Заступниця Луценка допомогла позбавити державу землі на березі Чорного моря (додано)
Анжела Стрижевська
(Додано повідомлення відділ зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генпрокуратури)
(Додано коментарі «Центру протидії корупції» щодо пояснень Генпрокуратури)
Заступник генерального прокурора Анжела Стрижевська у червні 2017 року відізвала позов Миколаївської місцевої прокуратури про повернення в державну власність землю у курортному селі Коблево на Миколаївщині. Про це повідомив «Центр протидії корупції».
В 2012 року сільська рада Коблева забрала 0,25 га у прибережній зоні курорту у державного підприємства «Очаківське ЛМГ» і віддала місцевому бізнесмену Дмитру Житнику. Підприємець, навіть не дочекавшись оформлення документів, почав будувати там готель.
В 2016 році відбулось рейдерське захоплення цієї землі і Березанська райдержадміністрація подала позов до суду щодо повернення у власність держави земельної ділянки. Господарський суд Миколаївської області встановив, що земельна ділянка таки належить державі, Коблівська сільрада не мала повноважень розпоряджатися нею.
Але в іншій справі, про повернення землі державі її новим власником, до суду у 2017 році надійшла заява від заступника генпрокурора Анжели Стрижевської про відмову від позову.
У своїй відмові замгенпрокурора зазначила, що позивачем має бути не держадміністрація, а уряд, в інтересах якого може звертатися лише прокурор ГПУ. Але після відзиву першого позову ГПУ так і не подала новий, і земля залишилася у власності місцевого бізнесмена.
Юрист Центру протидії корупції Віталій Цокур вважає, що аргументація Стрижевської була необґрунтованою та недостатньою для відмови від позову. «Це виглядає, як легалізація рейдерського захоплення землі на березі Чорного моря», – вважає Цокур.
Відмітимо, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, куди надійшла скарга на дії Стрижевської, одразу відмовила у відкритті дисциплінарного провадження щодо неї. Наразі ця відмова оскаржується в суді.
Після опублікування цих даних до «Наших грошей» надійшов лист від відділу зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генпрокуратури. У Генпрокуратурі вважають, що «наведена у статті інформація не відповідає дійсності та є неповною» і подають дані щодо перебігу судової справи. «Центр протидії корупції» прокоментував ці пояснення (у тексті подаємо їх курсивом)
ГПУ: Як вбачається з наявних матеріалів, з 2014 року триває майновий спір між двома громадянами щодо земельної ділянки та розташованої на ній будівлі площею майже 2 тис кв м.
Згідно з доводами громадянина (далі – позивач) у справі № 469/228/15-ц за його позовом до іншого громадянина (далі – відповідач) під час виготовлення ним проекту землеустрою на спірну земельну ділянку дозвіл на виготовлення такого самого проекту незаконно надано відповідачу.
Позивачем у позові вказано, що він зареєстрував у 2014 році право власності на зазначене нерухоме майно, зокрема, на підставі угоди з Коблівською сільською радою від 25.09.2013 про відшкодування недоотриманих коштів від використання землі та декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 13.02.2014.
Надалі реєстрацію права власності скасовано, однак даних про скасування або визнання недійсними угоди з Коблівською сільською радою від 25.09.2013 та декларації про готовність об’єкта до експлуатації немає.
При цьому позивач акцентує увагу суду на тому, що він фактично володіє спірним майном, а тому не ставить вимоги про його витребування у відповідача, який скористався наявністю права власності на землю та зареєстрував за собою право власності на належну позивачу будівлю.
Ухвалою Березанського районного суду від 11.05.2017 відкрито провадження у справі № 469/625/17 за позовом Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради, відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача – державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство», про визнання незаконним та скасування рішення ради від 17.10.2014, яким передано громадянину (відповідачу) у власність земельну ділянку площею 0,25 га для житлового будівництва, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на землю. При цьому питань про витребування спірної земельної ділянки, розташованого на ній об’єкта нерухомого майна та вимог до позивача прокурор у позовній заяві не порушував.
«ЦПК»: Спростовуємо. 07 червня 2017 заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 подав уточнену позовну заяву, якою фактично доповнив вимоги попередньої редакції позову про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житловий будинок, витребування земельної ділянки у власність держави шляхом приведення її у первісний стан. Заяву суд звісно прийняв, а тому вимоги вже було доповнено.
Власне заява самої Анжели Стрижевської, фото прохальної частини якої ми наводили, містить змінений обсяг вимог, що також відображено у подальших рішеннях судів у даній справі, зокрема ухвалі Верховного Суду, про яку згадує ГПУ.
