Гвардійський фаєрвол проти дешевих постачальників
20.02.2019   //  

Способи, якими тиловики Нацгвардії виганяють бізнес із закупівель продуктів харчування.

Аби стати підрядником для військових потрібно або тримати замовника за лікоть, або бути камікадзе – доведено закупівлями Військової частини 3078 Національної гвардії і практикою ТОВ «Кап-Прод». Уже маючи досвід тендерних поставок для прикордонників і освітян, ця фірма протягом минулого року оскаржила вісім закупівель нацгвардійців, а з початку 2019 року – подала ще п’ять скарг. І ось що з’ясувалось в процесі.

Аби відганяти небажаних постачальників нацгвардія мінує свої харчові закупівлі такими «заточками»:

  1. «Поштова підстава».

Нацгвардія може замовити фірмі поставку товару, коли та навіть не знатиме про замовлення, а тому зірве поставку. Відтак постачальнику виставлять штрафні санкції чи розірвуть договір в односторонньому порядку. Або зроблять і те, і інше.

Ще минулої весни «Кап-Прод» виборов контракт на поставку гвардійцям гречаної крупи по 19,74 грн/кг в різні місця дислокації від Львова до Маріуполя партіями різного розміру в різний час упродовж 2018 року. Але вже через місяць після підписання нацгвардійці в односторонньому порядку розірвали договір. Причина – невиконання заявки на поставку першої ж партії гречки.

Річ у тому, що замовник у тендерній документації визначив, що контактуватиме із підрядником винятково через поштові відправлення. При цьому, Нацгвардія вважає свою заявку на поставку товару такою, що отримана постачальником, – з моменту направлення замовником відповідного листа, тобто, з моменту його передачі до поштового відділення зв’язку, а не з моменту коли той лист дійде до постачальника.

І ось що торік відбулось. Заявка тоді взагалі не дійшла до постачальника, і не була продубльована замовником, попри звернення фірми до Військової частини. Звісно, що виконати неотриману заявку на постачання крупи неможливо. А тому з «Кап-Продом» розірвали контракт на поставку гречки по 19,74 грн/кг, і обрали нового постачальника – ТОВ «Військторг» із ціною 22,32 грн/кг. На цьому тендері переплата склала 187 тис грн.

У 2019 році Нацгвардія зберегла ту саму «поштову заточку». Цього разу «Кап-Прод» оскаржив її як дискримінаційну на стадії оголошення тендеру на поставку сиру,  і спираючись на власний досвід, повідомив АМКУ:

«Може створитися ситуація, коли постачальник, навіть, не отримав заявки, а замовник вже починає рахувати пеню та штрафи за непоставку товару та отримує право на одностороннє розірвання цього Договору».

Але тендерна колегія АМКУ не визнала вимогу Нацгвардії дискримінаційною, пославшись на те, що «Скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведені вище умови Оголошення». До складу колегії входили державні уповноважені Андрій Вовк, Марія Процишен і Агія Загребельська (остання мала окрему думку з приводу рішення, прийнятого більшістю колегії).

  1. Нереальні строки поставки.

Нацгвардія зобов’язує учасника доставляти товар на склади своїх частин у різних куточках України не пізніше ніж у 10-тиденний строк з дня, вказаного в заявці (що, як вже йшлось вище, відправляється поштою і може йти до постачальника скільки завгодно). Але на документальне підтвердження якості товару та його поставку, за підрахунками скаржника, йде загалом 19 днів.

За умовами тендерної документації (наприклад, тендеру по борошну), на кожну партію товару постачальник має отримати експертний висновок ДП «Укрметртестстандарт» про належну якість продуктів. Замовник запевняє, що «найбільш розгорнутий аналіз здійснюється лабораторіями протягом щонайбільше тижня», у скаржника інші дані – процес триває 15 днів. Контрольні заходи самого замовника займають ще два робочі дні. Лиш після цього товари мають доставити з Києва у регіони.

Отож, ланцюг поставки виглядає так:

15 днів (отримання експертного висновку) + 2 дні (контрольні заходи) + 2 дні (розвезення товару) = 19 днів.

А це вдвічі більше від 10-денного терміну поставки.

Розглядаючи це питання, антимонопольники знову ж не підтримали скаржника, бо той: «не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведені вище умови Оголошення». Як і у попередньому пункті до складу колегії входили держуповноважені Андрій Вовк, Марія Процишен і Агія Загребельська. І остання знову мала окрему думку з приводу рішення, прийнятого більшістю колегії.

  1. Перевірка вже прострочених товарів.

Замовник може зробити так, що на перевірку для участі в тендері потраплять продукти з простроченим строком придатності.

За оцінками учасників ринку, Військова частина 3078 здійснює розгляд пропозицій в середньому протягом 2-3 місяців. Це при тому, що сама переговорна процедура для потреб оборони проводиться по скороченій процедурі, аби економити військовим час при проведенні закупівель.

Затягування невипадкове, а є ще однією можливістю відсікти неугодних через невідповідність зразка вимогам ДСТУ.

