обладнання. Майновий комплекс вам передали, а обладнання не передавали. І критика в сторону АРМА така, що частину обладнання розікрали, а на іншій частині, в яку власники вклали мільйони доларів, зараз завод працює. Це обладнання, ви ж про це знаєте, належить компанії “Альфаексім”, в АРМА не передавалося.
Сигидин: Є абсолютно зрозумілі, чіткі і законні способи власників повернути це майно. Є заява в поліцію, в правоохоронні органи. Це давній кейс. Крім цього, ще раз зауважу, що основна функція АРМА – це збереження. Те майно, його економічна вартість – збережені. Актив – працює, не розвалюється, його не розікрали. Наступне завдання – генерування доходу в державний бюджет. Такий дохід генерується. Відтак, чи можна управління визнати належним? Скоріш за все, так. Але якщо є підстави вважати, що управитель користується якимось чужим, тим паче, рухомим майном, то для цього існує нормальний, легальний механізм. Це, в принципі, можна порівняти з незаконним володінням чужим майном. І особа, яка має підстави так вважати, може звернутись до правоохоронних органів. Які у відповідному порядку можуть звернутися до суду, отримавши тимчасовий доступ, якщо буде відповідне провадження по певній кваліфікації або навіть обшук, встановити це майно, і притягнути винних до відповідальності.
Власник звертався з заявами до правоохоронців. Але тут та ж проблема, про яку ми говорили на початку розмови: в регіоні правоохоронці, імовірно, контролюються конкретними людьми.
Сигидин: Але ж АРМА тут виступає, по суті, заручником ситуації. Я не говорю про якісь припущення щодо незаконності того чи іншого конкурсного відбору, який проводився два роки тому. Зараз у мене є чинний договір, згідно з яким управитель має основне зобов’язання – зберігати об’єкт, який передано в управління, його економічну вартість і генерувати дохід у бюджет. І цей договір виконується.
По роботі управителя, ви працювали у відділі, який моніторив ефективність роботи управителів – ви перевіряли діяльність цього управителя?
Сигидин: Наші спеціалісти перевіряли.
Ви звернули увагу, що в “Інтер. Оілу” немає жодної податкової декларації, пов’язаної з діяльністю управління заводом? З ваших слів, там робочий завод. Вони ж мають якось купувати-продавати продукцію?
Сигидин: Вони надають звіти установленої форми з приводу витрат на управління і щодо надходжень від управління. Ми не перевіряємо їхню бухгалтерію. Ми не є податковою. Ми перевіряєм, перше – збереження активу, друге – його незменшення економічної вартості, третє – надходження до бюджету відповідно до договору.
У документах АРМА про перевірку управителя “Інтер. Оіл” є фотографії активу, і це – те, що не передавалося в АРМА, наприклад, обладнання належать компанії “Альфаексім”. Це питання до ефективності вашого контролю.
Сигидин: Йдеться про об’єкти нерухомості, які передавали в управління.
Не передавали це в управління. Чого воно на ваших картинках з перевірки?
Сигидин: Дивіться, передавали в управління будівлю. В будівлі всередині щось було раніше і щось має місце тепер. Люди прийшли, подивились. Чи використовується ця будівля відповідно до цільового призначення? Вони сфотографували ззовні будівлю, зафіксували стан зсередини або як доказ, що об’єкт загалом збережено, все було продемонстровано фотографії. Що в цьому поганого?
В системі Prozorro, де АРМА по закону повинна публікувати дані про управителів, по управителю Братським маслопресовим некоректно вказали код компанії-управителя “Інтер.Оіл”. Це пов’язано з технічною помилкою чи для того, аби ускладнити оскарження договору управління?
Сигидин: Я дав доручення проаналізувати цю ситуацію, зараз фахівці готують пояснення щодо цього моменту, але скоріш за все, це таки технічна помилка когось зі співробітників, які надавали відповідну інформацію для оприлюдення на сайті.
А наскільки нормально те, що у вас повторюються номери договорів управління? Як раніше повідомляли “Наші гроші”, номер договору управління Братським маслопресовим заводом збігається з номером договору управління іншим активом за інший рік, арештованому в іншому кримінальному провадженні.
Сигидин: В нас немає єдиного уніфікованого нумерування договорів, можливо, така практика буде впроваджена. Але як це зробити на практиці – складно відповісти. Адже багато договорів посвідчуються нотаріально. А нотаріус вказує номер договору у його власній нотаріальній книзі. Він не зрозуміє, якщо ми будемо просити поставити ще й наш, армівський номер.
