УЗеленського легалізують ігровий бізнес для «обілєчіванія» Кабміном і Аваковим?

02.10.2019   //  

Шанси 99 зі 100.

Нарешті у «Наших грошей» опинився законопроект «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», титрований міністром фінансів Оксаною Маркаровою та головою уряду Олексієм Гончаруком (скачати весь текст). Днями Гончарук обіцяв, що завдяки саме цьому проекту з вулиць приберуть нинішніх лотомутантів, а держава заробить на легалізації ігорки 2-2,5 мільярди гривень.

На жаль, все не так добре.

Проблема перша. Скільки точок залишиться? Ключовою антимутантською новелою є намір загнати казино і зали ігрових автоматів в готелі. Казино – в 5-зіркові, автомати – в 3-4-зіркові. І при цьому щоб кількість номерів була більшою від 150-200 (200 для Києва, 150 для всіх інших міст). І щоб у кожному залі було не менше 25-50 автоматів також в залежності від розміру міста.

Це добре. Бо великі готелі у нашій не дуже туристичній країні – не на кожному кроці. У Києві їх усього півтори сотні, та й серед них не дуже багато мають понад 200 номерів (це мінімум, визначений ігровим законопроектом для Києва).

Отже, здається, що гравцю доведеться постаратись аби дістатись до місця, де протринькують гроші.

Однак є питання. У законопроекті написали, що по всій Україні дозволять роботу 40 тисяч автоматів. У містах з населенням понад 500 тисяч людей можна відкривати салони з не менше ніж 50 автоматами, у менших містах – не менше 25 автоматів на салон. Також регламентовано, що Києву дозволять 15 тисяч автоматів. Навіть, якщо усі великі готелі скористаються своїм правом, то, значить, передбачається, що в кожному такому салоні буде близько 150 автоматів. У це віриться не надто. Але навіщо тоді дозволяти таку велетенську кількість салонів ігрових автоматів, якщо їх ніде буде розміщувати?

Перейдемо тепер до більш серйозних речей.

Проблема друга. Автомат під соусом букмекерства.

Окрім класичних «одноруких бандитів» у Києві залишиться ще щонайменше 320 букмекерських пунктів, у яких без жодних обмежень буде дозволено встановлювати так звані ставкомати. Це електронні апарати у вигляді тих самих ігрових автоматів, які створені для прийому ставок на різні події. У свою чергу законопроект визначив, що «подія –спортивний, культурний, суспільно-політичний, віртуальний або інший захід або його епізод». Тобто букмекери цілком законно зможуть приймати ставки на те, чи випаде перед гравцем 5 морквинок у рядочок, якщо він натисне певну кнопочку. Фізично це нічим не буде відрізнятись від ігрових автоматів, юридично – так.

Варто нагадати, що і теперішні ігрові автомати маскуються під законослухняні «лотереї», у що різноманітні правоохоронні і виконавчі органи охоче вірять. Особливо після дружнього спілкування із власниками салонів.

Більше того. Законопроект від стадії написання до потрапляння у Кабмін пережив кілька мутацій. І однією з найважливіших втрат стало те, що остаточна версія забороняє розміщувати різноманітні ігрові салони лише у «житловому фонді». Тоді як на початку заборона стосувалась і «житлових будинків». Це означає, що ігорку дозволять на перших поверхах житлових будинків, оскільки там приміщення вже давно переведені у нежитловий фонд. Тобто все як зараз.

Проблема третя. Автомат під соусом лотереї

Виявляється, основна дірка в законі – «автомат – це теж лотерея» –  зовсім не щезає. Вона лише монополізується. Тобто тепер цією діркою зможуть скористатись лише обрані

Планується створення лотерейного монополіста, який буде зобов’язаний відкрити по всій Україні не менше 1 000 пунктів реалізації (це на додаток до тисяч букмекерських пунктів і залів ігрових автоматів). Лотереям дозволили існувати знову ж таки без жодних обмежень щодо житлових будинків. Мета була блага – щоб лотерейні квиточки можна було продавати навіть у продуктових магазинах на касі.

Але при цьому лотереї визнали азартною грою, і тут же написали, що в азартні ігри можна грати в салонах лише по пред’явленню паспорта. Ви уявляєте собі як по паспорту будете купувати квиточок?

Більше того, лотереям дозволили існувати і у електронному вигляді. Саме тому є враження, що ідеологи законопроекту відразу заточились на салони з Video Lottery Terminal. Це лотомати абсолютно схожі на ігрові автомати, на фото ліворуч приклад з Німеччини. Законопроект забороняє VLT бути схожими на рулетку чи покер, але проти 5 морквин – знову нема заперечень.

Проблема четверта. Дахування нелегальних салонів.

Навіть у сучасному бедламі салони ділились на дві групи. Перші – «косили» під лотерею, платячи за це як столичним «організаторам лотереї» ( де факто – політикам національного масштабу), так і місцевим правоохоронним органам ( які частину «прибутку» віддавали на національний рівень).

