З’явилось епічне рішення епічного Окружного адмінсуду, який визнав протиправними дії АМКУ у справі портової «прокладки»

29.07.2019   //  

Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив позов ТОВ «ППЛ 33-35» проти АМКУ, скасувавши усі дії регулятора у межах дослідження ним становища та поведінки компанії на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування інформаційної системи портового співтовариства.

Про це свідчить рішення суду від 31 травня, опубліковане у судовому реєстрі 2 липня.

Справу розглянула суддя Юлія Шрамко (довідка щодо доброчесності судді нижче).

Нагадаємо, у 2014 році компанія з російським корінням ТОВ «ППЛ 33-35» без відкритого конкурсу отримала від Адміністрації морських портів замовлення щодо розробки програмного забезпечення Інформаційної системи портового співтовариства (ІСПС). У зв’язку з фактичним монопольним становищем на ринку, підприємство почало довільно встановлювати ціни на послуги доступу до ІСПС. Йдеться про систему «єдиного вікна», в яке підприємці для оформлення вантажу подають документи для контролюючих органів в електронному вигляді. Зробити це в обхід системи – неможливо.

У межах дослідження становища та дій компанії на ринку в частині дотримання конкурентного законодавства, АМКУ:

• У квітні 2017 року надіслав пропозиції Кабінету міністрів з закликом вирішити проблемні питання на ринку шляхом затвердження механізму функціонування ІСПС;
• У квітні та вересні 2017 року надіслав «ППЛ 33-35» вимоги про надання інформації, на які отримав неповні відповіді;
• У серпні 2017 року розпочав розгляд справи про ймовірне порушення компанією конкурентного законодавства через зловживання монопольним становищем;
• У вересні 2018 року оштрафував компанію за надання неповної інформації на вимоги.

ТОВ «ППЛ 33-35» змогло виграти суд першої інстанції, фактично визнавши протиправними усі ці дії Антимонопольного комітету.

Компанія чотири рази уточнювала позовні вимоги – щоразу доповнюючи їх кількісно. І після кожного такого уточнення просила суд задовольнити заяву про забезпечення позову, щоразу отримуючи відмову суду.

Врешті позовні вимоги «ППЛ 33-35» сформували такий перелік (жирним шрифтом виділені ті вимоги, які суд вирішив задовольнити):

• Визнати протиправними дії АМКУ при проведенні дослідження відповідності вимогам конкурентного законодавства порядку використання та підключення до Інформаційної системи портового співтовариства стосовно:
• направлення вимог про надання інформації від грудня 2016 року та квітня 2017-го;
• маніпулювання при підборі доказів та обґрунтувань при формуванні висновків та змісту листа від квітня 2017 року (130-29/01-4283)
• оприлюднення та направлення на адресу Кабміну листа-рекомендацій від квітня 2017 року (130-29/01-4283)
• Визнати протиправними дії уповноваженої АМКУ Агії Загребельської при розслідуванні справ № 143-26.13/97-17 та №143-26.13/44-18 за ознаками порушення ТОВ «ППЛ 33-35» конкурентного законодавства
• прийняття розпорядження від серпня 2017 року про початок розгляду справи №143-26.13/97-17 на підставі недостовірної інформації
• направлення вимоги про надання інформації від вересня 2017 року (143-24/08-10064);
• прийняття розпорядження від квітня 2018-го про початок розгляду справи №143-26.13/44-18;
• приховування змісту постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2016 pоку по справі №916/4612/15 та інших наявних доказів;
• приховування документально підтверджених фактів порушень при розгляді справ №143-26.13/97-17 та №143-26.13/44-18;
• скасувати Розпорядження від серпня 2017 року про початок розгляду справи №143-26.13/97-17;
• скасувати Розпорядження від квітня 2018 року про початок розгляду справи №143-26.13/44-18;
• визнати протиправними дії голови АМКУ Юрія Терентьєва при розгляді скарг ТОВ “ППЛ 33-35” №ППЛ-В/12.2-210917-2 від вересня 2017 року та №ППЛ-В/12.2-271117-2 від листопада 2017 року стосовно:
• направлення листа №300-25/02-11647 від 27.10.2017 р. за наслідком розгляду скарги №ППЛ-В/12.2-210917-2 від 21.09.2017 p.;
• направлення листа №300-29/07-21 від 02.01.2018 р. за наслідком розгляду скарги №ППЛ-В/12.2-271117-2 від 27.11.2017 р.

