Якби АМКУ був нормальний. Що було б з Медведчуком
25.04.2019   //  

Продовжуємо цикл публікацій про те, що міг би зробити Антимонопольний комітет з найбільшими олігархами України, але не зробив.

«Труба Медведчука»

Щоб зрозуміти як сьогоднішнє різке подорожчання автомобільного палива пов’язано з антимонопольною темою, дамо коротенький екскурс в бекграунд.

Ще з радянських часів через нафтопровід «ПрикарпатЗахідтранс» до Європи йшли нафтопродукти з Росії та Білорусі. Трубопровід належав материнській фірмі «ПрикарпатЗахітрансу» – державному російському оператору нафтопроводів «Транснефть». Коли у 2014 році Путін пішов війною на Україну, прокачка зупинилась, а сам трубопровід невдовзі повернули до державної власності України. Однак, ненадовго.

У 2015 році суддя Господарського суду Рівненської області Ярослава Гудзенко за одне засідання віддала трубопровід назад «ПрикарпатЗахідтрансу». Невдовзі у трубопроводу змінився власник – ним стала швейцарська компанія «International Trading Partners AG». А бенефіціар цієї компанії, Анатолій Шефер, виявився через одне тісне рукостискання пов’язаним із братом Віктора Медведчука – Сергієм Медведчуком. В той час АМКУ без зайвих роздумів погодив придбання.

Уже восени 2016 року нафтопровід запустили в роботу. Для цього Міністерство оборони України викупило старе дизельне паливо, яким була забита труба,  аби власники трубопроводу змогли качати по ньому нове з Росії (детальніше про феєричну корупційну історію, завізовану Полтораком та Гройсманом читайте у матеріалі «Медведчуківський дизель для українських солдатів»).

І ось наприкінці президентства Петра Порошенка право власності на трубопровід «ПрикарпатЗахідтрансу» переховали у Білорусі. Сталось це після візиту Віктора Медведчука до Олександра Лукашенка.

18 березня Антимонопольний комітет благословив білоруську компанію «Нафтобітумний завод» на придбання контрольного пакету у статутному капіталі ТОВ «Прикарпатзахідтранс».

Засідання провели за закритими дверима, тож поки не отримані відповіді на офіційні запити – невідомо, чи:

  • Розглянув Комітет питання пов’язаності покупців з російським капіталом взагалі і «Роснефтью» зокрема, чий дизель і йде в Україну по трубі;
  • Хто з державних уповноважених проголосував «за», а хто – «проти» надання дозволу.

Тим паче, що «прикрутити» трубу Росія цілком може. Така загроза – не вилами по воді писана.

Володимир Путін давно демонструє, що Віктор Медведчук йому не просто кум, але й виразник інтересів очільника Росії.

Буквально нещодавно у РФ анонсували заборону експорту нафти і нафтопродуктів в Україну. І зараз уряд обдумує варіанти повної відмови від ввезення російських нафтопродуктів. А Білорусь днями повідомила про зупинку експорту світлих нафтопродуктів в Україну через те, що їм з Росії вже почали поставки неякісної нафти для переробки. Тобто маємо залежність від нафти і нафтопродуктів з країни-агресора після нинішнього злету оптових цін, що вже завтра відобразиться на стелах АЗС.

Більше того. «Анвітрейд» за останні роки став одним з найбільших постачальників палива по держзамовленням, вигравши тендери на 5,14 млрд грн з 2017 року. У тому числі поставки російського дизеля з «білоруської» труби є дуже важливими для руху поїздів. В прямому сенсі поїзди можуть зупинитись.

Звідси питання: якби АМКУ був нормальним, чи дозволив би він такий кінець історії? Чи почав би вже аналізувати імпорт дизпалива ще до того, як «медведчуківській трубопровід» не зайняв критичні 40% ринку? І може б дослідили питання ціноутворення, коли дизель з труби завдяки дешевизні транспортування витісняє той, що везуть по залізниці з Білорусі, Литви, Польщі, чи танкерами з решти світу? Бо висока маржинальність є запорукою для отримання ринкової влади, якою дехто і може, і хоче позловживати.

Зачистка на ринку автогазу

У вересні 2017 року Антимонопольний комітет повідомив про відкриття справи за ознаками антиконкурентних узгоджених дій на ринку скрапленого газу в якості моторного пального.