Щодо нотаріусів. Багато договорів управління в АРМА укладалися одним столичним нотаріусом – Євгеном Незнайком. При тому, що управителі – різні, а Незнайко територіально далеко від АРМА.
Павленко: В який період ці договори укладалися?
Точно не скажу.
Павленко: А я вам скажу, це було до осені минулого року.
Це пов’язано зі зміною керівництва АРМА?
Павленко: Це пов’язано з тим, що багато практик, які практикувалися, перестали практикуватися.
То вже договорюйте, будь ласка.
Сигидин: Дуже вас прошу, давайте будемо говорити про те, що робиться зараз. Ви розумієте, всі попередні періоди пов’язані з тими чи іншими персоналіями. Ми не будемо переходити на персоналії.
Павленко: Але, стривайте, ми обговорювали завод, ви задавали конкретні питання, я хочу пояснити загальну рамку передачі цих всіх комплексів, таких, як, скажімо, завод. До цієї ж категорії можна віднести, наприклад, і ТЕЦки. У нас так само, як і з заводом, по ТЕЦкам передано не все майно, розташоване на території цих комплексних об’єктів. Якби ви захотіли управляти майном, яке складається з нерухомості, але без майна всередині, ви би змогли це зробити? Ні. Бо для того, щоб експлуатувати виробничий комплекс, треба експлуатувати його весь, в сукупності. Але проблема в тому, що слідчі, коли роблять опис цього майна, через нехтування обов’язками або об’єктивно щось не змогли побачити, не все зазначають в ухвалі. І тому, коли ми передаємо щось в управління, нам часто закидають: ви передали те, що вам не передавалося, тому ви порушуєте закон і це – рейдерство. А ми пояснюємо, що не можемо передати один цех, а другий – не передати, бо актив так не працює. Бо це закритий виробничий цикл, і обладнання, яке не передалось по ухвалі, необхідне для того, щоб усе це працювало. До прикладу, ті ж електричні мережі передавались по ухвалах?
Не передавались.
Павленко: А як робити розподіл енергії? Для цього треба передати мережі. Тому їх передали пізніше. Бо інакше це не працює.
“Управлінням ТЕЦ повинна займатися не бізнес-структура, не комерційний управитель, і, мабуть, не АРМА”
Далі говоримо про ТЕЦ братів Богдана та Ярослава Дубневичів. Як раніше повідомляли “Наші гроші”, йдеться про дві ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ на Львівщині. Централі 2018 року арештовані і за клопотанням НАБУ-САП передані в АРМА в рамках провадження щодо розкрадання газу на 1,4 млрд грн компаніями Дубневичів. ТЕЦ мали трьох управителів, двох із них – ПП “Гарант енерго М” та ТОВ “Альтернатива-Т-ХХІ” змінювали зі скандалом. Частково це пов’язано з тим, що управителям дісталися борги попередніх власників. Через це робітникам ТЕЦ затримували зарплату, а ті, в свою чергу, саботували роботу. Втім, самі управителі теж нічого не робили, щоб урегулювати цю ситуацію, і “Укртрансгаз” призупинив для них дію договору на надання послуг з обслуговування технологічного обладнання. Крім того, управителі були не серйозними компаніями, а, як висловився тодішній прем’єр-міністр Гончарук, “гавриками”, за якими уряд ще довго “буде ганятися з прокуратурою і судами”. Наразі обома ТЕЦ управляє структура НАК “Нафтогаз” – ТОВ “Нафтогаз Тепло”.
По ТЕЦ Дубневичів два перших управителя не працювали взагалі, а “Гарант енерго М” ще й, за версією слідства, украв в “Укртрансгазу” газу на 370 млн грн.
Павленко: Вони спалили газ на цю суму для того, щоб не заморозити систему опалення. Чому у них не були укладені договори, виникла заборгованість, а потім сталося те, що сталося – це питання не до мене. На той час я ще не працював в АРМА. Для того, щоб управляти ТЕЦкою, треба отримати дозвільні документи. Вони просто так не отримуються.
По моніторингу – як здійснюється моніторинг управління ТЕЦкою? Оцінювати можна по-різному. Те, що там згенеровані збитки – по-перше, первісні збитки згенеровані компанією-власником. Яку звинуватили у витраті газу для опалення осель на генерування електроенергії для інших суб’єктів, з продажу якої зароблялися гроші; через це завели кримінальну справу. І через це ТЕЦ передали в управління АРМА зі словами “ви ж у нас чесні? от ми зараз побачимо, як ви у нас чесно управляєте”. Але управляємо не ми, управляє “Гарант енерго М”. Управитель. Коли шукали управителя, розіслали листи на всі електрогенеруючі компанії, в тому числі “ДТЕК”, з проханням прийти на конкурс, виграти його й поуправляти. Ніхто не прийшов. Прийшли ті, хто прийшли. От їм дісталося це нещастя і так вони здійснювали управління.