Куце обґрунтування рішення суду відобразилось, зокрема, у таких тезах:

• Компанія-відповідач повідомляла АМКУ, що проведене дослідження регулятора є «неповним, заангажованим та таким, що спотворює інформацію щодо впровадження проекту, а висновки за результатами дослідження слід вважати необ’єктивними». Проте такі звернення компанії залишились поза увагою АМКУ, протилежного останнім не доведено.
• В рекомендаціях на адресу Кабміну проігноровані посилання на рішення міжвідомчої робочої групи з питань впровадження системи «Єдине вікно – локальне рішення» (у роботі групи брали участь представники відповідача), зокрема, не враховані позиції фактичних користувачів ІСПС. Єдиною професійною організацією, позиція якої увійшла до тексту рекомендацій є АМЕУ – організація, за скаргою якої було розпочато дослідження.

«До тексту рекомендацій також включені цитати з листа Первинної профспілкової організації експедиторів Одеського регіону, яка стурбована порушенням прав експедиторських організацій при впровадженні ІСПС. При цьому, АМЕУ та Первинна профспілкова організація експедиторів Одеського регіону є пов`язаними між собою особами, оскільки заступник генерального директора АМЕУ одночасно є головою вказаної профспілки. Крім того, є також й одним із співзасновників ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», – повідомив суд.

• 19 квітня 2017 року компанія отримала від АМКУ вимогу про надання інформації, яка була обґрунтована необхідністю збору інформації та доказів для проведення дослідження. Водночас, того ж дня, 19 квітня 2017 року, АМКУ направив Кабміну свої рекомендації за результатами дослідження. Це свідчить про неповноту дослідження, а також необ’єктивність та упередженість висновків АМКУ.
• У серпні 2017 року держуповноважена АМКУ Агія Загребельська прийняла розпорядження про початок розгляду справи про порушення конкурентного законодавства у зв’язку з наявністю в діях позивача ознак зловживання монопольним становищем на ринку послуг з технічної підтримки та обслуговування ІСПС. Однак, розпорядження базується на тій самій інформації, що використовувалась при проведенні дослідження.
• Додатковим підтвердженням упередженого ставлення Загребельської до компанії є розпорядження про порушення нею конкурентного права через подання інформації в неповному обсязі на вимоги від квітня та вересня 2017-го.

«При цьому, факт ненадання позивачем запитуваної інформації та документів спростовується наявними в матеріалах справи копіями листів від 03.05.2017 р. №ППЛ-В/12.2-030517-2 та від 24.10.2017 р. №ППЛ-В/12.2-241017-1».

Нагадаємо, що 28 березня 2019 року Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову «ППЛ 33-35» проти АМКУ щодо визнання недійсним рішення регулятора про накладення 108 тис. грн штрафу за ненадання інформації на згадані вище вимоги – від квітня та вересня 2017 року.

Тобто, адміністративний суд вирішив, що компанія надала повні відповіді на вимоги попри раніше прийняте рішення господарського суду – що відповіді були неповними.

У травні 2019 року «ППЛ 33-35» оскаржило це рішення господарського суду в апеляційній інстанції, проте розгляд справи наразі триває.

Нагадаємо, у червні цього року в ході розгляду справи за ознаками зловживання монопольним становищем ТОВ «ППЛ 33-35», компанія-відповідач повідомила державних уповноважених, що Окружний адміністративний суд Києва частково задовольнив їхній позов проти АМКУ. Відповідачі відмітили, що рішенням суду були визнані неправомірними низка процесуальних дій Комітету у межах розслідування, у тому числі, відкриття провадження проти «ппелівців» по основній та попутній справах. Відтак, компанія заявила про необхідність призупинення розгляду справи у зв’язку з судовим рішенням. Тоді Комітет відмовився призупиняти справу (результати розгляду очікуються).

Як раніше повідомляли «НГ», Шостий апеляційний адміністративний суд у липні цього року визнав, що адміністративні суди не можуть блокувати дії АМКУ щодо розгляду антимонопольних справ, оскільки спори такої категорії не належать до їх юрисдикції.

Довідка щодо доброчесності судді Юлії Шрамко від «Чесно»:

Відповідно до реєстру судових рішень, суддя Шрамко була у складі колегії, яка заборонила опозиційним політичним партіям та громадським організаціям проводити мітинги, збори та демонстрації у центрі м. Києва (у тому числі, по вулиці Хрещатик та на Майдані Незалежності) на День Незалежності у 2011 році.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Шрамко ухвалила рішення, яким скасувала аналітичний висновок Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про наявність в діях Світлани Ємельянової ознак легалізації доходів отриманих злочинним шляхом та зобов’язала відкликати його з Генеральної прокуратури.

Світлана Ємельянова є колишньою дружиною сумнозвісного екс-судді Вищого господарського суду Артура Ємельянова, підозрюваного у ймовірному втручанні в діяльність судових органів та незаконному втручанні у роботу автоматизованої системи документообігу.