Нелюстрований митник Орлов через суд отримав керівну посаду в АРМА
22.11.2019   //  

4 листопада 2019 року набула сили ухвала Окружного адмінсуду Києва, яка дозволяє зайняти посаду начальника управління Південно-східного міжрегіонального територіального управління АРМА (Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами) Володимиру Орлову.

Орлов у 2010-2012 роках був першим замначальника Сумської митниці, в.о. начальника Сумської митниці, начальником Сумської та Луганської митниць. Мав би бути люстрований, але пізніше генпрокурор Ярема призначив Орлова замначальника управління ГПУ.

На запит тодішнього нардепа Сергія Лещенка генпрокурор Ярема заявив, що не звільнив Орлова, бо той очолював регіональні митниці, коли ще з’явилося Міністерство доходів та зборів, а була Державна митна служба.

«Положення закону про очищення влади застосовуються виключно до осіб, що працювали в цьому міністерстві», – стверджував Ярема.

Водночас, нардеп Лещенко говорив про те, що люстрація поширюється на керівників територіальних осередків центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову та/або митну політику, і ніде не вказано, що це має бути саме Міністерство зборів і доходів. «Навпаки! Згідно з указом президента від 12 травня 2011 року, саме Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи», – говорив Лещенко.

2018 року Орлов подався на роботу в ДБР. Конкурс супроваджувався скандалом: виявилося, що конкурсна комісія ДБР мала вже готовий список із затвердженими кандидатами. Орлов у ньому значився директором територіального управління у Краматорську. На те, що митник часів Януковича іде в ДБР, звернув увагу голова конкурсної комісії ДБР, співзасновник ГО «Стейтвотч» Олександр Лємєнов, і Орлов до бюро таки не потрапив. Утрім, помстився і написав на Лємєнова заяву в поліцію щодо недостовірного декларування.

У квітні 2019-го Орлов подався на посаду начальника управління Південно-східного міжрегіонального територіального управління АРМА і переміг у конкурсі. Агентство почало спецперевірку, надіслало запити щодо Орлова до СБУ, Мін’юсту та інших структур. Але жодне з відомств не побачило інформації, яка перешкоджає Орлову зайняти керівну посаду в АРМА, про що управління персоналу АРМА склало відповідну довідку.

Утім, Орлова таки не призначили. Офіційно – 20 червня 2019 року на електронну адресу екс-митника прийшов лист із АРМА за підписом в.о. голови АРМА Віталія Різника про відмову у призначенні через поширення на Орлова дії закону «Про очищення влади». Неофіційно, як стверджує Орлов, це сталося після розмови голови АРМА Антона Янчука із головою громадської ради при агентстві та співзасновником ГО «Стейтвотч» Глібом Канєвським. Останній цього не заперечує.

«Я пояснив Янчуку, – говорить Канєвський, – що вийду із заявою про те, що АРМА не може забезпечити простий моніторинг гугла по потенційних кадрах».

Після того, як Орлова не призначили, екс-митник подав позов щодо визнання такого рішення АРМА протиправним до Окружного адмінсуду Києва. 22 липня ОАСК відкрив провадження. І тут виявилися, що під час невзяття на роботу Орлова АРМА  припустилася низки помилок.

Так, документи, по яких не взяли Орлова, були складені невідповідно. АРМА зазначила, що у випадку з непризначенням Орлова керувалася тим, що 19 червня 2019-го року начальник управління персоналу центрального апарату АРМА Тетяна Рудяк склала та подала в.о. голови АРМА Різнику доповідну записку. Де йшлося, що посади Орлова в 2010-2012 роках відповідають критеріям посад, щодо яких застосовуються заборони, передбачені законом «Про очищення влади» та є підставою для відмови у призначенні на посаду.

Суд «критично оцінив посилання АРМА на таку записку», оскільки результати спецперевірки оформлюються виключно у довідці про результати спецперевірки, а видача додаткових доповідних записок не передбачена. До того ж, у начальника управління персоналу не було повноважень нотувати, підписувати та подавати доповідні записки щодо виявлення поза межами спецперевірки підстав для відмови у призначенні на держслужбу. Суд також звернув увагу, що у доповідній записці сказано: «За інформацією з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення закону «Про очищення влади» у 2014 році ГПУ розпочато люстраційну перевірку щодо Орлова». Натомість, у матеріалах справи є витяг, що таких відомостей у реєстрі нема. І на час вирішення справи в суді таких відомостей у реєстрі не було.

Також рішення про невзяття Орлова на посаду голова АРМА Антон Янчук не підписав особисто. Його підписав виконуючий обов’язки голови АРМА керівник структурного підрозділу Віталій Різник. На що суд одразу зауважив, що лише голова АРМА уповноважений приймати рішення про призначення на посади держслужби в агентстві. Якщо нема голови – тоді його заступники. Під час конкурсу на вакантну посаду по закону «Про державну службу» Кабінет міністрів як виняток може призначити в.о. голови АРМА також і керівника структурного підрозділу. Але Різника Кабмін не призначав, відтак, те, що він став  в.о. голови АРМА с – неправильно по процедурі.

Цього судді Руслану Арсірію стало достатньо, щоб посадити Орлова в крісло начальника управління Південно-східного міжрегіонального територіального управління АРМА. Рішення Арсірій ухвалив 1 жовтня 2019 року. АРМА могла це рішення оскаржити протягом 30 днів, але цього не зробила. Тож 4 листопада 2019-го воно набрало законної сили.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»