Чому не піднімалося питання про заміну управителя?
Павленко: Бо доволі важко оцінити, наскільки це управління ефективне чи ні, враховуючи, що це не просто бізнесовий об’єкт, який, як квартиру, можна здати і заробляти на оренді. Це соціальний об’єкт, від нього залежить, буде тепло в садочках і житлових будинках чи ні. І цим питанням повинна займатися не бізнес-структура, не комерційний управитель, і, мабуть, не АРМА. А вийшло так, що на АРМА повісили всі проблеми, звинувативши у зриві роботи цих ТЕЦ, і нам довелося з цим працювати. Зрештою, ми це розгребли. Придумали, як швидко, не витрачаючи півроку часу на попередження управителя, укладання договору, отримання нових дозволів, заведення нового управителя – як це все зробити за два тижні. І дякувати Кабміну, Мін’юсту і всім іншим ми і “Нафтогаз” це зробили.
У вас по кейсу з ТЕЦ видно схему зміни власника компанії-управителя після тендеру. АРМА обирала управителя для ТЕЦ за участі громадськості, ЗМІ, із трансляцією в інтернеті. На тендері кандидата в управителі “Альтернатива-Т-ХХІ” представляв власник Олексій Куліш, який у публічному просторі згадується як непоганий фахівець. Але як тільки компанія виграла тендер, власником компанії став Олексій Самсонович – керівник КП “Реєстраційне бюро”, що фігурує в низці рейдерських захоплень.
Павленко: Певна юридична особа виграє тендер. Від того, що в цій юридичній особі зміниться власник чи директор – він може мінятися там хоч кожного дня, це не підстава для розірвання договору. Кого вони там ставили – ми це не контролюємо. Це навіть не є той пункт, який АРМА повинна контролювати, розумієте?
Не розумію, тому що іншого управителя ТЕЦ, “Гарант енерго М” врешті перекинули на засуджену до двох років позбавлення волі людину за статтею “Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом”. Для мене це трохи дикість.
Павленко: Зазначеної інформації не було вказано в їхній програмі управління, яку ми перевіряємо.
“Через власників “Ростка” бюджет не отримав нічого від управління”
Далі говоримо про активи групи компаній “Агроінвестгруп” Миколи Кучеренка . За версією слідчих, структури “Агроінвестгруп” вивезли на території так званих ДНР і ЛНР зернові державного “Аграрного фонду”. Низка фермерських господарств заявили, що в рамках цього провадження арештували і передали в АРМА їх зерно, насіння, кукурудзу, які вони привезли на склади на зберігання. Тобто, йшлося про активи, які “Агроінвестгруп” не належать. Частину з них АРМА продало, зі слів фермерів, за заниженою в 10 разів ціною. А активи, які не продали – розкидали по управителях. Щонайменше один із управителів, ТОВ «Агро-зіркова», якому віддали березівський елеватор, пов’язаний із “Агроінвестгруп”.
Критика АРМА була в тому, що Агентство продало активи за заниженою у 10 разів вартістю. Тобто, якщо фермерам колись ці кошти й відшкодують, то це будуть копійки.
Сигидин: Коли це все відбувалося? Ці складні кейси можна коментувати з точки зору відповідності чинному законодавству тих чи інших процедур. Це складно коментувати. Знаю, що по цих справах усі оригінали документів вилучені в АРМА правоохоронними органами, ведеться досудове слідство. Агентство всебічно сприяє правоохоронним органам.
Частина активів “Агроінвестгруп” передається компаніям, пов’язаним із “Агроінвестгруп”. Наприклад, березівський елеватор віддали фірмі “Агро-зіркова”. При цьому, в суді слідчі говорили, що основною метою накладання арешту на актив є, зокрема, унеможливлення одержання особою, яка вчинила правопорушення, будь-яких вигод внаслідок вчинення правопорушення, зокрема, доходів від нього.
Сигидин: 100 відсотків. Тому для унеможливлення таких моментів філософія відбору управителів буде змінена.
