Чим погана вимога округляти ціну одиниці товару до двох знаків після коми
Державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська ділиться практикою адміністративної колегії з про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:
«Останнім часом почастішали випадки відхилення пропозицій учасників торгів за НЕокруглення ціни одиниці товару до двох знаків після коми. Також учасники закупівлі почали оскаржувати рішення про визначення переможцем або допуску до аукціону конкурентів з цих же причин.
За інформацією, що повідомлялась нам на засіданнях колегії замовниками, така практика склалась внаслідок відмови Державного казначейства України обслуговувати платежі за договором, що має подібні риси, в силу неможливості останнього фіксувати вартість із більше ніж двома знаками після коми.
В подібних випадках колегія зазвичай визнає відхилення неправомірним та/або залишає скаргу в цій частині без задоволення. Ми не трактуємо це як недостовірну інформацію або арифметичну помилку та відповідно підставу для відхилення пропозиції учасника.
За умови схвалення нами подібної практики, остання була б ще однією відмінністю державних закупівель від закупівель в приватному секторі. Кожна така відмінність в оформленні документів, створює додаткове навантаження на бізнес, який є одночасно активним як в державному, так і в приватному секторі в якості постачальника. Це змушує бізнес формувати дві різні моделі для визначення ціни, та відповідно слідкувати за застосуванням тієї чи іншої, в залежності від виду закупівлі. Зазначене створює ризик порушень «по неуважності», що може призвести до відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції, та витрачання замовниками більших коштів на закупівлю товарів, робіт, послуг. Збільшує цей ризик також те, що в левовій частині випадків, тендерна документація не містить однозначних для розуміння застережень замовника з цього питання, щоб не тільки б акцентували увагу бізнесу на необхідності дотримання цього правила, а й одночасно давали б розуміння правомірних наслідків його порушення у вигляді дискваліфікації з тендеру.
При цьому це часто стає приводом для укладення між замовником та постачальником додаткової угоди одразу після підписання договору за результатом закупівлі, з метою приведення кінцевої вартості у відповідність до вартості за одиницю, що можуть несуттєво відрізнятись внаслідок округлення. Це збільшує обсяг ресурсів та паперове навантаження як на замовника, так і на учасника за відсутності для цього розумних та співрозмірних причин.
Позитивним кроком в даному напрямку була б публічна комунікація Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та/або Державного казначейства України з бізнесом, дискусія, роз’яснення причин та передумов виникнення такої проблематики, а також пошук максимально ефективних та розумних шляхів її вирішення».