Суд арештував «праву руку» Мартиненка, який майже рік був у розшуку
Павло Скаленко (ліворуч)
Суд застосував до підозрюваного по справі НАБУ про заволодіння коштами НАЕК «Енергоатом» Павла Скаленка обраний раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО до 23 листопада. Розмір альтернативної застави визначено у розмірі 2,49 млн грн. Таке рішення суддя Солом’янського райсуду Києва ухвалив 12 жовтня, повідомив журналіст «Наших грошей» із зали суду. (аудіозапис судового засідання тут).
У разі внесення застави на Скаленка покладено обов’язки, зокрема, не відлучатися з Києва, утриматися від спілкування з іншими фігурантами справи, здати паспорти, носити електронний браслет.
Скаленко з листопада 2017 року перебував у розшуку. 11 жовтня він був затриманий на підставі чинної ухвали суду від 06.02.2018, якою Солом’янский райсуд обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Це означає, що після затримання Скаленку протягом 48 годин мали обрати запобіжний захід. Апеляційний суд у квітні цього року розглянув скаргу захисника Скаленка Олексія Цебенка і залишив цю ухвалу без змін.
Попри перебування у розшуку Скаленко не був затриманий в аеропорту «Бориспіль» при поверненні в Україну 6 жовтня. Прокурор у засіданні повідомив, що по цьому факту буде ініційована перевірка.
Лінія захисту Скаленка базується на тому, що він нібито не знав про повідомлення йому про підозру і не переховувався. Про підозру він нібито дізнався від матері після повернення в Україну після майже дворічної відсутності.
Варто звернути увагу на те, що захисник Скаленка О.Цибенко ще у квітні цього року представляв його інтереси в апеляції. Крім того, у судовому засіданні було з’ясовано, що Скаленко повернувся в Україну не сам, а у супроводі одного зі своїх нинішніх захисників Ігоря Керезя (екс-співвласника та голови наглядової ради «Діамантбанку», бізнес-партнер М.Мартиненка), який спеціально для цього полетів у Батумі, і потім разом зі Скаленком повернувся до Києва.
«Я був та людина, яка поїхала в Грузію, яку він попросив його супроводжувати, для того, щоб повернутися в Україну. Я виїхав в Грузію, ми перетнули кордони: грузинський в аеропорту Батумі і тут в аеропорту «Бориспіль». Ніяких ускладнень, ніяких обставин, які б заважали чи ще щось, не було взагалі», – заявив у суді Керезь.
На уточнююче питання судді, чому саме юрист супроводжував Скаленка в Україну, той відповів: «Мені юрист це порекомендував».
Нагадаємо, 25 жовтня 2017 року детективи НАБУ повідомили Скаленка про підозру у пособництві у заволодінні 6,4 млн євро «Енергоатома» на угоді з поставки обладнання від чеської компанії «Skoda JS».
10 листопада 2017 року Скаленко був оголошений у розшук. 13 листопада того ж року Скаленко був оголошений у міжнародний розшук.
За даними слідства, Скаленко особисто за вказівкою екс-нардепа Миколи Мартиненка виступав представником панамської компанії «Bradcrest Investments S.A.», куди було перераховано вказані 6,4 млн євро від оборудки. Скаленко відкривав рахунки цієї компанії у швейцарських банках, а також особисто домовлявся з представниками «Skoda JS» щодо розмірів перерахувань «відкатів».
«Підозра обгрунтовується рядом документів, у т.ч. зібраних у ході міжнародно-правових доручень у Швейцарії», – заявив у судовому засіданні прокурор.
Сам Скаленко у суді заявив, що півтора року проживав у Грузії. Він заперечує, що є бенефіціаром компаній, на які вказував прокурор у засіданні, у тому числі Bradcrest, і не займав у них ніяких посад. Наразі він ніде не працює. За його словами, останні кілька років він отримував дохід від здачі в оренду квартири на Андріївському узвозі (зараз там вже ніхто не проживає).
У травні обвинувальний акт стосовно екс-нардепа Миколи Мартиненка, керівника ПАТ «ОГХК» Руслана Журила, гендиректора ДП «Схід ГЗК» Олександра Сорокіна, першого заступника голови «Нафтогазу» Сергія Переломи, заступника гендиректора Держконцерну «Ядерне паливо» Володимира Богданця та директора управління закупівель дирекції ДП НАЕК «Енергоатом» Валерія Василькова був направлений до суду для розгляду по суті. Вони обвинувачуються у заволодінні коштами ДП «СхідГЗК» в розмірі 17,28 млн дол, а також 6,4 млн євро коштів «Енергоатома».
Стосовно однієї особи розслідування ще триває, троє перебувають у розшуку.