Павленко: Ви знаходите якісь факти, які пов’язують когось із кимось, і подаєте це так, ніби АРМА знало цю інформацію, і виступало в змові з власником, передаючи активи певній компанії. Це було рік тому. Не буду казати за минулі часи, але от зараз у нас буде оголошений тендер на той чи інший актив. До нас подадуть пропозиції 10 компаній. Я виберу 2-3 програми управління, які буду вважати більш ефективними. Я поверхнево перевірю, що це за компанії…
Тобто, аналітиків, які би зараз це робили, у вас немає?
Павленко: По-перше, це не передбачено. По-друге, ми це робимо, перш за все, із зацікавленості в тому, щоб нас же не звинуватили навіть не ви, а прокурори, які потім нам скажуть: “А що ви зробили, панове? Ми для цього вам передали в управління цей актив?” Тобто, ми будемо це робити в міру наших можливостей, але кидати весь наш апарат на пошук інформації про потенційних управителів ми не будемо.
А тим часом те саме відбулося у вас із “Росток-холдингом”.
“Росток” – агропромислова група, яка, за даними судового реєстру за 2015 рік, володіла 55 тис. га землі. Через конфлікт між бізнесменами Яковом Грібовим і Віктором Купавцевим активи “Ростка” арештовані в рамках провадження, відкритого 2018 року за заявою Грібова. Як стверджує Грібов, Купавцев присвоїв $21,2 млн, спрямувавши ці гроші на користь «Росток-Холдингу». У листопаді 2018 року АРМА отримала в управління корпоративні права компаній “Ростка”. З січня 2019 року до січня 2020 року управителем цих активів стало ТОВ “Ай енд ю групп юкрейн” Сергія Тарасова (син Тарасова Олег Тарасов став народним депутатом від “Слуги народу” і головою підкомітету в Комітеті ВР з питань аграрної та земельної політики). При цьому, в рекламних матеріалах про Тарасова його партнером згадується не хто інший, як Яків Грібов. Це зацікавило не лише пресу. На початку 2019 року НАБУ відкрило кримінальне провадження, в межах якого “досліджуються обставини вчинення незакінченого замаху на протиправне заволодіння майном на суму понад 3,6 млрд грн групи підприємств ТОВ “Росток-Холдинг”.
Павленко: По “Ростку” договір вже припинений. Із управителем там була проблема, що він, хоч і був управителем, але не отримав ніяких дивідендів, і через це державний бюджет не отримав від цього управителя нічого. Це проблема, з якою я зараз не знаю, що робити. Тому що вони ж управляли корпоративними правами кількох компаній із холдингу “Росток”. А управління корпоративними правами, відповідно до закону про АРМА, здійснюється управителем за попереднім погодженням з власником всіх дій, які управитель має вчиняти. Це означає, що той, хто прийшов контролювати чуже майно, повинен запитати у власника: а чи ви не проти, якщо я буду приймати якісь рішення? І, звісно, власник каже: “Я проти”. Коли управитель по “Ростку” заробив дохід, було питання: направити ці кошти на виплату дивідендів управителю чи реінвестувати цей дохід в діяльність підприємства. Власник заявив письмово, що категорично заперечує проти виплати дивідендів – все направити в розвиток бізнесу. І цей управитель офіційно отримав 0. А він нам платить із доходів від управління. А якщо доходів 0, в бюджет теж 0.
“Нам репутація – важлива. Це означає, що манікюрний салон не буде отримувати в управління нафтоперевалку”
Тема пов’язаних осіб у вас дуже популярна. Як писали “Наші гроші”, брат-близнюк екс-головного юриста АРМА Андрія Потьомкіна Володимир Потьомкін пов’язаний із двома компаніями-управителями АРМА – ТОВ «Бізнес-центр «Навігатор» та ПРАТ «ЦУВКП «Атомпромкомплекс», які управляли активами, арештованими в рамках справи колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка, зокрема, кількома поверхами столичного ТРЦ “Гуллівер”. Також адвокатом “Навігатора” був Олександр Серьогін. Його брат Станіслав призначений на посаду начуправління теруправління в АРМА. Це, звичайно, не кримінал, але може свідчити, що у вас беруть на роботу, власне, по знайомству. Також сумнівним моментом було те, що частину приміщень, які не передавалися в управління – потрощили. Йдеться про редакцію медіахолдингу “Вєсті”.
Сигидин: В таких випадках я не хочу сказати, що АРМА є заручником ситуації, але Агентство виконувало рішення суду, яке набрало законної сили, коли приймало актив в управління. А яким чином здійснювався вхід на об’єкт управителя, відібраного тендерним комітетом – це поза межами моїх повноважень коментувати. Тому що тут іде інша площина – взаємовідносин власника чи орендаря, який там перебував і управителя, який мав на це право відповідно до договору.