ГПУ: Справу за позовом прокурора об’єднано зі справою за позовом вказаного громадянина в одне провадження за єдиним № 469/228/15-ц, оскільки в обох справах позовні вимоги є однорідними до одних і тих самих відповідачів.
За результатами вивчення інформації прокуратури Миколаївської області щодо підстав пред’явлення прокурором зазначеного позову та інших матеріалів Генеральною прокуратурою України прийнято рішення про відмову від позову, оскільки спір існує між двома фізичними особами, у вирішення якого фактично втрутився прокурор…
«ЦПК»: Спростовуємо. Попри існування цивільного спору у судовій справі № 469/228/15-ц між “бізнесменами” Житником і Лисенком щодо прав власності на землю та будівлю (готель), суть полягає у тому, що ані перший, ані другий не мають законних та правомірних підстав для набуття у власність землі, відповідно і подальшого будівництва, що вказує на не приватний, а публічний характер спору. У даній справі порушено право держави Україна на землю лісогосподарського призначення, що була рейдерськи захоплена Коблівською сільською радою, а згодом передана у власність двох “бізнесменів”.
Більше того, публічний характер даного спору, а відповідно необхідність захисту прав держави, підтверджуються тим, що Миколаївська місцева прокуратура №1 уже вжила заходи щодо повернення державі спірної землі ще до моменту відмовлення Анжели Стрижевської від позову.
У травні 2016 керівник вказаної прокуратури в інтересах держави в особі Березанської РДА пред’явив позов до Коблівської сільської ради про визнання незаконним та скасування п.1 рішення Коблівської сільради від 19 вересня 2012 №19 про вилучення у ДП “Очаківське лісомисливське господарство” земельних ділянок загальною площею 17,2 га. та переведення їх до земель запасу Коблівської сільської ради в межах населеного пункту села Коблеве до Господарського суду Миколаївської області. Рішенням суду 16 листопада 2016 позов задоволено, рейдерське захоплення Коблівської сільради визнано незаконним. Підтверджено факт, що земля державна.
Але оскільки сільрада встигла пороздавати цю землю, необхідно було відсуджувати її вже у приватних осіб, зокрема Лисенка. Відповідний позов мав заявити прокурор, оскільки РДА цього не робила.
ГПУ: …а обраний спосіб захисту не забезпечить реального поновлення інтересів держави.
«ЦПК»: Спростовуємо. Обраний спосіб захисту уточненим позовом від 07 червня 2017 заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 передбачав повернення землі у власність держави з приведенням у попередній стан, тобто без будівлі (будівлю належало би знести), що є правильним і належним способом захисту у даній ситуації.
ГПУ: Ухвалою Березанського районного суду від 02.11.2017 прийнято відмову прокурора від вказаного позову, провадження у справі в частині позовних вимог заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 закрито.
За апеляційною скаргою громадянина (позивача) зазначену ухвалу від 02.11.2017 змінено ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 06.12.2017 та визнано Миколаївську місцеву прокуратуру № 1 такою, що вибула з числа осіб, які беруть участь у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2018 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача, поданою представником, на ухвали судів від 02.11.2017 та від 06.12.2017 відмовлено.
При цьому судовими інстанціями, у тому числі Верховним Судом, надано оцінку та відхилено доводи скаржника щодо відсутності повноважень прокурора на подання заяви про відмову від позову, зазначено, що заступник Генерального прокурора А. Стрижевська діяла згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до ч. 5 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час розгляду заяви заступника Генерального прокурора), суд не приймає відмову позивача від позову, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
«ЦПК»: Спростовуємо. Звісно, прокурор, зокрема Генеральний прокурор та його заступники мають право змінити предмет позову, чи відмовитись від позову. Однак це повноваження не є безумовним, а залежить від обставин відповідної справи та наслідків, які настануть у зв’язку з цим.
Відмова від позову можлива у тому випадку, коли це не порушуватиме інтересів держави, від імені якої звернулися до суду. Натомість у даному випадку, держава в особі Березанської РДА потребувала захисту та представництва у суді.
Таке положення є у ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, де йдеться, що представництво прокурором інтересів держави можливе у випадку нездійснення або неналежного здійснення цього захисту особою, на яку такий обов’язок покладено. У такому разі прокурор може втрутитися у справу або звернутися до суду з позовом за захистом відповідного права чи інтересу.
Так було і в даному випадку. Березанська РДА не зверталася до суду, тому прокуратура зобов’язана була відреагувати на таку бездіяльність зверненням до суду, що власне здійснювалося відносно спірної землі, поки не втрутилася заступниця ГПУ Анжела Стрижевська.