Ну, а тепер мала б настати легалізація і тих, і тих. Тому найважливішою нормою законопроекту є створення онлайн-системи до якої має бути підключений кожен ігровий автомат України, як би він не називався – VLT, ставкомат, лотомат, беттінг-машина, ігромат, рулетка, тощо. Ця система має контролювати всі ставки та грошові потоки. І як тільки хтось почне хімічити з цими автоматами, то це відразу стане видно у центрі Контролюючого органу, що адмініструє онлайн-систему (ним, схоже, призначать Мінфін). І тоді новий Уповноважений орган (Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор) зможе одним рухом дистанційно відключити порушника від системи.

Але є кілька але.

По-перше, на створення і запуск онлайн-системи відвели один рік, тобто цей рік на вулицях офіційно не буде нічого мінятись.

По-друге, якщо якийсь салон вирішить взагалі не підключатись до системи і продовжить існувати у нинішньому стані «чорнухи» – для цього є всі умови.

У ідеальному світі боротьба з повністю нелегальними автоматами мала б виглядати так. Будь-яка людина заходить в салон, підходить до автомату, бачить на видному місці QR-код цього конкретного автомату, фотографує його, завантажує на сайт державної онлайн-системи і там відразу отримує результат – це легальний автомат чи ні. Якщо ні – система сама миттєво формує заяву у поліцію по лінії 102, і наряд тут же виїжджає з мигалками для фіксації нелегального ігрового обладнання. У подальшому на підставі цього протоколу Уповноважений орган приймає рішення про грошове покарання, а органи правопорядку ведуть злочинців до кримінального покарання через суд.

Наш законопроект передбачає геть інше.

Людина може зайти у ігровий салон і з якогось дива вирішити, що у ньому є неправильні автомати. Заяву зі своїми підозрами людина має від руки написати і подати у Уповноважений орган. А там вже члени цього органу мають подумати, чи є підстави вставати зі стільця, потім проголосувати за проведення чи непроведення виїзної перевіркиі. Уявіть скільки днів чи тижнів чи місяців пройде, поки перевіряючі з Києва доберуться до Ізмаїла чи Кролевця, і чи доберуться взагалі.

Бо насправді перед чиновниками буде велика спокуса: попрацювати на державу чи взяти хабар від «чорнушника» і просто динамити роботу? Наприклад в Уповноважений орган надійте 100 заяв про нелегальну ігорку. Чиновник вирішить показово відреагувати на п’ять-десять кейсів, а по іншим 90-95 візьме хабар за нереагування. І на закиди  буде відповідати: «Так я ж бачте – працюю по іншим кейсам, я ж не можу розірватись!»

І мова буде йти про дуже масштабні цифри. Зараз обсяг нелегального ринку оцінюється у 30-50 мільярдів гривень на рік. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук розраховує, що держава унаслідок легалізації отримає 2-2,5 мільярди на рік, тобто решта десятків мільярдів залишиться у грі. І якщо гра буде легальною, то з тих грошей також доведеться платити великі податки. Багато хто захоче їх мінімізувати або ж не платити взагалі. Віддаючи «долю малу» тим самим поліцейським Авакова, під дахом яких незаконна «чорнуха» розквітла з 2014 року і продовжується під омофором Вілена Шатворяна. Чи будуть цьому опиратись чиновники Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор  зі своїм підвішеним статусом і повної залежності? Нагадаємо, що для їхнього послуху у законопроекті прописали ганебну норму, що уряд може звільнити їх у разі «грубого порушення службових обов’язків… та наявності  інших  підстав,  передбачених законами».

Звісно, може виявитись так, що Гончарук все так завантажить по рецепту україно-російського-латвійского бізнесмена Бориса Баума (докладніше про нього та його роль у легалізації азартного бізнесу тут і тут), що насправді все буде літати і стане добре.

Є дуже великі сумніви. Фактично закон пропонує «салонникам» три шляхи: або ставати білими і йти домовлятись з великими готелями. Або домовлятись із тими, кого вибере держава і ліцензує для «лотерейного-букмекерського» бізнесу, а вже під цим дахом включити ті самі ігрові автомати. Або працювати нелегально, знову ж таки домовившись із чиновниками і правоохоронцями. Варіантів багато, але поки що гіпотеза одна.

Ми поки що ставимо на передахування потоків.

Довідково:

Бізнесмен Борис Баум, власник «ігрового» офшору First National Lotteri Ltd.

Раніше Баум був відомий як представник угрупування «лужниковських» росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та інших авторитетних бізнесменів, що володіють в Україні низкою обленерго. Нацбанк фіксував Баума разом з Гінером акціонерами «Першого інвестиційного банку».

Особисто Баум у якості громадянина Латвії на імя Boriss Baums є співзасновником лондонських фірм Banita Limited, Himalita Limited, Maslav Limited , що фігурували у схемі власності та судових розборках за готель «Київська Русь» у центрі Києва десять років тому. Також Баум є співвласником фірми Brenrose Limited, яка володіє телеканалом RTVI.

Цей телеканал Нацрада з питань телебачення і радіомовлення в останні роки ловила на трансляції в Україні концертів зірок російської естради, що після нападу Росії на Україну були внесені в перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці.

В українському держреєстрі Борис Баум як мешканець Києва до минулого року був співвласником ТОВ «Про-енерджі-консалтинг» (у партнерстві з норвезьким бізнесом будує сонячну електростанцію біля Броварів). У цьому проекті партнером Баума виступав юрист Максим Лавринович, син екс-міністра юстиції Олександра Лавриновича.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»