Орла клименківського побили – це вже про ваші взаємовідносини?
Сигидин: Справа по орлу розслідується правоохоронними органами, нехай слідство встановить істину. І так само, якщо є подібні нюанси, звичайно, їх треба переводити в кримінально-правову площину. Хоча, маю сказати, що в таких справах кожна сторона має свою правду.
Правда завжди одна.
Сигидин: Об’єктивна правда – одна, але в цій об’єктивній правді є два бачення. Кожна сторона буде представляти своє суб’єктивне бачення, претендуючи на об’єктивну правду.
Ну це ж не правда, а адвокатська позиція.
Сигидин: Скажу вам так: є рішення суду. Воно основоположне для АРМА. Є ухвала, якою ці активи передають АРМА. І Агентство не має права цю ухвалу не виконувати.
Також АРМА отримало частину активів власника групи СЄПЕК Сергія Курченка. До продажу на СЕТАМі Агентство, зокрема, управляло херсонською нафтоперевалкою. Дохід нафтоперевалки за рік – 27,7 млн грн, при цьому, її віддали в управління компанії “Вествайт трейд”, яку в пресі називають “манікюрним салоном”. У вас є бачення, що робити, аби такі активи не потрапляли в руки манікюрних салонів?
Сигидин: Такого ніколи не буде і подібна ситуація ніколи не повториться. Кожен управитель буде проходити перевірку. По-перше, досвіду діяльності. Це не буде якась формальна перевірка на папері. Навіть якщо хтось напише, що він мав величезні досягнення. Це буде повноцінна перевірка з наданням підтверджуючих документів щодо кожного управителя: вміє він управляти по факту – не вміє. До управителів великими інфраструктурними об’єктами вимоги будуть вищі. Тому що коли в управління віддається квартира, там не потрібно великого досвіду – треба просто здати в оренду це майно. Але крім вимог, ми також будемо додатково робити промоцію активів. Такі об’єкти не можуть передаватися в управління без належного піару, тишком-нишком. Вони повинні бути на слуху всіх учасників відповідного ринку, і ці учасники ринку повинні бути зацікавлені взяти цей об’єкт в управління, заробити кошти, частину заплатити в бюджет. Це повинно бути відкрито, прозоро, для цього ми використовуємо такий інструмент, як промоція. Доноситимемо інформацію кожному, хто здатен цим займатися. Це буде один із механізмів, за допомогою якого ми попередимо появу манікюрних салонів на нафтоперевалках. Крім того, будемо проводити належну оцінку параметрів того чи іншого активу. Якщо це дуже складний кейс, будемо замовляти аналіз, робитимемо його самі.
У вас є фахівці?
Сигидин: В нас, на превеликий жаль, немає спеціалістів у відповідних галузях поки що.
А як ви тоді будете робити цей аналіз?
Павленко: Питання, чи є можливість – це про тонкощі. Є важливіші речі, які треба зрозуміти. Нам наша репутація – важлива. Це раз. Два – це означає, що манікюрний салон не буде отримувати в управління нафтоперевалку.
Чому?
Павленко: Тому що ми про це прямо всім кажемо. Я стверджую, що на серйозні активи, які вимагають якогось таланту, досвіду тощо будуть заходити ті люди, які на практиці підтвердили, що вони добре робили щось схоже. А якщо нікого не знайдемо – будемо відтерміновувати проведення тендерів, продовжувати їх. Фактично, мова йде про те, щоб перед тим, як оголосити тендер, треба провести попередні консультації з людьми, які потенційно готові цим займатися і мають підтверджений необхідний досвід. Ми прагнемо більшої кількості учасників конкурсних відборів, більшої конкуренції між ними, щоб у підсумку була можливість обирати найкращих суб’єктів господарювання.
А як ви збираєтеся залучати найкращих?
Павленко: В тому числі, завдяки промоції. Я, наприклад, за своє життя у бізнесі юридичному багатьох, мабуть, знаю.
Тобто, це особисті знайомства?
Павленко: Ні, це залучення якомога ширшого кола суб’єктів, на рівні Кабміну, міністерств, обговорення, що “в нас є такі активи”. Наприклад, ми спілкуємося з Фондом держмайна: у вас же багато об’єктів у державному управлінні, ви управляєте акціями в державних підприємствах, як ви це робите? у вас є спеціалісти з енергетики, по резерву, по зерну? Каже: ні, немає, ми самі таких шукаємо. Як вони це роблять – ми у форматі конструктивної дискусії це обговорюємо.