На минулорічній закупівлі вершкового масла замовник відхилив найдешевшу заявку «Кап-Проду» через «невідповідність зразка вимогам ДСТУ».

Ось що тоді відбулось: учасник надав для дослідження замовника 3 кілограми масла у пергаменті, відрізані від 20-ти кілограмового моноліту.

Строк придатності відрізаного масла – не більше 15 діб. Відповідно до дат, перевірку зразка потрібно було здійснити до 6 квітня.

Замовник же віддав масло на випробування лише 25 квітня, наполягаючи, що не порушував умови зберігання зразків. Але це означало, що лабораторія досліджень хіміко-біологічних чинників УДНДІ «Ресурс» Держрезерву України у строк до 8 травня перевіряла вже прострочене за придатністю масло.

Аналогічна історія трапилась також із перевіркою зразка твердого сиру.

«Кап-Прод» передав його на перевірку 02.03.2018 року.

Згідно з умовами та термінами зберігання сиру по ДСТУ 4421:2005, продукт був придатним до 02.04.2018 року.

Однак, на лабораторне випробування потрапив у період між 25.04.2018 по 08.05.2018 року.

А далі – класика: відхилення, успішне оскарження в АМКУ, ще одне відхилення, підписання договору із ПП «УНВЦ “Промтекс”» з сиром по 140 грн/кг, тоді як у відхиленого «Кап-Проду» сир був по 127 грн/кг. Результат –  815 тисяч гривень чистої переплати на одному тендері.

  1. Псування прийнятого товару.

Військова частина 3078 має право у будь-який момент відправити уже поставлені фірмою та прийняті продукти і виявити, що вони зіпсовані. Лабораторію замовник визначає самостійно, витрати покладає на постачальника, виправдань не приймає.

Це особливо тонка «заточка», дискримінаційність якої проявляється саме тоді, коли цього захоче сам замовник.

Умовами розробленого Військовою частиною договору передбачене право замовника на вибіркову перевірку уже поставлених товарів у будь-який час.

Це ще одна умова тендерної документації, яку оскаржували учасники ринку, зокрема, ТОВ «Дует-Агро». Вперше розглядаючи це питання, АМКУ резюмував, що направлення товарів на перевірку до лабораторії, визначеної саме замовником, без визначеного порядку зберігання товару, ставить потенційного учасника-переможця в залежність від дій замовника. А це може призвести до нарахування санкцій з незалежних від учасника-переможця підстав.

Простіше кажучи, підрядник може передати замовнику масло належної якості, але це не оберігає його від того, що перед випробуванням на якийсь день-два замовник потримає його на сонці. І до того ж перевірку робитимуть у лабораторії, яку замовник обере на свій розсуд, і саме ця лабораторія на свій розсуд виставить рахунок будь-якої величини. І рахунок виставить не гвардії, а постачальнику, який своїм коштом має оплачувати ще й цей банкет.

І ось замовник «вніс зміни». До знесеного антимонопольниками пункту договору дописав «(за умови дотримання порядку зберігання)». Порядок прописаний в ДСТУ, але його неможливо виконати без належно організованих умов. І за їх організацію має відповідати саме замовник. У ході оскаржень дій замовника на продуктових закупівлях, скаржник просив АМКУ витребувати у замовника документи на зберігання, але марно. Тож відповідальність за справність холодильників замовника й надалі несе компанія-продавець. Яка й перевірити не може – чи всі холодильники у нацгвардійців справні.

  1. Замовник або відмінить тендер, або розірве угоду з небажаним постачальником

Одне з показових «динамо»: Нацгвардійці збирались придбати цукру на очікувану суму 6,9 млн грн. На аукціоні «Кап-Прод» впав до відмітки 5,21 млн грн за лот. Але після цього замовник враз передумав укладати контракт і скасував торги «через скорочення видатків на предмет закупівлі, відмінено відбір учасників на закупівлю».

Але невдовзі по тому кошти з’явились і були оголошені нові торги. У переговорній процедурі участь взяла єдина компанія – ТОВ «Продторг-НГ» із договірною ціною 17,46 грн за кілограм. «Кап-Прод» пропонував отримувати цукор з розрахунку 13,02 грн/кг. Лише на цукрі військовики переплатили 1,68 млн грн.

Загалом же підсумуємо, що протягом минулого року «Кап-Прод» через оскарження в АМКУ зміг отримати у Військової частини 3078 три контракти. Але всі вони були розірвані.

Натомість протягом 2018-першої половини лютого 2019 років гвардійці замовили продуктів харчування загалом на 338,94 млн грн (193 договори). І безумовним лідером серед них є ТОВ «Військсервіс-волонтер» із здобутками 128,92 млн грн. Ця фірма зайшла в державні закупівлі лише два роки тому, і за цей час змогла натендерити на поставках харчів для Нацгвардії і Міністерства оборони 2,11 млрд грн.

Докладніше про угрупування «Військсервіс-волонтер» у публікації «Прокуратура зацікавилась махінаціями найбільших годувальників армії часів Порошенка».

 

 

Юлія Костюк, «Наші гроші»