Деталей справи не оголошували, тож усі подумали, що регулятора занепокоїла історія, коли руками СБУ ринок ненадовго зачистили під невелике коло конкретних компаній. Результатом став потужний скачок цін на автогаз уже в серпні 2017-го. Володимир Гройсман бовкнув про «диверсію проти України», а нардеп Сергій Лещенко пояснив – у чию честь прозвучали фанфари.

З’ясувалось, що ринок зачищали від конкурентів для чотирьох компаній «Глуско Україна», «Креатив Трейдинг», Wexler Global LP із Британії та Gikka Limited із Віргінських островів, ланцюжок контролю яких знову ж таки приводив до оточення Медведчука.

Ті події сповна описали  «Українська правда», Liga.net та «Схеми», тож ми не вдаватимемось у деталі. А відразу посмакуємо врожаєм антимонопольників по багатообіцяючому розслідуванню.

Регулятор закрив справу доволі швидко. Вже у червні 2018-го АМКУ презентував результати дослідження, проведені під керівництвом державного уповноваженого Валерія Полюховича. 40,99 млн грн штрафу отримали групи компаній «Надежда», «WOG», «ОККО», а також ТОВ «Авантаж 7» і ТОВ «Факторінг Груп» – загалом 16-ть суб’єктів господарювання. Однак ті, довкола яких здіймався пил – нітрохи не постраждали.

Отож, що зробив Комітет.

Комітет дослідив безпідставне підвищення цін на автогаз у серпні 2017 року. При цьому, антимонопольники взагалі не торкнулись історії з «листами щастя» від СБУ, не торкнулись блокування роботи ринку, і не торкнулись діяльності трьох компаній із «VIP-четвірки». «Але ж про одну ми згадали!» – відреагував би на наші образливі висновки відповідальний за справу держуповноважений Полюхович. Так, про одну згадали: «товариство суттєво не підвищувало ціни на СВГ».

Маємо сумніви, що з усім цим багатим беком, нормальний Антимонопольний комітет дійшов би до таких нікчемних результатів.

Осідлані телеканали «112 Україна» і «NewsOne»

А ви чули що-небудь про початок справи АМКУ стосовно бездозвільного перепродажу телеканалів «112 Україна» та «NewsOne»? Ми теж натрапляли виключно на анонс: «Антимонопольний комітет планує звернутися до Мураєва і Козака з приводу …». Але цьому меседжу вже півроку – а розслідування все немає.

Сталось те, що восени 2018 року офіційні юрособи каналів (ТОВ «Новини 24 години» та група компаній «112 Україна») перейшли під контроль народного депутата від Опозиційного блоку Тараса Козака.

«NewsOne» довгий час до цього перебував під контролем спершу колишнього депутата-регіонала Євгена Мураєва, а потому – його батька Володимира Мураєва. «112 Україна» перейшов Козаку після того, як з медіабізнесу вийшов власник швейцарської компанії Plirofories AG Едуард Кац.

Як би там не було, зміна власників телеканалів напередодні виборів могла б зацікавити АМКУ.

Тим паче, що в обох випадках йдеться про придбання каналів людиною, близькою до Медведчука.

Адже пам’ятаємо про те, що Тарас Козак є заступником голови ГО «Центр правової держави» при керівнику – Віктору Медведчуку. А його брат, Богдан Козак,  є бізнес-партнером Сергія Медведчука, брата Віктора Медведчука.

«Наші гроші» уже відзначали, що ні Медведчук, ні його брат ніколи публічно не виявляли підтримку Порошенку. Але Богдан Козак у 2014 році виявився ініціатором створення Блоку Петра Порошенка у Львівській облраді, вже наступного року балотувався до цього органу саме від БПП. І після того АМКУ доблесно збудився і фактично злив своє розслідування стосовно цигаркового монополіста «Мегаполіс Україна», серед бенефіціарів якого виявились Тарас Козак і російський виробник зброї Кесаєв.

Медведчука внесли у базу “Миротворець” тільки коли електоральний крах Порошенка на виборах 2019 року став очевидний.

Читайте також попередню публікацію у циклі «Якби АМКУ був нормальним» – про кейси Ахметова.

У наступних публікаціях – про інших олігархів України і заходи, які мав би вжити до них Антимонопольний комітет, якби був нормальним.

Юлія Костюк, «Наші гроші»