Ще питання по Новоайдарському елеватору. Елеватор передали вам в рамках провадження, відкритого, зокрема, за фактом незаконної передачі цього елеватора в користування ПП СВФ “Агро”. Як вийшло, що ця ж компанія рік у вас цим елеватором управляла?
Сигидин: В такому випадку треба проводити перевірку, напишіть нам офіційно, ми надамо відповідь. Тут треба розібратися. Всі ці точкові кейси ми почасти аналізуємо і вивчаємо, але по багатьох із них договори вже припинені, правовідносини більше не діють. А яким чином це відбувалося в той момент – не можемо перевірити ці факти.
Із 30 управителів АРМА я не змогла ідентифікувати, чим управляли 5 із них. Тому що даних про те, чим управляли ці компанії, нема у жодному відкритому реєстрі. Зокрема, йдеться про ТОВ “Бетатранслогістік”. Ним володіє спортсмен зі столичного спортивного клубу “Восход”. Зауважу, що тренер зі спортивного клубу “Восход” є покупцем фірми Оніщенка “Майдан-плаза”. Договір із “Бетатранслогістік” діє до червня 2021 року. Чим управляє ця компанія?
Сигидин: Цей момент треба з’ясувати додатково.
Після інтерв’ю “Наші гроші” отримали інформацію від АРМА: компанія “Бетатранслогістік” із червня 2019 року управляла 78 залізничними вагонами. Агентство отримало їх по ухвалі Шевченківського райсуду 13 серпня 2018 року в рамках провадження про справі низки російських компаній, зокрема, “ВЕБ-лізингу”, опосередкованими засновниками фірми є російські «Ростех» та АО «Рособоронекспорт», внесені до українського «санкційного списку». За версією слідства, яке веде українська Служба Безпеки, “громадянин України, діючи за попередньою змовою зі службовими особами підконтрольного йому ТОВ «Рейлтранслогістік», фінансують терористів із ЛНР і ДНР в особливо великих розмірах. При цьому, директор ТОВ «Рейлтранслогістік» та голова правління підконтрольного останньому ПрАТ «Івано-Франківськцемент» за сприяння службових осіб органів ДФС України, у 2015-2017 роках перевезли через митний кордон України поза митним контролем вантажні вагони, які належать компаніям ООО «Істлайн», АО «ВЕБ-Лізинг», ЗАО «РТХ-Логістік», ТОВ «Абсолют Лізінг», ТОВ «Аркада Транс». Управителями цих вагонів (не армівськими) були ПрАТ «Івано-Франківськцемент», бенефіціаром якої є колишній нардеп Микола Круць та ТОВ «Рейлтранслогістік» Анатолія Шамоти із Донецької області. У листопаді 2019 року армівський управитель “Бетатранслогістік” повідомив АРМА, що хоче розірвати договір управління. Також у судовому реєстрі ми знайшли згадку, що вагонами, переданими в АРМА по цьому провадженню, управляла також ТОВ “Велес адв”, судячи з договору – до вересня 2019 року. Фірма має статутний капітал 1 тис. грн, зареєстрована у квартирі власника Ігоря Шурхала. За даними системи youcontrol, основним видом економічної діяльності в “Велес адв” був “рекламні агентства”, і тільки за кілька місяців до укладання договору з АРМА ТОВ змінило КВЕД на “іншу допоміжну діяльність у сфері транспорту”.
Також не знайшла, чим управляє “Міжнародна юридична фірма “Верум адвокейтс”.
Сигидин: Теж не готовий відповісти.
Пізніше АРМА дала нам відповідь: “Верум адвокейтс” управляли квартирами та машиномісцями, переданими в Агентство ухвалами 757/1182/18-к від 9 січня 2018 року та 757/1182/18-к від 28 вересня 2017 року (обидві відсутні в судовому реєстрі). Втім, судячи зі згадок у реєстрі, йдеться про частину активів, зі справи колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. “Міжнародна юридична фірма “Верум адвокейтс” отримала цю нерухомість в управління у жовтні 2018 року, але сама ж відмовилася від неї у січні 2019 року тому, що головна військова прокуратура офіційно не передала активи до АРМА, відтак, Агентство не змогло їх передати управителю.
Була ще така компанія-управитель “Мрія-сервіс”. У січні 2020 року Тетяна Козачек подала позов до АРМА і компанії “Мрія-лізінг”, просить відшкодувати майже 11 мільйонів гривень майнової шкоди, завданої АРМА. Що це за майнова шкода? Чи буде АРМА платити? Скільки у вас позовів щодо відшкодування майнової шкоди і на яку суму?
Сигидин: Всі ці справи стосуються попередніх періодів, ми не готові їх коментувати.
Як пізніше повідомили в АРМА, ТОВ “Мрія Сервіс” підписала договір управління з АРМА 19 листопада 2018 року. Управляла ТОВ сільськогосподарською технікою, переданою в АРМА ось по цій ухвалі, забороненій до оприлюднення в реєстрі судових рішень. Невдовзі арешт техніки скасували, тому договір управління між АРМА і ТОВ “Мрія Сервіс” припинили.
Управителі “Культурні та соціальні ініціативи” і “Атомпромкомплекс” – чим вони управляли?
Сигидин: Чесно? От ви називаєте назву, я про неї навіть не чув.
Пізніше в.о. голови АРМА надіслав нам інформацію, відповідно до якої ТОВ “Культурні та соціальні ініціативи” управляло BMW Alpina B6. Ухвали щодо передачі цього авто в Агентство в судовому реєстрі немає. Утім, така ж автівка згадується в ЗМІ як авто зі справи Клименка. За даними АРМА, деякий час авто було в експозиції “Парку корупції” в Києві.
Компанія “Атомпромокомплекс” управляла з 31 травня 2018 року базою мисливства та спортивно-любительської ловлі риби у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області. За даними АРМА, арештували їх теж у справі Клименка. Але у березні 2019 року компанія відмовилася від договору управління.
“УМХ – це не справа на стопі, а збір інформації для потенційних управителів і пошук справжніх фахівців”
Ми починали розмову з того, скільки всього активів в АРМА, ви сказали, що тільки 10% віддано в управління. Чому так мало? Чому не віддаються в управління активи, де збіг строк управління або те, чим можна управляти? Ось, наприклад, “Український медіа холдинг” Курченка ви в управління не віддаєте. І не тільки його.
Павленко: По-перше, ми зараз направляємо запити прокурорам і в суди, які видавали ухвали, з проханням підтвердити, чи цей арешт досі існує, бо ті арешти часто злітають. Оновлюємо список цих актуальних арештів. Якщо арештоване майно передане нам в управління, але про це, наприклад, ми раніше не знали або нічого з цим майном не робили, бо правоохоронці його не передавали фактично, наша позиція зараз така, що ми почнемо поступово виставляти ці активи на тендери для пошуку управителів. І тоді вже хай люди подаються, ми будемо вибирати управителів і пояснювати їм, що, хлопці, там може бути перешкода з боку власника, і правоохоронці нам це майно не передавали, тому вони в момент вашого входу на об’єкт також, мабуть, допомагати не будуть. Тобто, ви як управитель повинні розуміти, що зіштовхнетеся з цими проблемами. Якщо готові до цього – беріть, пробуйте. Значна частина людей на етапі цієї розмови вже відпадає.
Поясню пряміше щодо “УМХ”: досить багато людей, з якими я спілкувалася, кажуть, що такі активи, як “УМХ”, просто поставлені “на стоп”. Тобто, є домовленість, що їх не будуть віддавати в управління чи на реалізацію, і вона виконується.
Павленко: Ви мені скажіть, з ким.
З АРМА.
Павленко: Такої домовленості нема. Давайте так, що ви знаєте про “УМХ”?
Це багато структур з “Українського медіа холдингу”, передані в управління АРМА.
Павленко: Так, це приблизно 80 компаній. Деякі з них передані з майном, більшість без майна, деякі взагалі – на тимчасово окупованій території. Це радіо, преса, інтернет. По радіо (“Ретро FM”, “Авторадіо”, “Джем FM”, “Радіо П’ятниця”, “NRJ”, “Lounge FM”- “НГ”) значна частина ліцензій скасовані, ідуть судові процеси. Інтернет працює (Korrespondent.net, Football.ua, Bigmir)net, I.ua, Tochka.net, Dengi.ua, KP.ua та ін – “НГ”). Преса працює (“Кореспондент”, “Теленеделя”, “Футбол”, “Комсомольская правда”, “Аргументы и факты”, “За рулем” – “НГ”). Зі слів, з того, що ми по ринку чули, преса є збитковою, тобто – вона не генерує дохід. Переважна більшість всіх цих бізнесів працює, скажімо так, на тонких домовленостях їхніх нинішніх директорів з їхньою клієнтською базою, на якій вони щось заробляють. Тобто, пошук управителя під “УМХ” – це пошук людини, компанії, когось, хто готовий викинути звідти всіх директорів, які сидять на потоках, поставити ефективних менеджерів, які розбираються в цьому. Забезпечити, щоб це не порозкрадали або довели до непідйомного стану, при тому, що суть цього бізнесу – не майно як таке, а інформаційний продукт. Якщо цей актив зараз віддати невідомо кому чи навіть упізнаваному суб’єкту, в кого не стане снаги, можливостей і якоїсь бази, щоб це утримати, це все розвалиться. Хто буде винуватий? Ви ж перші скажете, що Павленко з Сигидином розбазарили “УМХ”. Тепер дивіться. Ми зацікавлені у відборі якісного управителя. Як відрізнити якісного управителя від неякісного на етапі тендеру? Треба оцінити їхню програму управління, фактично – бізнес-план. Вони повинні розказати: ми будемо робити це, це і це, витрати – такі, ризики – такі, збираємося заробити мільйон доларів. Для того, щоб вони написали таку програму, в них мають бути вихідні дані. Тобто, навіть якщо про квартиру мова йде, то там мають бути вихідні дані: квадратура, місце розташування, ремонт є чи немає. А по “УМХ” в АРМА нема вихідних даних, бо власники холдингу не надто хочуть ними ділитися. От нам треба сказати потенційним управителям: хлопці, цей бізнес генерує стільки, витрачає – стільки. А ми можемо лише сказати: ви ж фахівці на ринку, ви повинні знати краще, ніж ми, ось частина даних є, а решту давайте вгадуйте. Також проводимо консультації з людьми, які працювали на радіо, телеканалах, вони нам дають різні поради. Я кажу: “Хлопці, ви готові зайти?” Вони відповідають: “Ну, якщо нас буде підтримувати команда президента, зайдемо”. Окей, але ж ви розумієте, що я не можу гарантувати ніяких підтримок нікому? Тому це дуже складне питання. Це називається не “хтось домовився про стоп”, а, по-перше, збираємо інформацію, щоб надати потенційним управителям, по-друге, шукаємо справжніх фахівців, які готові прийти і сказати: ось наш досвід, ми готові, гарантуємо, що все буде добре.
З огляду на речі, про які ми говорили до цього: в АРМА є дисциплінарна комісія – скільки за вашого керівництва вже було дисциплінарок і покарань?
Сигидин: Дисциплінарні провадження були, але вони були закриті у зв’язку зі звільненням цих людей.
Хто це?
Павленко: Ваші герої, ви ж знаєте.
Сигидин: Дуже прошу, давайте не переходити на персоналії. Ви ж здогадуєтесь, по кому це було. Тим більше, з приводу давніх кейсів – по кожному є кримінальне провадження.
Скільки таких кейсів з кримінальними провадженнями?
Сигидин: Ну, статистику я не веду, але особисто розписую пошту і бачу повістки.
Скільки дисциплінарок у вас уже було? Десяток?
Павленко: Менше.
Сигидин: Але тут є ще один момент. У форматі, в якому ми поговорили – це дуже неправильно. Тому що ви нас запитали за минуле і за кейси, до яких ми ніякого відношення не маємо. Ми в них намагаємося розібратися, але давати суб’єктивні оцінки не можна, тому що вони будуть сприйняті читачами неоднозначно. Натомість, зараз відбувається повне реформування цього напрямку, і я дуже прошу, щоб ви це об’єктивно зазначили. Управління буде відкритим і прозорим.
Ви ж розумієте, що “реформування напрямку, відкритий, прозорий” – це ні про що. Попередня команда теж не заходила з гаслами “ми сприятимемо рейдерам”.
Сигидин: Ну, чому ж Ми змінили людей.
Так ви так і кажіть: змінили одних людей на інших.
Сигидин: Важливим є не сам факт змін, а їх позитивний чи негативний вплив на державні інтереси. Я вважаю, що ми працюємо виключно з державницьким підходом, правильним розумінням і взаємодією із керівництвом правоохоронних органів. Ми зараз формуємо накази, підписуємо меморандуми, які лягають в основу нашої щоденної діяльності. І ця діяльність не полягає в тому, щоб хтось вкрав Межигір’я чи нафтоперевалку, вона полягає в тому, щоб здати їх ефективному управителю – менеджеру, який зможе на свій страх і ризик зайти на актив, зробити з цього дохідний бізнес, зберегти цей актив і сплачувати в державний бюджет частину прибутку.
Аліна Стрижак, «Наші Гроші»